5002-34/3174-2011 Про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди державного майна - 16.01.2012 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Автономної Республіки Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ейвазова А.Р.) від 19 вересня 2011 року у справі № 5002-34/3174-2011

за позовом Заступника прокурора Автономної Республіки Крим в інтересах держави (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015)

в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6, місто Севастополь, 99008)

до Фонду майна Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 17, місто Сімферополь, 95015)

товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" (бул. Старшинова, буд.8-А, місто Феодосія, 98112)

3-тя особа Фонд державного майна України (вул. Кутузова, 18/9, місто Київ 133, 01133)

про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди державного майна

25 липня 2011 року Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Фонду майна Автономної Республіки Крим про визнання недійсною додаткової угоди до договору оренди державного майна.

Ухвалою господарського суду від 04 серпня 2011 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Фонд державного майна України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач уклав додаткову угоду з товариством з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель"всупереч вимогам законодавства та не маючи достатніх для цього повноважень.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011 року у справі № 5002-34/3174-2011 у задоволенні позову відмовлено.

26 жовтня 2011 року не погодившись з рішенням суду, Заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням норм матеріального та процесуального права, неповним дослідженням місцевим господарським судом матеріалів справи.

На думку скаржника, судом першої інстанції невірно дано оцінку матеріалам справи та обставини справи були вивчені не повному обсязі.

Більш детальніше доводи викладені у апеляційній скарзі

Ухвалою апеляційної інстанції від 21 листопада 2011 року розгляд справи було відкладено на 19 грудня 2011 року.

25 листопада 2011 року від Фонду державного майна України надійшли письмові пояснення по апеляційній скарзі, відповідно до яких третя особа підтримує доводи апеляційної скарги .

У судовому засіданні 19 грудня 2011 року представник Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим підтримав доводи апеляційної скарги.

Ухвалою від 19 грудня 2011 року було продовжено строк розгляду скарги на 15 днів, судове засідання відкладено на 16 січня 2012 року.

Повторно розглянувши матеріали справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

26 липня 2001 року між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством "Коктебель" укладено договір оренди №1127 цілісного майнового комплексу державного підприємства радгосп-заводу "Коктебель" (а.с.8-12 т. 1).

Договором передбачається, що третьою особою –Фондом державного майна України передано Закритому акціонерному товариству "Коктебель" в строкове платне користування майновий комплекс державного підприємства радгосп-завод "Коктебель".

Відповідно до пункту 1.4 договору, після його укладення орендар приєднує до свого майна підприємство в установленому порядку та відповідно до пункту 1.5 договору виступає правонаступником усіх прав та обов’язків державного підприємства радгосп-заводу "Коктебель".

Строк дії договору визначений на 10 років з 26 липня 2001 року по 26 липня 2011 року. (п.10.1 договору)

Відповідно до наказу Фонду державного майна України №1809 від 13 жовтня 2003 року повноваження орендодавця за вищевказаним договором передані Фонду майна Автономної Республіки Крим, який в силу пункту 2 такого наказу мав внести зміни до відповідного договору оренди з метою оформлення повноважень орендодавця (а.с.13 т.1).

На виконання зазанченого наказу 30 жовтня 2003 року між закритим акціонерним товариством "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" та Фондом майна Автономної Республіки Крим укладено додаткову угоду, якою Фонд майна Автономної Республіки Крим взяв на себе виконання зобов’язань та реалізацію прав орендодавця, передбачених договором оренди від 26 липня 2001року (а.с.85 т.1).

21 жовтня 2009 року між закритим акціонерним товариством "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" та товариством з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" укладено договір купівлі-продажу (відступлення) права вимоги, відповідно до якого до товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" перейшли права закритого акціонерного товариства "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", які воно набуло в силу згаданого договору оренди (а.с.16-17 т.1).

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 листопада 2009 року у справі №2-19/5668-2009 задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" до Фонду майна Автономної Республіки Крим, третя особа –закрите акціонерне товариство "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель" шляхом зобов’язання внести наступні зміни до договору оренди №1127 від 26 липня 2001 року цілісного майнового комплексу Державного підприємства радгосп-заводу "Коктебель": текст "орендар: закрите акціонерне товариство "Завод марочних вин та коньяків "Коктебель", замінити на наступний текст: орендар: товариство з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель".

Додатковою угодою №3 від 12 листопада 2009 року до вищевказаного договору, яка укладена між Фондом майна Автономної Республіки Крим та товариством з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" на підставі рішення господарського суду Автономної Республіки Крім №2-19/5668-2009, внесено зміни до такого договору, а саме щодо найменування сторони за договором – орендаря. Так, відповідно до внесених змін, такою особою визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "КД Коктебель" (а.с. 66 т.1).

Додатковою угодою від 12 липня 2010 року №4 внесено зміни до зазначеного договору оренди, відповідно до яких термін дії договору визначено сторонами з 26 липня 2001 року по 26 липня 2021 року включно (а.с.67 т.1)

Проаналізувавши обставини даної справи, перевіривши підстави прийняття оскаржуваного рішення судом першої інстанції, заслухавши прокурора та представників сторін, судова колегія дійшла висновку щодо необґрунтованості вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.

Відповідно до статті 654 Цивільного кодексу України, зміни до договору вчиняються у такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Згідно статті 80 Цивільного кодексу України, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку; юридична особа наділяється цивільною правоздатністю та дієздатністю.

Відповідно до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов’язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Дієздатність юридичних осіб може обмежуватись законом або засновниками відповідно до документів, на підставі яких такі особи діють.

На момент укладення спірної додаткової угоди дієздатність Фонду майна Автономної Республіки Крим визначалась Положенням про Фонд майна Автономної Республіки Крим, яке затверджено постановою Ради Міністрів Автономної Республіки Крим від 02 листопада 1995 року №325 (rb0325001-95) (в редакції, чинній на момент укладення спірної додаткової угоди).

Пунктом 1 зазначеного Положення визначено, що Фонд майна Автономної Республіки Крим є органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з спеціальним статусом, який створений відповідно до Указу Президента України від 18 серпня 1995 року №757 "Про органи приватизації в Автономній Республіки Крим" (757/95) та підзвітний Раді Міністрів Автономної Республіки Крим. Відповідним положенням визначено, що відповідний орган у межах повноважень, визначених Фондом державного майна України та делегованих Верховної Радою Автономної Республіки Крим, зокрема, здійснює функції орендодавця державного майна та майна, яке належить Автономній Республіці Крим.

Відповідно до статті 12 Цивільного кодексу України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд.

Згідно зі статтею 13 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором.

Стаття 14 Цивільного кодексу України містить положення про те, що цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом (435-15) , з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом (436-15) , іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів ( ч.7 ст.179 ГК)

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Правочин є дією на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків (ч. 1 ст. 202 ЦК).

Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою —третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (частина 3 статті 215 Цивільного кодексу України).

В свою чергу стаття 203 Цивільного кодексу України, передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка за відомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності) може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо помилковості доводів прокурора про те, що Фонд майна Автономної Республіки Крим втратив повноваження орендодавця спірного майна у зв’язку з прийняттям наказу Фонду державного майна України від 31 січня 2007 року №159 "Про визначення орендодавця на території Автономної Республіки Крим", відповідно до якого Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Севастополю визначено виступити орендодавцем державного майна, розташованого на території Автономної Республіки Крим (а.с.14,т.1).

Як вбачається з відповідного наказу, Фонду майна Автономної Республіки Крим доручено здійснити з лютого по червень перерахунок орендної плати відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2007 року №1846 по договорах оренди, укладених за дорученням Фонду державного майна України до 01 січня 2007 року. При цьому, п.4 вказаного наказу Фонду майна Автономної Республіки Крим, після здійснення зазначеного перерахунку орендної плати, наказано у місячний термін передати за актом прийому-передачі договори оренди державного майна (зі справами) Регіональному відділенню Фонду державного майна по м. Севастополю; п.5 Регіональному відділенню Фонду державного майна по м. Севастополю –виступити орендодавцем по договорах оренди державного майна, які були укладені Фондом майна Автономної Республіки Крим та передані останнім регіональному відділенню за актом прийому-передачі.

Наказ визначає певний перелік дій, після завершення яких відповідні договори оренди, укладені за дорученням Фонду державного майна України до 01 січня 2007 року, передаються Регіональному відділенню Фонду державного майна по м. Севастополю. При цьому, відповідним наказом доручається Регіональному відділенню Фонду державного майна по м. Севастополю виступити орендодавцем по договорах оренди, які передані йому за актом прийому-передачі.

Судовій колегії не надано доказів вчинення дій, визначених відповідним наказом та передання відповідних договорів Регіональному відділенню Фонду державного майна України по м. Севастополю у встановленому порядку.

Також, дійсність зазначеного наказу була предметом спору у справі №2-21/3711-2007А за позовом Фонду майна Автономної Республіки Крим до Фонду державного майна України, третя особа –Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 грудня 2007 року у якій у задоволенні позову про визнання вказаного наказу недійсним відмовлено, яка була залишена без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 березня 2008 року, та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2010 року (а.с.18-22, т.1 ).

Відповідно до наказу Фонду державного майна України №38-р від 28 лютого 2007 року "Про орган приватизації в Автономній Республіці Крим", з 01 березня 2007 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Севастополю перейменовано в Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (а.с.15, т.1).

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17 вересня 2007 року у справі №2-11/4607-2007А у задоволенні позову Фонду майна Автономної Республіки Крим до Фонду державного майна України, треті особи –Регіональне відділення Фонду державного майна в АР Крим та м. Севастополі, Рада міністрів АР Крим про визнання недійсним наказу Фонду державного майна України №38-р від 28 лютого 2007 року "Про орган приватизації в Автономній Республіці Крим"відмовлено. Вказана постанова апеляційної інстанції залишена в силі ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 жовтня 2008 року (а.с.23-26, т.1).

Відповідним наказом доручено Регіональному відділенню Фонду державного майна по м. Севастополю виступити орендодавцем по договорах оренди державного майна, які були укладені за дорученням Фонду майна Автономної Республіки Крим.

Доказів внесення змін до договору в установленій формі не надано.

Наказ Фонду державного майна України від 13 жовтня 2003 року №1809 "Про передачу повноважень орендодавця", на підставі якого внесені відповідні зміни додатковою угодою від 30 жовтня 2003 року щодо сторони –орендодавця за договором, не скасовано та не визнано недійсним у встановленому порядку.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.