5016/2799/2011(1/184) Про визнання недійсним договору поставки - 01.11.2011 Прийняття

Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ" про визнання недійсним договору поставки №16-2/10/08 від 16.10.2008р.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 13 вересня 2011 року у справі №5016/2799/2011(1/184) (суддя Васильєва Л.І.) у задоволенні позову ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" відмовлено.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість та відсутність підстав для задоволення позовних вимог з огляду на недоведеність позивачем факту відсутності у керівника філії ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України необхідного обсягу цивільної дієздатності при укладанні договору поставки, оскільки в матеріалах справи наявна засвідчена копія довіреності від 15.10.2008р. №01/1836-6, якою ДП "Миколаївський облавтодор" уповноважив начальника філії "Первомайський РАД" ДП "Миколаївський облавтодор" ОСОБА_3 укласти договір на закупівлю бітуму, мазуту та палива пічного на загальну суму 1600000 грн., підписувати документи по виконанню цього договору, вносити зміни та доповнення, розривати договір; вказана довіреність була підписана тимчасово виконуючим обов’язки директора ДП "Миколаївський облавтодор" ОСОБА_4 та скріплена печаткою позивача. Окрім того, з наявних в матеріалах справи первинних документів, підписаних уповноваженими представниками обох сторін, а саме: специфікацій на постачання товару, які є додатками до договору №16-2/10/08, актів прийому-передачі документів за договором №16-2/10/08, видаткових накладних, товаротранспортних накладних, вбачається, що на виконання умов договору відповідачем були здійснені позивачу вісім поставок партій товару на загальну суму 416186,88 грн.; вказаний товар був частково оплачений позивачем, про що свідчать копії банківських виписок; таким чином, твердження позивача про те, що ним не було виконано жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину (укладання договору поставки), також є безпідставними.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду першої інстанції, позивач (ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким визнати договір поставки №16-2/10/08 від 16.10.2008р. недійсним, з посиланням при цьому на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, не з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд визнав встановленими. За доводами скаржника місцевим господарським судом не враховано, що у керівника філії ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" при укладенні договору не було необхідного обсягу цивільної дієздатності; копія довіреності від 15.10.2008р. №01/1836-6, яка наявна в матеріалах справи, не засвідчена належним чином, а тому не є належним доказом наявності у керівника філії таких повноважень; ДП "Миколаївський облавтодор" не було виконано жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину (укладання договору поставки).

Апеляційна скарга ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" прийнята до провадження та призначена до розгляду колегією суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Михайлов М.В., Ярош А.І., про що 03.10.2011р. винесено відповідну ухвалу.

Відповідно до розпорядження голови суду від 28.10.2011р. №642 справа №5016/2799/2011(1/184) передана на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Журавльов О.О., судді Савицький Я.Ф., Ярош А.І.

У судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі і наполягав на їх задоволенні.

Представник відповідача (ТОВ "ДОРПРОМ") у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими відповідач не погоджується з апеляційною скаргою ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін з підстави, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, наданому до апеляційного господарського суду 01.11.2011р. за вх.№3532/11/Д1.

Відповідно до ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Перевіривши матеріали справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши представників сторін, апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", з огляду на наступне.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, перевірено під час апеляційного перегляду справи та вбачається з матеріалів справи, 16 жовтня 2008 року між Дочірнім підприємством "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі начальника Філії "Первомайський РАД" ОСОБА_3, який діє на підставі Довіреності №01/1836-6 від 15.10.2008р. та Положення про філію, (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДОРПРОМ" в особі директора ОСОБА_5, який діє на підставі Статуту підприємства, (Постачальник, відповідач) було укладено договір поставки №16-2/10/08, предметом якого є зобов’язання Постачальника поставити, а Покупця прийняти та оплатити нафтопродукти, названі в подальшому товар, найменування, марка й кількість яких вказується в Додатках, які є невід’ємними частинами договору, на умовах, що викладені у цьому договорі; товаром за даним договором можуть вважатись: бітум БНД 60/90, бітум БНД 90/130, мазут М-40 (М-100), паливо пічне.

Відповідно до п.2.1 договору ціна на товар, який поставляється за цим договором, встановлюється в гривнях для кожної партії окремо і вказується в Додатках до цього договору.

Згідно з п.2.2 договору загальна вартість договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма Додатковими угодами до договору на загальну суму 1600000 грн., в тому числі ПДВ.

Пунктом 3.3 договору передбачено, що Постачальник зобов’язаний надати Покупцеві на товар, що постачається, такі документи: рахунок-фактуру, товаротранспортну накладну, видаткову накладну, податкову накладну, паспорт якості товару (копія), сертифікат відповідності або свідоцтво про визнання (копія).

За п.3.4 договору датою поставки товару вважається дата отримання цього товару Покупцем, та одночасного надання Постачальником Покупцю документів, що вказані в п.3.3 цього договору, що підтверджується актом прийому-передачі, підписаним уповноваженими представниками сторін.

Пунктами 6.1-6.4 договору встановлено: Постачальник протягом 10-ти робочих днів із дати поставки товару, але не пізніше 5-го числа наступного за звітнім місяцем, надає Покупцю товарну накладну на цей товар і податкову накладну, копії паспорту якості товару, товаротранспортну накладну; Покупець, при виконанні Постачальником пункту 6.1 цього договору, здійснює оплату в гривнях за банківськими реквізитами Постачальника. Порядок і терміни оплати за постачений за договором товар обговорюються для кожної партії окремо і вказуються в Додатку; датою оплати вважається дата отримання коштів банком Постачальника; остаточні фінансові взаєморозрахунки сторони здійснюють після підписання акту звірки, який складається і підписується сторонами протягом дії цього договору.

Відповідно до п.11.2 договору останній вступає в дію з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов’язань.

Матеріали справи свідчать про те, що за період з 24.06.2009р. по 20.05.2010р. ТОВ "ДОРПРОМ" було поставлено позивачу товар на загальну суму 950165,40 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи видатковими накладними №ДП-0000007 від 24.06.2009р, №ДП-0000037 від 12.09.2009р., №ДП-0000046 від 15.10.2009р., №ДП-0000027 від 22.04.2010р., №ДП-0000059 від 07.05.2010р., №ДП-0000064 від 08.05.2010р., №ДП-0000065 від 08.05.2010р., №ДП-0000100 від 20.05.2010р., актами прийому-передачі документів за договором №16-/10/08 від 16.10.2008р. та товаро-транспортними накладними (копії - а.с. 23-38).

Вказаний товар був частково оплачений позивачем на суму 416186,88 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи копії банківських виписок (а.с. 39-40).

Звертаючись у серпні 2011 року до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до ТОВ "ДОРПРОМ" позивач (ДП "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України") зазначив, що відповідно до п.3.1 Положення про Філію "Первомайський райавтодор" філія є відокремленим підрозділом ДП "Миколаївський облавтодор" та не має статусу юридичної особи; у керівника філії ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" при укладенні договору не було довіреності та повноважень на укладення договору у сумі, вказаній у договорі, тобто, у керівника філії був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності; ДП "Миколаївський облавтодор" не було виконано жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину (укладання договору поставки). За таких обставин позивач дійшов висновку, що укладення договору поставки №16-2/10/08 від 16.10.2008р. було здійснено керівником філії "Первомайський райавтодор" з перевищенням наданих йому повноважень, з огляду на що просив суд на підставі ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 207, 217 ГК України визнати недійсним договір поставки №16-2/10/08 від 16.10.2008р., що був укладений між сторонами по даній справі.

Розглянувши матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.4 ст. 64 ГК України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством . Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Згідно з ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами . Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності . Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч.ч. 1 і 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п’ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов’язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Така ж правова позиція викладена і у п.1 Роз’яснень Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 (v_111800-99) "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням угод недійсними", з наступними змінами і доповненнями.

Згідно з ч.1 ст. 207 ГК України господарське зобов’язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб’єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

За ч.1 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

Вимогами ст. 241 ЦК України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту вчинення цього правочину.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем факту невідповідності оспорюваного правочину - договору поставки №16-2/10/08 від 16.10.2008р., укладеного між ДП "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" та ТОВ "ДОРПРОМ", вимогам ст.ст. 203, 215 ЦК України, ст.ст. 207, 217 ГК України не доведено.

Стосовно доводів позивача (скаржника) стосовно того, що у керівника філії ДП "Миколаївський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" при укладенні договору не було довіреності та повноважень на укладення договору у сумі, вказаній у договорі, тобто, у керівника філії був відсутній необхідний обсяг цивільної дієздатності, слід вказати, що такі доводи є необґрунтованими, з огляду на наступне.

В матеріалах справи наявна засвідчена копія Положення про Філію "Первомайський РАД" Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", затвердженого директором ДП "Миколаївський облавтодор" 17.01.2007р., погодженого головою правління ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" 22.01.2007р., згідно з п.3.1 якої філії є відособленим підрозділом підприємства, не є юридичною особою, діє відповідно до чинного законодавства і цього Положення. Відповідно до п.3.3 Положення філія може від імені і за дорученням директора підприємства укладати договори відповідно до предмета діяльності філії і підприємства.

Окрім того, в матеріалах справи наявна зазначена у договорі засвідчена копія довіреності Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" №01/1836-6 від 15.10.2008р., згідно з якою Дочірнє підприємство "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" уповноважило начальника Філії "Первомайський РАД" ОСОБА_3 укласти договір на закупівлю бітуму, мазуту та палива пічного на загальну суму 1600000 грн., підписувати документи по виконанню цього договору, вносити зміни та доповнення, розривати договір. Довіреність підписана т.в.о. директора ДП "Миколаївський облавтодор" ОСОБА_4, скріплена печаткою позивача, дійсна до 31 січня 2010 року.

За таких обставин посилання позивача на те, що укладення договору поставки №16-2/10/08 від 16.10.2008р. було здійснено керівником філії "Первомайський райавтодор" з перевищенням наданих йому повноважень, спростовуються матеріалами справи.

Також не приймаються до уваги апеляційного господарського суду доводи позивача (скаржника) щодо не виконання ДП "Миколаївський облавтодор" жодних дій, які могли б свідчити про схвалення правочину (укладання договору поставки), оскільки, як вже було зазначено вище, наявні в матеріалах справи видаткові накладні, акти прийому-передачі документів за договором №16-/10/08 від 16.10.2008р. та товарно-транспортні накладні, які засвідчують факт поставки позивачу товару на суму 950165,40 грн., а також наявні в матеріалах справи копії банківських виписок, які засвідчують факт часткової оплати позивачем на користь відповідача поставленого позивачу товару на суму 416186,88 грн., свідчать про схвалення позивачем укладеного правочину - договору поставки №16-/10/08 від 16.10.2008р.

Таким чином, апеляційний господарський суд повністю погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість, недоведеність та відсутність підстав для задоволення позовних вимог Дочірнього підприємства "Миколаївський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Враховуючи вищевикладене, оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, та матеріали справи не спростовують вищенаведені висновки суду першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.