Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

у липні 2008 року, ТОВ "Савва" звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом про стягнення з ТОВ "Рівненські торгівельні мережі" 49 690,16 грн. заборгованості за поставлений товар на умовах договору № 5969 від 27.04.2007 року, а також 13 416,36 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 10.07.2008 року позов задоволено.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2008 року рішення господарського суду першої інстанції скасовано, а позовні вимоги залишено без розгляду.

Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядкуй ухвалою Вищого господарського суду України від 19.01.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку апеляційним господарським судом обставин справи, безпідставність залишення позову без розгляду і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, а рішення господарського суду першої інстанції - залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача перевіривши матеріали справи і обговоривши наведені у касаційної скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Скасовуючи рішення господарського суду першої інстанції та залишаючи позов без розгляду, апеляційний господарський суд послався на відсутність доказів наявності заборгованості та неподання позивачем доказів отримання товару відповідачем, що, на думку суду, є достатнім для залишення пред'явленого позову без розгляду.

Проте, погодитись з наведеними мотивами скасування судового рішення не можна.

Із наявних у справі матеріалів вбачається, що поставка товару відповідачу здійснювалась на умовах договору № 5969 від 23.04.2007 року, що останнім не оспорювалось, зокрема, і у апеляційній скарзі.

Не наводилось відповідачем і обставин, які б спростовували отримання товару за накладними, які додані до позовної заяви чи повне здійснення розрахунків за них та обсяг встановленої судом першої інстанції заборгованості на час розгляду спору судом.

В той же час, господарським судом першої інстанції встановлено, що у 2008 році відповідач сплатив за товар лише 22 000 грн., з урахуванням обсягу поставок у 2008 році (а.с. 11-64) та наявності заборгованості за попередні періоди у сумі 55 474,04 грн., часткового повернення товару, залишок боргу складає 49 690,26 грн., а тому, господарський суд правомірно постановив про стягнення боргу із застосуванням відповідальності за порушення грошових зобов'язань і підстав для скасування рішення місцевого господарського суду та залишення позову без розгляду, за наведених апеляційним господарським судом мотивів, не було.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -

Касаційну скаргу задовольнити.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.11.2008 року скасувати, а рішення господарського суду Рівненської області від 10.09.2008 року –залишити без змін.