ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
|
|
Дунаєвської Н.Г. –головуючого,
|
розглянувши у відкритому судовому засіданні в містіКиєві касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 21жовтня 2008року у справі №41/59 Господарського суду міста Києва за позовом Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго", м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог", м. Києв, про стягнення 46 295,83 грн.,
за участю представників сторін:
позивача –АЕК "Київенерго" –Герасименко К.Г. (дов. Д07/2008/11/12-1 від 12.11.2008 р.);
відповідача –не з'явилися;
встановив:
У травні 2008року позивач –Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" пред’явив у господарському суді позов до відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" про стягнення 46 295,83 грн.
Вказував, що на підставі укладеного між ним (постачальником) та ТОВ"Житлово-комунальним господарством "Геолог" (споживачем) договору про постачання електричної енергії №3023783 від 18листопада 2004 року позивач поставив відповідачу з 1березня 2006 року по 1квітня 2008року електричну енергію на суму 53198,00грн.
Посилаючись на порушення відповідачем умов договору в частині оплати за поставлену електроенергію за період з 1березня 2006року по 1квітня 2008року, позивач просив стягнути з відповідача 33198,06грн. основного боргу, 2999,14грн. пені, 8837,45грн. інфляційних, 1261,18грн. 3% річних та судові витрати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2008року (суддя Спичак О.М.), залишеного без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21жовтня 2008року (колегія суддів у складі: Шипка В.В. –головуючого, Борисенко І.В., Євсікова О.О.) позовні вимоги задоволено частково.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 33198,06грн. основного боргу, 1500грн. пені, 8837,45грн. інфляційних витрат, 1261,18грн. 3% річних, 447,97грн. витрат на оплату державного мита та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Судові рішення в частині задоволення позовних вимог мотивовані посиланнями на ст.ст. 525, 526, 625ЦК України та виникненням у відповідача зобов'язання по сплаті коштів внаслідок невиконання в установлений договором строк взятих на себе зобов’язань в частині оплати за поставлену електричну енергію.
Разом з тим, суд, посилаючись на ст.223 ГК та ст. 83 ГПК України, дійшов висновку про зменшення розміру пені до 1500,00 грн.
У касаційній скарзі ТОВ "Житлово-комунальне господарство "Геолог" посилаючись на порушення норм матеріального права та неправильне застосування норм процесуального права, а саме: ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 33, 34 ГПК України, –просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до роз’яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76)
", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Рішення місцевого та постанова апеляційного суду не відповідають зазначеним вимогам, оскільки ґрунтуються на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 18листопада 2004року між АЕК "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" (постачальником) та ТОВ"Житлово-комунальним господарством "Геолог" (споживачем) укладено договір №3023783 на постачання електричної енергії та додатки №2-Д №2.2 до договору за умовами яких постачальник зобов'язався постачати електричну енергію, а замовник –здійснювати оплату в порядку та строки, передбачені договором.
Пунктом 4.2.2 договору встановлено, що у разі внесення платежів з порушенням термінів оплати, споживач сплачує постачальнику електричної енергії пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.
На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу електричну енергію з 1березня 2006 року по 1квітня 2008року на загальну суму 53198,00грн.
Зобов'язання з оплати отриманої електроенергії відповідачем виконано частково в сумі 19999,94грн., у зв'язку з чим заборгованість відповідача за період з 1березня 2006 року по 1квітня 2008року складає 33198,06грн.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов не допускається.
Згідно до вимог ст. 599ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи рішення у даній справі про задоволення позовних вимог в частині стягнення 33198,06грн. суми основного боргу, інфляційної складової у сумі 8837,45грн. та трьох відсотків річних у сумі 1261,18грн., місцевий господарський суд виходив з того, що постачальником виконано свої зобов'язання належним чином відповідно до умов договору на суму 53198,00грн., а відповідачем, зобов'язання передбачені умовами договору та додатками до нього, щодо оплати електроенергії у повному обсязі не виконано.
В обгрунтування своїх висновків про наявність у відповідача заборгованості, суд першої інстанції послався, зокрема, на звіти про використану електроенергію за травень-грудень 2006 року, травень-грудень 2007року, січень-березень 2008року, акт звірки розрахунків за лютий 2008року та довідку про надходження коштів за спожиту від АЕК "Київенерго" електроенергію ТОВ"Житлово-комунальним господарством "Геолог".
Проте, погодитися з такими висновками місцевого та апеляційного господарських судів в повній мірі не можна, оскільки суди дійшли них без повного та всебічного з’ясування всіх суттєвих обставин, що мають значення для вирішення справи та можуть вплинути на результати вирішення спору.
Частиною1 ст. 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Всупереч зазначених вимог місцевим господарським судом не в повному обсязі досліджено та не надано належної оцінки обставині справи щодо порядку розрахунків за електроенергію за договором №3023783 від 18листопада 2004року на постачання електричної енергії та додатком до нього.
Так, під час розгляду справи, судом першої інстанції не було досліджено положення п.5 додатку до договору за умовами якого споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, один раз за фактичними показаннями споживання електричної енергії до 15числа місяця, наступного після розрахункового. На основі звіту про обсяги спожитої електроенергії споживачу виписується рахунок.
Підставою до задоволення позовних вимог, місцевий суд вважав, зокрема, наявність заборгованості відповідача по оплаті електроенергії, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами, зокрема звітами про використану електроенергію, проте посилання лише на ці документи не підтверджує використання споживачем електроенергії за період з березня 2006 року по квітень 2008 року та її обсяг.
Між тим, відповідач у касаційній скарзі посилається на п.7.5 договору №3023783, яким встановлено, що на підставі показань засобів обліку електричної енергії та умов додатку до договору "Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживачів" оформлюються акт про використану електричну енергію та акт про результати замірів електричної потужності.
Переглядаючи судове рішення в апеляційному проваджені, апеляційний господарський суд також не надав належної правової оцінки умовам спірного договору та додатку до нього.
Зазначені обставини є суттєвими для справи і можуть вплинути на результат її вирішення, зокрема на обсяги стягнення.
За таких обставин постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції необхідно врахувати викладене, звернути увагу на доводи та заперечення сторін, всебічно і повно з’ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об’єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 –11111 ГПК України (1798-12)
, Вищий господарський суд України,
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Житлово-комунальне господарство "Геолог" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 21жовтня 2008року та рішення Господарського суду міста Києва від 11 серпня 2008року у справі №41/59 скасувати.
Справу №41/59 передати на новий розгляд до Господарського суду міста Києва в іншому складі.
|
Головуючий:
|
Н. Дунаєвська
|