26/17-3193-2011 Про стягнення заборгованості за договором на вивіз твердих побутових відходів - 06.12.2011 Прийняття

У серпні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Комунального підприємства "Житлово –комунальний сервіс "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" про стягнення 49023,70 грн., з яких: 48176,32 грн. основного боргу, 578,12 грн. інфляційних втрат, 269,26 грн. 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. ст. 11, 208, 218, 509, 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193 Господарського кодексу України та мотивовані несплатою відповідачем за січень місяць 2011 року вартості наданих позивачем послуг в розмірі 48176,32 грн. за договором № 6, укладеним 01.10.2010 року між ТОВ "РАФ - ПЛЮС" та КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ", строк дії якого був пролонгований за усною домовленістю сторін. Наявність та несплата основного боргу стала підставою для нарахування інфляційних втрат та 3% річних у відповідності з вимогами ст. 625 Цивільного кодексу України.

Рішенням господарського суду Одеської області від 10.10.2011 року по справі № 26/17-3193-2011 (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено. Стягнуто з Комунального підприємства "Житлово –комунальний сервіс "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС" 48176,32 грн. основного боргу, 578,12 грн. інфляційних втрат, 269,26 грн. 3% річних, 490,24 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. ст. 525, 526, 530 625 Цивільного кодексу України (435-15) та мотивовано доведеністю позивачем наявності заборгованості відповідача за січень місяць 2011 року за послуги, які були надані на підставі договору № 6 від 01.01.2010 року року, що зумовило нарахування інфляційних втрат та процентів річних у відповідності з положеннями чинного законодавства.

Не погодившись з рішенням суду, КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду від 10.10.2011 року скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник послався на наступне: - суд дійшов до хибного висновку, що акт надання послуг зі збирання та вивезення побутових відходів свідчить про порушення договірних зобов’язань КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ", оскільки послуги за договором № 6 від 01.01.2010 року позивачем надавались третім особам ; - судом не враховані умови пункту 5.3 договору та положення Закону України " Про житлово –комунальні послуги" (1875-15) , відповідно до яких зобов’язання по сплаті комунальних послуг покладаються на споживачів - мешканців будинків, балансоутримувачем яких є КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ"; - судом в порушення вимог ч. 3 ст. 4-3, ст. 65 Господарського процесуального кодексу України відхилено клопотання КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" про витребування доказів; - судом не взято до уваги положення пункту 8.2 договору від 01.01.2010 року, тому висновок суду про продовження строку дії вказаного договору є неправомірним.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ "РАФ - ПЛЮС" вказало, що оскаржуване рішення суду винесено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим просить суд апеляційної інстанції відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги з залишенням рішення суду від 10.10.2011 року без змін.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, повноту встановлення обставин справи та відповідність ним висновків суду, заслухавши представників сторін, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 19 Закону України "Про житлово –комунальні послуги" в ідносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

З матеріалів справи вбачається, що 01.01.2010 року між Комунальним підприємством "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ", який є виконавцем послуг з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій відповідно до рішення Одеської міської ради № 1173-V від 05.04.2007 року (Замовник), та Товариством з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС" (Виробник) укладено договір № 6, відповідно до якого Замовник доручає, а Виробник приймає на себе зобов’язання щодо виконання послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів (ТПВ), накопичених у Замовника, а Замовник, в свою чергу, зобов’язується приймати надані послуги належним чином та на умовах цього договору.

Відповідно до пункту 8.2 договору цей договір набуває чинності з 01.01.2010 року та діє до 31.12.2010 року.

Згідно з пунктом 8.2 вказаного договору сторони можуть вчиняти будь –які зміни і доповнення до договору на умовах цього договору та відповідно до чинного законодавства. Всі зміни та доповнення повинні бути вчинені у письмовій формі шляхом оформлення відповідних додаткових угод, підписаних представниками сторін.

Відповідно до ст. 654 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Колегія суддів зауважує, що в матеріалах справи відсутня письмова угода між КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" та ТОВ "РАФ - ПЛЮС" щодо продовження строку дії договору № 6 від 01.01.2010 року на будь –який інший строк.

Таким чином, виходячи з вимог ст. 654 Цивільного кодексу України та умов договору № 6 від 01.01.2010 року (п. 8.2 договору), висновок місцевого господарського суду про продовження строку дії договору між КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" та ТОВ "РАФ - ПЛЮС" на січень 2011 року є таким, що не відповідає вимогам законодавства.

Колегія суддів констатує, що строк дії договору № 6 від 01.01.2010 року сплинув 31.12.2010 року та його дію не було пролонговано сторонами на інший строк, виходячи з встановлених колегією суддів фактичних обставин щодо відсутності відповідної письмової угоди між сторонами.

З аналізу позовної заяви ТОВ "РАФ - ПЛЮС" вбачається, що підставою заявленого позову є умови договору № 6 від 01.01.2010 року, відповідно до яких, як стверджує позивач, у відповідача виникло зобов’язання згідно зі ст. 193 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України оплатити надані в січні 2011 року послуги зі збирання та вивезення побутових відходів у розмірі 48176,32 грн.

Втім, враховуючи відсутність договірних відносин між сторонами в січні 2011 року, заявлені ТОВ "РАФ - ПЛЮС" позовні вимоги з посиланням на договір № 6 від 01.01.2010 року є безпідставними.

Крім того, в позовній заяві ТОВ "РАФ - ПЛЮС" посилається на ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України, відповідно до якої з обов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. При цьому позивач наполягає, що обов’язок відповідача щодо оплати вартості наданих у січні 2011 року послуг виникає відповідно до частини 1 ст. 11 Цивільного кодексу України, згідно з якою цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

З матеріалів справи вбачається, що КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" (Замовник) та ТОВ "РАФ - ПЛЮС" (Виробник) було складено та підписано акт надання послуг зі збирання та вивезення побутових відходів, зі змісту якого випливає, що у січні 2011 року Виробником було фактично надано послуг зі збирання та вивезення твердих побутових відходів, накопичених у Замовника, в об’ємі 1838,11 м. куб. на суму 48176,32 грн.

Наявність вказаного акту позивач вважає безперечним доказом виникнення у відповідача обов’язку щодо оплати вартості послуг зі збирання та вивезення побутових відходів у січні 2011 року.

Втім, колегія суддів вважає такі доводи позивача хибними виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово –комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; виробник - суб'єкт господарювання, який виробляє або створює житлово-комунальні послуги; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Згідно з довідкою АА № 223187 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" відповідно до виду діяльності за КВЕД здійснює управління нерухомим майном.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про житлово –комунальні послуги" балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Згідно частин 2-4 ст. 19 вказаного Закону учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Згідно з пунктом 5 частини 3 ст. 20 вищевказаного Закону споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Посилаючись на акт надання послуг зі збирання та вивезення побутових відходів та вимагаючи від КП "ЖКС "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" сплати вартості послуг у розмірі 48176,32 грн., позивач не довів належними або допустимими доказами тих обставин, що саме відповідач, який є балансоотримувачем, являвся споживачем наданих у січні 2011 року послуг. Позивач також не надав доказів наявності будь –яких інших законних підстав вважати відповідача особою, яка зобов’язана оплатити вартість послуг, відображених в акті надання послуг зі збирання та вивезення побутових відходів.

Вищевикладене свідчить, що місцевий господарський суд в оскаржуваному рішенні дійшов неправильних висновків про обґрунтованість та законність заявлених позовних вимог, неповно встановив обставини, що мають значення у справі та припустився неправильного застосування норм матеріального права, покладених в основу рішення від 10.10.2011 року –ст. ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення з прийняттям нового рішення про відмову в позові як безпідставного та недоведеного з покладанням судових витрат на позивача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 99, 101 – 105 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) , судова колегія, —

Апеляційну скаргу задовольнити.

Рішення господарського суду Одеської області від 10.10.2011 року по справі № 26/17-3193-2011 скасувати.

У позові Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС" відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РАФ - ПЛЮС" на користь Комунального підприємства "Житлово –комунальний сервіс "ЧОРНОМОРСЬКИЙ" 250,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подачу апеляційної скарги.