Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників сторін:

Приватне підприємство виробничо -комерційна фірма "Домінанта" звернулося до господарського суду Волинської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 3375,00 грн. шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення господарського суду Волинської області від 19.07.2007 року у справі № 8/50-93 Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 зобов'язано звільнити від контейнера торгівельну площу на території торгового комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1у м. Луцьку по вул. Карпенка -Карого,1-а, шляхом вивезення його за межі торгового комплексу "Пасаж".

У зв'язку з невиконанням вказаного рішення протягом трьох місяців господарським судом видано наказ №8/501 від 12.10.2007 року.

Державним виконавцем другого відділу ДВС ЛМУЮ на підставі наказу №8/501 було відкрито виконавче провадження, згідно з яким Суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_1 надавався термін для його добровільного виконання, однак у вказаний термін підприємець не звільнила від контейнера торгівельну площу на території торгового комплексу "Пасаж".

Державний виконавець на підставі акта від 23.10.2007 року передав вказаний контейнер на зберігання позивачу у особі ОСОБА_2, а останній відповідно до договору зберігання майна від 29.10.2007 року №35 передав зазначений контейнер на оплатне зберігання приватному підприємцю ОСОБА_3.

За умовами вказаного договору плата за зберігання контейнера за добу становить 25,00 грн.

12.05.2008 року позивач збільшив розмір позовних вимог на суму 1830, 00 грн. (плата за березень, квітень 2008 року).

Рішенням господарського суду Волинської області від 03.06.2008 року в задоволенні позову відмовлено.

За апеляційною скаргою Приватного підприємства виробничо -комерційної фірми "Домінанта" судове рішення переглянуте в апеляційному порядку і постановою Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 року залишене без змін з тих самих підстав.

Приватне підприємство виробничо -комерційна фірма "Домінанта" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Волинської області від 03.06.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

На думку заявника судові рішення прийняті з порушенням норм матеріального права.

Так, заявник вважає, що судами помилково застосовано до вирішення спору положення статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" та не враховано норми частини 2 пункту 1 статті 1214 Цивільного кодексу України.

Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статей 108, - 111-7 Господарського процесуального кодексу України, касаційна інстанція рішення місцевих господарських судів та постанови апеляційних господарських судів переглядає за касаційною скаргою (поданням) та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами предметом спору у даному випадку є стягнення шкоди.

Свої доводи позивач обґрунтував тим, що шкода сталася внаслідок невиконання відповідачем рішення суду від 19.07.2007 року у справі № 8/50-93, яким суб'єкта підприємницької діяльності -фізичну особу ОСОБА_1 зобов'язано звільнити від контейнера торгівельну площу на території торгового комплексу ІНФОРМАЦІЯ_1 у м.Луцьку поАДРЕСА_1, шляхом вивезення його за межі торгового комплексу "Пасаж".

29.10.2007 року між Приватним підприємством виробничо -комерційною фірмою "Домінанта" (поклажодавець) та Приватним підприємцем ОСОБА_3. (зберігач) укладено договір №35, відповідно до умов якого позивач передав на зберігання металеву конструкцію (торговий контейнер №90) на строк до його отримання, а зберігач взяв на себе обов'язок зберігати це майно у цілості та схоронності. Відповідно до пункту 2 зазначеного договору поклажодавець сплачує на зберігання з розрахунку 25,00 грн. за одну добу.

Позовні вимоги заявлені на підставі статті 1166 Цивільного кодексу України.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, виходив із того, що позивачем не надано доказів відкриття виконавчого провадження по наказу суду №8/50-1 про виселення підприємця ОСОБА_1. з території торгового комплексу з належним їй майном, тим самим не доведено протиправної поведінки зі сторони відповідача та шкідливого її результату, а саме понесеної шкоди. Також, суд встановив, що на підставі акта державного виконавця від 29.10.2007 року майно відповідача на зберігання передано Приватному підприємству виробничо -комерційній фірмі "Домінанта", а відтак відсутній причинний зв'язок між шкодою понесеною позивачем в сумі 5205,00 грн., яка оплачена зберігачу -приватному підприємцю ОСОБА_3. по оплаті послуг за договором зберігання майна.

Згідно зі статтею 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Для застосування деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення, а саме наявність шкоди, протиправна поведінка заподіювача шкоди, причинний зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача, вина.

Відсутність хоч одного елементу виключає настання відповідальності у вигляді стягнення шкоди.

За таких обставин, враховуючи, що судами встановлена відсутність причинного зв'язку між шкодою, понесеною позивачем та діями відповідача, касаційна інстанція не вбачає підстав для зміни або скасування рішення та постанови, прийнятих у даній справі про відмову у задоволенні позовних вимог.

Заперечення заявника касаційна інстанція не приймає до уваги, оскільки вони досліджувались судами попередніх інстанцій та зводяться до переоцінки доказів, що відповідно статті - 111-7 Господарського процесуального кодексу України не входить до компетенції касаційної інстанції.

На підставі викладеного, керуючись статтями - 111-5, - 111-7, пунктом 1 статті - 111-9, статтею - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

Рішення господарського суду Волинської області від 03.06.2008 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 29.09.2008 року у справі № 6/60-40 господарського суду Волинської області залишити без змін.

Касаційну скаргу Приватного підприємства виробничо -комерційної фірми "Домінанта" залишити без задоволення.