5024/1401/2011 Про стягнення заборгованості по сплаті неустойки - 27.10.2011 Прийняття

У липні 2011 року Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Підприємства "ВІТА СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про стягнення заборгованості по сплаті неустойки за період з травня 2011 року по червень 2011 року в розмірі 83901,95 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 624 Цивільного кодексу України, ст. 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 314 "Про організацію робочих місць та працевлаштування інвалідів" від 03.05.1995 року (314-95-п) та мотивовані неналежним виконанням відповідачем вимог пункту 5.10 договору про надання безповоротної цільової фінансової допомоги № 16-1, укладеного 21.11.2006 року між Херсонським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів та Підприємством "ВІТА СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України".

Рішенням господарського суду Херсонської області від 26.08.2011 року по справі № 5024/1401/2011 (суддя Задорожна Н.О.) в задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано положеннями ст. 218, ч.2 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 614 Цивільного кодексу України, ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" та мотивовано доведеністю відповідачем відповідними документальними доказами вжиття ним усіх необхідних заходів для виконання умов договору № 16-1 від 21.11.2006 року. Суд також вказав, що обов’язок підприємства щодо створення робочих місць для інвалідів не супроводжується обов’язком підприємства працевлаштовувати інвалідів на створені ним місця, що свідчить про відсутність підстав для нарахування та стягнення неустойки в розмірі, встановленому договором.

Не погодившись з рішенням суду, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення від 26.08.2011 року скасувати як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що зумовлює його скасування з прийняттям нового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник наполягає на тому, що висновок суду про відсутність підстав для стягнення з відповідача штрафних санкцій, передбачених договором № 16-1 від 21.11.2006 року, з огляду на вжиття останнім усіх необхідних заходів для виконання умов договору, є безпідставним та таким, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, оскільки створення робочого місця включає в себе обов’язкове працевлаштування інваліда шляхом укладання в установленому законодавством порядку трудового договору.

17.10.2011 року до Одеського апеляційного господарського суду надійшло клопотання від Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів про розгляд справи за відсутністю їх представника.

В засідання суду від 27.10.2011 року відповідач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду апеляційної скарги, не з’явився, тим самим не скористався своїм процесуальним правом брати участь в засіданні суду апеляційної інстанції.

Перевіривши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, надавши оцінку всім обставинам справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджено в ході апеляційного розгляду справи, між Херсонським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів (відділення Фонду) та Підприємством "ВІТА СЛС "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" (одержувач) 21.11.2006 року укладено договір про надання безповоротної цільової фінансової допомоги № 16-1.

Відповідно до пункту 1.1 цього договору відділення Фонду зобов'язалось надати, а одержувач прийняти та використати за цільовим призначенням безповоротну цільову фінансову допомогу. Сума фінансової допомоги за договором становить 795844,00 грн. (пункт 2.2 договору).

Згідно пункту 2.1 договору від 21.11.2006 року метою надання безповоротної цільової фінансової допомоги за цим договором є збереження вже існуючих та створення додаткових постійних робочих місць для інвалідів на виробничих потужностях одержувача, відповідно до умов Бізнес - плану, шляхом технічного переоснащення виробничого обладнання одержувача, згідно з переліком обладнання.

Пунктом 5.6 вказаного договору передбачено, що одержувач зобов'язується з моменту отримання фінансової допомоги щомісячно надавати відділенню Фонду звіт про цільове використання коштів фінансової допомоги та звіт про збереження існуючих і створення додаткових робочих місць для інвалідів за кошти Фонду соціального захисту інвалідів та заробітну плату працюючих інвалідів. Звіт про цільове використання коштів фінансової допомоги та звіт про збереження існуючих і створення додаткових робочих місць для інвалідів за кошти Фонду соціального захисту інвалідів та заробітну плату працюючих інвалідів надається одержувачем до другого числа наступного за звітним місяця.

Згідно пункту 5.10 договору одержувач зобов'язався протягом дії цього договору зберігати 5 вже існуючих та 18 додатково створених постійних робочих місць для інвалідів.

Пунктом 5.14 договору від 21.11.2006 року передбачено, що одержувач зобов’язується, у випадку порушення своїх зобов’язань за цим договором, сплачувати відділенню Фонду неустойку, пеню та штраф у розмірі і порядку, передбачених цим договором та чинним законодавством.

Згідно пункту 6.7 цього договору за прострочення виконання зобов’язання щодо створення додаткових робочих місць для інвалідів одержувач щомісячно, до працевлаштування на відповідних робочих місцях необхідної кількості інвалідів, сплачує відділенню Фонду неустойку у п’ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленому на час виникнення порушення даного зобов’язання, за кожне робоче місце, що не зайняте інвалідом після спливу строку для його створення. Ця неустойка розраховується пропорційно фактичній кількості днів, у яких додаткове робоче місце інваліда було не зайняте інвалідом, календарного місяця, в якому сталося або триває порушення зазначеного зобов’язання.

Відповідно до пункту 6.8 договору за порушення зобов'язання щодо збереження додаткових робочих місць для інвалідів (пункт 5.10 договору) одержувач сплачує відділенню Фонду неустойку у порядку та розмірі, передбаченими пунктом 6.7 цього договору.

Пунктом 6.9 договору від 21.11.2006 року встановлено, що за порушення зобов'язання щодо збереження 5 вже існуючих робочих місць для інвалідів одержувач щомісячно, до працевлаштування на відповідних робочих місцях необхідної кількості інвалідів, сплачує відділенню Фонду неустойку у п'ятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, законодавчо встановленої на час виникнення порушення даного зобов'язання, за кожне робоче місце, що не зайняте інвалідом. Ця неустойка розраховується пропорційно фактичній кількості днів, у яких робоче місце для інвалідів було не зайняте інвалідом, календарного місяця, в якому сталося або триває порушення зазначеного зобов’язання.

Пунктом 7.1 договору встановлено строк дії договору –до 01.01.2012 року.

Як раніше вказувалось, Херсонське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до місцевого господарського суду з позовом до Підприємства "ВІТА СЛС" Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про стягнення заборгованості по сплаті неустойки за період з травня 2011 року по червень 2011 року в розмірі 83901,95 грн., оскільки відповідачем порушені умови договору № 16-1 від 21.11.2006 року щодо збереження, протягом дії договору, 5-ти вже існуючих та 18-ти додатково створених постійних робочих місць для інвалідів.

Частиною 2 ст. 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України (436-15) , іншими законами або договором.

Згідно ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

З наявного в матеріалах справи звіту Підприємства "ВІТА СЛС "Всеукраїнської організації інвалідів "Союз організацій інвалідів України" про працевлаштування інвалідів, створення робочих місць та збереження робочих місць згідно з договором № 16-1 від 21.11.2006 року, станом на 01.06.2011 року, вбачається, що на підприємстві відповідача у вказаний період було 5 збережених та 12 створених місць, на яких загалом працювало 17 інвалідів.

Матеріали справи також свідчать, що з метою працевлаштування інвалідів відповідачем подано до Голопристанського районного центру зайнятості звіти форми № 3-ПН про наявність вакансій, в яких відображено, що станом на 01.05.2011 року у відповідача наявні 9 місць для працевлаштування інвалідів та станом на 25.05.2011 року у відповідача наявне 1 місце для працевлаштування інвалідів.

Заявою про вакантні місця відповідач повідомив директора КА "Тренінг центр" про наявність на підприємстві 6-ти вільних робочих місць, які мають бути зайняті інвалідами третьої групи з зазначенням графіку праці. Довідка центру зайнятості № 734 від 08.06.2011 року свідчить, що відповідач на протязі 2011 року неодноразово звітував Голопристанському районному центру зайнятості у спосіб, передбачений чинним законодавством, про наявність на підприємстві робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Отже, вказані докази свідчать, що метою відповідача було працевлаштування інвалідів на створені та збережені підприємством місця та про намагання відповідача виконати договірні зобов’язання належним чином, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини відповідача в тому, що у зазначений позивачем період кількість працюючих у відповідача інвалідів була меншою, ніж передбачено договором № 16-1 від 21.11.2006 року.

При цьому, колегія суддів зауважує, що згідно ст. 18-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Отже, з аналізу вказаної норми Закону (875-12) вбачається, що обов’язок з працевлаштування інвалідів покладено на органи державної влади з питань праці та соціальної політики, але цьому мають передувати певні дії підприємств, установ тощо, зі створення робочих місць для інвалідів та з відповідного інформування зазначених органів з метою працевлаштування інвалідів. Таким чином, державна служба зайнятості має здійснювати пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації, знань та з урахуванням його побажань, тобто Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (875-12) не передбачено обов'язку підприємства підбирати та працевлаштовувати інвалідів на створені ним робочі місця.

З огляду на наведене, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення позову.

Приймаючи до уваги вищевикладене, оскаржуване рішення від 26.08.2011 року є законним та обґрунтованим, і підстави для його зміни або скасування –відсутні.