Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки і питної води", м. Київ (далі –Асоціація)

на ухвалу господарського суду міста Києва від 05.06.2008 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2008

зі справи № 30/105

за позовом товариства з обмеженої відповідальністю "Міжнародний виставковий центр", м. Київ (далі –ТОВ "Міжнародний виставковий центр")

до Асоціації та

Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, м. Київ (далі –Департамент)

про визнання недійсним свідоцтва України № 45247 на знак для товарів і послуг.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

ТОВ "Міжнародний виставковий центр" –Кушніренко І.О.,

Асоціації –не з'яв.,

Департаменту –не з'яв.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ТОВ "Міжнародний виставковий центр" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Асоціації та Департаменту про: визнання недійсним свідоцтва України № 45247 на знак для товарів і послуг "Аква Україна"; зобов’язання Департаменту внести відповідні зміни до Державного реєстру на знаки для товарів і послуг.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2008 (суддя Ващенко Т.М.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 (колегія суддів у складі: суддя Зеленін В.О. –головуючий, судді Синиця О.Ф., Попікова О.В.), у справі призначено експертизу об’єктів інтелектуальної власності з метою з’ясування таких питань: чи є позначення "Аква Україна" загальновживаним, зокрема, як позначення товарів або послуг 35 та 41 класів Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (далі –МКТП); чи складається знак для товарів і послуг за свідоцтвом України № 45247 лише з позначень, які не мають розрізняльної здатності; у зв’язку з чим зупинено провадження у справі.

Асоціація звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить зазначені ухвалу місцевого та постанову апеляційного господарських судів скасувати, а справу передати на розгляд суду першої інстанції, посилаючись на порушення названими судовими інстанціями припису статті 79 Господарського процесуального кодексу України (далі – ГПК України (1798-12) ). Доводи касаційної скарги зводяться до того, що експертизу об’єктів інтелектуальної власності в даній справі призначено безпідставно, а відтак безпідставно зупинено провадження у справі, зокрема, з огляду на наявність підстав для застосування позовної давності до вимог позивача.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Сторони відповідно до статті 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування місцевим та апеляційним господарськими судами у винесенні оскаржуваних судових актів норм процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Згідно з частиною першою статті 41 ГПК України для роз’яснення питань, які виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Пунктом 1 частини другої статті 79 ГПК України передбачено право господарського суду зупинити провадження у справі у випадку призначення господарським судом експертизи.

Відповідно до частин перших статей 106 та 111-13 ГПК України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядках у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (2343-12) .

Згаданою статтею 41 ГПК України та іншими нормами цього Кодексу не передбачено можливості оскарження судового рішення про призначення судової експертизи.

Ухвала господарського суду міста Києва від 05.06.2008 в частині, яка стосується призначення судової експертизи, не підлягає перегляду в апеляційному та в касаційному порядку.

Разом з тим, згідно з частиною п’ятою статті 79 ГПК України ухвалу про зупинення провадження у справі може бути оскаржено.

Проте відповідну ухвалу, зокрема, й ухвалу про призначення судової експертизи в частині зупинення провадження у справі, може бути оскаржено лише з підстав її невідповідності приписам названої статті 79 ГПК України.

Водночас доводи касаційної скарги не спростовують правомірності оскаржуваних судових рішень зі справи в частині зупинення провадження у справі.

З огляду на викладене передбачені законом підстави для скасування оскаржуваних ухвали місцевого та постанови апеляційного господарських судів відсутні.

Керуючись статтями 1119 –11111, 11113 ГПК України (1798-12) , Вищий господарський суд України

Ухвалу господарського суду міста Києва від 05.06.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.08.2008 зі справи № 30/105 залишити без змін, а касаційну скаргу Всеукраїнської громадської організації "Всеукраїнська асоціація виробників водоочисної техніки і питної води" – без задоволення.