5016/3325/2011(12/173) Про стягнення вартості частини майна пропорційно частці у статутному фонді товариства - 21.12.2011 Прийняття

Відповідно до вимог частини третьої ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судовий процес фіксується технічними засобами та відображається у протоколі судового засідання у порядку, встановленому цим Кодексом. Згідно з частиною сьомою ст. 81 Господарського процесуального кодексу України на вимогу хоча б одного учасника судового процесу у суді першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи по суті або за ініціативою суду здійснюється фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Учасники судового процесу відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлялись про час і місце розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався.

Відповідно до вимог ст. 85 ГПК України в судовому засіданні, яке відбулось 21 грудня 2011р. за погодженням сторни, оголошено вступну та резолютивну частин судового рішення.

03.10.2011р. ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь", в якому просила стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Лунний камінь" вартість частини майна товариства, пропорційну 5,26% її частки у його статутному капіталі, яка дорівнює 54 180 грн.; стягнути з відповідача судові витрати, понесені нею внаслідок сплати державного мита в розмірі 541, 80 грн. і витрат на ІТЗ розгляду справ у судах в розмірі 236 грн.

Звертаючись із позовом позивач зазначає, що ТОВ "ВКФ "Лунний камінь" створене на базі приватизованого цілісного майнового комплексу державного комунального підприємства "Лунний камінь", зареєстрованого виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 25.05.1992р. за реєстровим №3942, та є його повним правонаступником, а ОСОБА_1 була одним з учасників ТОВ "ВКФ "Лунний камінь" з моменту його створення.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що відповідно до пункту 6.2. Статуту ТОВ "ВКФ "Лунний камінь" у складі товариства є 2 учасника- ОСОБА_3. з часткою 94,74% у статутному капіталі і позивача ОСОБА_1 з часткою 5,26% у статутному капіталі.

Відповідно до протоколу зборів учасників товариства від 23.11.2009р., у якому приймала участь тільки ОСОБА_3 вбачається, що ОСОБА_1 виключено зі складу учасників товариства і вирішені питання про порядок розрахунку з ОСОБА_1 з посиланням на розмір її внеску-800 грн., і перерозподіл її частки у статутному капіталі на користь ОСОБА_3

Згідно з пунктами 8.2, 8.3, 14.15 цієї ж редакції Статуту громадянці ОСОБА_1 повинна бути виплачена вартість частини майна Товариства, пропорційна її частці у статутному капіталі, а також належна її частка прибутку, одержаного Товариством в даному році до моменту її виключення.

На підставі вищевказаного статуту Товариства і Закону України "Про господарські товариства" (1576-12) 10.01.2011р. громадянка ОСОБА_1 направила ТОВ "ВКФ "Лунний камінь" заяву від 06.01.2011р. з проханням надати їй до 07.02.2011р. копію договору купівлі-продажу державного майна від 29.04.1996р.; копії протоколів загальних зборів учасників Товариства від 28.07.2008р. № 1 і від 06.08.2008р. № 2; довідку про вартість майна Товариства, на момент її виключення з нього, і про прибуток, отриманий Товариством за 2009 рік; докази повідомлення її належним чином про час, місце і порядок денний проведення загальних зборів Товариства 28.07.2008р., 06.08.2008р. і 23.11.2009р.. Зазначений лист було повернуто їй відділенням зв’язку у зв’язку з закінченням строку його зберігання.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що 01.03.2011р., що вона повторно направила цей лист вже на домашню адресу ОСОБА_3, як керівника учасника ТОВ "ВКФ "Лунний камінь", з проханням надати їй на нього відповідь до 01.04.2011р., але його також було повернуто відділенням зв’язку у зв’язку з закінченням строку його зберігання.

На думку позивача ці обставини і стали підставою для звернення до Господарського суду з відповідним позовом щодо стягнення з ТОВ "ВКФ "Лунний камінь" вартості частини майна Товариства, пропорційну 5,26% її частки у статутному капіталі Товариства, яка дорівнює 54 180 грн.

Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2011р. (суддя Семенов А.К.) позов задоволено повністю та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь" (54003, м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 46-А/1) на користь ОСОБА_1 (54036, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 54180 грн. 00 коп. вартості частини майна товариства пропорційну 5,26% її частки у статутному капіталі, 541 грн. 80 коп. державного мита та 236 грн.00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Лунний камінь" не виконується Статут Товариства та Закон України "Про господарські товариства" (1576-12) щодо виплати вартості частини майна товариства громадянці ОСОБА_1, у зв’язку з її виходом зі складу учасників товариства.

Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Лунний камінь" звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення господарським судом норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2011р. у справі № 5016/3325/2011(12/173) повністю та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь" про стягнення вартості частини майна пропорційно частці у статутному фонді в сумі 54180 грн.00 коп. відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали та обставини справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи із наступного.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 29.04.1996р. між Фондом державного майна України в м. Миколаєві, з однієї сторони та Товариством покупців членів трудового колективу парикмахерської "Лунний камінь" було укладено договір купівлі-продажу державного майна. (а.с.32-34).

За умовами вищезазначеного договору, відповідно до п.1.1. продавець зобов’язується передати у власність покупця державне майно перукарні "Лунний камінь", яка знаходиться за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 46а, а покупець зобов’язується прийняти майно та сплатити його вартість, виконати всі вимоги, визначені цим договором.

Майно підприємства включає в себе всі його активи та пасиви, інвентар, пристрої, обладнання та інше майно, згідно акту інвентаризації, який додається до договору.

Пунктом 1.2. договору визначено, що право власності на майно переходить к покупцю з моменту видання наказу № 99 від 12.04.1996р. о приватизації способом викупу даного об’єкта представником Фонду державного майна України в м. Миколаєві.

Згідно пункту 1.3. договору визначено, що відповідно акту оцінки, затвердженому оціночною комісією, складає 1357,35 млн. крб.

З наявного в матеріалах справи свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.12.2008р. вбачається, що приміщенню перукарні "Лунний камінь" присвоєно нову адресу: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 46а/1. (а.с.69).

Відповідно до Статуту ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Лунний камінь", який зареєстровано у новій редакції 11.08.2008р. вбачається, що статутний капітал товариства складає 90200 грн.00 коп. У складі товариства за новою редакцією є два учасника: ОСОБА_3, яка володіє 94,74% статутного капіталу, та ОСОБА_1 з часткою 5,26% статутного капіталу товариства. (а.с. 10-25).

Згідно пункту 6.2. Статуту Товариства вбачається, що на момент державної реєстрації нового статуту вкладами учасників є приватизований майновий комплекс державного комунального підприємства "Лунний камінь" по вул. Комсомольська, 46-А, м. Миколаїв, придбаний відповідно до договору купівлі-продажу державного майна від 29.04.1996р., нотаріально засвідченого 29.04.1996р. державним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрованого у реєстрі за № 49, а також додаткові майнові та грошові внески.

Пунктом 6.4. Статуту Товариства визначено, що зміни вартості майна, внесеного як вклад не впливає на розмір їх частки у статутному капіталі. До моменту реєстрації товариства кожен з учасників зобов’язаний внести до статутного капіталу не менше 50% вказаного в Статуті вкладу. Внесення до статутного капіталу грошей підтверджується документами, виданими банківською установою.

З наявного в матеріалах справи протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ВКФ "Лунний камінь" від 23.11.2009р. вбачається, що були проведені збори товариства. (а.с.86).

На зазначених зборах було вирішено наступні питання:

1. Виключення зі складу учасників ТОВ "ВКФ "Лунний камінь" (далі-"Товариство") ОСОБА_1. Реалізація належної їй частки.

2. Перерозподіл часток учасників. Державна реєстрація змін до Статуту Товариства, а саме-прийняття та реєстрація нової редакції статуту.

По першому питанню було вирішено: виключити зі складу учасників ТОВ "ВКФ Лунний камінь" ОСОБА_1 на підставі ст. 64 Закону України "Про господарські товариства". Передати належну їй частку у Статутному капіталі ОСОБА_3.

По другому питанню було вирішено: перерозподілити частки учасників у Статутному капіталі Товариства. Затверджено та зареєстровано нову редакцію Статуту Товариства.

До наявного в матеріалах справи звіту про оцінку вартості нежитлових приміщень першого поверху у 9-ти поверховому житловому будинку за адресою: м. Миколаїв, вул. Комсомольська, 46А/1 вбачається, що станом на 29.07.2011р. дане приміщення оцінено на загальну суму 1030036 грн.(один мільйон тридцять тисяч тридцять шість гривень) або 128916 доларів США. (а.с. 35-68).

Між тим, задовольняючи позов у повному обсязі на думку судової колегії апеляційної інстанції господарським судом не враховано, що відповідно до вимог ст. 64 Закону України "Про господарські товариства", N 1576-Х11, від 19.09.1991 р., зі змінами та доповненнями та додатками, учасника товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бути виключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере, виключення учасника з товариства призводить до наслідків, передбачених статтями 54 і 55 цього Закону.

Стаття 54 наведеного Закону встановлює, що при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному капіталі, виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. Аналогічні положення містяться у п.8.2. Статуту Товариства.

Приймаючи рішення у справі господарським судом також не враховано, що, відповідно до балансу та звіту про фінансові результати - Форма 1 -м та 2-м за 2009 р. та протоколу Загальних зборів учасників Товариства від 01.02.2010 р. затверджено звіт про діяльність Товариства за 2009 р., відповідно до якого майно Товариства - залишкова вартість 65,5 тис. грн..; статутний капітал - 90,2 тис. грн..; непокритий збиток - 16,9 тис. грн..; виручка за звітний період - 16,1 тис. грн.; витрати - 22,4 тис. грн.

Отже з наведеного вбачається, що діяльність товариства у звітний 2009 р. період є збитковою й збиток становить - 6,3 тис. грн.

За результатами проведення незалежної оцінки залишкової вартості майном Товариства нежитлових приміщень перукарні, що розташовані за адресою: Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Комсомольська, буд. 46а. залишкова вартість об'єкту оцінки склала - 261 404,00 грн.

Таким чином за приписами вищенаведеного закону, вартість частки майна товариства, належної до сплати учаснику, що виходить (виключається) з товариства, повинна визначатися з розрахунку вартості усього майна, що належить товариству, в тому числі основних засобів, нематеріальних активів, оборотних активів, майна невиробничого призначення тощо з урахуванням майнових зобов'язань товариства, тобто із балансу активів необхідно вирахувати суму збитків та боргових зобов'язань товариства, оскільки позивач у даному випадку несе відповідальність за результат господарської діяльності поряд з іншими учасниками товариства.

Враховуючи наведене, розрахунок вартості частини майна товариства пропорційно частці у статутному (складеному) капіталі, повинен здійснюватися за формулою: вартість майна товариства = Баланс активів ТОВ (рядок 280 активу балансу) — непокриті збитки (рядок 350 пасиву балансу) зобов'язання(рядки 480, 620 пасиву балансу).

Отже, за розрахунком вартість майна складає : 261404,00 грн. - 16900,00 грн. (рядок 350 пасиву балансу)-13600,00грн. (рядки 620 пасиву балансу) =230904,00грн., відповідно, вартість частини майна, яка належить до виплати позивачу у справі складає: 230904,00 грн. * 5,26% = 12 145,55 грн., при цьому, на момент виключення зі складу учасників товариства ОСОБА_1 перед товариством мала зобов'язанні у розмірі 3945,00 грн. (неоплачений у встановлені строки додатковий внесок до статутного капіталу товариства, що підтверджує ОСОБА_1 обґрунтовуючи позов.

Таким чином, з наведеного вбачається, що вартість частини майна, яка належить до виплати позивачу складає 12 145,55 грн. - 3945,00 грн. = 8200,55грн.

Отже, наведене свідчить про відсутність правових підстав, щодо задоволення позову у повному обсязі.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт спростував наявні у справі докази надані позивачем, а отже, відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст. 38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 (2453-17) ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції зазначає, що оскаржуване рішення суду прийнято при неповному з’ясуванні всіх обставин справи з порушенням норм матеріального права, а відтак останнє підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 77, 85, 99, 101- 105 ГПК України,

колегія суддів,

Рішення Господарського суду Миколаївської області від 02.11.2011р. у справі № 5016/3325/2011(12/173) –змінити, позов ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Лунний камінь" задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Виробничо - комерційна фірма "Лунний камінь" на користь ОСОБА_1 –8200,55 грн. вартості частини майна товариства пропорційну 5,26% її частини у статутному капіталі, 102 грн. державного мита та 236 гр. витрат на ІТЗ судового процесу.

Головуючий суддя	Жеков В.І.
Судді	Пироговський В.Т.
	Картере В.І.