Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

в судовому засіданні взяли участь представники:

У квітні 2008р. Прокурор Полтавського району Полтавської області звернувся в інтересах держави в особі Управління з контролю за використанням та охороною земель у Полтавській області (далі –Управління), Полтавської районної державної адміністрації (далі –Адміністрація) та Новоселівської сільської ради Полтавського району (далі –Рада) до господарського суду Полтавської області з позовною заявою, у якій просив "зобов'язати припинити право користування Відкритим акціонерним товариством Буровою компанією "Букрос" (далі –Товариство), СП "Новоселівським" (далі – Підприємство) земельною ділянкою загальною площею 1567га, яка розташована на території адміністративного підпорядкування Новоселівської сільської ради Полтавського району".

Позовні вимоги Прокурор Полтавського району Полтавської області обґрунтовував тим, що під час проведення перевірок дотримання земельного законодавства філією Товариства –Підприємством були виявлені факти невикористання земельної ділянки, переданої їй у користування, за призначенням, невжиття заходів по боротьбі з бур'янами на вказаній земельній ділянці та інші порушення, які Товариство, не зважаючи на неодноразові приписи компетентних органів, не усунуло, що у відповідності до норм Земельного кодексу України (2768-14) є підставою для припинення права користування зазначеною земельною ділянкою.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2008р. (суддя БосийВ.П.) позовні вимоги Прокурора Полтавського району Полтавської області задоволено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2008р. (колегія суддів: ФедорчукР.В., ТкаченкоБ.О., ЛобаньО.І.) рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2008р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова прийняті з мотивів, наведених Прокурором Полтавського району Полтавської області у позовній заяві.

Товариство звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2008р. і рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2008р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Прокурора Полтавського району Полтавської області. Викладені у касаційній скарзі вимоги Товариство обґрунтовує тим, що господарські суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових актів не врахували (порушили) положення ст.ст. 19 та 144 Земельного кодексу України, ст. 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", дійшли до неправильних висновків, надали неправильну оцінку доказам по справі.

Адміністрація та Інспекція скористались правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та надіслали до Вищого господарського суду України відзиви на касаційну скаргу Товариства, у яких просять залишити її без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2008р. і рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2008р. –без змін. Викладені у відзиві вимоги Адміністрація та Інспекція обґрунтовують тим, що твердження Товариства, наведені у касаційній скарзі, є безпідставними, помилковими та такими, що не відповідають вимогам законодавства України.

Інші особи, які беруть участь у справі, не скористалось правом, наданим ст. 111-2 Господарського процесуального кодексу України, та відзивів на касаційну скаргу Товариства до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Товариства підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

З позовної заяви Прокурора Полтавського району Полтавської області вбачається, що він просив господарський суд Полтавської області "зобов'язати припинити право користування Відкритим акціонерним товариством Буровою компанією "Букрос", СП "Новоселівським" земельною ділянкою загальною площею 1567га, яка розташована на території адміністративного підпорядкування Новоселівської сільської ради Полтавського району".

З вказаних позовних вимог неможливо встановити, чиє саме право користування земельною ділянкою просив припинити Прокурор Полтавського району Полтавської області –право користування Товариства чи право користування Підприємства.

Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, у резолютивній частині рішення зазначив: "Припинити право користування Відкритим акціонерним товариством Буровою компанією "Букрос" Сільськогосподарським підприємством "Новоселівським" земельною ділянкою загальною площею 1567га, яка розташована на території адміністративного підпорядкування Новоселівської сільської ради Полтавського району".

З вказаного також неможливо встановити, чиє саме право користування земельною ділянкою було припинено рішенням господарського суду Полтавської області від 09.09.2008р. –Товариства чи Підприємства.

Наведене свідчить, що резолютивна частина рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2008р. не відповідає вимогам ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд апеляційної інстанції при здійсненні апеляційного перегляду зазначеного рішення вказаному оцінки не дав.

Крім того, приймаючи рішення про припинення права користування земельною ділянкою, господарські суди попередніх інстанцій не врахували наступного.

Відповідно до частини першої ст. 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно частини першої ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Господарські суди першої та другої інстанції, вирішуючи спір, вказаних норм Земельного кодексу України (2768-14) не врахували та не встановили, хто є постійним користувачем земельної ділянки щодо якої виник спір –Товариство чи Підприємство і якими саме документами таке право користування підтверджується, у зв'язку з чим передчасно припинили відповідне право, оскільки не з'ясували, кому таке право належало.

Також при вирішенні спору місцевий та апеляційний господарські суди не врахували вимог ст. 144 Земельного кодексу України, яка встановлює порядок припинення права користування земельними ділянками, які використовуються з порушенням земельного законодавства, через що не з'ясували, чи відповідає звернення Прокурора Полтавського району Полтавської області в інтересах Управління, Адміністрації та Ради з позовом по даній справі вказаній нормі Земельного кодексу України (2768-14) , чи були подані Прокурором Полтавського району Полтавської області в обґрунтування позовних вимог документи, необхідні у відповідності до зазначеної норми Земельного кодексу України (2768-14) для припинення права постійного користування земельною ділянкою.

Крім того, господарські суди попередніх інстанцій не звернули уваги та не перевірили твердження Товариства, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що 23.04.2008р. Управлінням організації інспекторської діяльності з контролю за використанням та охороною земель Полтавського обласного головного управління земельних ресурсів проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства, при цьому жодних порушень не виявлено (т.1, а.с.76), що свідчить про порушення судами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п.1 постанови від 29.12.1976р. № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст. 111-10 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2008р. та рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2008р. підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10 та 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Бурова компанія "Букрос" задовольнити частково.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 04.12.2008р. та рішення господарського суду Полтавської області від 09.09.2008р. у справі №22/72 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.