Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів : Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання : Манчік О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, представник, довіреність №б/н від 21.05.11;

від відповідача: ОСОБА_2, представник, довіреність №52-16/167 від 30.12.11;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011р. у справі №24/5005/15686/2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна", м. Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг

про стягнення 15 938, 41 грн,

01.11.2011 року товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" з позовом про стягнення заборгованості у сумі 15 938, 41 грн, з яких 3 % річних - 2 775, 16 грн. та інфляційні втрати - 13 163, 25 грн. (а. с. 2 - 4)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року (суддя Калиниченко Л.М.) позов задоволено: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна" 3 % річних у сумі 2 775, 16 грн, інфляційні втрати у сумі 13 163, 25 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 159, 38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. (а. с. 58-60)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.12.2011 року порушено апеляційне провадження з перегляду рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року. Апеляційна скарга мотивується посиланням на те, що відповідно вимог статті 625 Цивільного кодексу України 3 % річних та інфляційні втрати можна стягувати тільки разом з основною сумою боргу. (а. с. 69 -73)

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню на таких підставах.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року у справі №11/115-09 позов задоволено: стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна" 122 335 грн. основного боргу та судові витрати. Дане рішення було залишено без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.06.2009 року та постановою Вищого господарського суду України від 06.10.2009 року.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.12.2010 року стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна" за період грудень 2008 року –серпень 2010 року інфляційні втрати у сумі 24 038, 83 грн. і 3 % річних за період з 03.12.2008 року по 07.10.2010 року у сумі 6 776, 23 грн. (а. с. 17-18)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.07.2011 року порушено провадження у справі про банкрутство боржника, в зв’язку з чим підрозділом примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби головного управління юстиції Дніпропетровської області виконавче провадження по стягненню боргу у сумі 122 335 грн. було зупинено 26.07.2011 року. (а. с. 43-45)

Оскільки, відповідачем рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року у справі №11/115-09 не виконано і на день подання позовної заяви у даній справі, то позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просить стягнути 3 % річних за період з 08.10.2010 року по 10.07.2011 року та інфляційні втрати з 01.09.2010 року по 10.07.2011 року.

Пунктом 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В судовому засіданні представник відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підтвердила той факт, що сума боргу позивачеві згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.04.2009 року на сьогоднішній день складає 122 335 грн.

Згідно до статей 519, 612, 625 Цивільного кодексу України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору.

Місцевий господарський суд, правильно вказав, що винесення судового рішення про стягнення боргу не є підставою для припинення зобов'язання та для припинення нарахування компенсацій.

Інфляційні втрати та 3% річних не є штрафними санкціями, тому їх нарахування на період мараторію та зупинення виконавчого провадження не припиняється.

Скаржник невірно тлумачить частину 2 статті 625 Цивільного кодексу України, яка не пов’язує можливість стягнення інфляційних втрат та 3 % річних тільки разом з сумою основного боргу. Крім того, вказаною статтею передбачено стягнення компенсаційних виплат за весь час прострочення сплати боргу.

Перевіривши правильність розрахунків сум інфляційних втрат та трьох відсотків річних, заявлених позивачем до стягнення у даній справі, судова колегія вбачає, що судом першої інстанції допущена помилка при розрахунку суми 3 % річних, яка становить:

122 335 * 3 * 260 = 2 614, 28 грн,

100 * 365

в зв’язку з чим в цій частині та в частині судових витрат рішення суду підлягає зміні.

Керуючись статями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" частково задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.11.2011 року змінити: його резолютивну частину викласти в слідуючій редакції:

"Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50034, м. Кривий ріг, код ЄДРПОУ 00191000) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна" (49050, м. Дніпропетровськ, вул. Баумана, 10, приміщення № 73, код ЄДРПОУ 33274612) інфляційні втрати у сумі 13 163, 25 грн, 3 % річних у сумі 2 614, 28 грн, витрати на сплату державного мита у сумі 157, 78 грн, витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу у сумі 233, 62 грн. В іншій частині позову відмовити."

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельний дім Ікар-Україна" на користь відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" витрати на сплату державного мита за розгляд апеляційної скарги у сумі 7, 06 грн.

Видачу наказів доручити господарському суду Дніпропетровської області.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.