Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Рішенням господарського суду Донецької області від 31.10.2011р. у справі № 40/345 (суддя Демидова П.В.) відмовлено у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПАТ "СЕБ Банк" у м.Донецьку до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2", м. Костянтинівка про звернення стягнення на майно.

Рішення господарського суду мотивовано встановленим, рішенням господарського суду Донецької області від 21.09.2011р. по справі №19/86пн, фактом припинення іпотечних договорів від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р., що унеможливлює звернення стягнення кредитної заборгованості на предмет іпотеки.

Позивач, Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м.Донецьку, не погоджуючись з вказаним рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги банку про звернення стягнення на іпотечне майно.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог заявник скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне дослідження фактичних обставин справи. Він вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу, порушив норми статей 22, 42, 43, 64, 87, пункт 2 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, статей 317, 391, 395, 396, 509, 626, 589, 599 Цивільного кодексу України, статті 33 Закону України "Про іпотеку" статей 1, 20 Закону України "Про заставу".

Заявник апеляційної скарги вважає, що господарський суд порушив приписи статті 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не прийняв доводи викладені у постанові Вищого господарського суду України від 17.08.2011р. по розглядаємій справі, де зазначено, що зі смертю боржника припиняються ті зобов'язання, які нерозривно пов'язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою. Цей спір, на думку скаржника, стосується не спадкового майна і зобов'язань спадкоємців померлої особи, а зобов'язань особи, які врегульовані Законом України "Про іпотеку" (898-15) .

Відповідач зазначив, що вважає оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, а тому таким, що не підлягає скасуванню. Просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення господарського суду –без змін.

Представники позивача у судове засідання Донецького апеляційного господарського суду не з’явились, причин неявки суду не повідомили. Відповідно до статті 98 Господарського процесуального кодексу України сторони про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення ухвали про порушення. Приймаючи до уваги те, що позивач не використав наданого законом права на участь своїх представників в судовому засіданні по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про можливість розглядати справу за їх відсутності, оскільки наявних матеріалів достатньо для повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи та прийняття обґрунтованого рішення.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представника відповідача, який прибув в засідання суду, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, судова колегія встановила.

Публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" про звернення стягнення кредитної заборгованості на заставне майно за договорами іпотеки від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р.

21.01.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" звернулось до господарського суду Донецької області з зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м. Донецьку про визнання договорів недійсними (а.с.108 т.1).

Вказана зустрічна позовна заява була прийнята судом до спільного розгляду з первісним позовом по справі №40/345.

Рішенням господарського суду Донецької області від 26.05.2010р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010р., відмовлено у задоволенні первісних позовних вимог Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме будівлю магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2" загальною площею 958,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, для погашення кредиторської заборгованості в сумі 3 119 337 г рн . 68 коп. за кредитними договорами № 734-п/06 від 21.12.2006р. та №С_023/75_08 від 30.04.08р.; задоволено зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" про визнання недійсними договору поруки від 21.12.2006р., іпотечного договору від 21.12.2006р., договорів поруки №С_023/75_08 і №С_023/75_08/S-1 від 30.04.2008р., іпотечного договору №49 від 19.05.08р.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010р. рішення господарського суду Донецької області від 26.05.2010р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 20.07.2010р. по справі №40/345 скасовано, зазначену справу передано на новий розгляд.

Рішенням господарського суду Донецької області від 18.05.2011р., залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 21.06.2011р., відмовлено в задоволенні первісних та зустрічних позовних вимог.

Постановою Вищого господарського суду України від 17.06.2011р. скасовано вищевказані рішення та постанову по справі №40/345 в частині відмови у задоволенні первісного позову, справа направлена на новий розгляд в цій частині.

Господарський суд Донецької області ухвалою від 08.09.2011р. прийняв до провадження зазначену справу.

При розгляді справи господарським судом було встановлено, що 21.12.2006р. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк", правонаступником якого є позивач у справі ( кредитодавець ), та ОСОБА_4 був укладений договір кредиту №734-п/06, відповідно до умов якого кредитодавець при наявності вільних кредитних ресурсів надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 150 000,00 доларів США на строк з 21.12.2006р. по 21.12.2009р., а позивальник приймає його та зобов'язується повернути кредит не пізніше встановленого цим пунктом строку, сплатити проценти, комісійні, можливі неустойки та інші витрати в порядку та на умовах, передбачених цим договором. (п.1.1. кредитного договору).

Відповідно до пункту 2.3. вказаного договору за користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти в розмірі 14% річних у валюті кредиту.

Пунктом 3.3.6 вказаного договору позичальник зобов'язався щомісячно починаючи з січня 2008р. проводити часткове погашення кредиту у сумі не менш, ніж 6 250,00 дол. США, протягом кожного календарного місяця, але не пізніше останнього робочого дня кожного місяця до повного погашення кредиту.

Сторонами було укладено додаткову угоду №1 від 08.06.2007р. про внесення змін до кредитного договору, якою змінено пункти 1.1 та 3.3.6, а саме збільшено суму наданих кредитних коштів до 200 000, 00 доларів США і встановлено мінімальний розмір щомісячної оплати по кредиту 8 334,00 доларів США.

Угодою про внесення змін № 2 від 31.01.2008р. до договору кредиту № 734-п/06 сторони збільшили суму наданих кредитних коштів до 257 000, 00 доларів США на строк до 21.12.2015р. і встановили мінімальний розмір щомісячної оплати по кредиту 3 059,52 доларів США.

30.01.2009р. додатковою угодою № 3 сторони виклали пункт 3.3.6. у наступній редакції: "Щомісячно проводити часткове погашення кредиту в строки та в сумі згідно з Графіком погашення заборгованості за кредитом (Додаток № 1 до Договору)".

30.04.2008р. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" (правонаступником якого є позивач по справі) та ОСОБА_4 (позичальник) була укладена генеральна угода №С_023/75_08 (генеральна угода) відповідно до умов якої Кредитодавець (банк), керуючись положеннями та умовами цієї угоди, та договорами про надання траншу, відкриває позичальнику кредитний ліміт в сумі 90 000,00 доларів США (п.1.1. угоди).

Відповідно до пункту 1.1. кредитного договору термін користування кредитними коштами встановлюється з 30.04.2008р. по 21.12.2015р. на умовах, визначених цим договором та графіком погашення, який наведено у додатку №1, що є невід’ємною частиною договору.

Пунктом 2.3 кредитного договору встановлені умови та порядок надання кредиту, порядок та строки повернення кредиту, дострокове повернення кредиту, штрафні санкції, права та обов’язки сторін, вирішення спорів та інші умови встановлюються генеральною угодою.

В межах генеральної угоди №С_023/75_08 від 30.04.2008р. сторонами було укладено:

- договір про надання траншу №С_023/75_08-ДТ-01 від 30.04.2008р., за умовами якого кредитодавець зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 20 000 доларів США, а позичальник зобов’язався повернути його до 21.12.2015р. відповідно до графіку погашення та сплатити одноразову комісію в сумі 999,9 грн .;

- договір про надання траншу №С_023/75_08-ДТ-02 від 19.05.2008р., за умовами якого кредитодавець зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 35 000 дол.США, а позичальник зобов’язався повернути його до 21.12.2015р. відповідно до графіку погашення та сплатити одноразову комісію в сумі 1 749,83 г рн .;

- договір про надання траншу №С_023/75_08-ДТ-03 від 05.06.2008р., за умовами якого кредитодавець зобов’язався надати позичальнику кредит в сумі 35 000 дол.США, а позичальник зобов’язався повернути його до 21.12.2015 відповідно до графіку погашення та сплатити одноразову комісію в сумі 1 681,22 г рн .

В силу статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №734-п/06 між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" ( іпотекодержатель ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" ( іпотекодавець ), 21.12.2006р. був укладений іпотечний договір, який відповідно до п.1.1 забезпечує виконання боржником кредитних зобов'язань в повному обсязі.

Згідно з п.1.2, предметом іпотеки є нерухоме майно іпотекодавця, а саме: будівля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958,70 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що розташована на земельній ділянці розміром 0,0750 га (далі –предмет іпотеки), яка є власністю іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 07.12.2006р.

За умовами п.2.13, предмет іпотеки, наданий іпотекодавцем, є його власністю, зберігає силу при переведенні боргу, забезпеченої даною іпотекою.

Відповідно до п.6.1, іпотечний договір набирає чинності в моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов'язань по договору кредиту. Іпотека припиняється у разі повного виконання боржником зобов'язань за договором кредиту, реалізації предмету іпотеки у встановленому законодавством України порядку; продажу іпотекодержателем предмета іпотеки, розірвання цього договору за згодою сторін, яка посвідчується нотаріально, з інших підстав, визначених чинним законодавством України (п.6.2).

У зв’язку зі зміною основного зобов'язання, забезпеченого іпотекою, відповідні зміни були внесені до іпотечного договору від 21.12.2006р.

19 травня 2008р. між Акціонерним банком "Факторіал-Банк" ( іпотекодержатель ) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" ( іпотекодавець ) був укладений іпотечний договір №49, відповідно до умов якого забезпечує виконання ОСОБА_4 (далі –Боржник) зобов'язань в повному обсязі перед Іпотекодержателем, що випливають з генеральної угоди №С_023/75_08 від 30.04.2008р. (а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути укладення до закінчення строку його дії). (п. 1.1. договору)

Згідно з п.п.1.2-1.2.1, предметом іпотеки є також нерухоме майно іпотекодавця, а саме: будівля магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958,7 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Умови іпотечного договору №49 від 19 травня 2008 року тотожні умовам, викладеним в іпотечному договорі від 21.12.2006 року.

Обтяження іпотекою нерухомого майна - будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958,70 кв.м ., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН 16970785 зареєстровано в Державному реєстрі іпотек, 19.05.2008р. в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна за номером 7212831 зареєстровано заборону його відчуження.

Банк виконав свої зобов'язання, щодо надання позичальнику грошових коштів в порядку та на умовах, визначених договором кредиту №734-п/06 від 21.12.2006р. та генеральною угодою №С_023/75_08 від 30.04.2008р.

Позичальник за кредитним договором частково здійснював свої зобов’язання щодо погашення кредиту. Однак, ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 03.04.2009 року Відділом РАЦСу по місту Костянтинівці Костянтинівського міського управління юстиції в Донецькій області серія 1-НО №НОМЕР_1 і погашення кредиту припинилось.

16.09.2009р. банк звернувся до іпотекодавця з претензією №2-10/297, в якій вимагав погасити кредитну заборгованість та штрафні санкції, а також попередив про намір звернути стягнення на предмет іпотеки за забезпечувальними угодами. 23.09.2011р. зазначена вимога була отримана представником ТОВ "ІНФОРМАЦІЯ_2", однак залишена без відповіді.

За твердженням позивача, загальна сума кредитної заборгованості за договором кредиту №734-п/06 від 21.12.2006р. та генеральною угодою №С_023/75_08 від 30.04.2008р. складає 3 119 337,68 грн., тому банк звернувся до суду з позовом про стягнення вказаної заборгованості, шляхом звернення стягнення на заставне майно. У задоволенні позову судом відмовлено.

Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм чинного законодавства, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду у справі відповідає вимогам норм чинного законодавства та не підлягає скасуванню з наступних підстав.

За приписами ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

У матеріалах справи наявне рішення господарського суду Донецької області у справі № 19/86пн від 21.09.2011р. залишене без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011р. за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНФОРМАЦІЯ_2" до Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" в особі "Центрального відділення ПуАТ "СЕБ Банк" в м.Донецьку ", за участю на стороні позивача третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та Приватного нотаріуса Костянтинівського міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_3 про визнання відсутнім права та зобов'язання виконати певні дії.

Визнано відсутнім у Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" права утримувати під обтяженнями та обмеженнями майно, передане в іпотеку за іпотечними договорами від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р., а саме: нерухоме майно - будівлі магазину "ІНФОРМАЦІЯ_2", загальною площею 958, 70 кв.м, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН 16970785. Крім того, у вказаному рішенні викладений висновок про те, що іпотечні договори від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р. є припиненими, у зв'язку з чим припинились права та обов’язки сторін за вказаними договорами.

За приписами ч.5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку", іпотека має похідний характер від основного зобов’язання і є дійсною до припинення основного зобов’язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Статтею 598 ЦК України встановлено, зобов’язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Одночасно зміст статі 608 ЦК України (435-15) визначає, що зобов’язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов’язаним з його особою і у зв’язку з цим не може бути виконано іншою особою.

Вищенаведеною постановою зазначено, що чинне законодавство відокремлює поняття іпотекодавець ( заставодавець ) від поняття боржник за основним зобов’язанням, оскільки до іпотекодавця ( заставодавця ) не переходять зобов’язання боржника за основним зобов’язанням, водночас іпотекодавець ( заставодавець ) зобов’язаний виконати висунуті до нього відповідно до умов іпотечного договору, вимоги іпотекодержателя ( заставодержателя ) за рахунок предмету іпотеки (застави), в обсязі існуючих та забезпечених боргів за основним зобов’язанням. В силу п.3 ч.1 ст. 512 ЦК України, у випадку звернення стягнення на предмет іпотеки (застави), до іпотекодавця ( заставодавця ) переходять права кредитора за основним зобов’язанням, боржником в якому так і залишається позичальник.

Матеріали справи також свідчать про відсутність спадкоємців Позичальника, до яких згідно ст. 1216 ЦК України переходять права та обов’язки останнього. Окрім того, з матеріалів справи не вбачається, та не спростовується представниками сторін, що на час розгляду справи спадщина Позичальника відумерлою в порядку ст. 1277 ЦК України судом не визнана.

Зазначене вище зумовлює висновок суду про неможливість переходу до Товариства зобов’язань за Кредитним договором та Генеральною угодою, а також вказує на нерозривний зв’язок особи Позичальника з ними та як наслідок, виключає можливість виконання основного зобов’язання іншою особою.

Судом першої інстанції, при новому розгляді справи, обґрунтовано прийнята до уваги вищенаведена постанова згідно ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Судова колегія апеляційної інстанції погодилась з висновком суду першої інстанції про припинення іпотечних правовідносин за договорами від 21.12.2006р. та №49 від 19.05.2008р. Факт припинення вказаних іпотечних договорів унеможливлює використання умов цих договорів їх учасниками, зокрема, реалізацію іпотекодержателем права звернути стягнення кредитної заборгованості на предмет іпотеки. Отже, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог про звернення стягнення заборгованості за кредитними договорами на майно іпотекодавця .

Колегією суддів апеляційної інстанції не приймаються до уваги посилання скаржника на застосування згідно ст. 35 ГПК України фактів встановлених постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2011р. по вказаній справі, оскільки Вищий господарський суд в разі скасування або зміни рішення місцевого суду або постанови апеляційної інстанції у свої постанові вказує мотиви, за якими касаційна інстанції не погодилася з висновком судів і згідно статті 11112 ГПК України (1798-12) вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи. Отже, касаційної інстанції не є тотожними х фактами, які встановлені судом.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що рішення господарського суду по даній справі відповідає чинному законодавству, прийнято з дотриманням норм процесуального права, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк", м. Київ в особі "Центрального відділення ПуАТ "СЕБ Банк" у м.Донецьку, на рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2011р. у справі №40/345 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 31.10.2011р. у справі №40/345 - залишити без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у встановленому законодавством порядку протягом 20 днів через Донецький апеляційний господарський суд.

надр. 7 прим:

1 прим. –у справу;

2 прим. –позивачу

1 прим. –відповідачу

2 прим. –ДАГС;

1 прим. –ГСДО;