ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 січня 2009 р.
№ 34/107
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.- головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав", м. Київ (далі -ТОВ "Святослав")
на рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2008 та
постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2008
зі справи № 34/107
за позовом приватного підприємства "Торговельна компанія "Енергія", м. Київ (далі -ПП "ТК "Енергія")
до ТОВ "Святослав"
про стягнення 41 980, 61 грн.
Судове засідання проведено за участю представників сторін:
позивача - Корнієнко Ю.В.,
відповідача -не з'яв.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України
ВСТАНОВИВ:
Позов було подано про стягнення 39 515, 17 грн. заборгованості за поставлену продукцію та 2 465, 61 грн. пені.
Рішенням господарського суду міста Києва від 14.07.2008 (суддя Сташків Р.Б.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 (колегія суддів у складі: Смірнова Л.Г. -головуючий, судді Алданова С.О. і Пашкіна С.А.), позов задоволено частково; з ТОВ "Святослав" стягнуто на користь ПП "ТК "Енергія": 39 497, 71 грн. боргу; 680, 27 грн. пені; 401, 78 грн. витрат зі сплати державного мита і 112, 93 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; у решті позову відмовлено. У прийнятті зазначених рішення та постанови попередні судові інстанції з посиланням на приписи статей 525, 526, 530, 546, 549 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України (435-15) ), статей 193, 230, 232 Господарського кодексу України (далі - ГК України (436-15) ) виходили з обґрунтованості позовних вимог саме у стягнутій сумі.
У касаційній скарзі до Вищого господарського суду України ТОВ "Святослав" просить оскаржувані рішення та постанову з даної справи скасувати повністю. Скаргу з посиланням на статтю 77 і "п. 2 п. 3 ст. 104" Господарського процесуального кодексу України (1798-12) (далі - ГПК України (1798-12) ) мотивовано порушенням обома попередніми судовими інстанціями норм процесуального права, оскільки справу було розглянуто господарським судом за відсутністю сторін.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Сторони відповідно до статті - 111-4 ГПК України належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.
Судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 02.01.2007 ПП "ТК "Енергія" (покупцем) і ТОВ "Святослав" (постачальником) було укладено договір поставки продукції № 46 (далі -Договір), відповідно до якого:
постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцеві в обумовлені строки продукцію, зазначену в пункті 1.2 цього договору, а покупець -прийняти зазначену продукцію і оплатити її (пункт 1.1);
асортимент продукції, що поставляється, кількість, ціна, строки поставки визначаються у специфікаціях, які оформляються на кожну партію продукції, що поставляється, окремо і є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.2);
сума даного договору складає суму всіх видаткових накладних (пункт 1.3);
оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем у розмірі 100% вартості продукції протягом 30 днів з дня її поставки (пункт 7.2.1);
за прострочення оплати поставленої продукції покупець сплачує постачальникові штрафну пеню в розмірі 0, 05% від несвоєчасно перерахованої суми за кожний день прострочення платежу (пункт 8.4);
постачальник нараховує пеню у строк не більше 1 року з дня порушення строку оплати покупцем (пункт 8.5);
- на виконання Договору покупцеві було поставлено продукцію відповідно до видаткових накладних на загальну суму 39 531, 53 грн.;
- поставлена продукція прийнята ТОВ "Святослав" у повному обсязі, що підтверджується підписами й відбитками печатки на відповідних видаткових накладних;
- ТОВ "Святослав" повернуло ПП "ТК "Енергія" продукцію на суму 15, 07 грн., що підтверджується відповідною накладною;
- ТОВ "Святослав" розрахувалося з ПП "ТК "Енергія" частково, на суму 16, 36 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 17.06.2008, складеним сторонами, відповідно до якого у ТОВ "Святослав" наявна заборгованість перед ПП "ТК "Енергія" в сумі 39 497, 71 грн.;
- на час розгляду даної справи господарським судом зобов'язання щодо оплати вартості отриманої продукції у зазначеній сумі ТОВ "Святослав" виконано не було;
- ПП "ТК "Енергія" відповідно до свого розрахунку просить стягнути з ТОВ "Святослав" 2 465, 61 грн. пені, а назване товариство згідно зі своїм розрахунком визнає пеню в сумі 680, 27 грн.; розрахунок пені, зроблений ПП "ТК "Енергія", не відповідає приписам частини шостої статті 232 ГК України, а розрахунок пені, зроблений ТОВ "Святослав", відповідає цим приписам, а також пунктам 8.4, 8.5 Договору.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до, зокрема, умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
За приписами частин першої і другої статті 193 ГК України:
- суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору;
- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Обов'язок покупця за договором поставки сплатити за поставлений товар певну грошову суму визначено статтею 712 ЦК України і статтею 265 ГК України.
Статтями 546, 549 ЦК України, статтею 230 ГК України передбачено сплату боржником неустойки (штрафних санкцій) за порушення (невиконання або неналежне виконання) зобов'язання (господарського зобов'язання).
Частина шоста статті 232 ГК України обмежує нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання (якщо інше не встановлено законом або договором) шістьма місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
З урахуванням наведених законодавчих приписів та встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин справи названі судові інстанції дійшли обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позовних вимог у сумах, зазначених у резолютивній частині рішення місцевого господарського суду.
ТОВ "Святослав" у касаційній скарзі посилається на те, що "в судове засідання 14.07.2008р. сторони не з'явилися і було винесене рішення без участі представників сторін", і отже "було порушено право відповідача на представництво його інтересів в судовому засіданні".
У зв'язку з цим, дослідивши матеріали даної справи, Вищий господарський суд України відзначає таке:
- ухвалою господарського суду міста Києва від 26.03.2008 (а. с. 1) було порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 23.04.2008 о 10 год. 10 хв. в приміщенні названого господарського суду в залі судових засідань № 17; цю ухвалу відповідачем у справі одержано 24.04.2008, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендаційного листа (а. с. 2);
- ухвалою господарського суду міста Києва від 23.04.2008 (а. с. 61) у зв'язку з нез'явленням представника відповідача (ТОВ "Святослав") у судове засідання розгляд справи було відкладено на 28.05.2008 о 14-00 год. в тому ж приміщенні. На зворотному боці даної ухвали є належна позначка про надсилання її сторонам; крім того, про те, що про цю ухвалу було відомо відповідачеві, свідчать його клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (а. с. 62), де зазначено про таке ознайомлення, здійснене 16.05.2008, та його ж клопотання про відкладення справи (а. с. 64), одержане місцевим господарським судом 23.05.2008;
- ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2008 (а. с. 66) у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та із його зазначеним клопотанням про відкладення розгляду справи такий розгляд було відкладено на 11.06.2008 о 10 год. 50 хв. у тому ж приміщенні. На зворотному боці цієї ухвали також є позначка про надсилання її сторонам; крім того, про те, що про цю ухвалу було відомо відповідачеві, свідчить його клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 67), де зазначено про судове засідання, що відбудеться 11.06.2008 о 10 год. 50 хв.;
- ухвалою господарського суду міста Києва від 11.06.2008 (а. с. 72), зокрема: продовжено строк вирішення спору; розгляд справи відкладено на 25.06.2008 о 17-00 год. у тому ж приміщенні; відповідача зобов'язано подати суду докази поважності причин неявки представника в судове засідання. На зворотному боці даної ухвали також є позначка про надсилання її сторонам; крім того, про те, що про цю ухвалу було відомо відповідачеві, свідчить його клопотання про відкладення розгляду справи (а. с. 74), в якому зазначено про судове засідання, що відбудеться 25.06.2008 о 17 год.;
- ухвалою господарського суду міста Києва від 25.06.2008 (а. с. 79) розгляд даної справи відкладено на 14.07.2008 о 17 год. 50 хв. у тому ж при міщенні. На зворотному боці даної ухвали також є позначка про надсилання її сторонам у справі.
Таким чином, про всі судові засідання, що відбувалися в місцевому господарському суді у розгляді даної справи, в тому числі про час і місце таких засідань, ТОВ "Святослав" було повідомлено належним чином. З урахуванням викладеного згадані доводи скаржника не знаходять підтвердження за матеріалами справи. Неодноразові відкладення місцевим господарським судом розгляду справи значною мірою були зумовлені систематичним невиконанням названим товариством заснованих на законі вимог суду щодо забезпечення явки його представника (представників) у судове засідання та стосовно подання ним документів і матеріалів, необхідних для розгляду справи.
Водночас з наявного в матеріалах справи відзиву ТОВ "Святослав" на позовну заяву (а. с. 81 - 84) вбачається, що назване товариство визнало наявність свого боргу перед позивачем у сумі 39 497, 71 грн., а також пеню в сумі 680, 27 грн., тобто в тих сумах, які й було стягнуто згідно з оскаржуваним рішенням суду.
Відтак визначених законом підстав для скасування прийнятих у справі судових рішень не вбачається.
Керуючись статтями - 111-9, - 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду міста Києва від 14.07.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 01.10.2008 зі справи № 34/107 залишити без змін, а касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Святослав" -без задоволення.
Суддя В. Селіваненко Суддя І. Бенедисюк Суддя Б. Львов