16/5026/2203/2011 Про припинення провадження справи, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України - 21.12.2011 Прийняття

На розгляд Господарського суду Черкаської області передані вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бул-Спрей" про визнання недійсним договору разового замовлення на продаж цінних паперів № 4-16-01-2007-К від 16.01.2007 року, укладеного між позивачем в особі ОСОБА_4 та ТОВ "Бул-Спред"; визнання недійсним договору купівлі-продажу цінних паперів № 4-16-01-2-16-01 -2007-К від 16.01.2007 року, укладеного між ТОВ "Бул-Спред" та ОСОБА_5 від імені якої діяла ОСОБА_2; визнання недійсним передавального розпорядження, складеного 16 січня 2007 року та підписаного 22 вересня 2008 року ОСОБА_4 від імені позивача про перереєстрацію на ОСОБА_5 441604 піт. простих іменних акцій ВАТ "Жашківське АТП 17141".

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 24.10.2011 року №16/5026/2203/2011 клопотання позивача про забезпечення позову задоволено. Вжито заходи до забезпечення позову та заборонено ТОВ "Реєстраційно-консалтингова фірма "Акціонер", яке веде реєстр власників іменних цінних паперів ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" здійснювати будь-які дії щодо переоформлення права власності на прості іменні акції у кількості 441 604 шт., які належать ОСОБА_1 (ОСОБА_6).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08.11.2011 року провадження у справі №16/5026/2203/2011 припинено на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Ухвала Господарського суду Черкаської області мотивована тим, що спір між сторонами виник з підстав, що відповідачі – фізичні особи (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4) та юридична особа (ТОВ"Бул-Спрей") незаконно заволоділи акціями позивача всупереч його волевиявленню та уклали ряд договорів про перехід права власності на акції позивача на свою користь. Позовні вимоги обґрунтовано із посиланнями на ст. 232 ЦК України - недійсність угоди, укладеної внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони із другою стороною.

Суд першої інстанції вважає, що спір між сторонами не є корпоративним, оскільки

1) спір не стосується питань створення, діяльності, управління та припинення діяльності товариства, оскільки його предметом є визнання недійсним договорів та передавального розпорядження. Позовні вимоги обґрунтовано не законодавством, яке регулює діяльність господарських товариств, а нормами ЦК України (435-15) щодо недійсності цивільно-правових договорів;

2) відповідачів визначено виходячи із кола учасників спірних договорів, а не виходячи із кола учасників корпоративних відносин в рамках діяльності ВАТ "Жашківське АТП 17141";

3) спір не виник між позивачем, як акціонером та ВАТ "Жашківське АТП 17141", оскільки такого відповідача позивач у позові не зазначає;

4) спір позивача із вказаними ним відповідачами не виник між діючими акціонерами ВАТ "Жашківське АТП 17141", оскільки за доводами позивача, лише позивач в даний час є зареєстрованим акціонером цього товариства.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2011 року №16/5026/2203/2011.

Свої апеляційні вимоги позивач обґрунтовує тим, що господарський суд Черкаської області не прийняв до уваги те, що позовна заява з вищевказаного спору вже подавалась в порядку цивільного судочинства. Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 15.04.2011 року №2698/4937 рішення Деснянського районного суду м. Києва від 19.01.2011 року скасовано та провадження по справі закрито, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні 07.12.2011 року.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з нез’явленням учасників судового процесу, колегією суддів ухвалою від 07.12.2011 року розгляд справи було відкладено на 07.12.2011 року.

Представники сторін в судовому засіданні апеляційної інстанції не з’явились, будучи належним чином повідомленими про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 – 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Згідно з п. 3.6 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 (v_289800-97) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Оскільки, всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, проте учасники судового процесу не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов’язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов’язком сторони, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті в судовому засіданні 07.12.2011 року за відсутності представників сторін.

Відповідно до ч.5 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Колегія суддів апеляційної інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши оскаржувану ухвалу на предмет правильності застосування господарським судом Черкаської області норм процесуального права, дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали з наступних підстав.

Згідно ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:

спорів про приватизацію державного житлового фонду;

спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;

спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;

спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;

інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;

2) справи про банкрутство.

3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

5) справи у спорах щодо обліку прав на цінні папери.

6) справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Інститут підвідомчості у загальному плані визначає можливість громадян і юридичних осіб звертатися за захистом своїх прав до того чи іншого органу юрисдикційної системи держави.

За змістом статті ГПК (1798-12) поняття "підвідомчість" розкривається через перелік категорій справ, які підпадають під юрисдикцію господарських судів.

Підвідомчість - це визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції (стаття 12 Господарського процесуального кодексу України, далі - ГПК (1798-12) ). (постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011, № 10 (v0010600-11) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам")

Справи, що виникають з корпоративних відносин - це спори між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), в тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами), що пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства. (постанова Пленуму Вищого господарського суду України, від 24.10.2011, № 10 (v0010600-11) "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам")

Отже, враховуючи вищевикладене та виходячи з положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарському суду підвідомчі корпоративні спори: між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств; між учасником(засновником, акціонером) та господарським товариством, які мають бути пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства.

Згідно ч.3 ст. 167 ГК України, корпоративними відносинами є відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було в повному обсязі досліджені наступні обставини, а саме, що 20 листопада 2009 року позивач звернувся до Деснянського районного суду м. Києва про визнання недійсним договорів по відчуженню цінних паперів від його імені, зазначаючи що 28.03.06 року він видав ОСОБА_3 доручення для представництва його інтересів, як акціонера ВАТ "Жашківське АТП 17141". Доручення видано з правом передоручення і містило повноваження щодо розпорядження належним йому пакетом акцій даного підприємства.

15.12.2006 року ОСОБА_3 видав ОСОБА_4 доручення в порядку передоручення на представництво даних інтересів позивача.

16.01.2007 року ОСОБА_4 уклав з ТОВ "Бул Спред" угоду договір разового замовлення на продаж цінних паперів № 4-16-01-2007-К. Цього ж дня, виконуючи зобов'язання, ТОВ "Бул-Спред" уклало з ОСОБА_2 договір купівлі-продажу цінних паперів № 4-16-01-2-16-01-2007-К. За даною угодою на користь неповнолітньої ОСОБА_5 відчужувалися прості іменні акції, документарна форма в кількості 441 601 штук, власником яких був позивач і які являлися контрольним пакетом.

07.06.2007 року позивачем було скасоване доручення від 28.03.06 року на ім'я ОСОБА_3 щодо представництва як акціонера АТП.

22.09.2008 року ОСОБА_4 підписав передавальне розпорядження щодо передачі цінних паперів позивача ОСОБА_5 та їй у власність перейшли вищезазначені акції.

Враховуючи вищевикладене та посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 діяв в супереч його інтересів позивач просив визнати недійсним договір разового замовлення на продаж цінних паперів від 16.01.07 року, договір купівлі-продажу від 16.01.07 року, передавальне розпорядження складене 16.01.07 року та підписане 22.09.08 року.

Рішенням Деснянського райсуду м. Києва від 19 січня 2011 року позов задоволено частково. Визнано недійсним зареєстроване 22.09.08 року ТОВ "Ріана-Реєстр" передавальне розпорядження від 16 січня 2007 року про перереєстрацію цінних паперів — простих іменних акцій ВАТ "Жашківське автотранспортне підприємство 17141" в кількості 441 604 штук, сумарною вартістю за номіналом 110 401грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Проте, Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 15.04.2011 року по справі №2698/4937 рішення Деснянського райсуду м. Києва від 19 січня 2011 року скасовано, а провадження по справі закрито, оскільки спір стосується контрольного пакету акцій товариства, виникає з корпоративних відносин акціонерів і підвідомчий відповідному господарському суду (ст. 12 ГПК України).

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 13.05.2011 року відмовлено позивачу у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, які діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Товариства з обмеженою відповідальністю "Бул-Спрей", ТОВ "Ріана-Реєстр" про визнання правочинів недійсними.

Таким чином, Вищим спеціалізованим судом України встановлено, що спір стосується контрольного пакету акцій товариства, виникає з корпоративних відносин акціонерів і підвідомчий відповідному господарському суду (ст. 12 ГПК України).

Проте, судом першої інстанції вищевказане не було прийнято до уваги та враховано, що зумовило прийняття незаконної ухвали суду про припинення провадження по справі.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною третьою статті 3 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Згідно з частиною першою статті 7 Закону України " Про судоустрій і статус суддів" кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону. Відповідно до частини першої статті восьмої ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.

Приписами ст. 55 Конституції України встановлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що Господарським судом Черкаської області без достатніх правових підстав було припинено провадження по справі на підставі п. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно зі ст. 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

4) порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 106 Господарського процесуального кодексу України, встановлено, що апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 106 Господарського процесуального кодексу України, у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.

Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала Господарського суду Черкаської області від 08.11.2011 року у справі № 16/5026/2203/2011 – скасуванню, з направленням матеріалів справи № 16/5026/2203/2011 для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 99, 101, 103 - 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 (ОСОБА_6) задовольнити, ухвалу Господарського суду Черкаської області від 08.11.2011 року у справі № 16/5026/2203/2011 скасувати.

Матеріали справи №16/5026/2203/2011 передати для подальшого розгляду до Господарського суду Черкаської області.

постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.