8/434 Про стягнення збитків за невиконання Договору субпідряду по будівництву житлового будинку - 18.01.2012 Прийняття

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" (далі – позивач) до Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" (далі – відповідач) про стягнення 4445670, 81 грн. збитків, 519294,40 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що субпідрядник свої зобов’язання за договором субпідряду № 3 на будівництво житлового будинку № 8 на ж/м Позняки, 2 мрн. від 03.09.2007 (далі – договір) виконав частково, неналежним чином та передчасно припинив виконання робіт. Позивачем за власний рахунок було здійснено виправлення недоліків, чим підряднику були завдані збитки на суму 4445670,81 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.11.2011 позов задоволено повністю. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" на користь Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд – 2" 4445670,81 грн. збитків, 519294,40 грн. штрафу, 25500,00 грн. державного мита та витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011 у справі №8/434 скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

На підставі апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011, згідно статті 98 ГПК України, Київським апеляційним господарським судом, ухвалою від 06.01.2012 порушено апеляційне провадження, розгляд справи призначено на 18.01.2012.

Розпорядженням Секретаря судової палати від 18.01.2021 № 01-22/1/11 змінено склад судової колегії: головуючий суддя Смірнова Л.Г., судді Тищенко О.В., Чорна Л.В.

В судове засідання 18.01.2011 з’явились представники сторін.

Від відповідача через відділ документального забезпечення надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку із звільненням начальника юридичного відділу, який представляв відповідача під час розгляду даної справи.

Відповідно до пункту 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 №02-5/289 (v_289800-97) Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - четвертою статті 28 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України (1798-12) ), з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК).

Судова колегія не вбачає підстав для задоволення вищезазначеного клопотання, оскільки відповідачем не доведена належними та допустимими доказами неможливість нового представника ознайомитися з матеріалами справи.

Представник позивача у судовому засіданні надав копії наявних в матеріалах справи документів, оригінали яких було оглянуто судом у судовому засіданні, у зв’язку з нечіткістю копій цих документів, залучених судом першої інстанції.

Представник Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011 у справі №8/434 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" в судовому засіданні проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечив, просив суд залишити рішення Господарського суду міста Києва від 10.11.2011 у справі №8/434 без змін.

Відповідно до статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу, також апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали, заслухавши представників сторін, Київський апеляційний господарський суд

03.09.2007 між Відкритим акціонерним товариством "Трест Київспецбуд" (субпідрядник) та Відкритим акціонерним товариством "Трест Київпідземшляхбуд-2" (підрядник) укладено договір субпідряду №3 на будівництво житлового будинку № 8 на ж/м Позняки, 2 мрн. (далі – договір).

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що сторонами здійснено зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "Трест Київспецбуд", Відкритого акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд–2" на Публічне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" та Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд –2" згідно розділу 17 (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) , за приписами якого статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.

Відповідно до частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Аналогічні норми містить і стаття 318 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ), згідно якої за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Статтею 838 ЦК України визначено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Вищезазначена норма кореспондується з частиною 2 статті 319 ГК України.

У відповідності до даних норм законодавства сторони пунктом 1.1. договору погодили, що підрядник доручає, а субпідрядник зобов’язується своїми силами та засобами виконати комплекс робіт по монтажу, пуску та регулюванню внутрішніх санітарно-технічних систем (далі – роботи) при будівництві "житлового будинку № 8 на житловому масиві Позняки, 2 мрн." (налі – об’єкт).

Згідно з пунктом 1.2 договору, під будівництвом об’єкта сторони розуміють будівництво відповідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією і технічною характеристикою на будинку та своєчасне введення в експлуатацію.

Відповідно до пункту 1.3 договору, субпідрядник мав виконати наступні роботи:

1. монтаж внутрішніх санітарно-технічних систем у відповідності з затвердженою проектно-кошторисною документацією і технічною характеристикою на будинки та системи;

2. зведення на території масиву всіх тимчасових споруд, які необхідні для організації роботи, виконання будівельно-монтажних робіт та збереження матеріалів;

3. інші роботи, які чітко не вказані у договорі, але необхідні для повного спорудження об'єкта і нормальної його експлуатації;

4. роботи з передачі змонтованих систем в експлуатацію замовнику разом з генпідрядником.

Згідно з пунктом 2.1 договору початок робіт - вересень місяць 2007 року, а закінчення у 2008 році з моменту затвердження акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченої будівництвом відповідної черги будівництва об'єкта.

Відповідно до пункту 2.4 договору зміна строків виконання робіт оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 09 квітня 2008 року будівельно-монтажні роботи по секції №1 житлового будинку №8 позивачем розпочато у лютому 2007 році, а закінчено у березні 2008 році.

Відповідно до акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта від 13 жовтня 2008 року будівельно-монтажні роботи по секціям №2,3,4,5,6 житлового будинку №8 позивачем (генеральним підрядником ПАТ "Трест Київпідземшляхбуд-2") розпочато у лютому 2007 році, а закінчено у вересні 2008 році.

Позивач зазначає, що свої обов'язки за договором відповідач виконав частково, неналежним чином та передчасно припинив виконання робіт, залишивши об'єкт. При складанні акту прийому - передачі об'єкту незавершеного будівництва позивачем був перевірений обсяг робіт, який був виконаний відповідачем на об'єкті, на відповідність їх актам приймання виконаних підрядних робіт. Позивачем були виявлені недоліки щодо якості виконаних робіт, відхилення обсягів та вартості робіт від фактичних витрат.

Позивачем за власний рахунок було здійснено виправлення недоліків, а саме:

- при обстеженні позивачем об'єкту (секція № 1,2) не було виявлено лічильників у кількості 131 шт., фільтрів холодної води у кількості 131 шт. та регуляторів тиску 7 БІС д = 15мм у кількості 67 шт. Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 106235,00грн., що підтверджується актами виконаних робіт по об'єкту та локальним кошторисом №2-1-1 на ГПВ (Додаток №5 до позовної заяви);

- при обстежені позивачем об'єкту, було виявлено брак на секціях № 2,3,6, а також були проведені відповідні роботи по виправленню цього браку, а саме: а) була проведена заміна запірно-вимірювальної арматури АСВ-ПВ у кількості 92 шт. та клапанів АСВ-М у кількості 92 шт.; б) була проведена заміна фільтрів у кількості 78 шт. та клапанів РЛВ у кількості 46 шт. Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 225682,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт по об'єкту та локальний кошторис №2-1-1 на опалення виправлення браку (Додаток №6 до позовної заяви);

- позивачем за власний рахунок було знято зауваження згідно припису про порушення вимог пожежної безпеки державного пожежного нагляду МНС України, щодо робіт які виконував відповідач (після того як відповідач самостійно припинив роботи, на об'єкті було проведено планову перевірку органами пожежної безпеки державного пожежного нагляду МНС України, за результатами якої по об'єкту виявлено ряд недоліків, які стосуються відхилень від проектно-кошторисної документації при будівництві об'єкту, що відображено у відповідних складених актах (додаток №7 до позовної заяви);

- позивачем на секціях № 2,4,5 було здійснено монтаж пожежних шаф (у кількості - 286 шт.), які не відповідають вимогам проектної документації та вимогам органу державного пожежного нагляду МНС України. Загальна вартість робіт склала 1595966,00 грн., що підтверджується відповідними актами та локальним кошторисом №2-1-1 на ГПВ Виправлення браку (додаток №8 до позовної заяви);

- при обстеженні об'єкту на секціях №2,3,4,5,6 позивачем не було виявлено результатів робіт відповідача по теплоізоляції трубопроводів "Термофлекс". Позивач самостійно усунув власними силами та за власний рахунок зазначені недоліки. Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 342551,00 грн., що підтверджується відповідними актами та та локальним кошторисом №2-1-1 на невиявленні при обстеженні, але включені в оплату роботи (Додаток №9 до позовної заяви).

- при обстежені об'єкту (на секціях №2,3,4,5,6, а також на індивідуальному теплопункті, на насосній станції, на елеваторному вузлі та бойлерній) позивачем не було виявлено результатів робіт по гідравлічному випробуванню та промиванню труб з дезінфекцією. Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 533929,00 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та локальним кошторисом №2-1-1 на промивання та гідравлічне випробування (додаток №10 до позовної заяви);

- відповідачем були включені в оплату роботи, які фактично не були виконані на об'єкті (секції №2,3,4,5,6) в зв'язку з неправильним застосуванням нормативної бази, а саме роботи по монтажу трубопроводів зварювальними агрегатами (роботи по зварюванню поліетиленових труб, які передбачено нормативною базою по Е16-14-12 при терморезисторному зварюванні труб, склад та характер робіт значно відрізняються від робіт по монтажу труб системи САМ (а саме застосовано коефіцієнт до трудовитрат робітників-будівельників 0,9). Обсяги виконаних відповідачем робіт, фактично не було завершено в повному обсязі та з відповідною якістю, що підтверджується відповідними актами (додаток №4 до позовної заяви). Вартість робіт по виправленню вказаних недоліків позивачем склала 803287,00 грн., що підтверджується відповідними актами виконаних робіт та локальним кошторисом №2-1-1на агрегати для зварювання поліетиленових труб (додаток №11 до позовної заяви);

Таким чином, загальна сума вищевказаних робіт, які відповідачем були включені в оплату позивачу та оплачені позивачем, проте виконані відповідачем з допущенням браку складає 3607650,00 грн.

Крім того, позивач зазначає, що вартість робіт які увійшли в ціну договору, але не були виконані Відповідачем складає 1585294,00 грн., з них:

1. Позивачем було витрачено 1299842,00 грн. власних коштів на установку лічильників, регуляторів тиску та запірної арматури, що підтверджується актами виконаних робіт та локальним кошторисом №2-1-1 на опалення недоробки (додаток №12 до позовної заяви);

2. Позивачем було витрачено 285452,00 грн. власних коштів на пусконалагоджувальні роботи по секціям №2,3,4,5,6, що підтверджується актами виконаних робіт (додатки №№4, 13, 14 до позовної заяви).

Позивач неодноразово звертався до відповідача з листами, в яких просив усунути вищевказані недоліки (листи залучені до матеріалів справи - додаток до позовної заяви №16,16,17,18,19).

Проте, відповідачем вимоги позивача залишені без відповіді та задоволення, навпаки відповідач направив позивачу акти форми КБ-2в, КБ-3, як такі, що підтверджують виконання робіт в повному обсязі за Договором.

Позивач зазначені акти не підписав, в результаті чого відповідач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення заборгованості з позивача за договором.

Рішенням господарського суду міста Києва від 03.03.2009 у справі 31/17 позов задоволено, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" на користь Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" заборгованість у розмірі 1081232,46 грн. (Додаток №20 до позовної заяви).

Постановою Київського апеляційного господарського від 30.04.2009 у справі №31/17 рішення Господарського суду міста Києва від 03.03.2009 залишено без змін.

Також, на розгляд Господарського суду м. Києва були передані вимоги Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" до Публічного акціонерного товариства "Трест Київпідземшляхбуд-2" про стягнення 1919144,00 грн. основного боргу, 546772,13 грн. пені, 320922, 19 грн. інфляційних втрат, 73663,60 грн. – 3% річних від суми заборгованості.

Публічне акціонерне товариство "Трест Київспецбуд" свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що Публічне акціонерне товариство "Трест Київпідземшляхбуд-2" свої зобов’язання за договором субпідряду №3 на будівництво житлового будинку №8 на ж/м Позняки, 2 мрн. від 03.09.2007 не виконав належним чином, а саме своєчасно не оплатив частину виконаних позивачем робіт за вказаним Договором, у зв’язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1919144,00 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 у справі №32/125 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 12.05.2010) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1919144,40 грн. основного боргу, 227983,32 грн. –пені, 306525,75 грн. –інфляційних втрат, 72677,74 грн. –3% річних від суми заборгованості, 25263,31 грн. –державного мита та 208,44 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено (додаток №21 до позовної заяви).

Постановою Київського апеляційного господарського від 23.06.2010 у справі №32/125 рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2010 у справі №32/125 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено повністю.

постанова суду апеляційної інстанції мотивована нормами статтей 651, 654 ЦК України та тим, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу перевищує розмір встановленої суми проектно-кошторисної документації, а також відсутністю таких, що відповідають ст.ст. 32- 34 ГПК України, доказів надання згоди відповідачем на внесення змін до проектно-кошторисної документації.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2010 постанова Київського апеляційного господарського від 23.06.2010 у справі №32/125 залишена без змін.

Частиною 2 статті 35 ГПК України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 11.8 договору передбачено, що відшкодуванню з боку відповідача підлягають всі збитки понесені позивачем, внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за договором, а також нараховані штрафні санкції та моральна шкода у розумному розмірі.

Таким чином, враховуючи те, що під загрозою було введення в експлуатацію об'єкту, позивач власними силами та коштами закінчив роботи, які не були виконані Відповідачем та усунув недоліки.

Позивач витратив власних коштів на суму 5192944,00 грн., з яких 747273,19грн. складає Гарантійний фонд згідно договору, які було використано позивачем відповідно до пункту 7.9 договору на усунення недоліків допущених відповідачем на об'єкті.

Відповідно до пункту 7.1 договору за неналежну якість робіт та виявлені недоліки й дефекти, а також невідповідність робіт вимогам затвердженої проектно-кошторисної документації або будівельним нормам, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 10% від вартості неякісно виконаних робіт.

Таким чином, оскільки вказані порушення і недоліки на об'єкті позивач змушений був довелось усувати власними силами та за власний рахунок, позивачу було завдано збитки на суму 4964965,21 грн., а саме: 5192944,00 грн. (витрати позивача на усунення недоліків відповідача на об'єкті) - 747273,19 грн. (Гарантійний фонд згідно договору) + 519294,40 грн. (штраф у розмірі 10% відповідно до пункту 7.1 договору).

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків (стаття 611 ЦК України).

Відповідно до статті 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права(реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв'язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право.

Таким чином, у вигляді реальних збитків відшкодовуються тільки ті витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, а у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті доходи, які б могли бути реально отримані при належному виконанні зобов'язання.

Статтею 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Для застосування таких правових наслідків порушення зобов'язань як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; вини. Відсутність хоча б одного з вищезазначених елементів, які створюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання ним взятих на себе зобов'язань.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. ст. 33, 34 ГПК України).

Отже, позивач повинен довести наявність збитків і неправомірної поведінки відповідача, безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням збитків, розмір відшкодування, а відповідач в сою чергу повинен доводити відсутність своєї вини.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправними діями чи бездіяльністю заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Стягнення збитків у вигляді реальних збитків та упущеної вигоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності. Для застосування такої міри відповідальності потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем зобов’язання за договором субпідряду № 3 на будівництво житлового будинку № 8 на ж/м Позняки, 2 мрн. від 03.09.2007 року не були виконані належним чином, а позивач власними силами та коштами закінчив роботи, які не були виконані відповідачем та усунув недоліки.

Збитки, які поніс позивач в зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань документально підтверджені та підлягають задоволенню повністю в сумі 4445670,81грн.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надав суду належні докази щодо наявності складу цивільного правопорушення, як необхідної умови для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків та наявності підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків.

Позивачем доведені обставини заподіяння збитків, наявності протиправної поведінки відповідача, причинного зв'язку між діями відповідача та понесеними збитками.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача збитків у розмірі 4445670,81 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

У відповідності до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України (436-15) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 ГК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України)

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Нарахована позивачем сума штрафу у розмірі 519294,40 грн. є правомірною та підлягає задоволенню.

Дослідивши наявні матеріали справи, судова колегія погоджується з висновком місцевий господарського суду, що позовні вимоги належним чином доведені, є обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, Київський апеляційний господарський суд не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду міста Києва у даній справі, в зв’язку з чим апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Трест Київспецбуд" задоволенню не підлягає.