Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Швеця В.В. (доповідач)

суддів: Павловського П.П., Чус О.В.

при секретарі: Литвин А.П.

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність № 0001-2012 від 03.01.2012 р.,

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.04.2011 р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче обєднання "Созидатель" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2011 р. у справі № 13/5005/11732/2011

за позовом: Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об’єднання "Созидатель", м.Дніпропетровськ

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог", м.Дніпропетровськ

про стягнення 138 730, 16 грн.,

Приватне акціонерне товариство "Науково-виробниче об’єднання "Созидатель" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом, в якому просило стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" заборгованість в розмірі 138730,16 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору № 556 від 26.06.2007 р., щодо своєчасного розрахунку за надані послуги, що є підставою для застосування до спірних відносин ст. 625 ЦК України.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2012 р. у справі № 13/5005/11732/2011 (суддя Первушин Ю.Ю.) позов задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" на користь Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче об’єднання "Созидатель" 19347,60 грн. –основного боргу, 26 022,52 грн. –інфляційних втрат, 1 680,86 грн. –3% річних, 470 грн. 50 коп. витрат по сплаті державного мита та 80 грн. 04 коп. витрат по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Приймаючи згадане рішення, господарський суд виходив з того, що позивачем доведені позовні вимоги в повному обсязі. Проте, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості згідно актів-звітів від 02.06.2008 р. та 27.06.2008р. в сумі 77 202,20 грн. задоволенню не підлягають, у зв’язку зі спливом строку позовної давності, про застосування якої відповідач заявив у відзиві на позов.

Не погодившись з даним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неповне з’ясування господарським судом обставин, що мають значення для справи, просить рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог в загальній сумі 111 026,78 грн. скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Діалог" також звернулось до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач вважає, що рішення прийнято господарським судом при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши відповідність оскарженого рішення нормам матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.06.2007 року між Публічним акціонерним товариством "Науково-виробниче об’єднання "Созидатель" (повірений) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Діалог" (довіритель) був укладений договір № 556 "доручення на виконання функцій "замовника-забудовника".

Пунктом 3.2. спірного договору передбачено, що оплата послуг повіреного здійснюється довірителем на протязі п'яти робочих днів з моменту підписання акта –звіту.

Згідно п. 8.1. Договору, договір набирає чинності з моменту підписання та діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе обов'язків.

Судом першої інстанції встановлено, що сума боргу в розмірі 96 549 грн. 80 коп. виникла з 08.10.2008 року, що підтверджується актами - звіту прийому виконаних по функціям замовника - забудовника робіт по об'єкту від 02.06.2008р., від 27.06.2008р., від 29.08.2008р., від 30.09.2008р.

За надані позивачем послуги відповідач не розрахувався.

Колегія суддів погоджується з висновком господарського суду, що матеріалами справи доведений факт неналежного виконання відповідачем умов спірного договору, щодо своєчасного розрахунку за виконані роботи.

Разом з тим, господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Згідно ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється у три роки.

Перебіг позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, починається від дня коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно зазначив, що перебіг строку позовної давності щодо акту –звіту від 02.06.2008 р. почався 08.06.2008 р., а відносно акту звіту від 27.06.2008 р. –03.07.2008 р.

Позивач звернувся до суду з даним позовом лише 05.09.2011 р., тобто з пропуском строку позовної давності щодо стягнення з відповідача заборгованості згідно актів-звітів від 02.06.2008 р. та 27.06.2008 р.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у справі, зробленою до винесення ним рішення; сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у справі, є підставою для відмови у позові; якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідач у відзиві на позов заявив про застосування судом позовної давності відносно актів-звітів від 02.06.2008 р. та 27.06.2008 р.

Судом першої інстанції вірно не взято до уваги помилкові посилання позивача в обґрунтування переривання перебігу позовної давності на лист від 15.07.2011р.

Відповідно до ч.1 ст. 264 ЦК України позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Чинне законодавство не містить переліку таких дій, але їх узагальнюючою рисою є те, що такі дії мають бути спрямовані на виникнення цивільних прав і обов'язків (ч.1 ст. 11 ЦК України).

Отже, в розумінні ч.1 ст. 264 ЦК України діями по визнанню боргу є дії боржника безпосередньо по відношенню до кредитора, які свідчать про наявність боргу, зокрема, повідомлення боржника на адресу кредитора, яким боржник підтверджує наявність у нього заборгованості перед кредитором, відповідь на претензію, підписання боржником акта звірки розрахунків або іншого документа, в якому визначена його заборгованість.

Матеріали справи не містять доказів визнання відповідачем суми заборгованості за спірним договором.

Згідно ч.5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Колегія суддів вважає, що посилання позивача на поважність причин пропуску позовної давності через дію світової кризи, протиправні дії відповідача щодо спільної власності, майновий стан відповідача, висунуті відповідачем умови переговорів, правові особливості оформлення прав на земельні ділянки –безпідставні.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст. 611 ЦК України.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З урахуванням наведеного, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості згідно актів - звітів від 29.08.2008р. та від 30.09.2008р. у розмірі 19 347, 60 грн.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 266 ЦК України, зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

Господарським судом здійснено перерахунок щодо стягнення інфляційних витрат за період з 08.10.2008р. по 30.08.11р. та 3% річних з 08.10.2008р. по 30.08.11р.

Колегія суддів вважає, що господарський суд дійшов вірного висновку про стягнення з відповідача інфляційних витрат на загальну суму 26 022, 52 грн. та 3% річних на загальну суму 1 680, 86 грн.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення прийнято місцевим господарським судом за повністю дослідженими обставинами справи з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101- 103, 105 ГПК України, суд, -

Апеляційні скарги Приватного акціонерного товариства "Науково-виробниче обєднання "Созидатель" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Діалог" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2012 р. у справі № 13/5005/11732/2011 залишити без змін.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.