5024/1497/2011 Про стягнення реєстраційного збору за реєстрацію біржового контракту на купівлю пшениці, та про зустрічні вимоги щодо визнання зазначеного біржового контракту недійсним - 17.01.2012 Прийняття

Аграрна біржа звернулась до господарського суду Херсонської області з позовом про стягнення з приватного підприємства "Сугой" (далі –ПП "Сугой") 38330,30 грн. основного боргу; 2817,87 грн. інфляційних витрат; 885,27 грн. 3 % річних; 3833,03 грн. штрафу; 458,66 грн. держмита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Водночас ПП "Сугой" звернулось до суду з зустрічною позовною заявою до Аграрної біржі про визнання недійсним біржового контракту № 1387 АБ/98 від 29.10.2010 року. Свої позовні вимоги позивач за зустрічним позовом обґрунтовує тим, що на його думку, біржовий контракт № 1387 АБ/98 від 29.09.2010 року суперечить ст. 203 ЦПК України, є незаконним з моменту його укладення, і як наслідок, не може створювати жодних прав та обов'язків для ПП "Сугой".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 17 жовтня 2011 року у справі № 5024/1497/2011 (суддя Немченко Л.М.) первісний позов аграрної біржі задоволено в повному обсязі, стягнуто з ПП "Сугой" на користь аграрної біржі 38330,30 грн. основного боргу; 3833,03 грн. штраф; 2817, 87 грн. інфляційних витрат; 885, 27 грн. 3% річних; 458,66 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволені зустрічного позову ПП "Сугой" було відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість первісних позовних вимог з огляду на те, що позивачем за первісним позовом було дотримано усіх вимог встановлених біржовим контрактом № 1387 АБ/98 від 29.10.2010 року, а тому у відповідача за первісним позовом виникли грошові зобов’язання в частині сплати реєстраційного збору за вищезазначеним біржовим контрактом, оскільки ПП "Сугой" не дотримався вимог біржового контракту та не сплатив на користь Аграрної біржі реєстраційний збір. Щодо зустрічного позову ПП "Сугой" судом першої інстанції було зазначено, що позивач за зустрічною позовною заявою не довів відсутність у брокерської конторі №138 повноважень на укладання спірної угоди, а тому підстав для визнання зазначеного біржового контракту від 29.10.2010 року недійсним відсутні, оскільки він укладений з дотриманням вимог чинного законодавства.

Не погоджуючись із вищезазначеним рішенням, відповідач за первісним позовом (ПП "Сугой") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та винести рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити за необґрунтованістю та задовольнити зустрічні позовні вимоги, а саме, визнати біржовий контракт № 1387 АБ/98 від 29.10.2010 року недійсним. За доводами скаржника, господарським судом Херсонської області було надано хибну оцінку обставинам, що склалися у спірних правовідносинах, окрім того, на думку скаржника, з мотивувальної частини рішення стає зрозуміло, що судом лише припущено, що спірний контракт відповідає ст. 203 ЦК України, а задовольняючи позовні вимоги аграрної біржі суд виходив лише з міркувальних суджень первісного позивача, і як наслідок, судом першої інстанції було невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою від 06.12.2012 року Одеським апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі в якості іншого відповідача Аграрний фонд та залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за зустрічним позовом фізичну особу-підприємця ОСОБА_4.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник аграрного фонду у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими заперечує свою участь у справі з огляду на те, що спірний контракт було розірвано.

Представники відповідача 1 та третьої особи в судове засідання не з’явились, про день, час та місце судового засідання належним чином повідомлені, що підтверджується витягом з реєстру на відправку рекомендованої пошти з повідомленням відділу документального забезпечення Одеського апеляційного господарського суду за №1 від 30.12.2011, про причини неявки у судове засідання не повідомили та не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, тому апеляційна скарга розглянута за відсутністю їх представників.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права, заслухавши представників скаржника та відповідача 2, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПП "Сугой", з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та перевірено під час апеляційного перегляду справи, 29 вересня 2010 року між аграрним фондом (продавець), в особі брокера-продавця ОСОБА_5 та ПП "Сугой" (покупець), в особі брокера-покупця ОСОБА_6, брокерська контора № 139 ФОП "ОСОБА_4" було укладено біржовий контракт № 1387 АБ/98.

Згідно з частиною 1 вищезазначеного контракту продавець продав, а покупець купив товар –пшениця м’яка 4 клас, ОДЦР - пшениця, згідно ДСТУ-3768:2004 урожаю 2008 р. в кількості 14 280,929 тонн, вартість товару з ПДВ становить 19 165 149,53 грн.

Відповідно до п. 1.4. біржового контракту встановлено що реєстраційний збір аграрної біржі з урахуванням ПДВ становить 38 330,30 грн.

Пунктом. 1.9. біржового контракту визначено, що біржовий реєстраційний збір здійснюється за рахунок Покупця.

Умовами п.4.1 біржового контракту встановлено, що оплата коштів за контрактом згідно до п. 1.7 здійснюється Покупцем протягом 5 банківських днів після реєстрації контракту на аграрній біржі, на банківський рахунок Аграрного фонду. Відповідно до п.4.2 договору оплата реєстраційного збору згідно з п.1.4 договору здійснюється на рахунок Аграрної біржі протягом двох робочих днів після укладення контракту. Відповідно до п.3.1 біржового контракту реєстрація контракту проводиться на підставі протоколу проведених торгів у відповідності до договору-доручення з брокерською конторою, акредитованою Аграрною біржею.

Відповідно витягу з журналу реєстрації біржових контрактів, свої обов'язки, по Біржовому контракту аграрна біржа виконала повністю, сумлінно та у встановлений строк.

Однак, у порушення умов біржового контракту, на дату подачі первісного позову відповідачем на банківський рахунок аграрної біржі не перерахований реєстраційний збір у розмірі 38330,30 грн.

З метою досудового врегулювання спору, позивачем за первісним позовом 24 листопада 2010 року на адресу ПП "Сугой", було направлено претензію за №1189 на суму 38330,30 грн.

Однак, Відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного Біржового контракту, вищевказані кошти не перерахував, та відповіді на претензію не надав.

Агарна біржа була створена Постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2005р. за №1285 "Про створення Аграрної біржі" (1285-2005-п) (затверджено Статут Аграрної біржі на виконання статті 17 Закону України від 24.06.2004р. за №1877 "Про державну підтримку сільського господарства України", з метою підвищення рівня продовольчої безпеки країни, надання біржових послуг суб'єктам господарювання з укладення біржових договорів (контрактів) щодо сільськогосподарської продукції, продажу товарних деривативів, базовим активом яких є сільськогосподарська продукція, іпотечних сертифікатів та іпотечних закладних, а також з проведення та/або організації розрахунково-клірингової діяльності).

Свою діяльність Аграрна біржа провадить відповідно до Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) .

Стаття 3 Закону України "Про товарну біржу" зазначає, що Товарна біржа має право встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за реєстрацію угод на-біржі.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. При цьому, зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобов’язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Отже, Одеський апеляційний господарський суд доходить висновку щодо неналежного виконання ПП "Сугой" зобов’язань за зазначеним біржовим контрактом стосовно своєчасної сплати реєстраційного збору у розмірі 38330,30 грн.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.4 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та матеріальної шкоди.

Пунктом 4.3. розділу 4 біржового контракту встановлено, що у випадку невиконання Покупцем п. 4.2. Контракту, встановлено обов'язок останнього сплати штраф Аграрній біржі, у розмірі 10 % від суми реєстраційного збору.

За приписами частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі (436-15) визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунків наданих позивачем, за ПП "Сугой" утворилась заборгованість 38330,30 грн. основного боргу; 2817,87 грн. інфляційних витрат; 885,27 грн. 3 % річних; 3833,03 грн. штрафу.

З огляду на вищевикладене, судом першої інстанції правомірно задоволено первісні позовні вимоги Аграрної біржі про стягнення з ПП "Сугой" 38330,30 грн. основного боргу; 2817,87 грн. інфляційних витрат; 885,27 грн. 3 % річних; 3833,03 грн. штрафу.

Щодо зустрічних позовних вимог ПП "Сугой" слід зазначити наступне.

Позивач за зустрічним позовом вказує на те, що спірний біржовий контракт підписаний брокером-покупцем в особі ОСОБА_6 та брокером-продавцем в особі ОСОБА_7 та продавцем в особі ОСОБА_8, але не містить при цьому підпису покупця (ПП "Сугой").

Відповідно до спірного біржового контракту вбачається, що даний правочин від імені ПП "Сугой" було вчинено брокером-покупцем ОСОБА_6, брокерська контора № 139 ФОП "ОСОБА_4", на підставі договору - доручення від 29.09.2010 р. № 29/1 та довіреності від 31.08.2010 р. № 2601 укладеного між ПП "Сугой" та ФОП "ОСОБА_4".

На думку позивача за зустрічним позовом, наведений договір-доручення № 29/1 від 29.09.2010 р. та довіреність від 31.08.2010 р. № 2601 не можливо вважати належними доказами на підтвердження того, що брокер-покупець мав право вчинити правочин, зокрема, укласти з позивачем за первісним позовом Біржовий контракт Аграрної біржі №1392 АБ/98 від імені ПП" Сугой", оскільки предметом договору-доручення № 29/1 від 29.09.2010 р. (п. 1.1) є надання брокером від імені та за винагороду і за рахунок довірителя послуг з питань вивчення попиту та поліпшення умов купівлі товару, консультування з питань комерційної діяльності та оформлення необхідної документації з метою укладення біржових контрактів на Аграрній біржі щодо купівлі товару, згідно додатку 1, який є невід'ємною частиною договору-доручення. Позивач за зустрічним позовом зазначає, що інші повноваження на вчинення будь яких дій в наведеному договорі-дорученні відсутні.

Окрім того, позивач за зустрічним позовом вважає, що відсутні докази, що підтверджують схвалення ним біржового контракту Аграрної біржі № 1387 АБ/98 від 29.09.2010 р. та докази вчинення ПП "Сугой" дій, що свідчать про прийняття ним наведеного біржового контракту до виконання. А також вказує, що біржовий контракт аграрної біржі № 1387 АБ/98 від 29.09.2010 р. є таким, що суперечить ст. 203 ЦК України і як наслідок, повинен бути визнаний недійсним.

Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно з частиною першою статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України унормовано: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Приписами ст. 237 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України (435-15) ) визначається поняття та підстави представництва, відповідно до частин 1, 3 якої представництвом є і правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє. Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Як визначено ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Довіреність відповідно до ч. 3 cт. 244 ЦК України (435-15) є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

Відповідно до ст. 16 ЗУ " Про товарну біржу" брокери є фізичними особами, зареєстрованими на біржі, відповідно до її статуту, обов'язки яких полягають у виконанні доручень членів біржі, яких вони представляють, щодо здійснення біржових операцій шляхом підшукування контрактів і поданні здійснюваних ними операцій для реєстрації на біржі. Брокери вправі пересвідчитися в наявності та якості запропонованого товару, а також у платоспроможності покупця, пропонувати альтернативні умови контрактів та здійснювати будь-які інші дії, що не суперечать інтересам клієнтів.

Зазначена норма свідчить про те, що юридична особа може укладати договір-доручення з брокером тільки для проведення дій, які визначені у ст.16 вищенаведеного Закону. Юридична особа не позбавлена права укладати договір про надання послуг із вивчення попиту та поліпшення умов купівлі-продажу товару не для укладення біржового контракту, як зазначає позивач за зустрічним позовом, з будь-якою компетентною особою, однак не з брокерською конторою, оскільки вона здійснює свою діяльність у межах визначених ЗУ "Про товарну біржу" (1956-12) , тобто тільки для укладення біржового контракту. Тому зазначене спростовує доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності повноважень у брокерської контори № 139 ФОП "ОСОБА_4" в особі брокера ОСОБА_6 укласти біржовий контракт.

Окрім того, доводи позивача за зустрічним позовом щодо відсутності доручення спростовуються також умовами п. 1.2-1.3 договору-доручення № 29/1 від 29.09.2010 р., за яким визначено, що після виконання доручення Брокер зобов'язаний у двохденний строк усно повідомити про це Довірителя. Брокер вважається таким, що виконав свої зобов'язання по договору доручення після укладення біржового контракту на зазначених у п. 1.1 умовах цього договору.

У матеріалах справи наявний додаток до договору-доручення № 29/1, в якому визначено потребу ПП "Сугой" у товарі - пшениці 4 класу у кількості 1428,929 тонн за ціною 1342 грн.01 коп.

Отже, вищезазначене свідчить про те, що позивач за зустрічним позовом уповноважив брокерську контору укласти зазначений правочин.

До того ж у матеріалах справи наявний акт здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 29.09.2010 р., який було складено між Замовником - ПП" Сугой" та Виконавцем ФОП " ОСОБА_4" в особі брокера ОСОБА_6 про проведення брокерських послуг згідно договору-доручення № 29/1 від 29.09.2010р. Вартість зазначених послуг визначена у сумі 38330 грн.30коп.

Таким чином, зазначений акт свідчить, що брокер виконав умови п. 1.2 договору-доручення № 29/1 та надав саме брокерські послуги у розумінні ст. 16 ЗУ "Про торгову біржу".

Згідно Правила біржової торгівлі на Аграрній біржі (затверджених наказом Аграрного фонду № 62 від 01.07.2010 р.) визначено, що біржова угода - це зафіксоване біржею одночасне прийняття учасниками біржових торгів прав і зобов'язань щодо купівлі-продажу відповідного товару на підставі поданих брокерами заявок (2.1.2 ст. 2 ), брокер - фізична особа, зареєстрована на Біржі відповідно до її Статуту, обов'язки якої полягають у виконанні доручень членів біржі, яких він представляє (2.1.3 ст. 2 ).

Пунктом 13.1 ст. 13 Правил біржової торгівлі встановлено, що біржова угода, укладена на біржових торгах повинна бути зареєстрована та оформлена як біржовий контракт. Біржовий контракт має включати в себе положення щодо прав, обов'язків і відповідальності, які не суперечать укладеному біржовим посередником (членом біржі) договору-доручення . Зазначені положення можна викласти і окремим протоколом як додаток до контракту.

Крім того, відповідно до п. 13.3 ст. 13 Правил біржової торгівлі брокери зобов'язані підписати контракт, а біржа зареєструвати його не пізніше наступного за укладенням біржової угоди робочого дня. При підписанні контракту брокер зобов'язаний надати договори доручення, на підставі яких він діяв в інтересах третіх осіб. Несвоєчасне підписання контракту визначається як відмова від оформлення угоди. До сторони, що відмовилася від оформлення біржової угоди, можуть застосовуватися штрафні санкції, визначені дирекцією біржі.

Враховуючи вищенаведені приписи, визначені Правилами біржової торгівлі, вбачається, що при підписанні спірного контракту брокер зобов'язаний надати договори доручення, на підставі яких він діє в інтересах третьої особи, біржовий контракт має включати в себе положення щодо прав, обов'язків і відповідальності, які не суперечать укладеному біржовим посередником (членом біржі) - договору доручення, а наведене, в свою чергу, передбачає перевірки цих даних при реєстрації біржової угоди, укладеної на біржових торгах.

При укладені спірного біржового контракту Аграрною біржею біли вчинені саме зазначені дії, тому підстави для визнання спірного біржового контракту від 29.09.2010 р. недійсним відсутні, оскільки він укладений з дотриманням вимог чинного законодавства.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції було обґрунтовано відмовлено у задоволенні зустрічного позову.

За таких обставин, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні, а тому оскаржуване рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Приватного підприємства "Сугой" - без задоволення.