Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Лашина В.В.

Судді Єрмілова Г.А.

Воронюка О.Л.

При секретарі: Хом'як О.С.

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження в. о. голови суду № 676 від 10.11.2011 р.

за участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача: ОСОБА_2 –довіреність № 882 від 01.09.2010 р.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

на рішення господарського суду Херсонської області

від 13.10.2011 р.

по справі № 5024/1845/2011

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

про стягнення коштів

23 вересня 2011 року Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра"(далі –ПАТ КБ "Надра") звернулося до господарського суду з позовом до Фізичної особи –підприємця ОСОБА_3 (в подальшому –ФОП ОСОБА_3) про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії № 248/МК/2007-840 від 24.04.2007 р. в сумі 177 148,17 доларів США (1 412 083,48 грн.), з яких основний борг по кредиту –139 652,33 доларів США (1 113 196,65 грн.), борг по відсоткам за користування кредитом –18 796,22 доларів США (149 828,41 грн.), 10 674,79 доларів США (85 090,92 грн.) пені за порушення строків платежів по кредиту, 102,40 доларів США (816,25 грн.) пені за несвоєчасне повернення відсотків по кредиту, штраф в сумі 7 922,43 доларів США (63 151,25 грн.) за порушення строків повернення кредиту і відсотків за користування кредитом, а також судові витрати.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 13.10.2011 р. (суддя Чернявський В.В.) позовні вимоги задоволені частково. З ФОП ОСОБА_3 на користь позивача стягнута заборгованість за кредитним договором в сумі 158 448,55 доларів США, 816,25 грн. пені, 12638,41 грн. держмита та 211,22 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з цим рішенням, ФОП ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати в частині стягнення відсотків за користування кредитом та пені за порушення строків платежів за відсотками й в цій частині позову відмовити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права, оскільки при підписанні кредитного договору сторони не досягли згоди щодо всіх його істотних умов, зокрема, стосовно строку дії договору. Також ФОП ОСОБА_3 стверджує про те, що 25.04.2009 року закінчився строк повернення кредиту та термін нарахування відсотків, а відтак розрахунок відсотків здійснено безпідставно по 28.07.2011 року. Крім цього, апелянт наголошує на тому, що у відповідності до ч. 6 ст. 232 ГК України та ст. 258 ЦК України нарахування пені припинилося через 6 місяців після 24.05.2009 року та сплив строк позовної давності в частині її стягнення.

Позивач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, причини неявки суду невідомі, своїм правом на участь в судовому засіданні останній не скористався.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутнього представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою частковому задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Як вбачається з матеріалів справи, 24 квітня 2007 р. між ПАТ КБ "Надра"та ФОП ОСОБА_3 був укладений договір кредитної лінії № 248/МК/2007-840, за умовами якого та додаткової угоди № 1 від 25.07.2007 р. до вказаного договору позивач зобов’язався відкрити відповідачу відновлювальну кредитну лінію в сумі 140 000 доларів США строком до 24.04.2009 р. зі сплатою 15 % річних.

Позивач свої зобов’язання з надання кредиту виконав належним чином, що підтверджується випискою з особового рахунку та не заперечується відповідачем.

Між тим, відповідач свої зобов’язання за кредитним договором відносно своєчасного повернення кредиту та відсотків за користування ним не виконав.

29 липня 2011 року ПАТ КБ "Надра"звернулося до ФОП ОСОБА_3 з претензією за № 2271 про сплату останнім заборгованості у сумі 177 148,17 доларів США, яка залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до пунктів 8.1, 8.2 кредитного договору у разі порушення позивальником строків сплати кредиту та/або відсотків за користування кредитом, він зобов’язаний сплатити на користь ПАТ КБ "Надра"пеню у розмірі 0,5 % від суми прострочених зобов’язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня.

Пунктом 8.3 цього договору визначений обов’язок відповідача у випадку порушення строків повернення кредиту та/чи відсотків за користування кредитом сплатити позивачу штраф у розмірі 5 % від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи відсотків, визначених на дату прострочення.

Приймаючи рішення про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "Надра"заборгованості по кредиту та відсоткам, а також пені за порушення строків сплати відсотків, місцевий господарський суд виходив з того, що за приписами ст. ст. 526, 1054, 1050 ЦК України та положеннями кредитного договору відповідач зобов’язаний сплатити на користь позивача заборгованість, що утворилася по кредиту та відсоткам за користування кредитом. Частково задовольняючи вимоги позивача про стягнення пені за порушення строків повернення відсотків, суд першої інстанції виходив з положень ст. ст. 549- 551 ЦК України, ст. 232 ГК України, тоді як відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення штрафу і пені по кредиту, суд першої інстанції зазначив про невірність встановлення позивачем періоду, за який здійснюється стягнення та безпідставність перевищення стягнення штрафних санкцій, встановлених законодавством.

Аналізуючи матеріали справи, судова колегія доходить до висновку про те, що судом першої інстанції вірно зроблені висновки відносно стягнення з відповідача на користь ПАТ КБ "Надра"заборгованості по кредиту та відсоткам і користування кредитом, та спірним правовідносинам дана правильна юридична оцінка.

Посилання ФОП ОСОБА_3 на неукладеність кредитного договору внаслідок непогодження строку дії договору, судова колегія вважає помилковими, оскільки положеннями пункту 11.1 кредитного договору від 24.04.2007 р. передбачений строк дії договору до його повного виконання.

Твердження ФОП ОСОБА_3 про безпідставність стягнення відсотків за користування кредитом внаслідок закінчення терміну їх нарахування також є неспроможними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Підстави припинення зобов’язання визначені у главі 50 ЦК України (435-15) .

Так, згідно до ч. 1 ст. 598 цього Кодексу зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

У відповідності до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи невиконання відповідачем обов’язку з повернення кредиту у встановлені договором строки ПАТ КБ "Надра"правомірно нарахував, а суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов щодо стягнення відсотків за весь час користування кредитом.

Разом з тим, судова колегія погоджується з доводами ФОП ОСОБА_3 щодо пропущення позивачем строків позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, на застосуванні яких відповідач наполягав у своєму відзиві.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У частині 2 ст. 258 ЦК України встановлена спеціальна позовна давність в один рік щодо стягнення неустойки (пені, штрафу).

Згідно до ч. 5 ст. 261 цього Кодексу за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

У відповідності до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

З матеріалів справи вбачається, що свої зобов’язання з повернення кредиту та відсотків за користування ним відповідач повинен був виконати 24.04.2009 р. Відтак, нарахування штрафних санкцій припинилось 25.10.2009 р. та з цього моменту почався перебіг позовної давності в один рік. Проте, позов заявлений ПАТ КБ "Надра"у вересні 2011 року, тобто з пропуском строку позовної давності без клопотання про його поновлення, що є підставою для відмови у задоволені позову в частині стягнення штрафних санкцій.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ФОП ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню в частині стягнення 816,25 грн. пені з відмовою в позові в цій частині та залишенням решти судового рішення без змін.

Керуючись ст. ст. 101- 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія

Апеляційну скаргу Фізичної особи–підприємця ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення господарського суду Херсонської області від 13.10.2011 р. по справі № 5024/1845/2011 скасувати в частині стягнення 816,25 грн. пені.

В позові щодо стягнення 816,25 грн. пені відмовити.

В решті судове рішення залишити без змін.

Повна постанова складена 23.11.2011 р.