9-28/17-4014-2011 Про стягнення заборгованості за поставлений бітум нафтовий дорожній за договором поставки нафтопродуктів - 24.01.2012 Прийняття

У жовтні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЙД" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" про стягнення 691 189,76 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.10.2011р. порушено провадження у справі №28/17-4014-2011 суддею Гуляк Г.І.

Приймаючи до уваги призначення повторного автоматизованого розподілу справи №28/17-4014-2011, згідно протоколу розподілу справи між суддями справу №28/17-4014-2011 призначено головуючому судді Меденцеву П.А. та присвоєно №9-28/17-4014-2011.

Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов від 07.11.2001 року та доповненнях від 15.11.2011 року.

08.12.2011 року позивач подав суду відповідь на відзив відповідача та уточнення позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій та просив суд стягнути заборгованість по договору поставки у розмірі 691 189,76 грн., 3% річних –33 802,21 грн., пеню –55 923,91 грн., суму інфляційних збитків –85 149,77 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09 грудня 2011 року по справі № 9-28/17-4014-2011 (суддя Меденцев П.А.) позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Державне підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 09 грудня 2011 року по справі № 9-28/17-4014-2011 та прийняти нове рішення.

Свої вимоги скаржник мотивує тим, що суд не повністю з’ясував обставини, що мають значення для справи, та порушив норми матеріального та процесуального права.

Позивач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу відповідача, але його представник в судових засіданнях апеляційної інстанції апеляційну скаргу вважає необґрунтованою.

Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, заслухавши представників сторін, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, було правильно встановлено господарським судом та перевірено в ході апеляційного перегляду, у 2010 році між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЕЙД" та Державним підприємством "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" був укладений договір поставки нафтопродуктів №4-1/3 від 24.06.2010 року, згідно якого позивач –Постачальник, зобов’язався передати у встановлений строк у власність Відповідача –Покупця продукти нафтоперероблення інші (бітум нафтовий дорожній БНД 60-90 (90-130) в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації, що надається до договору і є його невід’ємною частиною, а відповідач в свою чергу зобов’язався прийняти та оплатити вартість товару, в порядку та на умовах зазначених сторонами.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПЕЙД" здійснило поставку товару на загальну суму 2 789 875,10 грн.

Вищенаведене підтверджується видатковими накладними: №2625 від 26.06.2010 року на суму 141 956,00 грн., 9 258,00 грн., №2626 від 26.06.2010 року на суму 121 900,00 грн., 6 625,00 грн., №2627 від 26.06.2010 року на суму 115 736,00 грн., 5 032,00 грн., №2735 від 26.06.2010 року на суму 112 700,00 грн., 5 757,50 грн., №2736 від 02.07.2010 року на суму 120 428,00 грн., 10 341,10 грн., №2737 від 02.07.2010 року на суму 119 968,00 грн., 9 910,40 грн., №2738 від 02.07.2010 року на суму 120 152,00 грн., 6 530,00 грн., № 2739 від 02.07.2010 року на суму 120 152,00 грн., 6 138,20 грн., № 2976 від 06.07.2010 року на суму 120 152,00 грн., 5 093,40 грн., №3452 від 06.07.2010 року на суму 82 340,00 грн., 1 163,50 грн., №3452 від 06.07.2010 року на суму 18 400,00 грн., 260,00 грн., №3745 від 29.07.2010 року на суму 116 248,00 грн., 6 605,00 грн., №3746 від 30.07.2010 року на суму 135 872,00 грн., 9 264,00 грн., Акт №11.8-1 від 11.08.2010 року на суму 133 128,00 грн., 7 740,00 грн., Акт №14.8-3 від 14.08.2010 року на суму 110 166,00 грн., 7 686,00 грн., Акт №14.8-4 від 14.08.2010 року на суму 110 940,00 грн., 10 191,00 грн., Акт №21.8-2 від 21.08.2010 року 110 080,00 грн., 6 400,00 грн., Акт №19.9-2 від 19.09.2010 року на суму 122 120,00 грн., 8 520,00 грн., №5326 від 23.09.2010 року на суму 117 992,00 грн., 8 232,00 грн., №5783 від 02.10.2010 року на суму 112 058,00 грн., 6 515,00 грн., №5785 від 05.10.2010 року на суму 83 162,00 грн., 4 835,00 грн., №5770 від 05.10.2010 року на суму 122 894,00 грн., 8 574,00 грн., №5854 06.11.2010 року на суму 73 100,00 грн., 5 100,00 грн., №6754 від 16.12.2010 року на суму 86 430,00 грн., 6 030,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем оплата товару проводилася частково, що підтверджується банківською випискою по рахунку 26009314250 з 26.06.2010 року по 05.10.2011 рік.

Судова колегія вважає правильним посилання господарського суду на ст.ст. 11, 629, 712 ЦК України та ст. 193 ГК України та погоджується з висновком, що заборгованість Державного підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" перед позивачем складає 691 190,46 грн., що також підтверджується Актом звірки взаєморозрахунків за період з 26.06.2010 року по 04.11.2011 року, який підписаний обома сторонами та скріплений печатками.

Згідно ЗУ "Про здійснення державних закупівель" підприємства, що фінансуються за рахунок держави, здійснюють закупівлю товарів, робіт чи послуг лише шляхом проведення конкурсних торгів.

У 2010 році Державне підприємство "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" провело конкурсні торги щодо закупівлі дизельного палива (оголошення № 10452 у Віснику державних закупівель № 13 (401) від 29.03.2010 року), за результатами яких і був укладений договір № 4-1/3 від 24.06.2010 року із позивачем. А отже посилання відповідача на те, що у сторін могли бути будь –які інші договірні відносини, а також на те, що більшість документів не пов’язані із договором № 4-1/3 від 24.06.2010 року, є безпідставними, по –перше в зв’язку із зазначеним вище, по –друге, в зв’язку із тим, що доказів існування будь –яких інших договірних відносин між сторонам відповідачем надано не було.

Крім того, однією з умов вищезазначених конкурсних торгів було надання діючих сертифікатів відповідності та паспортів якості заводу виробника на дизельне паливо, яке позивач зобов'язався постачати за договором. А відповідач, в свою чергу, зобов'язаний приймати дизельне паливо лише заводу виробника, який позивач запропонував у своїй конкурсній пропозиції. Отже підписані відповідачем видаткові накладні та надані довіреності на одержання товарно-матеріальних цінностей навіть без посилання на договір № 4-1/3 від 24.06.2010 року свідчать, що позивач здійснював постачання дизельного палива за сертифікатами відповідності та паспортами якості, які були надані (вручені) відповідачу, а отже докази існування будь –яких інших поставок та надання будь –якого іншого палива, ніж те, що було предметом конкурсних торгів, в матеріалах справи відсутні.

Також про постачання позивачем дизельного палива, якість якого відповідала та підтверджувалась сертифікатами відповідності, свідчить відсутність з боку відповідача претензій щодо якості товару. Таким чином, на підтвердження пункту 5.3. Договору № 4-1/3 від 24.06.2010 року відповідач мав необхідні сертифікати для здійснення оплати. Більш того, як вже було зазначено вище, відповідач здійснив часткову оплату отриманого товару у сумі 2 098 684,64 грн., що знов–таки свідчить про наявність у нього сертифікатів відповідності та рахунків–фактур, оскільки відповідно до п.5.1. договору, покупець здійснює оплату товару лише при наявності та на підставі виставленого рахунку - фактури.

Отже посилання відповідача на відсутність всіх необхідних документів у позивача спростовується наявними в справі матеріалами, частковим виконанням з боку відповідача свого зобов’язання щодо оплати поставленого товару та є безпідставними.

Також судова колегія погоджується з посиланням господарського суду на ст.ст. 525, 526, 611, 625 ЦК України, ст.ст. 230, 231, 232 ГК України та вважає правильним висновок господарського суду, що нараховані відповідачу 3% річних в розмірі 33 802,21 грн., розмір інфляційних витрат, нарахованих відповідачу в розмірі 85 149,77 грн., а також розрахунок пені, нарахований відповідачу на період з 29.07.2010р. по 16.12.2010р., в розмірі 55 923,91 грн. нараховані правильно та відповідають нормам чинного законодавства.

Отже, судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи відповідачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32- 34 ГПК України, які б підтвердили позиції відповідача у будь - якій частині, а надані докази не є такими, що в розумінні вищезазначених статей підтверджують обставини, на які посилається відповідач.

Відповідно до вимог частини 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при винесенні оскаржуваного рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції повністю відповідають обставинам справи, суд першої інстанції дав вірну оцінку наданим доказам, справа розглянута у відповідності до діючих норм матеріального та процесуального права і тому підстав для скасування рішення немає.

Всі інші зауваження, викладені у апеляційній скарзі, колегія суддів не приймає до уваги з підстав викладених вище.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду слід залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Одеський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 09 грудня 2011 року по справі № 9-28/17-4014-2011 залишити без задоволення, рішення господарського суду без змін.