КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Алданової С.О.
Дикунської С.Я.
при секретарі: Кравчук О.І.
За участю представників:
від позивача – Суденко Р.В.
від відповідача 1 – не з’явився
від відповідача 2 – Сітько М.І.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" на рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2011 року (судя Щоткін О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
"Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф"
До 1.Товариства з обмеженою відповідальністю
"Обухівський вентиляційний завод"
2.Закритого акціонерного товариства
"Обухівський вентиляційний завод"
про стягнення 80523064,24 грн.
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" та Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" про стягнення 80 523 064, 24 грн.
Рішенням господарського суду Київської області від 22.07.2011 року позовні вимоги задоволено та присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" та Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" 65 876 040, 84 грн. заборгованості за кредитом, 14 644 023, 40 грн. відсотків за користування кредитом, 3 000, 00 грн. комісії, 25 500, 00 грн. державного мита та 236, 00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу за рахунок заставленого майна та предмета іпотеки в межах їх вартості, а саме на комплекс, розташований за адресою: Київська область, Обухівський район, місто Обухів, вул. Промислова, 9 шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною, що складеться на початок проведення оцінки майна та на рухоме майно, згідно додатку № 1 до договору застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.2008.
Не погоджуючись із вищевказаним рішенням, Закрите акціонерне товариство "Обухівський вентиляційний завод" звернулося з апеляційною скаргою б/н від 09.08.2011 року, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити частково – стягнути заборгованість з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод".
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.08.2011 року прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її до розгляду на 19.09.2011 року у складі колегії: головуючий суддя –Рудчено О.Г., судді: Пашкіна С.А., Кропивна Л.В.
Розпорядженням керівника апарату Київського апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року № 01-24/801 "Щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ", у зв’язку з виходом головуючого судді (судді-доповідача) Рудченка С.Г. у щорічну відпустку, призначено повторний автоматичний розподіл справи № 4/180-10.
Справу № 4/180-10 передано головуючому судді: Сітайло Л.Г., суддям: Алдановій С. О.та Дикунській С.Я.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 28.11.2011 року розгляд апеляційної скарги призначено на 13.12.2011 року.
Через канцелярію від відповідача 2 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі № 4/180-10 до вирішення справи № 4/150-10.
Відповідно до ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов’язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Колегія суддів відмовила в задоволені вищезазначеного клопотання оскільки вважає справу № 4/105-10 не пов’язаною зі справою №4/180-10.
Через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від представника Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" надійшли додаткові пояснення до заперечень позивача на апеляційну скаргу.
У судове засідання 13.12.2011 року з’явились представники позивача та відповідача 2. У зв’язку з неявкою в судове засідання представників відповідача 1 відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи відкладено на 19.12.2011 року.
Через канцелярію від арбітражного керуючого Мілована Артура В’ячеславовича – ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" надійшла заява про розгляд справи за його відсутністю.
У судове засідання 19.12.2011 року з’явились представники позивача та відповідача 2. Представником відповідача 2 заявлено клопотання про зупинення провадження по справі.
Колегією суддів оголошено перерву в судовому засіданні до 26.12.2011 року.
У судове засідання 26.12.2011 року з’явились представники позивача та відповідача 2.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, та просив скасувати рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2011 року.
Представник відповідача 2 заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.
Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12)
) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд прийшов до наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2008 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство), правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"в особі філії "Головне управління Промінвестбанку в Донецькій області" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" було укладено Кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764.
Протягом строку дії договору, позичальник отримав від банку з 14.03.2008 року по 21.05.2008 року кредитні кошти в розмірі 57 951 040, 84 грн. та 23.04.2008року - 1 000 000,00 доларів США, що підтверджується платіжними документами, наявними в матеріалах справи, про перерахування відповідних сум позичальнику
Відповідно до п. 1.2. кредитного договору та змін до нього від 12.03.2008 року, дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 07.03.2013 року або не пізніше 10 календарних днів з моменту отримання позичальником письмової вимоги банку про повернення кредиту та сплату відсотків у випадках, вказаних в п.3.3.4 договору.
Крім того, відповідно до п. 2.2, п. 2.3. Кредитного договору та Договору про внесення змін до Кредитного договору від 23.04.2008 року відповідач зобов'язався своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом у порядку передбаченому договором, а також відсотки з розрахунку з 12% до 14% річних за кредитом, наданим у доларах США, та у випадку порушення строку повернення сум кредиту - збільшення відсоткової ставки з 18% до 20% річних за кредитом, наданим у доларах США.
Відповідно до п. 2.4. кредитного договору позичальник сплачує кредитору комісійну винагороду у розмірі 500 грн. за управління фінансовим кредитом, що нараховується щомісячно 26 числа за повний календарний місяць, а також в день остаточного повернення кредиту.
Так, у порушення умов, визначених в додаткових угодах від 27.112008 року та від 30.11.2008 року відповідач 1 порушив свої зобов’язання зі сплати відсотків.
Пунктом 3.3.4. Кредитного договору встановлено, що банк має право вимагати від позичальника (незалежно від настання остаточного повернення всіх одержаних в межах кредитної лінії сум кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/або процентів за користування ним, та/або відсотків за неправомірне користування кредитом, та/або комісійної винагороди за управління кредитом, та/або комісії, та/або неустойки, передбачень. Договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати за 10 днів, у випадках, коли позичальник не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті відсотків за користування кредитом та/або інших обов'язків, у тому числі по сплаті грошових коштів, передбачених договором.
Отже, у разі невиконання позичальником зобов'язань щодо сплати відсотків за користування кредитом у встановлені строки, банку надано право вимагати сплати всіх сум заборгованості за Кредитним договором незалежно від встановлених строків такого повернення.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом першої інстанції вірно встановлено, що Банк, в порядку п. 3.3.4. кредитного договору та статті 530 Цивільного кодексу України надсилав позичальнику вимогу про сплату простроченої заборгованості (лист № 17-30/206 від 02.03.09 року, отримана відповідачем-1 12.03.09 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 1070442) та вимогу про сплату всієї суми заборгованості (вих. № 17-30/354 від 16.04.09року, отримана 28.04.09 року, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №1106536), які залишились без відповіді та належного реагування.
Як встановлено судом першої інстанції, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між банком та Закритим акціонерним товариством "Обухівський вентиляційний завод" укладено наступні договори: Договір застави майна №15-94/17-1381/08 від 12.03.08 року (предметом застави є рухоме майно в кількості 379 одиниць, перелік якого міститься в матеріалах справи. Предмет застави оцінено сторонами у 3 397 057,00 грн.) та Іпотечний договір № 15-94/17-1344/08 від 12.03.08 року (предметом іпотеки є нерухоме майно - комплекс розташований за адресою: Київська обл., Обухівський р., м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9, реєстраційний номер за РПВН 16572596, яке належить Закритому акціонерному товариству "Обухівський вентиляційний завод", що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 31.10.06 pоку).
Відповідно до Договору застави майна та Іпотечного договору, Закрите акціонерне товариство "Обухівський вентиляційний завод", як заставодавець та іпотекодавець (майновий поручитель), взяло на себе зобов’язання забезпечувати вимоги банка по кредитному договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08 від 12.03.08 року, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод".
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
В порядку ст. 35 Закону України "Про іпотеку" 16.12.2009 року банк направив на адресу відповідача 2 повідомлення про порушення умов кредитного договору отримано відповідачем 2 25.12.2009 року.
Відповідно до матеріалів справи, 30.03.2010 року Публічним акціонерним товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 20-0535/2-1, відповідно до умов якого первісний кредитор передає новому кредитору - позивачу, право вимоги за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17- 764/08 від 12.03.08 року.
Відповідно до пункту 1.4 Договору відступлення права вимоги передбачено, що до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ ЛАЙФ" переходять всі без винятку права та обов'язки Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за Кредитним договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 15-93/17-764/08 від 12.03.08р.
Пунктом 1.8. Договору відступлення права вимоги встановлено, що в день укладення цього Договору здійснюється відступлення прав за договорами, що забезпечують виконання зобов'язань за Кредитним договором. Докази набуття чинності договору (доказ оплати договору відступлення) залучено судом першої інстанції до матеріалів справи.
Судом вірно встановлено, що згідно з п. 1.3. договору відступлення права вимоги №20-0535/2-1 від 30.03.10 року до нового кредитора переходить право вимагати замість первісного кредитора від відповідача 1 виконання наступних обов'язків: повернення грошових коштів в розмірі 57 951 040,84 грн. отриманих згідно "Кредитного договору"; повернення грошових коштів в розмірі 7 925 000,00 грн., що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 1 000 000,00 доларів США, отриманої згідно "Кредитного договору"; повернення нарахованих станом на дату укладання цього Договору, процентів за користування кредитом згідно "Кредитного договору"в сумі 13 076 047,88 грн.; повернення нарахованих станом на дату укладання Договору відступлення права вимоги №20-0535/2-1 від 30.03.10 року, процентів за користування кредитом згідно Кредитного договору в розмірі 1 567 975,52, що є гривневим еквівалентом станом на дату укладання цього договору суми 197 851,80 доларів США; повернення нарахованої, але не отриманої комісійної винагороди в сумі 3 000,00 грн.
Отже, заборгованість позичальника за Кредитним договором становить 80 523 064,24 грн.
Враховуючи ту обставину, що боржник прострочив виконання зобов’язання у кредитора виникло право стягнути всю суму заборгованості достроково
За договором відступлення права вимоги № 20-0550/3-1 від 30.03.2010 року посвідченого нотаріально, позивач отримав право вимоги від іпотекодавця виконання зобов'язань за іпотечним договором.
Відповідно до ст. 24 Закону України "Про іпотеку" відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов'язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов'язанням.
За договором відступлення права вимоги № 20-0551/3-1 від 30.03.10 року до позивача перейшло право вимагати від заставодавця виконання зобов'язань за договором застави.
Відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про заставу" застава зберігає силу і у випадках, коли у встановленому законом порядку відбувається уступка заставодержателем забезпеченої заставою вимоги іншій особі або переведення боржником боргу, який виник із забезпеченої заставою вимоги, на іншу особу.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що відступлення права вимоги це одна з підстав заміни кредитора у зобов'язанні, яка полягає у переданні кредитором своїх прав іншій особі за правочином. Відповідно до ст. 514 ЦКУ до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що були на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з пунктом 5.1. Іпотечного Договору №15-94/17-1344/08 від 12.03.08 року, пунктом 5.1. Договору застави майна № 15-94/17-1381/08 від 12.03.08 року, пунктом 4.1. Іпотекодержатель/Заставодержатель набуває право на дострокове звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, зокрема, при повному або частковому невиконанні будь-яких зобов'язань за кредитним договором, в тому числі зі сплати сум кредиту та/або відсотків за користування кредитом та інших зобов'язань згідно з умовами Кредитного договору. Тими ж пунктами Банку надано право звернення стягнення на предмети іпотеки/застави незалежно від настання строку виконання зобов'язань за кредитним тором, в тому числі у випадку повної та/або часткової несплати сум кредиту та/або нарахованих відсотків та/або інших сум, що підлягають сплаті за Кредитним договором.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом (898-15)
.
За приписами ст. 12 цього ж закону у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.
За таких обставин доводи скаржника про те, що він, як іпотекодавець не несе відповідальності за зобов'язаннями позичальника до 2013 року є необгрунтованими.
За приписами ст. 20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Підстави та право звернення стягнення на предмет застави також визначені пунктом 5.1. договору застави від 12.03.08 року Цим договором передбачено право достроково звернути стягнення на предмет застави в разі невиконання зобов'язань за кредитним договором, в тому числі в разі несплати відсотків.
Відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобовязання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). У разі невиконання зобов"язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.
Відповідно до ст. 33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
В такому випадку позивач має право звернути стягнення на майно, що є предметом іпотеки та застави і реалізувати його для погашення вказаних вище зобов'язань у порядку, встановленому умовами Іпотечного договору, договорів застави та приписів Закону України "Про іпотеку" (898-15)
та "Про заставу" (2654-12)
Таким чином, рішення господарського суду винесено з дотриманням умов п. 5.1 договорів та приписів Законів України "Про іпотеку" (898-15)
та "Про заставу" (2654-12)
.
Інші доводи, викладені відповідачем 2 в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення.
Однак, за приписами ч. 1 ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу,встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.
Під час апеляційного розгляду справи, позивачем надано витяг з оцінки суб’єкта оціночної діяльності, в якому визначено ціну предмету іпотеки. За результатами оцінки було встановлено, що ринкова вартість предмету іпотеку та застави становить17 726 119 грн. без ПДВ, з яких 16 277 256 грн. без ПДВ - вартість будівель та споруд, 1 448 863 грн. без ПДВ - вартість обладнання.
За приписами ст. 591 ЦК України реалізація предмету застави, на який звернене стягнення, проводиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, в зв’язку з тим, що в резолютивній частині рішення відсутнє посилання на продаж рухомого майна з публічних торгів та відсутнє посилання на те, за якою ціною має здійснюватись продаж, а також не зазначена ціна нерухомого майна на яке звернуто стягнення, колегія суддів вважає за необхідне змінити рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2011 року.
Керуючись ст. ст 99, 101, 103, 104, 105 ГПК України (1798-12)
, Київський апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Київської області від 22.07.2011 року у справі 4/180-10 – змінити та викласти його резолютивну частину в наступній редакції:
"Позов задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" (08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9) (код ЄДР 35470938), (перереєстроване за адресою 23255, Вінницька область, Вінницький район, с. Степанівка, вул. Садова, буд. 1), та в межах вартості предмета іпотеки та застави – з Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" (перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод ЛТД") (08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9) (код ЄДР 05790403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ІЗІ Лайф" (03040, м. Київ, проспект 40-річчя Жовтня, буд. 92/1) (код ЄДР 35379813): заборгованість за кредитом в сумі 65 876 040 (шістдесят п’ять мільйонів вісімсот сімдесят шість тисяч сорок) грн. 84 коп., відсотки за користування кредитом в сумі 14 644 023 (чотирнадцять мільйонів шістсот сорок чотири тисячі двадцять три) грн. 40 коп., комісію в сумі 3 000(три тисячі) грн., держане мито в сумі 25 500 (двадцять п’ять тисяч пятсот) грн. 00 коп, витрати на ініормаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 236 грн. наступним чином:
з Товариства з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод" (08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9) (код ЄДР 35470938), (перереєстроване за адресою 23255, Вінницька область, Вінницький район, с. Степанівка, вул. Садова, буд. 1) – шляхом стягнення грошових коштів з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в ході здійснення виконавчого провадження;
з Закритого акціонерного товариства "Обухівський вентиляційний завод" (перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод ЛТД") (08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9) (код ЄДР 05790403) – шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – комплекс (будівлі та споруди), що належать на праві власності Закритому акціонерному товариству "Обухівський вентиляційний завод" (перейменоване в Товариство з обмеженою відповідальністю "Обухівський вентиляційний завод ЛТД") на підставі свідоцтва про право власності від 31.10.2006 року (зареєстроване бюро технічної інвентаризації за реєстровим номером № 16572596, номер запису 28 у книзі 3), знаходиться за адресою 08700, Київська область, Обухівський район, м. Обухів, вул. Промислова, буд. 9 – через продаж предмета іпотеки (будівель та споруд) на прилюдних торгах за початковою ціною 16 277 256 грн. (без ПДВ),
та шляхом звернення стягнення на предмет застави – рухоме майно, через продаж обладнання на публічних торгах за початковою загальною ціною 1 448 863 грн. (без ПДВ), а саме – на таке майно:
В іншій частині рішення залишити без змін.
Матеріали справи № 4/180-10 повернути до Господарського суду міста Київської області.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
|
Головуючий суддя
Судді
|
Сітайло Л.Г.
Алданова С.О.
Дикунська С.Я.
|