Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

У березні 2007р. товариство з обмеженою відповідальністю "Авіаційний союз" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом про захист права власності шляхом розірвання контракту №1209/1 від 12.09.2005р., витребування від ТОВ "Октябрський сахарний завод" 6032 тони цукру-піску і 664 тони цукру-рафінаду, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 66 та витребування у ДП "Укрспецпостач" 7410 тон цукру-піску білого, який знаходиться за адресою: Вінницька обл., Тульчинський р-н., смт. Кирнасівка, вул. Новозаводська, 1.

В подальшому позивач в заяві від 05.03.2007р. уточнив свої вимоги та просив суд зобов’язати ДП "Укрспецпостач" повернути ТОВ "Авіаційний союз" 25000 метричних тон цукру-піску, ввезеного на територію України позивачем в вересні-жовтні 2005р., та стягнути з ДП "Укрспецпостач" 913145,00 доларів США –коштів, сплачених позивачем за переробку цукру-сирцю.

Справа розглядалась господарськими судами неодноразово.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 04.09.2008 р. (суддя Георгієвський В.Д.), залишеним без змін постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.10.2008 р. (головуючий –Чорногуз М.Г., судді –Агрикова О.В., Фаловська І.М.), позов задоволено.

Зобов’язано ДП "Укрспецпостач" в місячний строк з дня набрання рішенням законної сили повернути ТОВ "Авіаційний союз" 25000 метричних тон цукру-сирцю тростинного вартістю 6 750 000 доларів США, отриманого на виконання умов контракту №1209/1 від 12.09.2005р. за межами митної території України.

Стягнуто з відповідача на користь позивача вартість сплачених послуг з переробки цукру-сирцю тростинного в розмірі 913 145,00 доларів США за контрактом №1209/1 від 12.09.2005р.та 25500 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Скасовано п.5 ухвали суду від 02.04.2007 р. в частині заборони вчиняти будь-які дії стосовно спірного цукру.

В касаційному поданні заступник прокурора Полтавської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постановлені у справі судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника 3-ї особи, прокурора, обговоривши доводи касаційного подання, перевіривши матеріали справи, суд вважає, що касаційне подання підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як встановлено господарськими судами, протягом серпня-вересня 2005 року ДП "Укрспецпостач" завезло на територію України чотири суднових партії цукру-сирцю тростинного, з яких від 110,6 тисяч тон (три судна) вартістю 29 640 800 доларів США в подальшому ДП "Укрспецпостач" відмовилося на користь держави.

Вартість останньої партії цукру-сирцю тростинного в кількості 38 000 тонн становила 10 184 000 доларів США.

Отже, загальна вартість всього цукру-сирцю тростинного, що був придбаний ДП "Укрспецпостач", становила 39 824 800 доларів США.

Різниця між сумою коштів, які виділив НАК "Нафтогаз України", та фактично витраченими коштами становить 6 324 800 доларів США. Отже, враховуючи додаткові затрати в сумі 2 087 488, 99 доларів США, понесені підприємством на транспортування сирцю тростинного при ввезенні його на митну територію України, вивезення цукру-піску за межі України, витрати по переробці, витрати по митному оформленню, витрати на відстрочення оплати векселів та на витрати по оплаті збору за перебування цукру-піску під митним контролем, суд дійшов висновку, що остання партія цукру-сирцю, яка була ввезена на територію України на судні "Вгауе Jоhn"вагою 38 000 тонн, була придбана за інші кошти, ніж ті, які виділила НАК "Нафтогаз України" і цей цукор-сирець тростинний до жодної урядової програми не відносився.

07.09.2005р. ДП "Укрспецпостач" продало 25000 тон цукру-сирцю тростинного (із вказаних вище) ТОВ "LIМЕХ" (Латвія, м. Рига), яке в свою чергу придбало цей цукор-сирець для ТОВ "Авіаційний союз" (Киргизія, ВЕЗ "Бішкек") на виконання умов договору комісії № LМК-1 від 05.09.2005р. Факт передачі та отримання цього сирцю вказаною вагою підтверджується наданими позивачем письмовими доказами: додаткової угодою №1 від 07.09.2005р. до договору комісії № LМК-1 від 05.09.2005р., актом приймання передачі від 07.09.2005р. до договору комісії № LМК-1 від 05.09.2005р. та звітом комісіонера № 1 від 08.09.2005р. до договору комісії № LМК-1 від 05.09.2005р.

В подальшому вказану кількість цукру-сирцю тростинного ТОВ "Авіаційний союз" передало по контракту №1209/1 від 12.09.2005р. на переробку ДП "Укрспецпостач", яке в свою чергу передало 17000 тон цукру-сирцю тростинного за контрактом №2107/06 від 01.08.2005р. на переробку товариству "Октябрьський цукровий завод" та 7 805 тон цукру-сирцю тростинного за контрактом №2107/04 від 21.07.2005р. на переробку товариству "Кирнасівкацукор". Вказані виконавці переробки, повністю переробили цей цукор-сирець тростинний та повернули замовнику готову продукцію. Вартість переробки позивачем оплачена в розмірі 913 145,00 доларів США, що підтверджується копіями платіжних документів.

Окрім цього, між ДП "Укрспецпостач" та ТОВ "Авіаційний союз" було укладено договір комісії №1609/К від 16.09.2005р., згідно з умовами якого ДП "Укрспецпостач" брало на себе зобов"язання від імені і за дорученням ТОВ "Авіаційний союз" продати резидентам країн СНД цукор-пісок за певну винагороду. Частина цього цукру була реалізована ДП "Укрспецпостач", а частина, залишилась перебувати на складах готової продукції заводів-виробників ( в м. Одеса та с. Кирнасівка, Вінницької області ).

Рішенням по справі № 21/440 від 08.09.2006р. господарського суду м. Києва було визнано недійсним контракт №1209/1 від 12.09.2005р на переробку давальницької сировини.

Прийняття даного рішення і стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний союз" з позовом про зобов’язання державного підприємства "Укрспецпостач" повернути позивачу 25 000 метричних тон цукру-сирцю, ввезених на територію України ТОВ "Авіаційний Союз" у вересні-жовтні 2005 року, та стягнення з ДП "Укрспецпостач" вартості сплаченої підприємством ТОВ "Авіаційний Союз" переробки цукру-сирцю в сумі 913 145,00 доларів США.

Задовольняючи позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Авіаційний союз" господарські суди виходили з того, що в силу вимог статті 216 ЦК України, у випадку визнання недійсним правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а тому вимоги ТОВ "Авіаційний Союз" стосовно повернення йому цукру-сирцю тростинного в кількості 25 000 тон і сплачених ним коштів за переробку цього цукру-сирцю тростинного ДП "Укрспецпостач" є законними і обґрунтованими відповідно до вимог ст.ст. 32 - 34, 36 ГПК України.

При цьому суди вважали доведеним, що ТОВ "Авіаційний союз" свої зобов’язання за контрактом № 1209/1 від 12.09.2005 р. виконало належним чином –передало переробнику сировину та сплатило за переробку грошові кошти, а ДП "Укрспецпостач", переробивши сировину, готову продукцію позивачу не повернуло.

Також суди прийшли до висновку, що лист ТОВ "LIМЕХ" від 12.08.2008 р., в якому зазначено, що останнє не має претензій до позивача щодо виконання зобов’язань за договором комісії № LМК-1 від 05.09.2005 р. (а.с.58,т.8), є належним доказом доводів позивача щодо укладення та виконання контракту № 0709 від 07.09.2005 р. про купівлю цукру-сирцю вагою 25 000 тон.

Але до таких висновків господарські суди дійшли внаслідок неправильної юридичної оцінки зібраних у справі доказів та порушень вимог ст. 111-12 ГПК України .

Зокрема, при оцінці вищевказаного листа ТОВ "LIМЕХ" від 12.08.2008 р., суд в порушення вимог ст. 35 ГПК України не взяв до уваги встановлені рішенням господарського суду м.Києва від 08.09.2006 р. у справі за №21/440 факти укладення між ТОВ "LIМЕХ" та ДП "Укрспецпостач" договорів відступлення права вимоги № 0612 від 06.12.2005, № 0908 від 09.08.2006 та № 1006 від 10.06.2006, на підставі яких всі права за договором комісії № LМК-1 від 05.09.2005 та додатковою угодою до нього, в тому числі, щодо визнання права власності на цукр-пісок, виготовлений ДП "Укрспецпостач" з цукру-сирцю тростинного, поставленого на переробку ТОВ "Авіаційний Союз", були передані ДП "Укрспецпостач".

Тобто, відсутність у ТОВ "LIМЕХ" претензій до позивача щодо виконання зобов’язань за договором комісії № LМК-1 від 05.09.2005 р. не є безумовним доказом того, що ТОВ "Авіаційний союз" ці зобов’язання були виконані у повному обсязі.

Вважаючи встановленим факт укладення 07.09.2005 р. між ТОВ "LIМЕХ" та ДП "Укрспецпостач" контракту купівлі-продажу цукру-сирцю № 0709, господарські суди в порушення вимог ст. 43 ГПК України не витребували і не дослідили в судовому засіданні вказаний контракт, адже в матеріалах справи він відсутній.

Скасовуючи судові рішення, постановлені за результатами попереднього розгляду справи, Вищий господарський суд України в постанові від 21.04.2008 р. вказав на необхідність витребувати у позивача копій платіжних доручень чи інших платіжних документів, які б засвідчували оплату цукру-сирцю, оскільки без з’ясування даного юридичного факту не можна дійти правильного висновку щодо правомірності набуття позивачем права власності на нього, та вирішити питання щодо залучення до участі у справі товариства з обмеженою відповідальністю "LIМЕХ", проте в порушення вимог ст. 111-12 ГПК України ці вказівки касаційної інстанції при новому розгляді справи судами не були виконані.

Враховуючи викладене, постановлені у справі судові рішення не можна визнати законними і обгрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Під час нового розгляду суду необхідно врахувати наведене, на підставі належних та допустимих доказів ретельно з’ясувати істотні обставини справи, зокрема, факт оплати позивачем 25 000 метричних тон цукру-сирцю та його переробки на цукор-пісок, і в залежності від встановленого та відповідно до вимог закону, що регулює спірні правовідносини, постановити рішення.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9- 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

касаційне подання заступника прокурора Полтавської області задовольнити частково.

Рішення господарського суду Полтавської області від 04 вересня 2008 р. та постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2008 р. у справі за №14/125-22/131 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.