ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2011 р.
Справа № 14/17-3843-2011
( Додатково див. рішення господарського суду Одеської області (rs19024301) ) ( Додатково див. постанову Вищого господарського суду України (rs22256439) )
Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Михайлова М.В.
суддів Ярош А.І., Журавльова О.О.
При секретарі Герасименко Ю.А.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., за довіреністю;
від відповідача: ОСОБА_2, за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Буд-Монтаж-Проект"
на рішення господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року
у справі № 14/17-3843-2011
за позовом Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси", м. Одеса, вул. Балківська, 1-Б
до Приватного підприємства "Буд-Монтаж-Проект", м. Одеса, вул. Канатна, 42
про стягнення 21 110, 08 грн.,-
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2011 року Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Буд-Монтаж-Проект" про стягнення 21 110, 08 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року по справі № 14/17-3843-2011 (суддя Горячук Н.О.) позов задоволено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне підприємство "Буд-Монтаж-Проект" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року по справі № 14/17-3843-2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Свої вимоги скаржник мотивує тим, що рішення господарського суду є незаконним та необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції від 06.12.2011 року позивач надав відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду без змін.
Сторони, згідно приписів ст. 98 ГПК України, були належним чином повідомлені про день, час і місце розгляду апеляційної скарги, про що свідчать поштові повідомлення.
Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та відзиву, наявні матеріали справи та обставини, на які посилається скаржник, а також перевіривши додержання та правомірність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, 05.05.2010р. Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" (замовник) та Приватне підприємство "Буд-Монтаж-Проект" (підрядник) уклали договір №ТГО -198/10(далі договір)
Відповідно до п. 1.1 договору Замовник доручає, а підрядник приймає на себе організацію та виконання робіт по відтворенню дорожнього покриття після здійснення робіт на підземних інженерних мережах Замовника по мірі надходження його замовлень на весь період дії договору.
Загальна вартість договору складається з суми актів виконаних робіт (КБ-2) у період дії договору.(п. 2.1 договору).
Передплата у розмірі 30% від вартості робіт, визначається договірною ціною по кожному об’єму, проводиться з розрахункового рахунку замовника на розрахунковий рахунок підрядника за 3 календарних дні до початку здійснення робіт. (п. 3.1 договору).
Кінцеві розрахунки (оплата 70% від вартості робіт) здійснюється з розрахункового рахунку замовника на підставі акту виконаних робіт по формі КБ-2в та довідки про вартість виконаних робіт КБ-3, на розрахунковий рахунок підрядника протягом 10 банківських днів з дня підписання сторонами акту виконаних робіт (п. 3.2 договору).
Підрядник здає замовнику роботи по відновленню дорожнього покриття на підставі актів виконаних робіт по формі КБ-2в, КБ-3 (п. 4.11 договору).
Договір набирає чинності з дати його підписання та діє до 12.04.2011р. У випадку відсутності письмової вимоги однієї з сторін про припинення договору після закінчення строку його дії, договір вважається продовженим на той же строк та на тих же умовах. (п. 7.1 договору)
Відповідно до п. 2.2 договору сума договору за згодою сторін підлягає зміні за умови зміни вартості матеріалів. Пунктом 2.3. договору передбачено, що зміна суми договору обґрунтовується розрахунками та оформлюється сторонами додатковою угодою.
На виконання умов договору відповідачем були виконані роботи по відновленню дорожнього покриття, у зв’язку з чим на підставі актів виконаних робіт позивачем за період з 01.01.2010р. по 23.08.2011р. відповідачу було перераховано 495385,20грн., що підтверджується зведеним реєстром платіжних доручень.
17.03.2010 року Контрольно-ревізійним управлінням в Одеській області проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" за 2009-2010 роки та складено акт №100-16/08 від 17.03.2011р., яким встановлено, що відповідачем в порушення вимог Державних будівельних норм, "Правил визначення вартості будівництва" безпідставно завищено вартість робіт на суму 21110,08грн. з ПДВ, у результаті порушення вимог п. 1.4 ДБН Д.1.1-1-2000 за рахунок безпідставного включення до актів ф. КБ-2в робіт з нарізування швів у бетоні свіжеукладеному (Р18-34-2), що виконується при будівництві автомобільних доріг з цементобетонним покриттям. При цьому, у вищезазначених актах ф. КБ-2в улаштування покриття асфальтобетонне. Зазначене стало підставою для звернення із позовом.
Однак судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до п.3 ст. 632 ЦК України зміна ціни в договорі після його
виконання не допускається.
Як було зазначено вище, роботи за договором були виконані відповідачем та прийняті позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи акти виконаних робіт, підписані обома сторонами без жодних зауважень та проведена відповідна оплата в сумі 495 385, 20 грн.
Тобто фактично позивачем та відповідачем повністю виконаний договір №ТГО-198/10 від 05.05.2010 року, роботи за ним виконані та прийняті, зауважень щодо якості робіт при підписанні актів виконаних робіт не надійшло.
Відповідно до п. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним
чином відповідно до умов договору.
Відповідно підписаної між сторонами Договору №ТГО-198/10 від 05.05.2010 року договірної ціни до договору у відповідності до ДБН Д. 1.1 -1-2000 у поточних цінах та форм КБ-3 до вищевказаного Договору - види робіт та їх вартість за Договором №ТГО-198/10 від 05.05.2010 року були узгоджені належним чином.
Отже відповідач діяв на підставі Договору та належним чином виконав усі передбачені роботи заздалегідь узгодженою вартістю, оплата робіт була проведена відповідно до узгодженої ціни по Договору та прийнята по акту виконаних робіт, а висновок господарського суду, що в порушення п.2.3. договору відповідач не надав обґрунтованого розрахунку із зазначенням того, що змінюється вартість робіт у бік зростання та не надав пропозиції про укладання додаткової угоди щодо зміни вартості робіт, у зв’язку з чим порушив свої зобов'язання за договором, є помилковим та необґрунтованим.
Позовні вимоги позивача обґрунтовані лише Актом про результати ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси"за період з 01.01.2009 по 01.01.2011 від 17.03.2011 року №100-16/08, яким встановлено, що нарізування швів у бетоні включено до актів ф. КБ-2 безпідставно.
Тобто всупереч нормам будівництва доріг ПП. "Буд-Монтаж-Проект" повинен класти асфальт без підготовки швів по зрізам асфальту до початку ремонтних робіт КП "Теплопостачання міста Одеси". Однак, згідно пояснення відповідача, такий асфальт не пролежить довго та такі роботи по укладанню асфальту по старим поламаним технікою позивача швам будуть неякісні.
Судова колегія дослідивши наявні матеріали справи та отримавши відповідні пояснення сторін дійшла до висновку, що сторони заздалегідь домовилися, що будівельні норми виконуються належним чином: фактично до початку ремонтних робіт КП "Теплопостачання міста Одеси"вирізає асфальт, проводить ремонтні роботи з залученням важкої техніки, а потім вже відповідач за Договором зрізає поламані краї асфальту - проводить нарізку швів, потім кладе асфальт. Відповідно до будівельних норм ДБН при улаштуванні асфальтного покриття "при вирубці старого покриття повинен бути видалений ослаблений матеріал із усіх зон вибоїни, де маються тріщини, обломи та викришування... форми карти ремонту повинні бути правильними, прямовисними (90 градусів)". А для цього потрібно нарізати шви.
Крім того, акти приймання виконаних будівельних робіт ф. КБ-2 та довідки про вартість робіт були підписані та погоджені усіма технічними службами КП "Теплопостачання міста Одеси".
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а відповідно до ст. 627 ЦК України, сторони наділені свободою узгодження умов. Відповідно до п.п. 1, 3 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін та зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.
Таким чином судова колегія наголошує, що підписавши договір та акти виконаних робіт сторони встановили умови, які задовольняли їх інтереси, позивач погодився з встановленою відповідачем вартістю робіт, а відповідач, в свою чергу встановив таку вартість робіт, яка відповідала обсягу виконаних робіт та його зацікавленості для їх проведення.
У обґрунтування рішення господарський суд також послався на ст. 1212 ЦК України, відповідно якої особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Застосування судом першої інстанції ст. 1212 ЦК України є безпідставним, так як відповідач отримав кошти за виконані роботи по узгодженій договором вартості, роботи визнані виконаними належним чином, про що підписані акти виконаних робіт, а отже і відсутній факт безпідставного отримання коштів з боку відповідача.
Таким чином судова колегія доходить до висновку, що в процесі розгляду справи позивачем не було доведено належним чином своєї правової позиції та не було надано документальних доказів у відповідності до ст.ст. 4-3, 22, 32- 34 ГПК України, які б спростували твердження відповідача.
Відповідно до вимог частини 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Аналізуючи висновки, зроблені місцевим господарським судом при ухваленні рішення, колегія суддів дійшла до переконання про те, що висновки суду першої інстанції не повністю відповідають обставинам справи та в деяких випадках засновані на припущеннях.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, що викладені в п.1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення (v0011700-76) ", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
З урахуванням наведеного апеляційна скарга підлягає задоволенню, рішення господарського суду скасуванню, в позові слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103- 105 ГПК України, апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Буд-Монтаж-Проект", м. Одеса, на рішення господарського суду Одеської області від 28 жовтня 2011 року по справі № 14/17-3843-2011 задовольнити.
Рішення господарського суду скасувати.
В позові відмовити.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови підписаний 12 грудня 2011 року.
Головуючий суддя:
Суддя:
Суддя:
М.В. Михайлов
А.І. Ярош
О.О. Журавльов