57/108 Про визнання недійсним з моменту укладення договору комісії на відчуження нерухомого військового майна - 22.12.2011 Прийняття

Рішенням господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року у справі № 57/108 за позовом Заступника Генерального прокурора України (далі – прокуратура) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі – позивач) до Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" (далі – відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24", за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державний департамент надлишкового майна та земель про визнання недійсним з моменту укладення договору комісії – у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Генеральна прокуратура України звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог прокуратура зазначає, що при прийнятті спірного рішення, судом першої інстанції порушено норми процесуального права та невірно застосовано норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.11.2011 року відновлено Генеральній прокуратурі України строк на апеляційне оскарження рішення місцевого господарського суду у даній справі, прийнято апеляційну скаргу до провадження, та призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 год. 30 хв. 13.12.2011 року.

13.12.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з'явилися представники позивача та відповідача. Представники прокуратури та третіх осіб в судове засідання не з'явились, причини неявки в судове засідання не повідомили.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року розгляд справи відкладено на 22.12.2011 року на підставі п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу.

22.12.2011 року в судове засідання в апеляційній інстанції з’явились представники прокуратури, позивача та відповідача.

Представники третіх осіб у судове засідання не з’явились, причини неявки в судове засідання не повідомили. Враховуючи те, що в матеріалах справи мають місце докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Крім того, відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Оскільки, визначений ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, двохмісячний строк вирішення спору закінчився, а представники в судове засідання не являються, судова колегія вважає за можливе також застосувати положення Конвенції (995_004) та здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників третіх осіб.

Заслухавши пояснення прокуратури та представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Генеральної прокуратури України не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту – ГПК України (1798-12) ) апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2009р. Міністерство оборони України, в особі директора Державного департаменту надлишкового майна та земель Неботова Петра Григоровича, який діяв на підставі довіреності Міністерства оборони України № 220/308/д від 21.08.2009 року, та Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" в особі Генерального директора Фролова Бориса Миколайовича, який діяв на підставі наказу Фонду державного майна України від 20.07.2009 року № 1110, Статуту Компанії, Розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2001 року № 489-р (489-2001-р) , уклали договір комісії на відчуження нерухомого військового майна № 270/3/47-09 НМ (далі - Договір).

Пунктом 1.1. Договору, передбачено, що позивач (комітент) доручає відповідачу (комісіонеру), а відповідач бере на себе зобов'язання за комісійну плату вчинити на умовах, що не суперечать чинному законодавству і цьому Договору, від свого імені в інтересах позивача та за рахунок останнього, правочини з Покупцями щодо реалізації на внутрішньому ринку нерухомого військового майна (далі - майно) військового містечка № 52, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Трудова, згідно Специфікації майна (Додаток 1), яке позивач доручає відповідачу реалізувати і яке додається в якості невід'ємної частини до договору, разом із земельною ділянкою, орієнтовною площею 0,4 га, на якій воно розташоване.

Умовами Договору також передбачено, що остаточна площа земельної ділянки визначається згідно із землевпорядною документацією та буде зазначена у Додатковій угоді, яка додається в якості невід’ємної частини до цього Договору. Перелік та місце розташування майна, що передається відповідачу на комісію за даним Договором, а також його технічні характеристики, наведені у специфікації майна (Додаток 1), яке позивач доручає відповідачу реалізувати згідно з цим Договором і посвідчується інвентаризаційними матеріалами, схемами встановленої форми та іншими необхідними документами, які надаються позивачем. Реалізація майна разом із земельною ділянкою здійснюється відповідачем на конкурентних засадах, шляхом проведення аукціону.

Відповідно до специфікації до Договору позивач доручає реалізувати відповідачу наступне майно: склад, будівля № 1, загальною площею 956 кв.м., склад, будівля № 3, загальною площею 637 кв.м., холодильник, будівля № 2, загальною площею 668 кв.м., контрольно-пропускний пункт, будівля № 4, загальною площею 55 кв.м., огорожа із залізобетонних плит довжиною 170 пог. метрів, асфальтове покриття довжиною 500 пог. метрів.

Пунктом 1.2. Договору передбачено, що передпродажну підготовку майна разом із земельною ділянкою, в тому числі замовлення та отримання матеріалів технічної інвентаризації, землевпорядної документації, незалежної оцінки майна, експертної грошової оцінки земельної ділянки, визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення її межовими знаками, виготовлення технічного паспорту земельної ділянки, а також документів, які підтверджують право власності Міністерства оборони України на майна позивач доручає здійснити відповідачу. У разі відмови уповноважених органів у видачі необхідних для реалізації майна документів, відповідач оскаржує такі дії в установленому порядку. Для проведення передпродажної підготовки майна разом із земельною ділянкою, а також отримання (надання) інших послуг з організації реалізації майна разом із земельною ділянкою, відповідач укладає з відповідними юридичними або фізичними особами договори. Відповідач визначає на конкурсних засадах юридичну або фізичну особу, що має ліцензію на проведення робіт із землеустрою, а також суб'єкта оціночної діяльності, що має ліцензію на виконання робіт з експертної грошової оцінки земель.

Відповідно до вимог п. 2.1. Договору залишкова (балансова) вартість майна, за якою позивач передає його для реалізації відповідачу, складає 298400,00 грн. без ПДВ, згідно з Переліком нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено, що затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 896-р (896-2007-р) . Вартість земельної ділянки буде зазначена у Додатковій угоді після проведення експертної грошової оцінки.

Пунктом 1.4. Договору передбачено, що у додатковій угоді, що складає невід'ємну частину Договору, визначається стартова ціна реалізації майна разом із земельною ділянкою, що підлягає реалізації, строк реалізації майна разом із земельною ділянкою та інші умови.

В той же час, 16.11.2009р. між позивачем та відповідачем до договору укладено додаткову угоду № 1 про зміну Договору комісії на відчуження нерухомого військового майна № 270/3/47-09 НМ від 18 вересня 2009 року.

Як вбачається з матеріалів справи, вказаною додатковою угодою було внесено зміни до п. 1.1. Договору, де: позивач доручає відповідачу, а відповідач бере на себе зобов'язання за комісійну плату вчинити на умовах, що не суперечать чинному законодавству і цьому Договору, від свого імені, в інтересах позивача та за рахунок останнього, правочини з Покупцями щодо реалізації на внутрішньому ринку нерухомого військового майна (далі - "майно") військового містечка № 52, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Трудова (Шота Руставелі), згідно Специфікації майна, яке позивач доручає відповідачу реалізувати (Додаток 1 до Договору) в два етапи, а саме:

- етап 1: нежитлові приміщення загальною площею 2181,9 кв.м, за матеріалами БТІ:

•будівля № 1 (склад, літ. "Г", загальною площею 955,7 кв.м),

•будівля № 2 (холодильний склад, літ. "Д", загальною площею 590,0 кв.м),

•будівля № 3 (склад, літ. "В", загальною площею 636,2 кв.м);

- етап 2: нежитлові приміщення та споруди разом із земельною ділянкою, орієнтовною площею 0,4 га, на якій вони розташовані:

•будівля № 2 (холодильний склад, загальною площею 78,0 кв.м),

•будівля № 4 (контрольно-пропускний пункт, загальною площею 11,7 кв.м),

•огорожа із залізобетонних плит (довжина 170 пог.м),

•асфальтове покриття (довжина 500 пог.м)."

Крім того, п. 2.1. Договору доповнено наступним змістом: "Стартова ціна реалізації майна, етап 1, визначається позивачем, з урахуванням його залишкової вартості, вартості, визначеної відповідно до вимог Методики оцінки майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 10.12.2003р. № 1891 (1891-2003-п) , кон'юнктури ринку, обов'язкових платежів (податків), комісійної плати відповідача та витрат відповідача, які безпосередньо пов'язані з реалізацією майна Покупцю та виконанням умов цього Договору.

Згідно з висновком (Додаток 6 до Договору) про вартість майна, етап 1, (Звіт про оцінку майна станом на 30.09.2009р., зроблено суб'єктом оціночної діяльності - приватним підприємством "КАЗБЕК"), його ринкова вартість складає:

701 815,00 грн. (сімсот одна тисяча вісімсот п'ятнадцять гривень 00 коп.) без ПДВ.

З урахуванням ринкової вартості майна, етап 1, стартова ціна реалізації майна, що виставляється на продаж Покупцю, не може бути нижчою ніж:

914 189,37 грн. (дев'ятсот чотирнадцять тисяч сто вісімдесят дев'ять гривень 37 коп.), в т.ч.: ПДВ (20 %) - 152364,89 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі триста шістдесят чотири гривні 89 коп.)."

З матеріалів справи вбачається, що 24.12.2009р. між відповідачем, як уповноваженою організацією, що діє від свого імені та в інтересах Міністерства оборони України та ТОВ "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24" укладено договір купівлі продажу, згідно якого відповідач продав, а ТОВ "ЖЕБВП "МЖК Експрес-24" придбало у власність нерухоме майно, що перебуває у державній власності з правом управління Міністерство оборони України, право оперативного управління - Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина району, та підлягає відчуженню згідно з переліком нерухомого військового майна Збройних сил, яке може бути відчужено, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007 року № 896-р (896-2007-р) , а саме: в літері "Д" - холодний склад, приміщення 1, площею 10,2 (десять цілих два десятих) кв.м, приміщення 2 площею 73,3 (сімдесят три цілих три десятих) кв.м, приміщення 3 площею 11,9 (одинадцять цілих дев'ять десятих) кв.м, приміщення 4 площею 19,5 (дев'ятнадцять цілих п'ять десятих) кв.м, приміщення 5 площею 8,2 (вісім цілих два десятих) кв.м, приміщення 6 площею 57,1 (п'ятдесят сім цілих одна десята) кв.м, приміщення 7 площею 44,4 (сорок чотири цілих чотири десятих) кв.м, приміщення 8 площею 90,2 (дев'яносто цілих два десятих) кв.м, приміщення 9 площею 20,4 (двадцять цілих чотири десятих) кв.м, приміщення 10 площею 26,8 (двадцять цість цілих вісім десятих) кв.м, приміщення 11 площею 18,8 (вісімнадцять цілих вісім десятих) кв.м, приміщення 12 площею 43,6 (сорок три цілих шість десятих) кв.м, приміщення 13 площею 63,0 (шістдесят три цілих нуль десятих) кв.м, приміщення 14 площею 58,0 (п'ятдесят вісім цілих нуль десятих) кв.м, приміщення 24 площею 13,7 (тринадцять цілих сім десятих) кв.м, приміщення 25 площею 12,2 (два цілих два десятих) кв.м, приміщення 26 площею 2,8 (два цілих вісім десятих) кв.м, приміщення 27 площею 4,8 (чотири цілих вісім десятих) кв.м, приміщення 28 площею 12,9 (дванадцять цілих дев'ять десятих) кв.м, приміщення 29 площею 8,2 (вісім цілих два десятих) кв.м, всього загальною площею 590,0 (п'ятсот дев'яносто цілих нуль десятих) кв.м, а також літера "В" - склад, загальною площею 636,2 (шістсот тридцять шість цілих два десятих) кв.м, літера "Г" - склад, площею 955,7 (дев'ятсот п'ятдесят п’ять цілих сім десятих) кв.м, що складає 95/100 ідеальних часток від усіх будівель № 1, 2, 3, 4 військового містечка № 52 по вулиці Шота Руставелі, 1 (один) в місті Івано-Франківську, таким чином, яким воно виставляється на продаж. Законом України "Про правовий режим майна у Збройних Силах України" (1075-14) (далі - Закон) визначено правовий режим майна, закріпленого за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, і повноваження органів військового управління та посадових осіб щодо управління цим майном.

Відповідно до статті 1 Закону, військове майно - це державне майно, закріплене за військовими частинами, закладами, установами та організаціями Збройних Сил України (далі - військові частини). До військового майна належать будинки, споруди, передавальні пристрої, всі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв'язку тощо.

Статтею 2 Закону встановлено, що Міністерство оборони України як центральний орган управління Збройних Сил України здійснює відповідно до закону управління військовим майном у тому числі закріплює військове майно за військовими частинами (у разі їх формування, переформування), приймає рішення щодо перерозподілу цього майна між військовими частинами Збройних Сил України, в тому числі у разі їх розформування.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону, відчуження військового майна здійснюється Міністерством оборони України через уповноважені Кабінетом Міністрів України підприємства та організації, визначені ним за результатами тендеру, після його списання, за винятком майна, визначеного частиною другою цієї статті.

Частиною 2 статті 6 Закону встановлено, що рішення про відчуження військового майна, що є придатним для подальшого використання, але не знаходить застосування у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна приймає Кабінет Міністрів України за поданням Міністерства оборони України.

В свою чергу, слід зазначити, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 26.10.2001р. № 489-р (489-2001-р) Державна акціонерна компанія "Національна мережа аукціонних центрів" є уповноваженою організацією на здійснення реалізації на внутрішньому ринку майна Збройних Сил України, яке є придатним для подальшого використання, але не може бути застосоване у повсякденній діяльності військ, надлишкового майна, а також цілісних майнових комплексів та іншого нерухомого майна (крім військової зброї та боєприпасів до неї, вибухових речовин).

Статтею 70 розділу VI (Особливі положення) Закону України "Про Державний Бюджет України на 2009 рік" (835-17) встановлено, що в 2009 році продаж об'єктів нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, або майновими правами на них здійснюється на відкритих аукціонах у порядку та за переліком, визначеними Кабінетом Міністрів України. Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 17.10.2007р. № 896-р "Про затвердження переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено" (896-2007-р) , Міністерство оборони України зобов'язано забезпечити реалізацію у 2009 році зазначеного у переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, зокрема разом із земельними ділянками, на яких воно розташоване, на аукціонах відповідно до порядку, що затверджується Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи вбачається, що військове майно військового містечка № 52, розташованого за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Трудова, а саме:

- склад, будівля N 1;

- склад, будівля N 3;

- холодильник, будівля N 2;

- контрольно-пропускний пункт, будівля N 4;

- огорожа із залізобетонних плит;

- асфальтове покриття;

зазначено у переліку нерухомого військового майна Збройних Сил, яке може бути відчужено та затверджено вищезазначеним розпорядженням.

Підпунктом 3 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 02.04.2008р. № 313 "Про заходи щодо удосконалення управління об'єктами державної власності" (313-2008-п) , центральні органи виконавчої влади, інші суб'єкти управління об'єктами державної власності, у тому числі Національна та галузеві академії наук, можуть приймати виключно на підставі окремих актів Кабінету Міністрів України рішення стосовно продажу нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких воно розташовано.

Проаналізувавши вищевказані вимоги діючого законодавства та матеріали справи, колегія суду приходить до висновку, що Міністерство оборони України при укладанні договору було наділено відповідними повноваженнями на реалізацію нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких воно розташовано, а отже відповідач, як спеціалізована організація уповноважена на реалізацію військового майна, діяла виключно за дорученням Міністерства оборони України та Державного департаменту надлишкового майна та земель в межах чинного законодавства при укладенні оспорюваного договору.

В свою чергу, щодо вартості та площі земельної ділянки, колегія суду вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 9.5. Договору закінчення терміну дії встановлено 31 грудня 2009р.

Пунктом 9.12. Договору, передбачено, що у разі коли технічні характеристики майна, наведені в Специфікації до цього Договору (Додаток 1) будуть відрізнятися від отриманих в результаті проведення технічної інвентаризації, сторони керуються даними матеріалів технічної інвентаризації, які уточнюються шляхом укладання додаткових угод, які додаються в якості невід'ємних частин до вказаного Договору.

Відповідно до специфікації (Додаток 1) майна, яке позивач в особі Державного департаменту надлишкового майна та земель доручив реалізувати відповідачу такі відомості, як характеристики, вартість та земельна ділянка, як майно - відсутні. В специфікації лише зазначається, що вартість земельної ділянки буде зазначена у Додатковій Угоді після проведення експертної грошової оцінки. Відсутні дані відомості щодо земельної ділянки і у Переліку нерухомого військового майна Збройних сил України, яке може бути відчужено, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 896-р від 17 жовтня 2007р. (896-2007-р)

Пунктами 4, 5 Постанови Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо удосконалення управління об'єктами державної власності" № 313 від 02 квітня 2008р. (313-2008-п) встановлено, що Міністерство оборони України разом з іншими державними органами, які здійснюють управління військовим майном, Міністерствами і відомствами, в т.ч. Державним Комітетом із земельних ресурсів, зобов'язано у місячний строк внести на розгляд Кабінету Міністрів України проект акта законодавства щодо затвердження порядку продажу на аукціонах об'єктів нерухомого військового майна разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані, а також надати переліки об'єктів нерухомого військового майна, які можуть бути продані разом із земельними ділянками, на яких вони розташовані.

Відповідно до п. 1.2. Договору позивач доручає відповідачу здійснити передпродажну підготовку майна разом із земельною ділянкою в тому числі провести технічну інвентаризацію та виготовити землевпорядну документацію разом з документами, що підтверджують право власності Міністерства оборони України на майно, що відчужується.

На виконання даного пункту договору землевпорядна документація та правовстановлюючі документи на вище вказану ділянку виготовленню не підлягали, оскільки переліки об'єктів нерухомого військового майна, які можуть бути продані разом із земельними ділянками, де затверджуються розміри та характеристики земельних ділянок станом на день укладання договору були відсутні.

Крім того, відповідно до п. 2.2. Договору ціна реалізації майна, а також ціна земельної ділянки визначається позивачем відповідно до вимог Методики оцінки майна, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003р. та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, що затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002р. № 1531 (1531-2002-п) .

На виконання п. 1.4. Договору, що укладений зі скасувальною обставиною згідно із ст. 212 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем 16 листопада 2009р. укладено додаткову угоду № 1 про зміну договору комісії на відчуження нерухомого військового майна № 270/3/47-09 НМ від 18.09.2009р. Вказаною Додатковою Угодою були внесені зміни до п. 1.1. Договору.

Пунктом 2 додаткової угоди позивачем визначено стартову ціну майна - нежитлових приміщень загальною площею 2181,9 кв.м. для реалізації на 1-му етапі, що складає 701815,00 грн. без ПДВ та встановлено мінімальну ціну продажу майна 1-го етапу в розмірі 914189,37 грн. в т.ч. ПДВ 20%.

В свою чергу, п. 5 додаткової угоди № 1 продовжено термін дії договору комісії № 270/3/47-09 НМ від 18 вересня 2009р. до 31 грудня 2010р.

На виконання умов договору та додаткової угоди № 1 нежитлові приміщення першого етапу реалізації (відчуження) виставлені для продажу відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України № 348 від 15.04.2009р. (348-2009-п) , якою було затверджено Порядок реалізації на аукціонах у 2009р. нерухомого військового майна Збройних сил України, зокрема разом із земельними ділянками, на яких воно розташоване.

Згідно п. 2. вказаного порядку лот - майно та земельна ділянка, що підлягають продажу на аукціоні. Земельна ділянка до складу лоту не включається, якщо продажу підлягають вбудовано-прибудовані приміщення, підвали, окремі поверхи будівель тощо.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди для продажу (відчуження) на першому етапі були виставлені вбудовано-прибудовані нежитлові приміщення (літ. "Г", "Д", "В") загальною площею 2181,9 кв.м. Нежитлові приміщення холодильного складу (літера "Д") площею 78,0 кв.м. підлягають продажу на другому етапі разом з земельною ділянкою на виконання додаткової угоди, що буде підписана відповідно до п. 1.4. Договору комісії.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суду не може прийняти до уваги твердження прокурора та позивача про недійсність та невідповідність діючому законодавству України договору комісії на відчуження нерухомого військового майна № 270/3/47-09 НМ від 18.09.2009р. укладеного між Міністерством оборони України та Державною акціонерною компанією "Національна мережа аукціонних центрів".

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини справи та вимоги чинного законодавства, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На думку апеляційної інстанції, Генеральною прокуратурою України не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.

Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 101 – 105 ГПК України (1798-12) , Київський апеляційний господарський суд,-

Рішення господарського суду міста Києва від 05.09.2011 року у справі № 57/108 за позовом Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до Державної акціонерної компанії "Національна мережа аукціонних центрів" за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-експлуатаційне будівельно-виробниче підприємство "МЖК Експрес-24", за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державного департаменту надлишкового майна та земель про визнання недійсним з моменту укладення договору комісії - залишити без змін, а апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України – без задоволення.