Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

В засіданні взяли участь представники:

У січні 2008 року ВАТ "Крименерго" звернулось до господарського суду з позовом до Орендного підприємства "Кримтеплокомуненерго" в особі Керченської філії орендованого підприємства "Кримтеплокомуненерго" про стягнення вартості недоврахованої електроенергії в сумі 70110,79 грн.

Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 10.06.2008 року у позові відмовлено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 року рішення місцевого господарського суду від 10.06.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ВАТ "Крименерго" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 року та рішення господарського суду Автономної республіки Крим від 10.06.2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Доповідач: Черкащенко М.М.

В обґрунтування своїх вимог, скаржник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 17.11.2005 року сторони у справі уклали договір на постачання електричної енергії № 288, відповідно до умов якого, позивач (постачальник) прийняв на себе зобов’язання постачати електричну енергію відповідачу (споживачу), а споживач –сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі відповідно до умов зазначеного договору та додатків до нього.

24.05.2006 року у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань зі сплати вартості поставленої електричної енергії позивач припинив постачання електричної енергії відповідачу, що підтверджується нарядом № 915 від 24.05.2006 року.

06.11.2006 року при здійсненні планової перевірки працівниками позивача був виявлений факт самовільного підключення об'єкта ЦТП, розташованого за адресою: м. Керч, вул. І П’ятилітки, 29, який, згідно зазначеного акту, належить ОП "Кримтеплокомуненерго". За фактом порушення було складено Акт № 6929 від 06.11.2006 року, який був вручений споживачу лише 14.11.2006 року.

У зв'язку з виявленим порушенням Правил користування електричною енергією та відповідно до "Методики визначення об'єму і вартості електричної енергії, не врахованої в результаті порушення споживачем правил користування електричної енергії", затвердженої Постановою НКРЕ України № 562 від 04.05.2006 р., позивачем за період з 01.09.2006 року по 06.11.2006 року був здійснений розрахунок недоврахованої електричної енергії на підставі акту в кількості 189704 кВт/год на суму 70110,79 грн.

Проте, як встановлено судами попередніх інстанцій, акт від 06.11.2006 року про виявлені порушення Правил користування електричною енергією складений працівниками позивача не може бути належним та допустимим доказом порушення Правил користування електричної енергії відповідачем, оскільки, оскільки з зазначеного акту вбачається, що він складений за результатами перевірки об’єкту, розташованого за адресою м. Керч, вул. І П’ятилітки, 29, тоді як об’єкт відповідача, назва якого зафіксована у зазначеному акті, знаходиться за адресою м. Керч, вул. І П’ятилітки, 31, що підтверджується наявними матеріалами справи.

При цьому, судами встановлено, що за адресою, вказаною в Акті № 6929 від 06.11.2006 року, знаходиться об’єкт, що перебуває у комунальній власності Управління освіти Керченської міської ради.

Окрім того, розглядаючи доводи позивача про наявність технічної помилки, допущеної при зазначенні адреси перевіряємого об’єкту, суди попередніх інстанцій вірно вказали на неможливість вважати вказані доводи достатніми для притягнення відповідача до відповідальності за порушення Правил, оскільки це суперечить принципам господарського процесу щодо диспозитивності сторін у спорі та обов’язковості надання стороною належних та допустимих доказів в обґрунтування свої вимог.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про те, що наявні в матеріалах справи докази, зокрема, акт № 6929 від 06.11.2006 року, завдання-наряд № 915 від 24.05.2006 року та рішення комісії позивача, оформлене протоколом № 541 від 13.11.2006 року в даному випадку не можуть бути правовими підставами для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 70110,79 грн. вартості недоврахованої електричної енергії.

Щодо доводів скаржника наведених у касаційній скарзі, то вони не заслуговують на увагу, оскільки не підтвердженні належними доказами, матеріалами справи та не спростовують висновків покладених в основу прийнятих судових рішень.

На підставі вищевикладеного, оскаржувана постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 року є законною та обґрунтованою, а тому судова колегія не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Касаційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.10.2008 року у справі № 2-14/690-2008 залишити без змін.