Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Гоголя Ю.М.,

суддів Голика В.С.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 01.11.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз";

представник відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит";

представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 08/07 від 24.10.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Чонгова С.І.) від 01 липня 2011 року у справі № 5002-21/1570.1-2011

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз" (вул. Камишове шосе, 7,Севастополь,99014)

до товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" (вул. М. Залкі, 27-67,Сімферополь,95000)

товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" (вул. Радянська, 10/4,Ставище,Київська область,09400)

про спонукання до виконання певних дій та стягнення 306413,45 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідачів - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит", товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" про спонукання до виконання певних дій та стягнення 306413,45 грн.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 07.09.2010 року у зв’язку зі зміною найменування відповідача ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" на ТОВ "Стор фуд дистриб'юшн", було здійснено його заміну.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року позовні вимоги позивача були задоволені частково, а саме: стягнуто з ТОВ "Стор фуд дистриб'юшн" на користь ТОВ "Бріз" заборгованість в сумі 243448,86 грн., пеню в сумі 7341,88 грн., річні в сумі 1074,41 грн. та витрати від знецінення коштів внаслідок інфляції в сумі 27293,29 грн.; провадження у справі в частині стягнення з ТОВ "Стор фуд дистриб'юшн" заборгованості в сумі 27255,01 грн. припинено;провадження у справі в частині зобов’язання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" передати документи, які засвідчують право витребування боргу за договором №303 від 01 липня 2009 року, припинено.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2010 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року у справі № 2-1/2819-2010 було залишено без змін.

На виконання рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року та постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2010 року господарським судом 23 грудня 2010 року були видані накази на примусове виконання.

Постановою Вищого господарського суду України від 28 лютого 2011 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 06 грудня 2010 року та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 21 жовтня 2010 року у справі №2-1/2819-2010 було скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2011 року у справі № 5002-21/1570.1-2011 позовні вимоги задоволені частково; з товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз" стягнуто заборгованість в сумі 243448,86 грн., пеню в сумі 7341,88 грн.; вирішено питання про розподіл судових витрат; у частині вимог щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" заборгованості в сумі 27255,01 грн. провадження припинено на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України; провадження у справі в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" передати документи, які засвідчують право витребування боргу за договором №303 від 01 липня 2009 року, припинено на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України; у частині вимог щодо стягнення 1074,41 грн. та 27293,29 грн. індексу інфляції відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2011 року у справі № 5002-21/1570.1-2011 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.

12 жовтня 2011 року ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду продовжений строк розгляду апеляційної скарги.

26 жовтня 2011 року на адресу Севастопольського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким просять апеляційну скаргу залишити без змін, а рішення господарського суду без задоволення.

У судовому засіданні 26 жовтня 2011 року представники позивача та відповідача підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, 01 липня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Стара Фортеця ЛТД" (Дистриб’ютор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" (Підприємство) був укладений дистриб’юторський договір №303 (том 1,а. с. 12-13).

Відповідно до умов укладеного договору Підприємство забов’язується здійснити поставки рибної консерви ТМ "Фаворита" Дистриб’ютору, а Дистриб’ютор зобов’язується приймати товар та оплачувати його вартість на умовах, передбачених договором та Додатками до договору, які є невід’ємними частинами договору.

Пунктом 3.3 договору визначено, що Дистриб’ютор зобов’язаний оплатити кожну поставлену Підприємством партію товару не пізніше 45 календарних днів з моменту її передачі.

Оплата товару здійснюється у безготівковому розрахунку шляхом перерахування Дистриб’ютором грошових коштів на поточний рахунок Підприємства, або за узгодженням сторін, іншим передбаченим законодавством України способом, що зазначено сторонами у пункті 3.5 договору.

Пункт 5.1 договору передбачає, що у разі порушення Дистриб’ютором строку оплати товару, він сплачує Підприємству пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України (що діє у період нарахування пені) від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно видатковим накладним №ЦфТ.001578 від 12.03.2010 року, №РН-0006766 від 24.11.2009 року, №РН-0007007 від 09.12.2009 року, №ЦфТ.113923 від 25.12.2009 року, №РН-0000196 від 01.02.2010 року. Дистриб’ютор отримав від Підприємства товар на суму: 86630,37 грн., 55956,72 грн., 29785,202 грн., 68711,52 грн., 119976,00 грн. (том 1, а.с.17-20).

12 квітня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Бріз" та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" був укладений договір про уступки права вимоги, згідно з умовами якого ТОВ "Торговий дом "Фаворит" передав, а ТОВ "Бріз" прийняв право витребування боргу за дистриб’юторським договором №303 від 01.07.2009 року (том 1, а.с. 15).

Відповідно до пункту 2.1 договору уступки права вимоги, ТОВ "Торговий дом "Фаворит" зобов’язаний в момент підписання договору передати позивачу документи, які підтверджують право вимоги виконання боржником зобов’язання.

26 квітня 2010 року ТОВ "Торговий дом "Фаворит" на адресу ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" надіслано повідомлення за вих. №564 про переуступку права вимоги боргу, у якому повідомляється, що ТОВ "Торговий дом "Фаворит" переуступило ТОВ "Бріз" право вимоги виконання обов’язків, передбачених умовами договору №303 від 01.07.2009 року в сумі 323818,99 грн., а також стягнення штрафних санкцій, передбачених договором та діючим законодавством України, за прострочення виконання зобов’язань.

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення - скасуванню, виходячи з наступного.

Судовою колегією встановлено, що 01.07.2009 року між ТОВ ТД "Фаворит" та ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" укладено Дистриб'юторський договір № 303 (надалі –"Договір № 303").

Згідно з пунктом 1.1. даного договору ТОВ ТД "Фаворит" зобов’язалось здійснювати поставку ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" товару (консервну продукцію), а останнє, в свою чергу, зобов’язалось приймати та оплачувати товар на умовах, передбачених договором та Додатками до договору, що є його невід’ємними частинами. Найменування, асортимент товару, його ціна, вага, кількість в упаковці та інша інформація про товар вказуються у специфікаціях, які є Додатком № 1 до договору (п. 1.2.).

Сторони погодили, що товар поставляється партіями. При цьому, партією товару вважається кількість товару, вказана у видатковій накладній (п. 1.3. Договору № 303).

Судовою колегією з’ясовано, що відповідачем-1 здійснено поставку товару відповідачу-2, зокрема, згідно видаткових накладних № РН-0006766 від 24.11.2009 р., № РН-0007007 від 09.12.2009 р., № ЦфТ.113923 від 25.12.2009 р., № РН-000196 від 01.02.2010 р. та № ЦфТ.001578 від 12.03.2010 р.

Поряд з цим суд встановив, що право вимоги оплати поставленого за цими накладними товару передано відповідачем-2 ТОВ "Бріз" за Договором відступлення права вимоги від 12.04.2010 р. (надалі –"Договір цесії").

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Бріз", суд виходив з порушення відповідачем-2 своїх зобов’язань за Договором № 303 в частині повної та своєчасної оплати, що зумовлює стягнення з нього як суми основної заборгованості, так і пені за порушення строків оплати товару та сум, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.

Відступлення права вимоги, тобто передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином, є однією з передбачених статтею 512 Цивільного кодексу України підстав заміни кредитора у зобов’язанні.

При цьому, статтею 514 Цивільного кодексу України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи диспозитивність даних норм, сторони зобов'язання можуть провести заміну кредитора лише в певній частині, тобто передати новому кредитору тільки частину прав старого кредитора.

Судовою колегією встановлено, що пункт 1.2. Договору цесії передбачає передання новому кредитору права вимоги від боржника належного виконання зобов’язання з оплати 323 818,99 грн. боргу та штрафних санкцій, передбачених умовами договору та діючого законодавства України. Право вимоги засновано на Договорі № 303 та видаткових накладних (п. 1.4. Договору цесії).

Відповідно до пункту 2.1. Договору цесії, згідно якого ТОВ ТД "Фаворит" зобов'язалось в момент підписання договору передати позивачу документи, які підтверджують право вимоги виконання боржником зобов'язання, зазначеного в п. 1.2. договору, а саме: видаткові накладні № РН-0006766 від 24.11.2009 р., № РН-0007007 від 09.12.2009 р., № ЦфТ.113923 від 25.12.2009 р., № РН-000196 від 01.02.2010 р. та № ЦфТ.001578 від 12.03.2010 р.

Стаття 517 Цивільного кодексу України визначає, що первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Отже, саме ці документи є доказами прав нового кредитора у зобов’язанні.

Однак, сума поставки за зазначеними в пункті 2.1. Договору цесії не співпадає з сумою, право вимоги якої передано позивачу в пункті 1.2. даного Договору. Колегія суддів вважає, що позивачем недоведено складової зобов’язання, невиконання якого призвело до виникнення боргу в сумі 323 818,99 грн., рівно як і моменту виникнення цього зобов’язання.

Крім того, наявний в матеріалах справи розрахунок розміру інфляційних втрат за листопад 2009 року –березень 2010 року, поданий позивачем, дає змогу дійти висновку, що він здійснений на підставі боргу, розмір якого є іншим, ніж той, що, як вбачається зі змісту позовної заяви, виник у відповідача-2 на підставі Договору цесії.

Також, встановлюючи наявність боргу у відповідача-2 в сумі 243 448,86 грн. суд першої інстанції ґрунтував свої висновки на даних, що містить акт звірки взаєморозрахунків, який не є первинним документом в розумінні ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а відтак, не є належним та допустимим доказом існування заборгованості.

Судова колегія встановила, що в позовній заяві Позивач посилається на договір про відступлення права вимоги від 12.04.2010 р. (надалі - Договір №2), який укладений між ТОВ "ТД"Фаворит"та ТОВ "Бріз". Згідно Договору №2 ТОВ "ТД "Фаворит"передало, а ТОВ "Бріз"прийняло право вимагати оплати боргу по Договору №303 у розмірі 323 818,99 грн.

Відповідно до статті 516 Цивільного кодексу України боржник повинен бути письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні. У випадку неповідомлення новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків.

Згідно до пункту 2 статті 517 Цивільного кодексу України боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов’язанні.

ТОВ "ТД"Фаворит"відправило письмове повідомлення на адрес ТОВ "Стара Фортеця ЛТД" про укладення Договору №2 лише 30.04.2010 року (про що свідчить відтиск штампу на конверті), а надійшов даний лист лише на початку травня 2010 року. При цьому, даний лист має лише інформаційний характер. Доказів щодо передачі свого права вимоги та існування Договору №2 ТОВ "ТД"Фаворит"надано не було.

В той же час, 20.04.2010р. (тобто після передачі відповідачем №1 позивачу права вимоги) на адресу відповідача – 2 відповідачем –1 направлена по факсу претензія, вих.№557 від 20.04.2010р., відповідно до якої відповідач №1 просить ТОВ "Стара Фортеця ЛТД"погасити заборгованість згідно Договору №1 на загальну суму 483672,89 грн. та перерахувати кошти на його поточний рахунок.

Наведене свідчить про те, що відповідач –2 не був належним чином повідомлений про зміну кредитору в зобов’язання.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 9 Закону України № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, яким виступають видаткові накладні. Визначення первинних документів, а також порядок їх складання регламентується Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом МФУ від 24.05.1985 р. №88 (z0168-95) . Так, згідно з пунктом 2.1. цього Положення первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їхнє проведення. У пункті 2.4. Положення визначено, що первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати наступні обов'язкові реквізити:

1.Назва підприємства, установи, від імені яких складений документ (сюди звичайно також відноситься ідентифікаційний код підприємства за ЄДРПОУ); 2. Назва документа (форми);

З.Код форми, дата і місце складання

4.Зміст господарської операції і її вимірники в натуральному і вартісному вираженні

5 . Посади, прізвище, підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції складання первинного документу.

Товар по видатковим накладним №РН-0006766 від 24.11.2009 р., №РН- 0007007 від 09.12.2009 р., №ЦфТ. 113923 від 25.12.2009 р., №РН-0000196 від 01.02.2010 р., №ЦфТ. 001578 від 12.03.2010р. мав прийматися уповноваженими представниками відповідача №1 та відповідача №2, які би діяли на підставі дійсних довіреностей на отримання матеріальних цінностей (довіреність на отримання матеріальних цінностей дійсна протягом 10 днів з дати оформлення). У вищезазначених видаткових накладних не вказано ні посади, ні прізвище, ім'я, по-батькові особи, яка передавала та особи, яка отримувала товар, не зазначено номер і дату видачі їм довіреностей на отримання матеріальних цінностей.

Також, з тексту позовною заяви слідує, згідно з пунктом 1.3. Договору №2 ТОВ "ТД "Фаворит"передало право уступки вимоги ТОВ "Бріз"лише суму боргу, яка підтверджена Договором №303. Але, у вищезазначених видаткових накладних відсутнє посилання на Договір №303, що свідчить про те, що поставка була здійсненна не на підставі Договору №303. Крім того, термін оплати у видаткових накладних не вказаний.

На підставі вищевикладеного, судова колегія вважає, що факт порушення прав первісного кредитора - ТОВ "ТД "Фаворит"на заявлену в позові суму не підтверджується наданими суду бухгалтерськими документами, отже, відсутніми є підстави для стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" грошових сум, заявлених на підставі Договору № 303. Отже, ТОВ "Бріз" при зверненні з позовом до суду не надало належних доказів переходу до нього, як нового кредитора, прав у зобов’язанні, і не надало належних доказів в обгрунтування заявлених вимог. В зв’язку з цим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині задоволених вимог позову.

Приймаючи до уваги, що місцевим господарським судом відмовлено у частині позову щодо стягнення сум інфляційних та процентів річних, які є складовою позовних вимог ТОВ "Бріз", суд апеляційної інстанції визнає можливим відмовити у задоволенні позову у повному обсязі, скасувавши оскаржене судове рішення повністю.

З огляду на приписи пункту 2 статті 103 Господарського процесуального кодексу України стосовно того, що апеляційна інстанція має право скасувати судове рішення і прийняти нове, судова колегія визнає необхідним при ухваленні нового рішення у справі припинити провадження за вимогами позову про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" заборгованості в сумі 27255,01 грн. на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, а в частині зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" передати документи, які засвідчують право витребування боргу за договором №303 від 01 липня 2009 року, - на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, встановивши, що висновки господарського суду першої інстанції зроблені за недоведеністю обставин, що мають значення для справи, та за невідповідністю висновків, викладених у рішенні, обставинам справи, судова колегія визнає можливим вимоги апеляційної скарги задовольнити, а судове рішення у справі – скасувати.

У зв’язку з відмовою у позові, згідно положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати позивачеві не відшкодовуються.

Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2), 104 (частина 1 пункти 2,3,4), статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2011 року у справі № 5002-21/1570.1-2011 скасувати.

3. Прийняти у справі нове рішення.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Бріз" суми заборгованості за дистриб’юторським договором №303 від 01.07.2009 року, а також пені, річних та інфляційних сум, нарахованих з суми заборгованості.

Стосовно позовних вимог про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" заборгованості в сумі 27255,01 грн. провадження у справі припинити на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Стосовно позовних вимог про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" передати документи, які засвідчують право витребування боргу за договором №303 від 01 липня 2009 року, провадження у справі припинити на підставі пункту 4 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Розсилка:

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Бріз" (вул. Камишове шосе, 7,Севастополь,99014)

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Фаворит" (вул. М. Залкі, 27-67,Сімферополь,95000)

3.товариства з обмеженою відповідальністю "Стор фуд дистриб'юшн" (вул. Радянська, 10/4,Ставище,Київська область,09400)