Колегія суддів у складі: головуючий суддя, суддя, суддя

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Коцура М.М., Тижненко Ю.В.

відповідача - Філатова В.К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 4744Х/3-9 ) на рішення господарського суду Харківської області від 11.10.11 р. у справі № 5023/7286/11

за позовом Державного підприємства "Артемівський спиртовий завод"

до Приватного підприємства "Проф-Агро 2010"

про стягнення 2478496,77 грн.

У серпні 2011р. позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов’язання відповідача виконати порушені зобов’язання за договором №23/11ТД від 23.11.2011р. щодо поставки зернових культур, а у разі неможливості виконання зобов’язання просив стягнути з відповідача 2393934,54 грн. основного боргу та 84562,23 грн. пені. Представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив стягнути з відповідача 2487994,90грн., з яких 2393935,08грн. основного боргу та 94059,82грн. пені.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.10.2011 р. по справі № 5023/7286/11 ( суддя Доленчук Д.О. ) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача 2393934,54 грн. основного боргу, 94 059,80 грн. пені, 24 879,94 грн. державного мита та суму витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у розмірі 235,10 грн., з посиланням на наявність заборгованості та повноважень у директора позивача Смашного Ф.В.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

У апеляційній скарзі зазначив, що позовна заява підписана не уповноваженою особою, а саме директором ДП "Артемівський спиртовий завод" Смашним Ф.В., оскільки відповідно до наказу Міністерства аграрної політики України № N 779 від 30.11.2010 року (v0779555-10) "Про реорганізацію державних підприємств спиртової промисловості "Артемівський спиртовий завод" наказано реорганізувати ДП "Артемівський спиртовий завод" шляхом приєднання до Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості "Укрспирт" та створити на базі майна реорганізованих державних підприємств відокремлені підрозділи (філії) без прав юридичної особи. Цим же наказом створена комісія з реорганізації ДП "Артемівський спиртовий завод". Пунктом 4 цього наказу встановлено "Уповноважити голову комісії Дмітрієва А.Ю. підписувати всі документи, необхідні для припинення шляхом реорганізації юридичних осіб, визначених у пункті 1 цього наказу." Тільки Голова комісії з реорганізації Дмитрієв А.Ю. має право підписувати від імені ДП "Артемівський спиртовий завод" господарські документи, у тому числі позовні заяви, але ніяк не члени коміссії, до складу якої входить директор ДП "Артемівський спиртовий завод" Смашний Ф.В. Відповідач у відзиві посилається на статтю 105 ЦК України, відповідно до якої, орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначає комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора, тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу. З моменту призначення комісії до неї переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Комісія виступає в суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Відповідач вважає, що суд безпідставно не задовольнив клопотання про призначення по справі судово-бухгалтерської експертизи, з підстав викладених у клопотанні.

Відповідач до апеляційного суду також надав клопотання про витребування додаткових документів та просив призначити судово –бухгалтерську експертизу відносно передачі позивачем активів, пасивів, основних засобів та реорганізації позивача.

Колегія суддів вважає, що клопотання не підлягають задоволенню, так як не вони не мають відношення до предмету спору, тому що спор відносно реорганізації позивача, яка на час розгляду справи не проведена, відсутній.

Позивач вважає рішення суду законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила, що за результатами проведених відкритих торгів (тендер), між сторонами укладений договір № 23/11-ТД від 23.11.2010 р. про закупівлю товарів за державні кошти, у п.1.1.якого передбачено, що відповідач зобов'язувався в період з 23 листопада 2010року по З0 червня 2011року поставити культури зернові (ДК 016-97 - 01.11.1), а позивач зобов'язувався прийняти та оплатити товар.

Пунктами 1.2, 4.1. договору зазначено кількість товару, асортимент та, що розрахунки проводяться шляхом здійснення позивачем попереднього безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок відповідача.

Пунктом 10.1. договору передбачено, що договір діє з моменту його підписання до З0 червня 2011року включно.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що за період з листопада 2010 р. по червень 2011 р. позивач на виконання умов договору перерахував попередню оплату за зерно у розмірі 18 262 000,00 грн. згідно: платіжного доручення № 890 від 24.11.2010 року на суму 1000000,00 грн., платіжного доручення № 908 від 30.11.2010 року на суму 900000,00 грн., платіжного доручення № 923 від 06.12.2010 року на суму 500000,00 грн., платіжного доручення № 955 від 07.12.2010 року на суму 500000,00 грн., платіжного доручення № 965 від 14.12.2010 року на суму 1500000,00 грн., платіжного доручення № 985 від 17.12.2010 року на суму 1000000,00 грн., платіжного доручення № 1031 від 24.12.2010 року на суму 762000,00 грн., платіжного доручення № 1034 від 27.12.2010 року на суму 12000000,00 грн., платіжного доручення № 271 від 24.03.2011 року на суму 100000,00 грн..

Як свідчать матеріали справи відповідач протягом листопада 2010 року по липень 2011 року включно, здійснив постачання зерна в кількості 5730,73 т на загальну суму 13194511,02 грн. та повернув позивачу грошові кошти на суму 2673553,90 грн. згідно: платіжного доручення № 128 від 29.12.2010 року на суму 100000,00 грн., платіжного доручення № 14 від 27.01.2011 року на суму 457688,90 грн., платіжного доручення № 98 від 04.07.2011 року на суму 1215865,54 грн..

Отже, позивач здійснив попередню оплату за зерно, а відповідач не поставив позивачу зернових культур на суму 2393935,08 грн., строк дії договору закінчився,

але відповідач за договором своїх зобов'язань у повному обсязі не виконав.

У відповідності до ст. 525 Цивільного Кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами договору не передбачена одностороння відмова від виконання прийнятих зобов'язань, чи зміна їх умов.

У п. п. 1.1., п. 6.3.1. договору зазначено зобов'язання відповідача забезпечити поставку товару позивачу у строки, встановлені договором, тобто до З0 червня 2011 року, що відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Суд першої інстанції правомірно встановив, що позивач неодноразово направляв на адресу відповідача претензії та вимоги про виконання зобов'язання за вих. № 763 від 30.06.2011 р., № 855 від 27.07.2011 р., які отримані відповідачем, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення поштової кореспонденції.

Однак, відповідач залишив претензії без розгляду, а зобов'язання щодо поставки зернових культур на склад позивача не виконав.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, товар не передав у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

В зв’язку з невиконанням зобов’язання по поставки зернових культур позивач просив стягнути заборгованість, розмір якої підтверджується актом звірки розрахунків з відповідачем від 01.09.2011р., підписаним з боку позивача головним бухгалтером Васильєвою І.І., з боку відповідача директором Штанагей Ю.А., скріпленим печатками обох сторін, за яким заборгованість відповідача складає 2393934,54 грн.

В зв’язку з чим суд першої інстанції правомірно частково задовольнив позов в сумі 2393934,54 грн.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.4. договору передбачено, що за порушення термінів поставки товару, визначених у відповідних Специфікаціях, відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент порушення зобов'язання, від вартості непоставленого товару за кожен день прострочення.

Суд першої інстанції, перевіривши правомірність нарахування позивачем пені у розмірі 94059,82 грн., прийшов до обґрунтованого висновку, що пеня підлягає частковому задоволенню у сумі 94059,80 грн., оскільки відповідач нарахував пеню на суму основного боргу 2393935,08 грн., в якому частково відмовлено.

Господарський суд зробив обґрунтований висновок відносно наявності відповідних повноважень у директора ДП "Артемівський спиртовий завод" Смашного Ф.В. виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Порядок створення органів юридичної особи встановлюється установчими документами та законом.

В матеріалах справи є контракт № 380 від 28.03.2007р., відповідно до якого на посаду директора ДП "Артемівський спиртовий завод" призначено Смашного Ф.В. на термін з 28.03.2007 р. по 28.03.2012 р., який є повноважним представником підприємства під час реалізації повноважень, функцій, обов'язків підприємства, передбачених актами законодавства, статутом підприємства, іншими нормативними документами. Має право діяти від імені підприємства, представляти його на всіх підприємствах, в установах та організаціях. Вказаний контракт є дійсним до 28.03.2012 р., доказів анулювання, оскарження вказаного контракту в матеріалах справи не має, як і відсутні докази призначення на посаду ДП "Артемівський спиртовий завод" інших осіб в якості директора.

Наказом Державного концерну спиртової та лікеро-горілчаної промисловості (концерн "Укрспирт") "Про продовження терміну дії договору" №36-к від 28.03.2007 р., на підставі заяви Смашного Ф.В. від 28.03.2007 р. та контракту від 28.03.2007 р. № 380, у зв'язку з переукладанням контракту з директором ДП "Артемівський спиртовий завод" Смашним Ф.В. було продовжено дію трудового договору на умовах укладеного з останнім контракту на термін з 28.03.2007 р. по 28.03.2012 р.

Як свідчить наказ ДП "Артемівський спиртовий завод" №46-к від 28.03.2007 р. Смашний Ф.В. продовжує виконувати обов'язки директора ДП "Артемівський спиртовий завод" по 28.03.2012 р.

Отже, твердження відповідача про відсутність відповідних повноважень на підписання позовної заяви у директора Смашного Ф.В. є безпідставним.

Частинами 1, 2 ст. 104 ЦК України передбачено, що юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації; юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ДП "Артемівський спиртовий завод" станом на 06.09.2011 р. не припинено.

Суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок, що станом на час подання та розгляду позову директором ДП "Артемівський спиртовий завод" є Смашний Ф.В., який мав право підписувати позовну заяву та діяльність підприємства не припинена.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, висновки викладені в рішенні господарського суду, відповідають нормам матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, а мотиви відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 92, 104, 525, 526, 610, 611, 693 ЦК України, ст.ст. 101- 105 ГПК України колегія суддів

Рішення господарського суду Харківської області від 11.10.2011 р. по справі № 5023/7286/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції: Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови підписаний 05.12.2011 р.