5020-1725/2011 Про вжиття заходів до забезпечення позову - 12.01.2012 Прийняття

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк "Морський" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 13 грудня 2011 року у справі № 5020-1725/2011

за позовом приватного підприємства "Венець" (вул. Челнокова, 37/17, місто Севастополь, 99059)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас" (пр. Жовт. Революції, 43, місто Севастополь, 99057)

публічного акціонерного товариства Банк "Морський" (вул. Брестська, 18а, місто Севастополь, 99001)

про стягнення 907534,97 грн.;

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас"

до приватного підприємства "Венець"

про розірвання договору № 25/02 та стягнення 827544 грн.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2011 року у справі № 5020-1725/2011 частково задоволено заяву приватного підприємства "Венець" про вжиття заходів до забезпечення позову.

Заборонено публічному акціонерному товариству "Банк "Морський" розпоряджатися грошовими коштами у сумі 907 534,97грн, які акумулюються на розрахунковому рахунку Фонду фінансування будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі №260110100001 ЗКПО 20748213 МФО 324742 ПАТ "Банк "Морський", окрім випадків повернення грошових коштів довірителям у разі розірвання укладених довірителями і публічним акціонерним товариством "Банк "Морський" договорів про участь у фонді фінансування будівництва.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, відповідач - публічне акціонерне товариство "Банк "Морський" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу господарського суду міста Севастополя від 13 грудня 2011 року скасувати як необґрунтовану та не відповідну діючому законодавству України.

Апеляційна скарга мотивована тим, що публічне акціонерне товариство "Банк "Морський" не є стороною за підрядним договором № 25/02 від 25 лютого 2010 року, цім договором не передбачені обов’язки для банку, як третьої особи. Апелянт зазначає, що на підставі тільки наказу № 2110/03 від 20 вересня 2011 року перехід прав кредитора не здійснювався, Банк є лише управителем Фонду фінансування будівництва, кошти учасників фондів, отримані управителем в управління, відокремлюються від іншого майна управителя, а також від коштів інших фондів. Апелянт також посилався на не встановлення судом при прийнятті оскарженої ухвали факту існування заборгованості по договору між Управителем та Забудовником. В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що постановлена ухвала перешкоджає банку виконувати зобов’язання Управителя Фонду перед довірителями, що в свою чергу тягне за собою майнові вимоги до банку в майбутньому.

У відзиві на апеляційну скаргу, відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас" підтримав апеляційну скаргу та просить ухвалу про часткове вжиття заходів щодо забезпечення позову скасувати.

У судовому засіданні представник приватного підприємства "Венець" надала заперечення на апеляційну скаргу в яких вказує на безспірність заборгованості Замовника перед позивачем внаслідок підписання двостороннього акту звірки взаєморозрахунків сторін та акту виконаних робіт. У запереченнях також зазначається на складання 30 вересня 2011 року акту приймання-передачі на виконання наказу № 2110/03, згідно якого приватне підприємство "Венець" передало, а публічне акціонерне товариство "Банк "Морський" прийняло об’єкт незавершеного будівництва по вул. Корчагина,60 у місті Севастополі. На підставі наведених доводів позивач вважає ухвалу суду першої інстанції правильною, законною та обґрунтованою та просить відхилити апеляційну скаргу.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 22 грудня 2011 року апеляційна скарга була прийнята до провадження у складі колегії: головуючий суддя –Балюкова К.Г., суддів –Волкова К.В. та Видашенко Т.С.

За розпорядженням секретаря судової палати від 12 січня 2012 року у зв’язку зі знаходженням судді Волкова К.В. у відпустці, він був замінений на суддю Лисенко В.А.

Представник відповідача - публічного акціонерного товариства "Банк "Морський" у судовому засіданні підтримала вимоги апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас" підтримав апеляційну скаргу.

Представники приватного підприємства "Венець" заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказуючи на необхідність застосування заходив до забезпечення позову з підстав, викладених в заяві про забезпечення позову.

Розглянувши справу в порядку статті 106 Господарського процесуального кодексу України, вивчивши копії матеріалів справи, необхідних для розгляду апеляційної скарги, обговоривши доводи останньої, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

28 жовтня 2011 року приватне підприємство "Венець" звернулось до господарського суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас", публічного акціонерного товариства Банк "Морський" про стягнення 907534,97 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором підряду № 25/02 від 25 лютого 2010 року.

22 листопада 2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас" звернулось до господарського суду з зустрічним позовом до приватного підприємства "Венець", просило розірвати підрядний договір №25/02, укладений 25 лютого 2010 року та стягнути пеню в сумі 8300,00 грн. та збитки у розмірі 819244,00 грн.

Заявою від 23 листопада 2011 року приватне підприємство "Венець" збільшило позовні вимоги та просило стягнути з відповідачів заборгованість за договором підряду № 25/02 від 25 лютого 2010 року заборгованість в сумі 873565,80 грн., пеню в сумі 28460,65 грн. та 3 % річних у розмірі 5508,52 грн., шляхом реалізації майна –будівельних матеріалів у вигляді квартир №№ 54, 57, 60 об’єкта незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м. Севастополі.

09 грудня 2011 позивач –приватне підприємство "Венець" звернулось до господарського суду з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони публічному акціонерному товариству "Банк "Морський" розпоряджатися грошовими коштами у сумі 907534,97грн, які акумулюються на розрахунковому рахунку Фонду фінансування будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі №260110100001 ЗКПО 20748213 МФО 324742 ПАТ "Банк "Морський".

Необхідність вжиття такого заходу до забезпечення позову приватне підприємство "Венець" обґрунтовує невиконанням Генеральним підрядником договірних зобов’язань по оплаті виконаних і прийнятих підрядних робіт і переходом функцій замовника об’єкта будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі до Управителя фонду фінансування будівництва в особі публічного акціонерного товариства "Банк "Морський" згідно наказу останнього від 20 вересня 2011 року та передачею йому об’єкта будівництва під охорону і на відповідальне зберігання.

Задовольняючи частково заяву позивача про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з наявності зв’язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, вважаючи заяву позивача обґрунтованою.

Судова колегії не погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість заяви про забезпечення позову з наступних підстав.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити, передбачені статтею 67 цього Кодексу, заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яки є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Заявник повинен обґрунтувати причини звернення з заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

З заяви приватного підприємства "Венець" про забезпечення позову та пояснень його представника під час розгляду апеляційної скарги слідує, що запропоновані ним заходи з забезпечення позову забезпечать його позовні вимоги про стягнення заборгованості по Підрядному договору № 25/02 від 25 лютого 2010 року, укладеному з товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас" в сумі 873565,80 грн., пені в сумі 28460,65, 3 % річних в сумі 5508,52 грн., шляхом реалізації майна відповідачів –будівельних матеріалів у вигляді квартир № 54,57, 60 об’єкту незавершеного будівництва –багатоквартирного жилого будинку по вул.Корчагіна, 60 в м.Севастополі.

Суд першої інстанції при розгляді заяви послався на встановлення ним наступного:

- укладання сторонами - товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас" (Замовник) та приватним підприємством "Венець" (Генпідрядник) підрядного договору №25/02 на виконання будівельно-монтажних робіт по об’єкту "Будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі (зі змінами та доповненнями).

- визначення обсягу та вартість виконаних Генпідрядником і переданих Замовнику робіт в актах приймання форми №КБ-2а.

- наявність двохсторонніх актів звірення розрахунків між Генпідрядником та Замовником, в яких визначена сума заборгованості Генпідрядника перед Замовником за виконані роботи та відсутності доказів оплати цієї заборгованості.

- наказом №2110/03 від 20 вересня 2011 року публічне акціонерне товариство "Банк "Морський", як Управитель ФФБ (фонд фінансування будівництва), взяв на себе виконання функцій забудовника цього об’єкту.

- на виконання зазначеного наказу по акту приймання-передачі від 30 вересня 2011 року, складеного комісією у складі представників публічного акціонерного товариства "Банк "Морський", приватного підприємства "Венець" та товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас", приватне підприємство передало, а публічне акціонерне товариство "Банк "Морський" прийняло під охорону і відповідальне зберігання об’єкт незавершеного будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі .

-у додатку №1 до акту приймання-передачі від 30 вересня 2011 року комісією визначений перелік невиконаних робіт, а також сума заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіотелефонна компанія "Амидас" перед Генпідрядником за виконані підрядні роботи.

Дійсно, відповідно до матеріалів позовів, пояснень відповідачів у судовому засіданні, фінансування будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 в м.Севастополі, проводиться з коштів Фонду фінансування будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі шляхом їх перерахування Замовникові, який в свою чергу оплачує роботу підрядників за відповідними договорами.

Разом з тим, судом при розгляді заяви не було враховано те, що на рахунках Фонду фінансування будівництва акумулюються кошті його довірителів, при цьому публічне акціонерне товариство "Банк "Морський" не набуває на них права власності (лише право довірительної власності), є лише управителем (розпорядником коштів) такого Фонду, згідно Правил Фонду фінансування будівництва, затвердженого рішенням наглядової Ради публічного акціонерного товариства "Банк "Морський" № 468 від 24 лютого 2010 року та статті 2 Закону України "Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю".

Таким чином, кошті на розрахунковому рахунку Фонду фінансування будівництва не є коштами Замовника або публічного акціонерного товариства "Банк "Морський", а належать довірителям.

Заборона публічному акціонерному товариству "Банк "Морський" на розпорядження грошовими коштами у певній сумі, які знаходяться на розрахунковому рахунку Фонду фінансування будівництва багатоквартирного житлового будинку по вул.Корчагіна,60 у м.Севастополі, зачапає інтереси довірителів цього Фонду –фізичних осіб, фактично є забороною розпорядження належними їм коштами, внесеними в Фонд, тоді як такі особи не є учасниками даного судового процесу.

Наведене вище вказує на неадекватність заходу до забезпечення позову, застосованого ухвалою суду від 13 грудня 2011 року заявленим позовним вимогам та їх обґрунтуванню.

Крім того, у матеріалах, наданих суду апеляційної інстанції, не міститься доказів того, що не прийняття заявлених позивачем заходів до забезпечення його позову в подальшому може зробити неможливим або утруднити виконання рішення по справі. Припущення позивача щодо можливості розпорядження відповідачами грошовими коштами, які акумулюються на рахунку Фонду фінансування будівництва багатоквартирного жилого будинку по вул. Корчагіна,60 в м.Севастополі, що призведе до неможливості виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог не можна вважати достатніми підставами для прийняття заходів з забезпечення позову, оскільки будь-які обґрунтування та докази таких припущень позивачем не надані, розпорядження грошовими коштами з метою фінансування будівництва зазначеного житлового будинку є метою створення такого фонду та участі в них довірителів.

При вирішенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову судова колегія вбачає, що заборона на розпорядження коштами на розрахунковому рахунку Фонду заважає господарській діяльності Замовника з будівництва будинку, позбавляючи його можливості закінчити будівництво та здати об’єкт, що знаходиться в кінцевій стадій будівництва, в експлуатацію.

Таким чином, судова колегія не вбачає обґрунтованості заяви позивача про забезпечення його позову шляхом заборони публічному акціонерному товариству "Банк "Морський" розпоряджуватись грошовими коштами в сумі 907534,97 грн., що акумулюються на розрахунковому рахунку Фонду фінансування будівництва багатоквартирного жилого будинку по вул. Корчагіна,60 в м.Севастополі, помилковість висновків суду першої інстанції щодо необхідності її часткового задоволення, заснованих на неправильному застосуванні норм процесуального права, що згідно пункту 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування оскарженої ухвали.