Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :

розглянувши

За участю представників сторін:

позивачів –Ряска М.М. дов. від 06.03.2009 р. № 22

відповідача –не з'явились,

Рішенням Господарського суду Луганської області від 18.09.2008 р. (суддя –Ворожцов А.Г.) позов задоволено частково. Зобов’язано відповідача, Луганську міську раду скасувати рішення № 11/79 від 28.11.2006 р. в частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Луганської міськради від 26.03.2002 р. № 87/75 Про надання закритому акціонерному товариству "Сириус і К" згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів за адресою: вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна.). Зобов'язано відповідача, Луганську міську раду внести зміни до рішення виконавчого комітету Луганської міськради № 87/75 від 26.03.02 шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки на таке: під будівництво та розміщення житлового багатопід'їзного багатоповерхового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями. У задоволенні вимог про визнання за ЗАТ "Сириус і К" права на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна) та про зобов'язання відповідача передати в оренду ЗАТ "Сириус і К" земельну ділянку площею 0,2300 га за адресою: м. Луганськ, вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна), шляхом укладення договору оренди під будівництво та розміщення житлового багатопід'їзного багатоповерхового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями відмовлено. Повернуто позивачу, ЗАТ "Сириус і К" державне мито у розмірі 85 грн. Стягнуто з відповідача, Луганської міської ради на користь позивача, ЗАТ "Сириус і К" державне мито у розмірі 85 грн. та інформаційно-технічні витрати у розмірі 59 грн.

Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 р. (судді –Журавльова Л.І., Бойченко К.І., Єжова С.С.) рішення Господарського суду Луганської області від 18.09.2008 р. скасовано. Прийнято нове рішення. У задоволені позову відмовлено. Стягнуто з ЗАТ "Сириус і К" на користь Луганської міської ради державне мито за подання апеляційної скарги в сумі 42,50 грн.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ЗАТ "Сириус і К" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Відповідач не скористався наданим процесуальним правом участі у суду касаційної інстанції.

Відзиву на касаційну скаргу від відповідача не надходило.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 06.03.2009 р. у зв’язку з відрядженням судді Муравйова О.В., для перегляду в касаційному порядку справи № 9/530пн призначеної до розгляду на 10.03.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Полянський А.Г., судді –Коробенко Г.П., Фролова Г.М.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до п. 1 ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову апеляційного господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням виконавчого комітету Луганської міськради від 26.03.2002 р. № 87/75 позивачу було надано згоду на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів за адресою: вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна).

У зв'язку з мораторієм на будівництво та розміщення автозаправних станцій у місті Луганську, 04.12.2006 р. позивач звернувся до відповідача з клопотанням № 261 від 01.12.2006 р. про внесення змін до рішення виконкому № 87/75 від 26.03.2002 р. щодо зміни цільового призначення земельної ділянки –під будівництво та розміщення житлового багатопід'їзного багатоповерхового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями.

На вказане клопотання відповідач не дав відповіді.

28.11.2006 р. рішенням Луганської міськради № 11/79 було визнано таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Луганської міськради від 26.03.2002 р. № 87/75 "Про надання закритому акціонерному товариству "Сириус і К" згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів за адресою: вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна".

Звертаючись з позовом у даній справі, з урахуванням зміни позовних вимог, ЗАТ "Сириус і К" просило визнати за ЗАТ "Сириус і К" право на отримання в оренду земельної ділянки площею 0,2300 га, яка розташована за адресою: м. Луганськ, вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна); зобов’язати відповідача скасувати рішення № 11/79 від 28.11.2006 р. в частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Луганської міськради від 26.03.02р. № 87/75 "Про надання закритому акціонерному товариству "Сиріус і К" згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів за адресою: вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна)"; зобов'язати відповідача внести зміни до рішення виконавчого комітету Луганської міськради № 87/75 від 26.03.2002 р. шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки на таке: під будівництво та розміщення житлового багатопід'їзного багатоповерхового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями; зобов'язати відповідача передати в оренду ЗАТ "Сириус і К" земельну ділянку площею 0,2300 га за адресою: м. Луганськ, вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна), шляхом укладення договору оренди під будівництво та розміщення житлового багатопід'їзного багатоповерхового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями.

Відповідно до ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування", сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України (254к/96-ВР) , цим та іншими законами до їх відання.

Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Статтею 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Згідно ст. 59 Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. При встановленні результатів голосування до загального складу сільської, селищної, міської ради включається сільський, селищний, міський голова, якщо він бере участь у пленарному засіданні ради, і враховується його голос.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 ЦК України).

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що зобов'язання відповідача скасувати рішення № 11/79 від 28.11.2006 р. в частині визнання таким, що втратило чинність рішення виконавчого комітету Луганської міськради від 26.03.02р. № 87/75 "Про надання закритому акціонерному товариству "Сиріус і К" згоди на розроблення проекту відведення земельної ділянки під будівництво та розміщення автозаправної станції з підземним розміщенням резервуарів за адресою: вул. Побідоносна (на перехресті з вул. 2-а Краснознаменна)" та зобов'язати відповідача внести зміни до рішення виконавчого комітету Луганської міськради № 87/75 від 26.03.2002 р. шляхом зміни цільового призначення земельної ділянки на таке: під будівництво та розміщення житлового багатопід'їзного багатоповерхового будинку з вбудовано-прибудованими нежитловими приміщеннями не відповідають передбаченим способам захисту порушених прав, оскільки відповідні питання розглядаються на пленарних засіданнях міської ради, яка є колегіальним органом, після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.

За таких обставин, зобов'язувати відповідача скасувати відповідне рішення та внести зміни до рішення виконавчого комітету Луганської міськради № 87/75 від 26.03.2002 р., місцевий господарський суд не мав права.

Слід зазначити, що колегія суддів Вищого господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції та апеляційного господарського суду щодо відмови у задоволенні вимог про визнання за позивачем права на отримання в оренду земельної ділянки, оскільки передача об'єкта оренди орендарю здійснюється орендодавцем у строки та на умовах, що визначені у договорі оренди землі, за актом приймання-передачі (ст. 17 Закону України "Про оренду землі").

Враховуючи відсутність договору оренди спірної земельної ділянки та акту її приймання-передачі у відповідача відсутній обов'язок щодо передавання спірної землі позивачу та право на отримання в оренду цієї ділянки.

Перевіривши у відповідності до ч. 2 ст. 111-5 ГПК України юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд в порядку ст. ст. 43, 47, 43, 99, 101 ГПК України (1798-12) всебічно, повно і об’єктивно розглянув в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, дослідив подані сторонами в обґрунтування своїх вимог і заперечень докази; належним чином проаналізував відносини сторін.

Висновки апеляційного суду ґрунтуються на доказах, наведених в постанові суду, та відповідають положенням чинного законодавства. Як наслідок, прийнята апеляційним господарським судом постанова відповідає положенням ст. 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 111-5 ГПК України та частин 1, 2 статті 111-7 ГПК України, касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові господарських судів. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Посилання оскаржувача на інші обставини не приймаються колегією суддів до уваги з огляду на положення ст. 111-7 ГПК України та з підстав їх суперечності матеріалам справи.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв’язку з цим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.ст. 85, 111-5 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні за згодою присутнього представника позивача оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, п. 1 ст. 111-9, 111-11 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Сириус і К" залишити без задоволення.

Постанову Луганського апеляційного господарського суду від 20.11.2008 року у справі № 9/530пн Господарського суду Луганської області залишити без змін.