ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 січня 2009 р.
№ 37/122
( Додатково див. постанову Київського апеляційного господарського суду (rs2203317) )
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Гончарука П.А.( головуючого )
Вовка І.В., Стратієнко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року у справі № 37/122 за позовом Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" до Приватного підприємства "Промтекстиль" про повернення суми попередньої оплати та стягнення неустойки,
УСТАНОВИВ:
У березні 2008 року позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою до відповідача про повернення попередньої оплати в сумі 6 782,28 грн. та неустойки у сумі 5 976,18 грн. у зв’язку з не виконанням зобов’язання за договором № 19-822 від 04.05.2006 року з передачі товару у встановлений строк.
Рішенням господарського суду м. Києва від 21.04.2008 року в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У касаційній скарзі позивач вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняті ним рішення скасувати та позов задовольнити.
Відзив на касаційну скаргу від відповідача до суду не надходив.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що між сторонами було укладено договір №19-822 від 04.05.2006 року, за умовами якого постачальник зобов’язався виготовити та поставити продукцію власного виробництва, у відповідності з еталонами - зразками, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар.
За п. 3.1 даного договору постачальник постачає виготовлену продукцію, погодженими партіями, не пізніше 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання авансу, передбаченого пунктом 5.1. договору.
П. 5.1 договору встановлено, покупець після підписання відповідного додатку до цього договору протягом 5 (п'яти) банківських днів перераховує аванс у розмірі 50 % вартості продукції, згідно з додатком, на розрахунковий рахунок постачальника.
Додатком № 1 до договору поставки № 19-822 від 04.05.2006 року сторони погодили асортимент, кількість та ціну товару, яка становить 157024,20 грн.
За п. 8.1 зазначеного договору, у разі порушення терміну поставки відповідач має сплатити неустойку у розмірі 0,3 % від суми попередньої оплати за кожний день прострочення.
До матеріалів справи залучено рахунок-фактуру № ЛС-00087 від 12.10.2006 року, що виданий від імені постачальника про сплату покупцем товару визначеного договором поставки загальною вартістю 6 782,28 грн.
За платіжним дорученням від 18.10.2006 року № 1784 позивачем сплачено відповідачу за товар згідно зазначеного рахунку-фактури в сумі 6 782,28 грн.
Предметом даного судового розгляду є вимоги покупця про стягнення з постачальника здійсненої попередньої оплати за непоставлений товар і неустойки у зв'язку з не виконанням зобов'язання за договором з поставки товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Проте, дійшовши висновку про відмову в позові у зв'язку з неналежним виконанням позивачем зобов'язання за договором поставки з здійснення попередньої оплати, суди обох інстанцій в порушення вимог ст. 43 ГПК України, не врахували вимог зазначеної норми матеріального права та не з'ясували обставин пов'язаних, з діями сторін, зокрема, щодо видачі постачальником рахунку-фактури на оплату товару і оплати покупцем за цим рахунком-фактурою, та одержання такої оплати постачальником, і не дослідили питання проте, чи не свідчать такі дії сторін про погодження партії поставки товару, та правової оцінки цим обставинам не навели.
До того ж, судам слід було мати на увазі вимоги ч. 2 ст. 693 ЦК України згідно якої, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
За таких обставин, прийняті судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, і тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи суду необхідно врахувати наведене і вирішити спір з дотриманням вимог закону.
З огляду викладеного та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Авіакомпанія "Аеросвіт" задовольнити частково.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 15.07.2008 року та рішення господарського суду м. Києва від 21.04.2008 року скасувати, і справу № 37/122 передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.
Головуючий суддя П. Гончарук
Судді І.Вовк
Л. Стратієнко