16/24-448 Про оскарження постанови ДВС про примусове виконання рішення суду - 25.01.2012 Прийняття

про стягнення заборгованості по кредитному договору №51/08-КЛ від 17.09.2008 р. в сумі 575715 грн. 31 коп., що включає в себе 568211 грн. 59 коп. - заборгованість по поверненню отриманого кредиту; 3993 грн. 26 коп. - заборгованість по сплаті відсотків; 3510 грн. 46 коп. - заборгованість по сплаті пені, шляхом звернення стягнення на заставне майно, а саме товари в обороті на суму 2100000 грн., які зберігаються у складському приміщенні за адресою: м. Тернопіль, вул. Текстильна, 24А; стягнення державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

за участю представників:

від відділу ДВС: Хаблюк В.В.;

від позивача: не з’явився;

від відповідача: Смолінська О.С.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 20.12.2011 р. (суддя Хома С.О.) у задоволенні скарги ТОВ "АНТ"у справі № 16/24-448 на дії (бездіяльність) Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції відмовлено.

Не погодившись з винесеною ухвалою ТОВ "АНТ"подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати її частково, оскільки вважає дану ухвалу незаконною, а також прийняти нову ухвалу, якою задоволити скаргу ТОВ "АНТ"від 28.11.2011 р. з врахуванням уточнення скарги від 12.12.2011 р. Свої вимоги скаржник аргументує, зокрема тим, що постанову про відкриття виконавчого провадження ТОВ "АНТ"отримало несвоєчасно, що унеможливило добровільно виконати рішення суду. Окрім цього, апелянт вважає, що залишивши без розгляду заяву про відкладення провадження виконавчих дій, державний виконавець грубо порушив його права. Разом з тим, скаржник в апеляційній скарзі посилається на необхідність застосування Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. №14 (v0014700-03) "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження".

Другим відділом державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить відмовити скаржнику в задоволенні апеляційної скарги. Зокрема, Другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції вказує, що постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 04.04.2011 р. з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 24.09.2010 р., яким встановлено боржнику строк до 10.04.2011 р. для добровільного виконання рішення суду. Крім цього, в запереченні на апеляційну скаргу зазначається, що не відповідає дійсності твердження скаржника щодо направлення на адресу Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції заяви про відкладення провадження виконавчих дій, оскільки перевіркою книги реєстрації вхідної кореспонденції заява скаржника до Відділу не надходила, підтвердження направлення на адресу Відділу такої заяви рекомендованим листом скаржником не надано. Разом з тим, Другий відділ ДВС Тернопільського міського управління юстиції обґрунтовує законність стягнення виконавчого збору, посилаючись на ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження"(в редакції Закону від 04.11.2010 р. (2677-17) , який набрав чинність з 08.03.2011 року).

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0100405211275, тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги у відсутності позивача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що ухвалу господарського суду Тернопільської області від 20.12.2011 року у справі № 16/24-448 слід залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення, виходячи з наступного.

Проаналізувавши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що на виконання рішення господарського суду Тернопільської області від 07.06.2010 р., яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.09.2010 р. господарським судом Тернопільської області 24.09.2010 р. видано наказ №16/24-448, який є дійсний для пред’явлення до виконання до 24.09.2013 року.

На підставі заяви стягувача, 04.04.2011 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесена постанова про відкриття виконавчого провадження з виконання наказу №16/24-448 виданого 24.09.2010 року господарським судом Тернопільської області. Відповідно до вищезазначеної постанови, божнику надано строк для добровільного виконання рішення до 10.04.2011 р.

18 квітня 2011 року між ПАТ "Креді Агріколь банк" (ПАТ "Креді Агріколь банк" - правонаступник публічного акціонерного товариства "Індустріально-експортний банк, що підтверджується Статутом, затвердженим загальними зборами акціонерів (протокол №1 від 20 січня 2011 року)), як "Кредитор", з однієї сторони та ТОВ "АНТ", як "Боржник", з другої сторони був укладений договір про порядок погашення заборгованості по кредитному договору №51/08-КЛ від 17.09.2008 року.

Так, у відповідності до п. 1 Договору "Боржник" протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання даного договору зобов'язався сплатити "Кредитору" грошові кошти у розмірі 418469 грн. 74 коп. в якості часткового погашення заборгованості за кредитним договором. У відповідності до п. 2 даного Договору "Кредитор" зобов'язався отримати вказані кошти та направити їх на погашення заборгованості "Боржника" за кредитним договором в порядку черговості, визначеної кредитним договором та договорами про внесення змін і доповнень до нього. Згідно п. 3 Договору зобов'язання "Боржника" щодо виконання зобов'язань по сплаті грошових коштів в сумі, визначеній п. 1 цього договору, буде вважатися виконаним повністю з моменту зарахування вказаної суми на рахунок, зазначений у п.п.1.1 цього договору. Як визначається в п. 4 Договору, факт сплати "Боржником" грошових коштів в передбаченому п. 1 цього договору розмірі та строки, є підставою прощення "Кредитором" залишку заборгованості за кредитним договором в розмірі 217000 грн. Відповідно до п.5 Договору виконання "Боржником" умов пунктів 1,4 цього договору є підставою для відкликання без виконання з органів державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчих документів про стягнення заборгованості за вищевказаним кредитним договором з "Боржника" на користь "Кредитора" та зняття обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, накладених на підставі кредитного договору та договорів забезпечення.

Як вбачається із матеріалів справи, 20.05.2011 року державним виконавцем була винесена постанова про повернення виконавчого документа стягувачеві, в якій зазначено, що 29.04.2011 року на адресу Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції надійшла заява стягувача з проханням повернути виконавчий документ без виконання.

20 травня 2011 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про стягнення з боржника –ТОВ "АНТ" виконавчого збору у розмірі 57571 грн.53 коп., оскільки в термін, наданий для добровільного виконання боржником борг не сплачено.

10 листопада 2011 року державним виконавцем Другого відділу державної виконавчої служби Тернопільського міського управління юстиції винесено постанову про арешт коштів боржника - ТОВ "АНТ", у якій вказано, що станом на 10.11.2011 року боржником борг частково сплачено на суму 557 грн. 49 коп.; накладено арешт на кошти у межах суми 57014 грн. 04 коп., що містяться на рахунках ТОВ "АНТ".

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 04.11.2010 р. (2677-17) , який набрав чинність з 08.03.2011 року) державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження; у постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" (нова редакція) передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення; боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Так, факт належності отримання повідомлення боржник не заперечує.

Виходячи з вищевикладеного та матеріалів справи, колегія суддів дійшла висновку, що дії державного виконавця були вчинені правомірно, відповідають нормам закону, а також ним були вжиті заходи превентивного характеру для уникнення стягнення з боржника у примусовому порядку, а саме: повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження та попередження про наслідки невиконання рішення в наданий для добровільного виконання строк.

Окрім цього, слід зазначити, що рішення господарського суду Тернопільської області вступило в законну силу 24.09.2010 р., в той час, як постанова про відкриття виконавчого провадження була винесена 04.04.2011 р., що свідчить про тривалий період часу для можливості в добровільному порядку виконання боржником рішення суду.

Таким чином, посилання апелянта на неможливість виконання рішення суду з дня отримання постанови про відкриття виконавчого провадження 07.04.2011 р., не може вважатися обґрунтованим.

Судова колегія також вважає за необхідне звернути увагу на наступне. Так, не підлягає застосуванню до даних правовідносин положення Постанови Пленуму Верховного суду України від 26.12.2003 р. №14 (v0014700-03) "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження", оскільки на момент винесення постанови від 04.04.2011 року про відкриття виконавчого провадження діяв Закон України "Про виконавче провадження" (606-14) в редакції Закону від 04.11.2010 року (2677-17) , який набрав чинність з 08.03.2011 року. Разом з тим, чинна редакція Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) чітко передбачає підстави та порядок стягнення виконавчого збору. Отже, згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача; постанова про стягнення виконавчого збору може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом (606-14) .

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частино другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.

Частина 3 ст. 27 вищезгаданого Закону передбачає, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом (606-14) ; виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

З огляду на вищевикладене, посилання скаржника на Постанову Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року №14 (v0014700-03) "Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" є безпідставним та не має правового обґрунтування.

Окрім цього, відповідно до ст. 35 Закону України "Про виконавче провадження", за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатись правами, наданими їм цим Законом (606-14) , державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів; про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Слід зазначити, що в матеріалах справи знаходиться копія заяви вих.№413 від 08 квітня 2011 року про відкладення виконавчих дій та витяг з книги вихідної кореспонденції боржника, де зареєстрована дана заява. Однак, будь-які докази вручення державному виконавцю відповідної заяви від боржника - ТОВ "АНТ" в матеріалах справи відсутні.

Відтак, судовою колегією не беруться до уваги твердження апелянта на залишення без розгляду державним виконавцем поданої скаржником заяви про відкладення провадження виконавчих дій.

За викладених обставин справи, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що скаржником не доведено порушення Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції при виконанні наказу господарського суду Тернопільської області від 24.09.2010 року у справі №16/24-448, вимог Закону України "Про виконавче провадження" (606-14) чи іншого законодавства, що регулює спірні правовідносини, а тому у задоволенні скарги ТОВ "АНТ"на дії (бездіяльність) Другого відділу ДВС Тернопільського міського управління юстиції господарським судом відмовлено правомірно. Скаржником не надано колегії суддів доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що ухвала господарського суду Тернопільської області від 20.12.2011 року прийнята із дотриманням норм законодавства та у відповідності до обставин справи, а тому підстав для її зміни чи скасування колегія суддів не вбачає, а зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, документально не обґрунтовані, не базуються на законодавстві, що регулює спірні правовідносини, а тому до уваги колегією суддів не приймаються.