18/1433/11 Про стягнення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища - 02.11.2011 Прийняття

Державна екологічна інспекція в Полтавській області (позивач), звернулася до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просила суд стягнути з державного підприємства "Пирятинське лісове господарство" (відповідача) 22525,21 грн. за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 05 серпня 2011 р. у справі № 18/1433/11 (суддя Іваницький О.Т.) в позові відмовлено повністю.

Позивач з рішенням суду першої інстанції не погодився, подав до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, оскільки вважає це рішення незаконним і необґрунтованим. Просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 05 серпня 2011 р. у справі № 18/1433/11 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, направив на адресу Харківського апеляційного господарського суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника державної екологічної інспекції в Полтавській області.

Представники відповідача у відзиві та в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників відповідача та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області Свіколкіним Валерієм Миколайовичем та Адаменком Костянтином Миколайовичем в присутності директора ДП "Пирятинське лісове господарство" Дащенка Анатолія Миколайовича відповідно до статті 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (877-16) та згідно з наказом державної екологічної інспекції в Полтавській області від 14 грудня 2010 року № 67-01/26 (т.1, а.с. 52) була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Пирятинське лісове господарство" за місцезнаходженням суб'єкта господарювання: Полтавська область, м. Пирятин, вул. Цибаня, 139 в період з 14 по 30 грудня 2010 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 07-12/11 від 14 - 30 грудня 2010 року (т.1, а.с. 7-24). В акті зазначено, що відповідно до довідки №350 від 15.12.2010 року до складу ДП "Пирятинське лісове господарство" входять: Пирятинське лісництво (м. Пирятин, вул. Цибаня,139) - площею 8352 га; Чорнухинське лісництво (с. Кизлівка, Чорнухинського району) - площею 3461 га; Воронцівське лісництво (с. Вороньки, Чорнухинського району ) - площею 4109 га та Лохвицьке лісництво м. Лохвиця, вул. Радянська, 53) - площею 4087 га.

З тексту статуту ДП "Пирятинське лісове господарство " (т.1, а.с. 79-82) вбачається, що він затверджений наказом Держлісгоспу України № 480 від 22.08.2007 року, зареєстрований в державному реєстрі 18.09.2007 року. В преамбулі (стаття 1. Загальні положення ) визначено, що Державне підприємство "Пирятинське лісове господарство" (надалі-підприємство), створене на підставі наказу Державного комітету лісового господарства України від 26.01.1994 р. № 8 "Про створення Пирятинського держлісгоспу у Полтавській області", засноване на державній власності, належить до сфери управління Державного комітету лісового господарства України (надалі - Орган управління майном) та входить до сфери управління Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства (надалі - Управління). В пункті 2.2. Статуту підприємства вказано місцезнаходження суб'єкта господарювання: 37000, Полтавська область, м. Пирятин, вул. Цибаня, 72. Відповідно до розділу 6 статуту, пункт 6.1.4, підприємство вправі створювати філіали, представництва, відділення та інші відособлені підрозділи, які не мають статусу юридичної особи і діють на підставі Положення про них, що затверджується підприємством та і у відповідності з чинним законодавством.

Згідно витягу з ЄДРПОУ серія АВ № 777763 від 17.06.2011 р. за № 10266021 вбачається, що Державне підприємство "Пирятинське лісове господарство" ідентифікаційний код 21071375 знаходиться за адресою: 37000, Полтавська область, Пирятинський район, м. Пирятин, вул. Цибаня, 139, керівник - Дащенко Анатолій Миколайович, статутний фонд 248100,00 грн. Перелік засновників (учасників) юридичної особи: Державний комітет лісового господарства України якому і належить 100% розміру внесків до статутного фонду 248100,00 грн.

Дані про відокремлені підрозділи юридичної особи –відсутні.

Сторонами у справі не подано письмових доказів, щодо прийняття рішень органом Центральної влади (засновником і Органом управління майном), Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства (надалі -Управління) чи інших органів за їх дорученням про створення структурних підрозділів ДП "Пирятинський лісгосп", а саме: Пирятинське лісництво (м. Пирятин, вул. Цибаня,139) - площею 8352 га; Чорнухинське лісництво (с. Кизлівка, Чорнухинського району) - площею 3461 га; Воронцівське лісництво (с. Вороньки, Чорнухинського району) - площею 4109 га та Лохвицьке лісництво ( м.Лохвиця, вул. Радянська, 53) - площею 4087 га.

На аркушах справи 83-85 відповідачем в якості доказів подана факсокопія Положення про структурний підрозділ ДП "Пирятинський лісгосп", затверджена директором ДП" "Пирятинський лісгосп" А.М. Дащенко 23 вересня 2005 року до реєстрації нової редакції статут підприємства, яку суд не вважає належним доказом у справі і уваги не приймає.

Суд не приймає до уваги і вважає неналежними доказами довідку № 371 від 28.12.2010 року ДП "Пирятинський лісгосп", яка вказана лише в акті, а до матеріалів справи не подавалась та довідку головного лісничого Дудник С.В. № 350 від 15.12.2010 року про склад ДП "Пирятинський лісгосп".

Суд критично оцінює акт № 07-12/11 від 14 - 30 грудня 2010 року, як доказ, оскільки акт перевірки є документом з приводу наявності чи відсутності відповідних порушень і містить лише думку органу, який його склав (за підписом посадових осіб - їх власну думку). Зазначений акт не є рішенням суду або іншого повноважного органу, а тому викладені в ньому висновки не мають заздалегідь обумовленої сили. Тобто, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 07-12/11 від 14 - 30 грудня 2010 року не є підставою для стягнення з відповідача в доход держави коштів у розмірі 22 525,21 грн. До акту в якості додатків його не додано пояснень винних осіб, документи на які посилаються державні інспектори з охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області Свіколкін Валерій Миколайович та Адаменко Констянтин Миколайович в обґрунтування порушень Законів України "Про охорону атмосферного повітря" (2707-12) ; "Про охорону навколишнього природного середовища" (1264-12) ; " Про екологічну експертизу" (45/95-ВР) окремо по об'єктах лісництва, інші докази, які б підтверджували виникнення шкоди заподіяної відповідачем чи порушень встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності суб'єктом господарювання у відповідності до вимог статей 32- 34, 36, 38 ГПК України та статей 22 ЦК України, 238-239, 241 ГК України (436-15) .

Суд, враховуючи Роз'яснення ВАС України від 01.04.94 р. N 02-5/215 (v_215800-94) (з послідуючими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" виходить з наступного. Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав і обов'язків, є зобов'язання, які виникають з договорів та інших правочинів або внаслідок завдання шкоди. За статтею 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання. Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, перш за все слід з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно 611 Цивільного кодексу України (435-15) у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

- припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

- зміна умов зобов'язання;

- сплата неустойки;

- відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ст. 217 Господарського кодексу України відшкодування збитків є різновидом господарської санкції за вчинення правопорушення у сфері господарювання.

Виходячи зі змісту ст.ст. 218, 219 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, зокрема, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності.

Головною умовою відшкодування збитків є господарське правопорушення, яке вчинив учасник господарських відносин, притягнення до відповідальності за яке можливо лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких утворює склад правопорушення. До складу правопорушення входять такі елементи: суб’єкт, об’єкт, об’єктивна та суб’єктивна сторона. Суб’єктом є боржник, об’єктом –правовідносини по зобов’язаннях; об’єктивною стороною –наявність збитків у майновій сфері кредитора, противоправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов’язання, причинний зв’язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб’єктивну сторону правопорушення складає вина. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих на себе зобов’язань. Обов’язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов’язання, прямого причинного зв’язку між порушенням зобов’язанням і завданими збитками і їх розмір покладається на кредитора, на боржника –покладається обов’язок факту доведення відсутності вини.

На підставі зазначених правових норм, з урахуванням п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" від 27.03.1992 року № 6 (v0006700-92) та з урахуванням п. 6 Роз’яснення Вищого Арбітражного суду України "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" від 01.04.1994 року № 02-5/215 (v_215800-94) суд зазначає таке. Задоволення позовних вимог про стягнення збитків може вважатись законним та обґрунтованим в разі встановлення судом наявності в обставинах справи одночасно чотирьох умов. Ними є наявність правила поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв’язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

За правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України).

З матеріалів справи вбачається, що 18 травня 2010 року комісія у складі: головного інженера Харківської лісовпорядної експедиції ВО "Укрдержліспроект"Глушка Г.М., провідного інженера лісопатологічного відділу діагностики ДСЛП "Харківлісозахист" Бабаджанян М.І., завідувача сектору природно-заповідної справи Держуправління охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області Гостудима О.М., головного спеціаліста сектору охорони та захисту лісу Полтавського облуправління лісового та мисливського господарств Марченка Я.О., головного лісничого Пирятинського лісгоспу Дудника С.В. в присутності лісової охорони Воронківського лісництва Пирятинського лісгоспу провела обстеження ділянок в лісах 1 групи (квартал 20 виділ 12 площею 2,7 га - лісові культури сосни звичайне віком 80 років, та виділ 17 площею 3,0 га - лісові культури сосни звичайної віком 80 років, під час проведення обстеження встановила, що на перерахованих ділянках лісу відмічається наявність сухостійних та фаутних дерев. Причиною всихання є ураження кореневою т сосновою губкою. Об'єм сухостійних дерев на 1 га при наземному рекогносцирувальном; (окомірно) обстежені до 5 куб.м. Насадження розладнанні в наслідок проведення вибіркових санітарних рубок ( за рахунок вибірки сухостійних та фаутних дерев) повноті знизилась до 0,4. Дерева IV-VI категорії фізіологічного стану складають 78-84%.

З метою недопущення повної втрати технічної якості деревини та розповсюдження осередку стовбурних шкідників, керуючись п.п. 10,18 "Санітарних правил в лісах України"комісія вважає за доцільне призначити на вищезазначених ділянках суцільні санітарні рубки з послідуючим створенням лісових культур відповідно сосни звичайної та дуба звичайного, і на вільхових ділянках природне поновлення (т.1, а.с. 67).

25.06.2010 року за вих. № 06-02/95С начальник Полтавського обласного управління лісового та мисливського господарства Ю.М Тараненко розглянув матеріали лісопатологічного обстеження Воронківського лісництва і з метою збереження якості деревини і нерозповсюдження хвороб і стовбурних шкідників дозволив директору Пирятинського лісгоспу Дащенко А.М. провести суцільні санітарні рубки в кв. 43, діл. 5, пл. 1,5 га; кв. 20, діл. 17, пл. 3,0 га; кв. 20, діл. 12, пл. 2,7 га - загальною площею 7,2 га та зобов'язав його площу, що вийде з під рубки очистити від порубочних залишків і підготувати під л/к 2011-12рр. На підставі вищенаведеного було видано лісорубний квиток № 22 від 25 червня 2010р. серія 02 ЛКБ № 197957 (т.1, а.с. 66, 68).

Враховуючи викладене, колегія суддів зазначає про те, що матеріалами справи не підтверджується протиправність дій відповідача, у зв'язку з чим, підстави для задоволення позову –відсутні.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається.