5020-2/135 Про спонукання до внесення змін до договору оренди - 22.01.2009 Прийняття

Фонд комунального майна Севастопольської міської ради звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності Августинович Олени Олексіївни про спонукання до внесення змін до договору оренди № 188-05 від 25.04.2005 року, укладеного між сторонами, шляхом підписання додаткової угоди в редакції позивача.

Господарський суд міста Севастополя рішенням від 02.06.2008 року (суддя Шевчук Н.Г.) в задоволенні позовних вимог відмовив. Рішення вмотивоване тим, що вимога орендодавця внести зміни до договору оренди комунального майна щодо розміру орендної плати, із встановленням при цьому розміру такої плати на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, не є законною. Севастопольський апеляційний господарський суд постановою від 24.09.2008 року ( судді Котлярова О.Л., Антонова І.В., Прокопанич Г.К.) рішення господарського суду міста Севастополя від 02.06.2008 року залишив без змін з тих самих підстав.

З касаційною скаргою до Вищого господарського суду України звернувся Фонд комунального майна Севастопольської міської ради, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Севастополя від 02.06.2008 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 24.09.2008 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Скаржник посилався на порушення господарськими судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме: статті 118 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року. Скаржник посилається на те, що право визначати розмір орендної плати є виключною компетенцією власника майна, в даному випадку - міської ради. Кабінет Міністрів України, на думку скаржника, не вправі встановлювати орендні ставки за оренду об'єктів комунальної власності, оскільки ці повноваження віднесено Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) до компетенції відповідної ради.

Сторони не скористалися своїм правом на подання відзиву на касаційну скаргу.

Заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оскаржуваних судових актів, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Господарськими судами попередніх інстанцій в ході розгляду справи встановлено, що 25.04.2005 року між Управлінням з питань майна комунальної власності міської державної адміністрації (правонаступник Фонд комунального майна Севастопольської міської ради) та Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 укладений договір оренди нерухомого майна №188-05, строком до 25.04.2010 року.

За умовами договору, орендарю передано у строкове платне користування нерухоме майно: вбудовані нежитлові приміщення цокольного поверху, загальною площею 68,40 м-2, які розташовані у 3-х поверховому житловому будинку в місті Севастополі по вул. Робоча, 10 (пункт 1.1 договору).

Пунктами 3.1 та 3.2 договору оренди визначена орендна плата, яка нараховується відповідно до Методики, затвердженої рішенням Севастопольської міської ради №344 від 13.11.2002 року. Річна орендна плата складає 3581,96 грн., а за перший місяць складає 298,50 грн. і перераховується орендарем орендодавцю на його розрахунковий рахунок не пізніше 20 числа поточного місяця. На вимогу однієї із сторін у випадку зміни цін та тарифів сторони зобов'язані переглянути розмір орендної плати (пункт 3.4. договору).

Як встановили місцевий та апеляційний господарські суди, 06.02.2008 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти додаткову угоду ( протокол від 28.12.2007 року погодження змін до договору оренди №188-05 від 25.04.2005 року), якою внести зміни до договору оренди та встановити розмір орендної плати згідно зі ставками передбаченими Постановою Кабінету Міністрів України №1846 від 27.12.2006 (1846-2006-п) року. Проте, пропозицію позивача Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1. залишив без розгляду.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, господарські суди попередніх інстанцій послалися на неможливість визначення розміру орендної плати відповідно до Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року №1846 (1846-2006-п) . Проте, цей висновок є таким, що не відповідає матеріалам справи з огляду на наступне.

Відносини щодо оренди державного та комунального майна регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" (2269-12) . Частиною 1 статті 1 Закону, про який йдеться, врегульовано організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів; майнові відносини між орендодавцями та орендарями, щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності.

Як вже було зазначено, позивач просив внести зміни в договір оренди, за яким відповідач здійснює оренду комунального майна.

Правила щодо зміни розмірів орендної плати встановлені статтею 21 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", згідно з якою розмір орендної плати може бути змінено за погодженням сторін. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін, якщо з незалежних від них обставин істотно змінився стан об'єкта оренди, а також в інших випадках, встановлених законодавчими актами України. Спори з питань зміни орендної плати вирішуються відповідно до чинного законодавства. Таким чином, приписами даної правової норми встановлено, що розмір орендної плати може бути змінено на вимогу сторони, зокрема, у випадку встановленому законодавчими актами України.

01.07.2007 року набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) , статтею 118 якого встановлено, що: у 2007 році передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах. Орендна плата за державне та комунальне майно визначається відповідно до її ринкової вартості у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Цією ж статтею надано право Кабінету Міністрів України затверджувати індикативні ставки орендної плати для державного та комунального майна, яке передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до 1 січня 2007 року (крім договорів на оренду державного та комунального майна, укладених бюджетними установами, Пенсійним фондом України та його органами, а також щодо цілісних майнових комплексів), у шестимісячний термін підлягають обов'язковому перегляду відповідно до встановленої норми.

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України № 301-р від 23.05.2007 року (301-2007-р) відповідно до статті 118 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" рекомендовано органам місцевого самоврядування застосовувати у 2007 році орендні ставки за використання цілісних майнових комплексів державних підприємств та нерухомого державного майна, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 року N 786 (786-95-п) , під час визначення розміру орендної плати за комунальне майно, що передається в оренду в містах обласного значення, містах Києві та Севастополі.

За приписами частини 5 статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як вбачається зі змісту пункту 3.1 договору оренди № 188-05 від 25.04.2005 року сторони передбачили, що розмір орендної плати визначається згідно із Методикою, затвердженою рішенням міської ради №344 від 13.11.2002 року.

Рішенням Севастопольської міської ради V скликання № 1617 від 13.03.2007 року "Про розрахунок орендної плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади м. Севастополя та пропорціях визначення плати за оренду майна, що є власністю територіальної громади" було, зокрема, вирішено, що розрахунок розміру орендної плати здійснюється згідно Методики розрахунку орендної плати, визначеної для розрахунку розміру орендної плати за використання державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.1995 року (786-95-п) зі змінами та доповненнями.

Проте, здійснюючи розгляд даної справи суди як першої так і апеляційної інстанції зазначені обставини та приписи діючого законодавства залишили поза увагою.

Неповне з'ясування всіх обставин справи, які мають значення для справи, дає підстави для скасування ухвалених у справі судових рішень та передачі справи на новий розгляд.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення та постанова у справі підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Під час нового розгляду справи господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і в залежності від встановленого, правильно визначити норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.