4/17-2359-2011 Про стягнення штрафу за використання частини земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог земельного законодавства - 16.11.2011 Прийняття

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Головне управління Держкомзему у Одеській області Державного комітету України із земельних ресурсів

про стягнення 18 981, 15 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 06.10.2011р. прийнята до провадження та призначена до розгляду на 26.10.2011р. апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства "АТП–15106"на рішення господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. у справі № 4/17-2359-2011. За правилами ст. 77 ГПК України 26.10.2011р., розгляд справи в апеляційному порядку відкладено на 16.11.2011р.

Учасники процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання господарського суду апеляційної інстанції, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованого поштового повідомлення.

Відповідно до приписів ст. 85 ГПК України в засіданні суду 16.11.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Прокуратурою Малиновському району м. Одеси за завданням прокуратури Одеської області проведено перевірку додержання вимог природоохоронного та іншого законодавства щодо використання земель у Малиновському районі м. Одеси. За результатами перевірки виявлено порушення, зокрема, на ВАТ "АТП–15106".

Перший заступник прокурора Малиновського району м. Одеси в інтересах держави в особі Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області із позовом до ВАТ "АТП - 15106"про стягнення шкоди, заподіяну, внаслідок нецільового використання земельної ділянки в розмірі 18 981, 15 грн.

Рішенням господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. зі справи № 4/17-2359-2011 (суддя Літвінов С.В.) позов задоволено в повному обсязі, судові витрати покладено на відповідача.

Судове рішення вмотивовано тим, що відповідач використовує частину земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням статті 91, 92 Земельного кодексу України у зв’язку з чим проведено розрахунок розміру шкоди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2007р. № 963 (963-2007-п) "Про затвердження методики встановлення розміру шкоди, спричиненої у результаті самовільного захоплення земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового шару покриття без відповідного дозволу", який складає 18 981, 15 грн.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, Відкрите акціонерне товариство "АТП–15106", звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційної скаргою, в який просить рішення Господарського суду Одеської області від 12.09.2011р. з даної справи скасувати, у позові відмовити, посилаючись на не відповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуально права.

Зокрема, особа, яка подала апеляційну скаргу, зазначає, що порушенням норм матеріально права полягає у тому, що суд першої інстанції приймаючи рішення по справі не звернув уваги на доводи відповідача про те, що нецільове використання земельної ділянки не існує, тому і немає підстав для нарахування штрафу за таке порушення, посилаючись на наступне:

Листом від 27.12.2006р. № 14-17-7/9942 (v9942219-06) Держкомземом зазначено, що відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України, землі України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на певні категорії.

Таким чином, якщо земельна ділянка була надана для розміщення об`єкту чи для використання в межах будь якої категорії відповідно до ст. 9 Земельного кодексу України, але через якийсь час там було розташовано інший об`єкт чи вона використовується по іншому, але в межах тієї категорії, що була першочергово надана, то використання земельної ділянки не за цільовим призначенням в цьому випадку відсутнє.

Також, не може вважатись нецільовим використання землі орендні правовідносини, що виникли між користувачем земельної ділянки та третіми особами.

Тобто, здача в оренду приміщень, розташованих на земельній ділянці, що була надана у постійне користування при умові зазначення такого виду діяльності у статутних документах (зокрема в свідоцтві ЄДРПОУ) не вважається нецільовим використанням земельної ділянки.

В судовому засіданні представник особи, яка подала апеляційну скаргу доводи викладені в апеляційній скарзі підтримав.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права, повноту та об’єктивність дослідження обставин справи, колегія суддів встановила:

Прокуратурою Малиновському району м. Одеси проведено перевірку додержання вимог природоохоронного та іншого законодавства щодо використання земель у Малиновському району м. Одеси.

В ході проведення перевірки встановлено, що ВАТ "АТП–15106", яке розташовано за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 48 використовує частину земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог земельного законодавства, зокрема:

Актом перевірки № 271 від 09.04.2009р. управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради встановлено, що зазначена земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, що є порушенням ст. 211 Земельного кодексу України. (а.с. 30-31)

Листом від 02.11.2009р. за вих. № 01-25/2184-06 Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради при проведенні перевірки щодо дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 48, яка використовується ВАТ "АТП-15106"встановлено, що відповідно до державного акту на право постійного користування від 18.10.2000р. зареєстрованого в книзі записів Державних актів № 109 виданого на підставі рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.12.1999р. № 953, земельна ділянка площею 2, 998 га. надана у постійне користування ВАТ "АТП-15106"для експлуатації та обслуговування таксомоторного парку. Однак, частина земельної ділянки площею 1500 кв. м. ВАТ "АТП-15106"надана в оренду ПП Харебаву З.Б. для організації торгівельної діяльності (авто Ярмарка "На Середній"). (а.с. 28-29)

Листом від 30.12.2010р. за № 01-25/2393-06 Одеським міським управлінням земельних ресурсів Одеської міської ради повідомлено про повторну перевірку з питань цільового використання вищевказаної земельної ділянки, про що складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства ВАТ "АПТ-15106"від 28.12.2010р. за № 375. (а.с. 38-40), згідно із яким в порушення земельного законодавства і цільового призначення землі частина земельної ділянки передана користувачем в оренду за договором від 10.12.2008р. №112 ПП Харебаву З.Б. для організації торгівельної діяльності, а саме ринку з торгівлі автозапчастинами "На Середній", на якому на теперішній час, здійснюють підприємницьку діяльність 35 приватних підприємців, отже земельна ділянка використовується за комерційним призначенням, тобто не за цільовим призначенням встановленого державним актом. (а.с. 41-42)

Фахівцями управління Держземінспекції з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держкомзему у Одеській області здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства України щодо ВАТ "АТП-15106"при використанні земельної ділянки за адресою: м. Одеса, вул. Середня, 48 якою встановлено, що ВАТ "АТП-15106"використовує земельну ділянку за вищевказаної адресою з порушенням вимог ст. 96 Земельного кодексу України, про що складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 14.02.2011р. у зв’язку із виявленими порушеннями Голові правління ВАТ "АТП-15106"Шеленг Артуру Йосиповичу надано припис від 14.02.2011р. № 003318, складено протокол про адміністративне порушення від 19.04.2011р. № 003377 серія О, відповідно до ст. 53 КУпАП. (а.с. 9-16)

Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 963 від 25.07.2007р. (963-2007-п) "Про затвердження методики встановлення розміру шкоди, спричиненої у результаті самовільного захоплення земельної ділянки, використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового шару покриття без відповідного дозволу", проведено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок нецільового використання земельної ділянки, який складає 18 981, 15 грн. (а.с. 8)

Користування відповідачем земельною ділянкою не за цільовим призначенням, стали підставою для звернення до господарського суду Одеської області із відповідним позовом, який задоволено в повному обсязі з підстав зазначених в описовій частині даної постанови.

Колегія суддів погоджується із висновками місцевого господарського суду та зазначає:

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих справ (стаття 125 Земельного кодексу України).

Статтею 92 Земельного кодексу України передбачено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають лише підприємства, установи та організації, що належать до державної або комунальної власності, а також громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об’єднання), установи та організації.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель"визначено, що невиконання вимог щодо використання земель за цільовим призначенням - це невикористання земельної ділянки, крім реалізації науково обґрунтованих проектних рішень, або фактичне використання земельної ділянки, яке не відповідає її цільовому призначенню, встановленому при передачі земельної ділянки у власність чи наданні в користування, в тому числі в оренду, а також недодержання режиму використання земельної ділянки або її частини вразі становлення обмежень (обтяжень).

Відповідно до вимог ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення. Зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 157 зазначеного кодексу порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007 № 963 (963-2007-п) "Про затвердження Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу.

Таким чином згідно п. 7 Методики розрахунок розміру шкоди, заподіяної державі, територіальним громадам внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (963-2007-п) , проводиться інспекціями Мінприроди або Держземінспекцією та її територіальними органами, а розміру шкоди, заподіяної юридичним та фізичним особам - територіальними органами Держземінспекції на підставі матеріалів обстежень земельних ділянок, проведених відповідно до Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1листопада 2000р. № 1619 (1619-2000-п) .

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду стосовно того, що предметом спору у даній справі є вимога про стягнення шкоди до відповідача, у зв’язку із використанням земельної ділянки не за цільовим призначенням, що є порушенням вимог земельного законодавства, виходячи с наступного:

Згідно із приписами статті 116 Земельного кодексу громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом (частина перша); набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина друга). Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації (частина перша статті 125 ЗК).

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005р. (v005p710-05) № 5-рн/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою суттєво відрізняється від суб'єктивного права власності на землю та суб'єктивного права оренди. Хоча власники землі та орендарі поряд із повноваженнями щодо володіння та користування наділяються і повноваженнями щодо розпорядження земельними ділянками (орендарі - в частині передачі земель у суборенду за згодою власника), а постійні користувачі такої можливості позбавлені, у їх праві на землю є ряд особливостей і переваг: право постійного землекористування є безстроковим, на відміну від права оренди, і може бути припинене лише з підстав, передбачених законодавством; права та обов'язки постійних землекористувачів визначені чинним земельним законодавством і не підлягають договірному регулюванню (не можуть бути звужені);

постійні землекористувачі, як і землевласники, сплачують земельний податок, розмір якого визначається відповідно до чинного законодавства, на відміну від договірного характеру орендної плати.

Крім того, слід зазначити, що посилання ВАТ "АПТ-15106"на безпідставне нарахування штрафу за нецільове використання землі, до уваги колегією суддів не приймається, оскільки суперечать наявним матеріалам справи, зокрема, актам перевірки, якими встановлено, що частина земельної ділянки використовується за комерційним призначенням, тобто не для експлуатації і обслуговування таксомоторного парку.

Розрахунок шкоди обгрунтовано та правомірно здійснено відповідно до методики, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 25.07.2007р. № 963 (963-2007-п) та не оспорено відповідачем.

З огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення прийняте господарським судом Одеської області з додержанням норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх обставин справи, у зв’язку з чим підстави для його зміни або скасування відсутні.