Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Михайлова М.В.

суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.

При секретарі Згодник С.С.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_1, за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії "Укртанкер"

на рішення господарського суду Одеської області від 07 листопада 2011 року

по справі № 20/17-3379-2011

за позовом Державної судноплавної компанії "Укртанкер", м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4

до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство", м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1

про стягнення 165 266, 04 грн.,-

У серпні 2011 року Державна судноплавна компанія "Укртанкер" звернулася до господарського суду Одеської області із позовною заявою до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про стягнення заборгованості за користування майном згідно договору позички № 0Д-1396 від 08.12.2006р. у сумі 108 390,00 грн. та завданих збитків у сумі 56876,04 грн.

Представник відповідача надав суду відзив від 09.09.2011 року, в якому проти позовних вимог заперечував, вказуючи, що на час отримання листа від 24.01.2011р. із вимогою про повернення майна відповідач не мав змоги виконати її через відсутність уповноваженої особи, яка може представляти його інтереси, перешкод позивачеві щодо повернення майна не чинив, а вимогу про стягнення збитків за нестачу піддонів у вказаній сумі відповідач також вважає необґрунтованою у зв’язку з відсутністю документів, що підтверджують балансову вартість піддонів.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07 листопада 2011 року по справі № 20/17-3379-2011 (суддя Щавинська Ю.М.) позов задоволено частково; стягнуто з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь Державної судноплавної компанії "Укртанкер" 108 389 грн. 73 коп. боргу за користування майном за договором позички, 1083 грн. 90 коп. витрати по сплаті державного мита та 118 грн. витрати на ІТЗ судового процесу; в решті позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державна судноплавна компанія "Укртанкер" звернулась до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 07 листопада 2011 року по справі № 20/17-3379-2011 частково та прийняти нове рішення.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

16.01.2012 року до апеляційного господарського суду позивачем було надано докази сплати державного мита у встановленому порядку на виконання вимог ухвали Одеського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення та розписки.

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача, але його представник в судових засіданнях суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, згідно договору позички № ОД-1396 від 08.12.2006р. ДСК "Укртанкер" передала, а ДСК "ЧМП" прийняла територію складу паливно-мастильних матеріалів, розташованого м. Одеса, вул. Моторна, 4, із спорудами, що знаходяться на нім, будівлями та майном, згідно додатку № 1 та Акту прийому-передачі від 05.12.2006р. Разом з цим майном були передані і піддони, які зберігаються на території складу, загальною кількістю 960 штук та балансовою вартістю 5 700 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.01.2011р. у справі № 25-22/207-08-5563, яке набрало законної сили, даний договір був розірваний.

Після незалежної оцінки, проведеної за ініціативою ДСК "Укртанкер" у 2007 році, майна ДСК "Укртанкер", яке знаходиться на складі паливно-мастильних матеріалів, була збільшена його вартість. Так вартість 960 штук піддонів була оцінена в 40 000 грн. (а.с.68-69).

Актом КРУ в Біляївському районі № 350-040/65 від 02.09.2008р. ДСК "Укртанкер" було вказано на необхідність проведення в бухгалтерському обліку результатів незалежної оцінки. Після чого, первинна вартість 960 штук піддонів стала 45 700 грн.

Відповідно до протоколу засідання інвентаризаційної комісії ДСК "Укртанкер" від 18.03.2011 року нестачу піддонів на суму 25 082,10 грн. необхідно стягнути в судовому порядку у розмірі передбаченому Постановою КМУ від 22.01.1996 року №116 (116-96-п) у сумі 50 168,56 грн.

Таким чином, в результаті інвентаризації, проведеної у ході ревізії, виявлено раніше не зафіксовану нестачу майна Компанії, а саме піддонів у кількості 558 штук первісною вартістю 25 082,10 грн., залишковою вартістю 16 210,20 грн., чим завдано збитків Компанії згідно розрахунку, передбаченому Постановою КМУ від 22.01.1996 року №116 (116-96-п) у сумі 50 168,56 грн. (а.с.36,37). Ця сума була встановлена станом на 29.03.2011 року.

Крім того, відповідно до рішення господарського суду Одеської області від 13.07.2011р. № 9/17-1868-2011, між ДСК "Укртанкер" та ДСК "ЧМП" був складений Акт прийому-передачі майна від 11.08.2011р. за договором позички № ОД-1396 від 08.12.2006р., у якому представники двох підприємств зафіксували факт недостачі піддонів кількістю 558 штук.

У розрахунку позивача (а.с.28) збитки розраховані станом на 11.08.2011 року та складають 52 113,08 грн. Розрахунок перевірений апеляційним судом, відповідає порядку розрахування збитків, встановленому Постановою КМУ від 22.01.1996 року №116 (116-96-п) .

Розрахунок складений Позивачем на підставі бухгалтерських документів, перевірений КРУ, тому саме він та акт КРУ є належними доказами збитків, заподіяних позивачу, хоча господарський суд помилково дійшов до висновку про відсутність таких доказів. Всі інші фінансові документи, що є у справі, незалежно від різної балансової вартості піддонів, є іншими документами, що підтверджують заподіяння збитків позивачу.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення господарського суду слід змінити.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Державної судноплавної компанії "Укртанкер", м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 07 листопада 2011 року по справі № 20/17-3379-2011 задовольнити частково.

Рішення господарського суду змінити, виклавши п.2 резолютивної частини наступним чином:

"Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство"(65026, м. Одеса, вул. Ланжеронівська, 1, код 01125614) на користь Державної судноплавної компанії "Укртанкер"(65026, м. Одеса, вул. Дерибасівська, 4, код 20959963) - 108 389 (сто вісім тисяч триста вісімдесят дев’ять) грн. 73 коп. боргу за користування майном за договором позички, 52 113 (п’ятдесят дві тисячі сто тринадцять) грн. 08 коп. збитків, 1503 (одну тисячу п’ятсот три) грн. 91 коп. витрат по сплаті державного мита та 229 (двісті двадцять дев’ять) грн. 20 коп. витрати на ІТЗ судового процесу".

В решті частині рішення господарського суду залишити без змін.

Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" на користь Державної судноплавної компанії "Укртанкер" 1605, 06 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Одеської області видати відповідні накази з зазначенням необхідних реквізитів.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 30 січня 2012 року.