Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Гончарука П.А. (головуючого),

Вовка І.В.,

Стратієнко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2008 року у справі № 16/255-20/84 за позовом закритого акціонерного товариства "Калина ЛТД" до Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про стягнення суми, –

У жовтні 2006 року закрите акціонерне товариство "Калина ЛТД" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом до Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, про стягнення збитків в сумі 51484,52 грн.

Управління державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області звернулось до господарського суду з зустрічним позовом до закритого акціонерного товариства "Калина ЛТД" про визнання недійсними п.п. 3.6, 3.7, 3.8, 3.11-3.15 р. 3 та п. 8.3.4 р. 8 договору № 6087/км від 1 січня 2006 року про надання охоронних послуг.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 19 лютого 2007 року, залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13 липня 2007 року, в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 16 січня 2008 року попередні судові рішення в частині вирішення спору за первісним позовом скасовано, а справу в цій частині направлено на новий судовий розгляд до суду першої інстанції. В частині вирішення спору щодо зустрічного позову рішення місцевого суду та постанова апеляційної інстанції залишені без змін.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29 липня 2008 року в позові закритого акціонерного товариства "Калина ЛТД" до Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області про стягнення збитків в сумі 51484,52 грн. відмовлено.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2008 року рішення місцевого суду скасовано, а позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 51484,52 грн. вартості нафтопродуктів та 367,55 грн. державного мита за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у справі, посилаючись на порушення та неправильне застосування вказаним судом норм матеріального та процесуального права, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено попередніми судовими інстанціями, 1 січня 2006 року сторонами укладено договір надання відповідачем охоронних послуг, за яким останній забезпечує схоронність, а також недоторканність товарно-матеріальних цінностей (нафтопродуктів), переданих позивачем.

Згідно п. 1.2 вказаного договору відповідач несе відповідальність за схоронність нафтопродуктів (запобігання втрат), а позивач оплачує послуги відповідача.

Проведеною 3 липня 2006 року позачерговою інвентаризацією встановлено факт недостачі нафтопродуктів в кількості 9573 кг вартістю 42455,46 грн.

З огляду на встановлену недостачу, позивач 7 липня 2006 року направив відповідачу вимогу про відшкодування вартості збитків, в задоволені якої відповідач відмовив, з посиланням на неповідомлення останнього щодо проведення відповідної перевірки.

1 серпня 2006 року сторонами проведено сумісну інвентаризацію нафтопродуктів, якою встановлено факт недостачі нафтопродуктів в розмірі 14377 кг вартістю 73508,82 грн. Вказані заміри відповідачем не оскаржено.

Заявою про зарахування зустрічних вимог позивач заявив про зарахування зустрічних вимог між сторонами з 1 лютого 2007 року в сумі 22024,30 грн., а тому борг відповідача перед позивачем складає 51484,52 грн.

Відмовляючи в задоволенні позову про стягнення з відповідача збитків в сумі 51484,52 грн., місцевий господарський суд виходив з недоведеності вини відповідача у збитках позивача та відсутності причинно-наслідкового зв'язку між неправомірними діями відповідача та збитками, пов'язаними з недостачею нафтопродуктів.

При розгляді справи в апеляційному порядку, Київський міжобласний апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення місцевого суду та задоволення позову, виходячи з наступного.

Укладений сторонами у справі договір надання охоронних послуг від 1 січня 2006 року є різновидом комплексного платного договору про надання послуг, що містить водночас елементи договорів охорони та зберігання, а відповідач виконує обов'язки охоронця та зберігача майна. Однією із істотних умов вказаного договору є охорона та схоронність нафтопродуктів.

Пунктом 8.2 договору від 1 січня 2006 року передбачено, що відповідальність за зникнення (виявлення недостачі) нафтопродуктів накладається замовником на виконавця, так як рух нафтопродуктів (злив, охорона, відпуск) повністю контролюється останнім.

Відповідно до п. 3.16 цього договору відповідач зобов'язаний компенсувати вартість втрачених нафтопродуктів протягом 10 днів з моменту одержання вимоги про відшкодування збитків позивача.

Факт недостачі нафтопродуктів підтверджений матеріалами справи, встановлений судами та відповідачем не заперечений, вимога позивача щодо відшкодування вказаної недостачі є правомірною, випливає як з чинного законодавства, так і з укладеного сторонами договору.

Висновок апеляційного господарського суду про обґрунтованість заявлених позовних вимог є законним, відповідає нормам матеріального і процесуального права, фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, а доводи касаційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування постанови апеляційного господарського суду у справі не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –

Касаційну скаргу Управління Державної служби охорони при Головному Управлінні Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області залишити без задоволення, а постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 22 жовтня 2008 року у справі № 16/255-20/84 –без змін.