Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кошіля В.В.

суддів: Моторного О.А.

Шапрана В.В.

при секретарі: Браславській А.В.

за участю представників:

від позивача Небатов А.Є.,

від відповідача Сулява О.Ф.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" на рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2011 (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір"

про стягнення 41 349,60 грн.,

Товариство з обмеженою відповідальністю "КСГ" (далі позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" (далі відповідач) заборгованості по орендній платі за період з 01.05.2011 по 16.05.2011 в сумі 41 349,60 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 19.09.2011 у справі № 48/262 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по орендній платі в розмірі 10 337,42 грн., державне мито в розмірі 103,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 59,00 грн. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся із апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог на суму 31 012,20 грн., а в частині задоволення позовних вимог на суму 10 337,42 грн. залишити без змін.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

04.11.2010 між сторонами було укладеного договір № 4/11/10 оренди нежитлового приміщення (далі договір оренди), відповідно до п. 1.1. якого позивач, як орендодавець, зобов’язується передати відповідачу, як орендарю, в тимчасове користування нежитлове приміщення, розташоване на п’ятому поверсі будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 4/26, загальною площею 534,1 кв.м. (далі приміщення), а орендар зобов’язується сплачувати орендодавцю плату за користування (далі орендну плату) в порядку, зазначеному в розділі 3 цього договору.

Розділом 3 договору оренди визначено орендну плату та розрахунки.

Так, відповідно до п. 3.1. договору оренди за користування приміщенням орендар сплачує орендну плату з розрахунку 150,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 25,00 грн., за один квадратний метр загальної площі приміщення на місяць. Загальний розмір орендної плати на місяць становить 80 115,00 грн., в тому числі ПДВ 20% - 13 352,50 грн.

Орендар зобов’язується у строк 5 банківських днів з моменту підписання акту приймання та передачі до даного договору сплатити орендодавцю орендну плату за перший та останній місяць оренди. Починаючи з другого місяця оренди, орендна плата вноситься один раз на місяць не пізніше 5 числа поточного (розрахункового) місяця. Орендна плата сплачується у безготівковому порядку на рахунок орендодавця (п. 3.2. договору оренди).

Нарахування орендної плати, інших компенсаційних платежів починається з дати підписання обома сторонами акта прийому-передачі приміщення. Датою припинення нарахування орендної плати, інших компенсаційних платежів вважається дата підписання обома сторонами акту прийому-передачі приміщення про повернення приміщення від орендаря до орендодавця (п. 3.8. договору оренди).

На виконання умов договору оренди сторонами 08.11.2010 складено та підписано акт приймання-передачі приміщення (а. с. 47, том 1), відповідно до якого орандар прийняв, а орендодавець передав в тимчасове платне користування нежитлові приміщення, які надаються для розміщення офісу, загальною площею 534,1 кв.м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Пирогова, 4/26 та розташовані на 5-му поверсі.

Відповідно до ч. 6 ст. 283 ГК України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно із ч. 4 ст. 284 ГК України сторони по договору визначають строк його дії.

Строк оренди встановлюється: з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі приміщення по 03.11.2011 включно (п. 1.4. договору оренди).

Згідно із ч. 3 ст. 291 ГК України договір оренди може бути достроково розірваний на вимогу однієї із сторін з підстав, передбачених Цивільним кодексом України (435-15) для розірвання договору найму в порядку, встановленому статтею 188 цього кодексу.

Частиною 2 ст. 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до п. 4.3. договору оренди дія даного договору припиняється, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін або рішенням господарського суду та/або у інших випадках, передбачених цим договором.

Відповідно до п. 8.3. договору оренди зміна договору можлива в порядку, передбаченому цим договором.

07.04.2011 сторонами складено та підписано додаткову угоду до договору оренди (а. с. 55, том 1), відповідно до п. 1. якої сторони керуючись п. 8.3. договору домовились розірвати достроково договір оренди нежитлового приміщення від 04.11.2011 № 04/11/10 та припинити фактичні орендні відносини з 02.05.2011.

Як вбачається із п. 1. вказаної додаткової угоди сторонами зазначено про розірвання договору від 04.11.2011 № 04/11/10, однак, враховуючи, що сторонами не зазначалось про існування між ними інших договорів оренди, апеляційний господарський суд приходить до висновку про допущення сторонами описки та вважає, що сторони домовились розірвати достроково договір оренди нежитлового приміщення від 04.11.2010 № 04/11/10.

Виходячи із викладеного, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що договір оренди з 02.05.2011 достроково розірваний за домовленістю сторін, про що вірно зазначено господарським судом першої інстанції в оскаржуваному рішенні.

Згідно із ч. 4 ст. 291 ГК України правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) .

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Орендар зобов’язаний цілком звільнити орендоване приміщення протягом 15 календарних днів після припинення строку оренди (п. 2.3.9. договору оренди).

Листом за вихідним № 19 від 12.04.2011 (а. с. 56, том 1) позивач запропонував відповідачу, в разі неможливості здійснити прийом-передачу приміщення 28.04.2011 або 29.04.2011, повідомити дату передання приміщення в найближчий робочий день після 02.05.2011.

Листом за вихідним № 171/1 від 13.02.2011 (а. с. 57, том 1) відповідач у зв’язку з достроковим припиненням договору оренди запропонував провести прийом-передачу і підписання акту орендованого майна 04.05.2011 об 11 год. 00 хв.

В матеріалах справи наявні два акти приймання-передачі приміщення (а. с. 76, том 1) та (а. с. 81, том 1).

З акту приймання-передачі приміщення (а. с. 76, том 1) вбачається, що орендодавцю передано 1-й комплект ключів від приміщення 04.05.2011, 2-й комплект ключів від приміщення 16.05.2011, представником орендаря даний акт підписаний 16.05.2011 та зазначено, що орендар приміщення передав і акт про передачу отримав.

З акту приймання-передачі приміщення (а. с. 81, том 1) вбачається, що ключі від приміщення орендодавець отримав 16.05.2011, представником орендодавця акт підписаний 16.05.2011.

За таких обставин, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що фактично приміщення було передано орендарем орендодавцю 16.05.2011.

В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 41 349,60 грн. за період з 01.05.2011 по 16.05.2011.

Матеріали справи свідчать, що оскільки приміщення було фактично звільнено орендарем 16.05.2011 орендодавцем було виставлено орендарю рахунок-фактуру № СФ-0000025 від 16.05.2011 (а. с. 85, том 1) на суму 41 349,60 грн., отримання орендарем 10.06.2011 даного рахунку фактури підтверджується підписом представника орендаря на повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення (а. с. 86, том 1). Крім того, орендар не заперечував проти отримання зазначеного рахунку-фактури, з зазначенням періоду сплати по 16.05.2011.

Спір у даній справі виник у зв’язку з тим, що орендар відмовився від оплати вказаного рахунку, а тому позивач звернувся до господарського суду першої інстанції з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.05.2011 по 16.05.2011 в сумі 41 349,60 грн.

Апеляційний господарський суд, вважає, що зазначена вимога позивача підлягає задоволенню в повному обсязі, з огляду на викладене.

Як встановлено вище, фактично приміщення було передано орендарем орендодавцю 16.05.2011.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Виходячи з цього, оскільки відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог та стверджував про те, що передача приміщення відбулася 04.05.2011, то саме він мав довести фактичне передання приміщення позивачу саме 04.05.2011, чого відповідач не зробив.

Докази фактичної передачі орендарем орендодавцю приміщення до 16.05.2011 в матеріалах справи відсутні, не надав їх відповідач і під час розгляду апеляційної скарги.

На підставі викладеного апеляційний господарський суд приходить до висновку, що відповідач в порушення умов договору оренди не виконав свого зобов’язання щодо сплати орендної плати.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі за період з 01.05.2011 по 16.05.2011 становить 41 349,60 грн.

Згідно із ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 285 ГК України передбачено, що орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а згідно із ст. 530 ЦК України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою терміново оплатити рахунок від 16.05.2011, оскільки акт прийому-передачі приміщення з боку відповідача підписаний 16.05.2011 та фактична передача приміщення (ключів) булі здійснена 16.05.2011 (а. с. 87, том 1).

Відповідь відповідача на вищевказану вимогу позивача в матеріалах справи відсутня.

Таким чином, оскільки під час розгляду апеляційної скарги відповідачем не спростовано наявності у нього заборгованості за договором оренди щодо сплати орендних платежів за період з 01.05.2011 по 16.05.2011 в сумі 41 349,60 грн., то апеляційний господарський суд вважає, що позивач правомірно звернувся з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.05.2011 по 16.05.2011 в сумі 41 349,60 грн., яка підлягає задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції зміні.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Крім того, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 2 ст. 103, п. 4 ч. 1 ст. 104, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 19.09.2011 у справі № 48/262 змінити, виклавши його резолютивну частину в наступній редакції:

"1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Основа Папір" (01010, м. Київ, вул. Московська, 29-А; ідентифікаційний код 33939476) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КСГ" (01030, м. Київ, вул. Пирогова, 4/26; ідентифікаційний код 16288026) заборгованість по орендній платі у розмірі 41 349 (сорок одна тисяча триста сорок дев’ять) грн. 60 коп., державне мито у розмірі 413 (чотириста тринадцять) грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ."

3. Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

4. Матеріали справи № 48/262 повернути до Господарського суду м. Києва.