Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Петрова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоколова С.І.

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №01-04-08/2275 від 11.10.11 р.

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №2523/5 від 01.11.11 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго"

на рішення господарського суду Херсонської області від 06.12.2011 р.

по справі № 5024/1825/2011

за позовом міського комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" (далі за текстом - МКП "ВУВКГ м. Херсона")

до Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (далі за текстом ХМКП "Херсонтеплоенерго")

про стягнення 292891,9 грн.

21.09.11 р. МКП "ВУВКГ м. Херсона" звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з ХМКП "Херсонтеплоенерго" безпідставно набутих коштів у період з травня 2008 р. по квітень 2011 р. в сумі 292891,90 грн., отриманих в результаті завищення кількості спожитої електроенергії при відшкодуванні позивачем цих витрат за договором №1 від 25.01.05 р.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 06.12.11 р. (суддя Людоговська В.В.) позов МКП "ВУВКГ м. Херсона" задоволено, на підставі ст. 1212 ЦК України з відповідача стягнуто 292891,9 грн. безпідставно набутих грошових коштів та судові витрати з огляду на те, що позивач довів належними доказами факт завищення відповідачем кількості спожитої електричної енергії за договором № 1 від 25.01.05 р. і безпідставної сплати її вартості позивачем.

В якості доказів, підтверджуючих завищення відповідачем у спірний період спожитої електроенергії по договору № 1 від 25.01.05 р. місцевий господарський суд зазначив акт ревізії фінансово-господарської діяльності позивача № 06-18/18 від 03.06.2011 р. та перевірку позивачем актів про споживання електричної енергії з травня 2008 р. по квітень 2011 р. При цьому в рішенні не зазначено яким чином позивач проводив цю перевірку і як він встановив завищення відповідачем спожитої електроенергії у спірний період.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ХМКП "Херсонтеплоенерго" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржене рішення суду та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог МКП "ВУВКГ м. Херсона", оскільки вказане рішення суду прийнято при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, а тому висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування своєї скарги апелянт зазначає, що суд 1 інстанції при прийнятті оскарженого рішення суд 1 інстанції не прийняв до уваги умови п.3.2 договору, згідно якого фактичний обсяг спожитої електроенергії за місяць встановлюється двома сторонами і оформлюється двостороннім актом, який є підставою для оплати позивачем вартості спожитої електричної енергії за розрахунковий період. Всі акти звірки фактичних витрат електричної енергії у спірний період підписані позивачем без будь-яких зауважень, позивач також підписував акти виконаних робіт, калькуляції вартості по підкачці води у спірний період також без будь-яких зауважень.

Скаржник також вважає, що суд 1 інстанції неправомірно прийняв до уваги як належні докази порівняльні таблиці споживання електричної енергії відповідачем у спірний період, оскільки ці таблиці взагалі не підписані будь-якою посадовою особою.

Не може бути належним доказом і акт ревізії позивача, яким нібито встановлено завищення відповідачем кількості спожитої електричної енергії у спірний період, тому що КРУ факт завищення спожитої електроенергії встановлювало 25.05.11 р. і у період коли водоразбір практично відсутній, насоси працюють без навантаження в номінальному режимі, а відповідно із цим споживають менше електричної енергії. Реальне споживання електричної енергії насосами можна встановити лише коли йде підкачка води за встановленим виконкомом Херсонської міськради графіком, тобто в ранкові години з 6:00 та у вечірні години з 17:00 до 22:00

Крім того, скаржник також зазначає на те, що контрольно-ревізійним управлінням в Херсонській області проведена зустрічна перевірка його підприємства щодо взаєморозрахунків із позивачем у спірний період, яка не виявила будь-яких порушень.

МКП "ВУВКГ м.Херсона" у відзиві на апеляційну скаргу просило залишити її без задоволення, оскаржене рішення суду 1 інстанції без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність юридичної оцінки судом першої інстанції встановлених фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія приходить до наступного.

25.01.05 р. між МКП "Херсонтеплоенерго" (Підрядник) та МКП "ВУВКГ м. Херсона" (Замовник) укладено договір про відшкодування витрат на підкачування холодної води № 1 від 25.01.2005 р. (далі –Договір), за умовами якого Підрядник зобов’язався забезпечувати роботи підвищувальних установок для підкачування холодної води, які знаходяться на балансі підрядника, а Замовник зобов’язався їх оплачувати.

Пунктом 4.1 Договору встановлено його строк дії з 01.01.05 р. до 31.12.05 р. і вважається пролонгованим на наступний календарний рік, якщо від однієї із сторін не надійде письмової заяви про розірвання договору або його перегляд з подальшим оформленням додаткової угоди до цього договору. В наявних матеріалах справи відсутні такі заяви, тому цей Договір є чинним по теперішній час, чого не заперечують і самі сторони.

Відповідно із п.2.1.2 Підрядник зобов’язався надавати калькуляцію витрат з експлуатації підвищувальних установок з урахуванням устаткування, що знаходиться на ЦТП, ТП або котельній до зовнішнього обрізу будинку. Калькуляція витрат є невід’ємною частиною даного договору, набирає сили з моменту узгодження "Замовником" та є підставою для розрахунків по цьому договору.

Згідно із пунктом 2.2.1 Замовник зобов’язався щомісяця протягом 10 днів, наступних за звітним місяцем після підписання акту виконаних робіт, який розглядається Замовником на протязі 3-х робочих днів, сплачувати Підряднику за виконані роботи в розмірі встановленому узгодженою сторонами калькуляцією витрат, акта, рахунка на виконані роботи і податкової накладної.

За умовами п.2.2.2 Договору Замовник повинен розглядати і узгоджувати змінену калькуляцію витрат на протязі 10 днів після її отримання від Підрядника. Впродовж цього терміну Замовник повинен узгодити калькуляцію витрат, або надіслати в письмовій формі мотивовані заперечення стосовно відмови. У разі недотримання вказаного терміну калькуляція вважається погодженою в редакції Підрядника.

Пунктами 3.1, 3.2 Договору встановлено, що у разі відсутності електролічильників фактичний обсяг спожитої електроенергії для підкачування холодної води визначається за встановленою потужністю підвищувальних установок і режиму їх роботи. Фактичний обсяг електричної енергії, спожитої підвищувальними установками у звітні місяці, оформлюється 2-х стороннім актом, який є підставою для розрахунків між сторонами договору.

Як вбачається з матеріалів справи (т.2 а.с.11-13) сторонами 13.04.06 р. була укладена додаткова угода до Договору про внесення доповнень до п.3.1, яка підписана відповідачем із протоколом розбіжностей. Вказаний протокол розбіжностей відповідач направив позивачу і останній підписав його в редакції відповідача. В судовому засіданні сторони підтвердили, що доповнення до п.3.1 Договору узгоджені в редакції відповідача.

Доповнення до п.3.1 Договору були узгоджені в наступній редакції: "при наявності гарячого водопостачання, розрахунки за електроенергію здійснюються пропорційно фактичному підключенню будинків до ГВП за звітний місяць.

Аспож. = Руст. * t*0,75*Т, де:

- Аспож. –вартість спожитої електроенергії у звітному місяці;

- t –час роботи підживлюваної установки в звітньому місяці;

- 0,75 –коєфіціент завантаженості електродвигуна;

- Руст. –встановлена проектна потужність електродвігуна насосів підкачок холодної води;

- Т –тариф за 1 КВт/год в звітному місяці.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, у спірний період сторонами у встановленому договором порядку складені та підписані (узгоджені) калькуляції вартості послуг ХМКП "Херсонтеплоенерго" наданих у спірний період, до складу яких входять також витрати відповідача на активну та реактивну електроенергію.

Крім того, сторонами також підписані акти здачі прийняття робіт по підкачці холодної води, акти звірки фактичних витрат електроенергії у спірний період, при цьому всі вищенаведені документи позивачем підписані без будь-яких зауважень.

Як зазначалося вище, згідно із п.2.1.2 Договору калькуляція витрат є невід’ємної частиною договору. Вказане положення договору свідчить про те, що змінити калькуляцію можна тільки в порядку, встановленому законом для зміни умов договору. Вказані калькуляції сторонами не змінювалися, а тому позивач правомірно сплачував витрати відповідача по активній та реактивній електроенергії в розмірах, узгоджених сторонами в калькуляціях.

Позивач вважає, що відповідач завищував кількість витрат на активну та реактивну електроенергію, у зв’язку із чим останньому безпідставно сплачено у період з травня 2008 р. по квітень 2008 р. 292891,9 грн.

В якості доказів, підтверджуючих позовні вимоги позивач надав до суду порівняльні таблиці з даними по потужності електродвигунів, на підставі яких розраховано кількість спожитої електроенергії. Однак, дані щодо потужності двигунів, а також те, що вони встановлені на об’єктах відповідача будь-якими доказами не підтвердив. Слід також зазначити, що зазначені порівняльні таблиці невідомо кім складені, оскільки не підписані посадовими особами позивача або відповідача чи іншої особи, тому не можуть бути належними доказами на підтвердження позовних вимог позивача.

Позивачем також надано до суду акт ревізії фінансово-господарської діяльності його підприємства за період з 01.10.08 р. по 01.01.2011 р. № 06-18/18 згідно із яким КРУ шляхом вибіркової перевірки пунктів підкачки холодної води була виміряна потужність за допомогою кліщів напруги про що було складено акт. Однак, сам акт виміру до суду не було надано. В акті ревізії не зазначено яка потужність двигунів, не зазначено також і час коли проводилося замірювання потужностей.

В той же час за умовами договору відповідач здійснює підкачування води за графіком. Цей графік встановлено рішенням виконавчого комітету Херсонської міської ради №14 від 18.01.11 р. згідно з яким підкачка здійснюється у робочі дні з 6:00 до 9:00, з 11:00 до 13:30, з 17:00 до 22:00 годин.

Вищенаведений акт ревізії не може бути належним доказом на підтвердження кількості спожитої відповідачем у спірний період електроенергії, тому що порядок визначення ревізорами кількості спожитої електроенергії не відповідає порядку, визначеному умовами договору. Так, з акту ревізії не відомо в які години здійснювалося вимірювання потужності електродвигунів насосів, в той час як умовами договору при відсутності електролічильників фактичний обсяг спожитої електроенергії визначається за встановленою потужністю підкачувальних установок і режиму роботи.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що в наявних матеріалах справи містяться всі передбачені умовами договору документи, які підписані обома сторонами без зауважень і є підставою для оплати позивачем вартості спожитої електроенергії визначеної в цих документах, а саме калькуляціях, актах здачі прийняття робіт по підкачці холодної води, актах звірки фактичних витрат електроенергії у спірний період.

В ході розгляду справи в суді 1 інстанції позивач всупереч вимогам ст. 33 ГПК України не спростував належними доказами документи, які стали підставою для оплати електричної енергії в обсягах зазначених у цих документах.

Таким чином, позивач у відповідності із умовами договору та вимогами ст.ст. 525, 526 ЦК України виконав свої зобов’язання щодо оплати електричної енергії, витраченої відповідачем на підкачку води для позивача, а тому відповідач на законних підставах отримав оплату за електроенергію в обсягах, визначених в калькуляціях і актах звірки фактичних витрат електроенергії у спірний період.

За таких обставин висновок місцевого господарського суду про безпідставність отримання відповідачем 292891,9 грн. грошових коштів і стягнення їх з останнього на підставі ст. 1212 ЦК України є помилковим, а тому апеляційна скарга ХМКП "Херсонтеплоенерго" підлягає задоволенню, рішення господарського суду Херсонської області від 06.12.11 р. –скасуванню, а у позові слід відмовити.

Згідно із ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів, -

1.Апеляційну скаргу Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" задовольнити, рішення господарського суду Херсонської області від 06.12.11 р. скасувати, у позові слід відмовити.

2.Стягнути з комунального підприємства "Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Херсона" (73000, м. Херсон, пл. Ю. Тутушкіна, 9, р/р 26003029801572 в ХФ ВАТ "Кредитпромбанк" м. Херсон, МФО 352651, код ЄДРПОУ 03355726 ) на користь Херсонського міського комунального підприємства "Херсонтеплоенерго" (73000, м. Херсон, Острівське шосе, буд. 1, р/р 26002001433010 в ХФ АКБ "Прем’єрбанк", МФО 352350, код ЄДРПОУ 31653320) судовий збір за подачу апеляційної скарги у сумі 2928 грн. 91 коп.

3.Видачу наказу доручити господарському суду Херсонської області.

постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 25.01.12 р.