Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді М.В. Сидоренко

суддів Л.О.Будішевської, М.А. Мишкіної

при секретарі судового засідання Войт К.В.

за участю представників сторін

від позивача - Євдокімова К.В.

від відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_1

від третьої особи - ОСОБА_2, ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод"

на рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2011 р.

по справі № 25/17-2824-2011

за позовом публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК"

до закритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1

про стягнення 292535,72 дол. США та 70396,69 грн.

Рішенням господарського суду від 14.09.2011 р. (суддя Малярчук І.А.) позов публічного акціонерного товариства "МАРФІН БАНК" (далі - ПАТ "МАРФІН БАНК",ПАТ, Банк) задоволено повністю, стягнуто з закритого акціонерного товариства "Троїцький молзавод" (далі –ЗАТ "Троїцький молзавод", ЗАТ) 251 193 дол. США 04 центи заборгованості за кредитом, що еквівалентно 2002762 грн. 11 коп., 41 342 дол. США 68 центів, що еквівалентно 329 625 грн. 19 коп., заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 40 349 грн. 44 коп. пені за прострочення сплати відсотків за користування кредитом, 17 793 грн. 82 коп. пені за прострочення сплати кредиту, 12 235 грн. штрафу, оскільки ні третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, ні відповідачем, не надано належних доказів стовно повної або своєчасної оплати останніми даної кредиторської заборгованості, нарахованих відсотків.

Не погоджуючись з вказаним рішенням ЗАТ "Троїцький молзавод" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить його (рішення) скасувати та прийняти нове, відмовивши в задоволенні позову, посилаючись на порушення судом вимог ст. 82 ГПК України, оскільки суд, необґрунтовано відмовивши у задоволенні клопотання відповідача про зупинення розгляду справи до закінчення розгляду Приморським районним судом м. Одеси цивільної справи за позовом Банку до ОСОБА_1, не залишаючись в нарадчій кімнаті для прийняття судового рішення, оголосив його вступну та резолютивну частини. Також, скаржник вважає, що рішення, яким стягнуто грошову суму в іноземній валюті, згідно операції, яка по своїй правовій суті не є валютною операцією, суперечить вимогам Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993 р. № 15-93 (15-93) .

У відзиві на апеляційну скаргу ПАТ "МАРФІН БАНК" вважає її необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

В додаткових поясненнях до апеляційної скарги скаржник зазначає, що у зв’язку з тим, що нове зобов’язання позичальника, яким збільшився обсяг його відповідальності перед Банком відбулось без згоди поручителя, це є підставою для припинення договору поруки.

В задоволенні клопотання скаржника про відтворення у засіданні технічного запису судового процесу, який відбувся 14.09.2011 р. відмовлено через те, судова колегія знайомилась з вказаним записом до початку судового засідання під час підготовки матеріалів справи до апеляційного розгляду, технічний запис судового процесу не являється доказом, в розумінні положень Розділу У ГПК України (1798-12) .

В задоволенні клопотання скаржника про оголошення перерви в розгляді апеляційної скарги у зв’язку з необхідністю надання йому можливості подати письмові заперечення на відзив позивача на апеляційну скаргу відмовлено, так як для надання останньому можливості ознайомлення з відзивом та надання пояснення з цього приводу оголошено перерву у судовому засіданні.

В задоволенні клопотання скаржника про оголошення перерви в розгляді апеляційної скарги у зв’язку з необхідністю надати письмовий розрахунок заборгованості відмовлено, оскільки у скаржника було достатньо часу підготуватись до засідання апеляційної інстанції.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, судова колегія, приходить до наступного.

Відповідно до приписів ст. 101 ГПК України апеляційна інстанція не зв’язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Оскаржуваним рішенням господарського суду позовні вимоги задоволені з мотивів, викладених в описовій частині даної постанови. Судова колегія вважає, що висновки суду, відповідають чинному законодавству та матеріалам справи, а тому підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні. Наведений вище висновок судової колегії базується на наступному.

З матеріалів справи вбачається, що 05.03.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством "МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК", який з 11.11.2010 р. змінив назву на ПАТ "МАРФІН БАНК", згідно нової редакції статуту (том 1, а. с. 64-67) та ОСОБА_1 (Позичальник) був укладений кредитний договір № 00399/FО з додатковою угодою № 1 від 01.10.2008 р., додатковою угодою № 2 від 06.04.2010 р. про надання позичальнику кредиту у вигляді невідновлюваної лінії у сумі 310525,83 дол. США, з терміном погашення до 03.03.2028 р. включно, зі сплатою за користування Кредитом відсотків у розмірі 11,9% річних за фактичний період користування кредитом на суму залишку заборгованості. Позичальник зобов’язався на умовах, в розмірі та в строки, встановлені в кредитному договорі, повернути позивачу кредит, сплатити відсотки за користування кредитними коштами, а також сплатити комісію, пеню, штрафи, що передбачені умовами кредитного договору.

З метою забезпечення своєчасного та повного виконання позичальником умов кредитного договору 05.03.2008 р. був укладений договір поруки № 03804-СО, згідно з яким поручителем за виконання ОСОБА_1 (Позичальник) зобов’язань за кредитним договором, виступає закрите акціонерне товариство "Троїцький молзавод" (голова правління ОСОБА_1).

На виконання кредитного договору позивачем ОСОБА_1 (Позичальник) були надані кредитні кошти в розмірі 275 360,00 доларів США, що підтверджується матеріалами справи, отже Банком свої зобов’язання були виконані в повному обсязі.

Внаслідок неналежного виконання третьою особою у даній справі –ОСОБА_1 своїх зобов’язань по вказаному кредитному договору у останнього виникла заборгованість, яка станом на дату подання позову склала: 251 193,04 дол. США - поточна заборгованість за наданим кредитом; 41 342,68 дол. США - заборгованість по сплаті відсотків; 17 793,82 грн. - заборгованість за пенею за несплату основного боргу; 40 349,44 грн. –заборгованість за пенею за несплату процентів; 12 253,43 грн. - заборгованість по несплаті штрафу.

Банк, скориставшись своїм правом, на підставі договору поруки від 05.03.2008 р., пред’явив позовні вимоги до поручителя боржника - ЗАТ "Троїцький молзавод", які апеляційна інстанція визнає обґрунтованими та такими, що доводяться матеріалами даної справи.

Так, дослідивши матеріали справи, апеляційна інстанція повністю погоджується з висновком господарського суду про неналежне виконання ІІІ особою грошових зобов’язань по договору № 00399/FО від 05.03.2008 р. та про наявність у Позичальника заборгованості по вказаному кредитному договору, яку останній мав сплатити за графіком повернення кредиту частинами до дати заявлення позову. Відтак у Банку виникло право вимагати від поручителя - ЗАТ "Троїцький молзавод" виконання обов’язку ОСОБА_1 щодо погашення отриманого кредиту.

Посилання скаржника щодо оголошення вступної та резолютивної частин оскаржуваного рішення без виходу суду до нарадчої кімнати на увагу судової колегії не заслуговують, так як спростовуються протоколом судового засідання від 14.09.2011 р. та технічним записом судового процесу (диск № 14424LA23126).

Не можна погодитись і з доводами скаржника про те, що розглянувши його клопотання про зупинення провадження у справі та відмовивши в його (клопотанні) задоволенні господарський суд зобов’язаний був винести відповідну ухвалу, оскільки така правова позиція скаржника не відповідає приписам ст. 79 ГПК України, яка вимагає винесення окремої ухвали суду лише в разі задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, а також про поновлення зупиненого провадження.

Посилання скаржника про зазначення судом в судовому рішенні про стягнення з відповідача боргу лише в іноземній валюті спростовується резолютивною частиною судового рішення, з якої вбачається, що господарський суд також зазначив і еквівалент стягненої суми в грошовій одиниці України –гривні.

Не заслуговують на увагу і посилання скаржника про порушення при укладенні кредитного договору вимог Декрету КМ України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" (15-93) , оскільки вказані посилання повністю спростовуються матеріалами справи та безпосередньо кредитним договором № 00399/FО і додатковими угодами до нього, які ніким не оспорювались і є чинними.

Не відповідає наявним в матеріалах справи доказам і посилання скаржника про те, що договір поруки № 03804-СО від 05.03.2008 р. слід вважати припиненим по ч. 1 ст. 559 ЦК України, оскільки скаржник не довів апеляційній інстанції обставину саме збільшення об’єму відповідальності поручителя укладенням додаткової угоди № 2 від 06.04.2010 р. до кредитного договору № 00399/FО, а також з врахуванням наявної в матеріалах справи додаткової угоди № 1 до договору поруки № 03804-СО від 06.04.2010 р.

Інші посилання скаржника щодо зменшення розміру неустойки відхиляються судовою колегією, оскільки скаржник, всупереч приписам ст. 33 ГПК України, не довів наявності тяжкого фінансового стану відповідача. Крім того, вказане посилання судова колегія розцінює як неузгодженість скаржника із своєю правовою позицією, в якій він просить колегію суддів судове рішення скасувати, а в задоволенні позову відмовити повністю. При цьому, апеляційна інстанція враховує пояснення голови правління відповідача ОСОБА_1, відповідно до яких він погодився з наявністю кредитної заборгованості, а також необхідністю її сплати, але просив надати деякий час в зв’язку з наявністю певних скрутних обставин.

З врахуванням викладеного, судова колегія не знаходить підґрунтя для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 103, 105 ГПК України, колегія суддів, -

Рішення господарського суду Одеської області від 14.09.2011 р. по справі № 25/17-2824-2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

постанова підписана 28.10.2011 р.