Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді – Гнатюк Г.М.

суддів - Кравчук Н.М.

- Мирутенко О.Л.

Розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці від 15.08.2011р. б/н

на рішення господарського суду Чернівецької області від 05.08.2011р.

у справі № 10/92

за позовом Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці

до відповідача Житлово-будівельного кооперативу №8, м.Чернівці

про спонукання до продовження договору оренди.

та за зустрічним позовом Житлово-будівельного кооперативу №8, м.Чернівці

до фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м.Чернівці

про виселення і стягнення 4998грн. неустойки

за участю представників сторін (за первісним позовом):

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Сторони явку повноважних представників в судове засідання двічі не забезпечили, хоча були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 05.08.2011р. у справі №10/92 (суддя Скрипничук І.В.) у первісному позові фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до житлово-будівельного кооперативу №.8 м. Чернівці про зобов’язання продовжити термін дії договору оренди від 25.12.2007 відмовлено повністю. Зустрічний позов ЖБК № 8 задоволено, зобов’язано фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 звільнити нежитлові приміщення напівпідвалу площею 147 кв.м. в будинку по АДРЕСА_1 в м.Чернівці до 01.10.2011р. Крім цього стягнено з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь житлово-будівельного кооперативу №.8 неустойку в сумі 4998 грн., суму сплаченого державного мита в розмірі 187грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236грн.

Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ч.1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Крім цього, суд дійшов висновку про те, що відсутні підстави для зобов’язання ЖБК № 8 продовжити термін дії договору оренди нежитлових приміщень, оскільки останній відмовився від пролонгації цього договору, про що належним чином повідомив Фізичну особу підприємця ОСОБА_2.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, просить рішення місцевого господарського суду скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким задоволити первісний позов, а в задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

Письмовий відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Чернівецької області від 05.08.2011р. у справі №10/92 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 25.10.2007 між Житлово-будівельним кооперативом № 8 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір оренди нежитлових приміщень. Відповідно до цього договору відповідачу (підприємцю ОСОБА_2) в орендне користування передані належні позивачу на праві власності нежитлові приміщення загальною площею 147 кв.м. в будинку по АДРЕСА_1 в м. Чернівці. Орендна плата за користування приміщеннями складала 2499 грн. за один місяць.

Згідно п.3.1. договору оренди термін дії договору складає 2 роки та 364 дні з моменту його підписання, тобто по 24 грудня 2010 року включно.

Згідно ч.І ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, ЖБК №8 на адресу підприємця ОСОБА_2 20 жовтня 2010 року було направлено попередження про те, що кооператив вирішив не продовжувати термін дії договору оренди, в зв'язку з чим орендар зобов'язаний звільнити приміщення та передати їх за актом приймання-передачі. (т.1, а.с.25).

14 січня 2011 року ЖБК №8 на адресу підприємця ОСОБА_2 був направлений лист від 11.01.2011р. про відмову в продовженні строку дії договору, звільненні приміщень та сплати відповідно до ч.2 ст. 785 ЦК України неустойки в розмірі подвійної орендної плати за весь період з 25.12.2010 і до моменту підписання акту приймання-передачі. (т.1, а.с.43,44)

Незважаючи на закінчення строку дії договору оренди та листа про відмову в його пролонгації, підприємець ОСОБА_2 не звільнив орендовані приміщення та не передав їх ЖБК № 8 за актом приймання-передачі.

Відповідно до ч.2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. При цьому, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (435-15) (ч.4 ст. 291 ГК України).

Згідно ч.І ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За ст. 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Згідно ч.І ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

За ч.І ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Згідно ч.І ст. 785 ЦК України уразі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Зважаючи на те, що договір оренди приміщення від 25.12.2007 р., укладений між Житлово-будівельним кооперативом № 8 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 припинив свою дію, а також повідомлення власника про відмову від продовження дії договору оренди, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення зустрічних позовних вимог щодо звільнення нежитлових приміщень напівпідвалу площею 147 кв.м. в будинку по АДРЕСА_1 в м.Чернівці, так як у підприємця ОСОБА_2 наступило зобов'язання щодо повернення орендованого майна.

Щодо доводів скаржника про те, що судом першої інстанції не враховано що попередження про припинення договору оренди, підписаних особою, без підтвердження її повноважень, оформлених неналежним чином без печатки ЖБК-8, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

У відповідності до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи міститься копія Статуту ЖБК №8, відповідно до п.19 якого, голову правління ЖБК №8 обирає зі свого складу Правління кооператиу, яке органом управління кооперативу (т.1, а.с.61-66). Крім цього, до матеріалів справи долучено протокол засідання правління житлово-будівельного кооперативу №8 від 15.12.2010р. про обрання головою правління Степанюк Ніну Яківну, якою і підписано листи - попередження про припинення договору оренди (т.1, а.с.60). Факт особистого підпису листів від 20.10.2010р. та №1/п від 11.01.2011р. Степанюк Н.Я. підтвердила також у своїй заяві від 03.08.2011р. (т.2, а.с.19)

Отже доводи, викладені апелянтом, як підстава скасування рішення, колегією суддів відхилено за їх недоведеністю та необгрунтованістю.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.

Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст. 49 ГПК України, слід віднести на скаржника.

Керуючись ст.ст. 101, 103, 105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд,

1. Рішення господарського суду Чернівецької області від 05.08.2011 року у справі №10/92 залишити без змін, а апеляційну скаргу фізичної особи підприємця ОСОБА_2 без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

3. Матеріали справи повернути в господарський суд Чернівецької області.

Повний текст постанови

виготовлено 12.10.2011р.