34/145 Про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу (поставки) - 10.10.2011 Прийняття

Товариством з обмеженою відповідальністю "Ранг", м. Миколаїв подана апеляційна скарга та клопотання від 06.10.2011р., в яких останній просить скасувати судове рішення в цілому у зв’язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, скаржник вважає, що матеріалами справи доведено право позивача на здійснення нарахування 3% річних, інфляційних витрат та пені.

Позивач наданим йому правом не скористався, у судове засідання не з’явився, поважних причин нез’явлення суду не повідомлено. Про час та місце судового засідання був сповіщений належним чином. У попередньому судовому засіданні наполягав на задоволенні скарги.

У судовому засіданні відповідач проти задоволення апеляційної скарги заперечує, рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2011р. у справі №34/145 просив залишити без змін.

Ухвалами Донецького апеляційного господарського суду про порушення провадження у даній справі та про відкладення розгляду апеляційної скарги сторони були попереджені про те, що у разі нез’явлення в судове засідання їх представників, справа буде розглянута за наявними матеріалами.

Зважаючи на достатність наданих сторонами доказів, та керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України –справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Перевіркою матеріалів справи встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 75 706,31грн., яка складається з суми інфляційних витрат в розмірі 61 643,16грн та 3% річних в розмірі 14 063,15грн.

Позовні вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором купівлі-продажу (поставки) №Р-2/1 від 01.12.2007р. та існуванням суми основної заборгованості в розмірі 200 000,00грн., яка підлягає стягненню на підставі рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. у справі №28/142. У зв’язку з простроченням сплати суми основного боргу позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача нарахованих на суму основного зобов’язання 3% річних та інфляційних витрат у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України.

В процесі розгляду справи позивач надав заяву про зміну предмету позову, збільшення розміру позовних вимог та просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 43 042,70грн., інфляційні витрати в розмірі 75 077,50грн., 3% річних в розмірі 19 793,74грн., яка місцевим судом до уваги не прийнята, оскільки подана після початку розгляду господарським судом справи по суті.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк, суд першої інстанції виходив з того, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують правильність нарахування позивачем суми інфляції та 3% річних.

Апеляційна інстанція вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає частковій зміні з наступних підстав.

Так, розглянувши заяву позивача про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, яка є фактично додатковою вимогою позивача, що не заявлялась на момент подання позовної заяви до суду, господарський суд наведену заяву до уваги не прийняв, оскільки остання подана після початку розгляду господарським судом справи по суті. Колегія суддів зазначає, що такий висновок місцевого суду є безпідставним, оскільки у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви (в редакції Закону України від 7 липня 2010 року №2453-VI (2453-17) ). В свою чергу, відповідно до протоколу судового засідання від 26.11.2009р. у справі №34/145 у судовому засіданні представнику позивача роз’яснені права та обов’язки сторін, тобто до внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) . З огляду на матеріали справи у період з моменту внесення відповідних змін до Господарського процесуального кодексу України (1798-12) по 25.06.2011р. (дата надходження до місцевого суду спірної заяви) розгляд справи №34/145 з виходом у судове засідання не відбувався, а відтак після внесення змін у ГПК України (1798-12) розгляд справи по суті не розпочато. Виходячи з чого, апеляційний суд розглядає справу з урахуванням заяви про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог від 16.06.2011р.

01.12.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №Р-2/1 від 01.12.2007р. На виконання зазначеного договору позивачем було поставлено відповідачу товар згідно видаткових накладних №РНП-003363 від 14.04.2008р., №РНП-003575 від 18.04.2008р., №РНП-002737 від 27.03.2008р.,№РНП-002563 від 21.03.2008р., №РНП-019894 від 11.12.2007р., №РНП-020046 від 14.12.2007р., №РНП-020095 від 14.12.2007р., копії яких додані до матеріалів справи. Прийняття товару відповідачем за вказаними накладним підтверджується відміткою про отримання товару. Товариство з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 200000,00грн. за договором №Р-2/1 від 01.12.2007р.

Рішенням господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ранг" до ТОВ "Торговий дім "Альтком" про стягнення 200 000,00грн. було відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009р. рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. залишено без змін. 08.12.2009р. постановою Вищого господарського суду України рішення господарського суду Донецької області від 15.05.2009р. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 14.09.2009р. було скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до рішення господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. по справі №28/142 позовні вимоги ТОВ "Ранг" були задоволені та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком" м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв заборгованість в сумі 200 000,00грн.

У зв’язку із зазначеним, на суму основного боргу позивачем нараховані інфляційні витрати в розмірі 75 077,50грн., 3% річних в розмірі 19 793,74грн. за період прострочення з 23.07.2008р. по 15.06.2011р. та пеню в розмірі 43 042,70грн. за період прострочення з 23.07.2008р. по 22.01.2009р.

Проте, оплата здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача, який визначений цим договором, протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту отримання відповідачем рахунку (п.3.2 договору №Р-2/1 від 01.12.2007р.). На підтвердження отримання відповідачем наявних в матеріалах справи рахунків позивач не надав суду належних та допустимих доказів в розумінні ст.ст.32 –36 Господарського процесуального кодексу України (1798-12) .

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду щодо того, що наявні в матеріалах справи докази не підтверджують правильність нарахування позивачем суми інфляції та 3% річних, оскільки рішенням господарського суду Донецької області від 29.03.2011р. по справі №28/142 не встановлено конкретного моменту виникнення права вимоги з оплати вартості поставленої продукції, у зв’язку з чим матеріалами справи №34/145 не підтверджується правомірність періоду нарахування позивачем суми інфляції та 3% річних, а відтак і суми пені.

Посилання позивача на необхідність застосування ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України з урахуванням надісланих відповідачу претензії №06/2435 від 11.06.2008р., листів-вимоги №06/619 від 26.10.2009р., №06/345 від 17.06.2009р., №06/786 від 14.12.2009р. є безпідставними, оскільки в якості доказів направлення наведених вимог позивачем надані повідомлення про вручення поштового відправлення та фіскальні чеки поштового відділення зв’язку від 17.06.2009р. та від 15.12.2009р. відповідно, опис вкладення від 17.06.2009р. Проте, зі змісту зазначених повідомлень про вручення поштового відправлення та фіскальних чеків поштового відділення зв’язку не вбачається, що позивачем було надіслано відповідачу саме вимогу про сплату заборгованості. Крім того, опис вкладення від 17.06.2009р. свідчить про направлення листа-вимоги на загальну суму 233 237,78грн. відповідачу за адресою: пров.Орешкова, 18, м.Донецьк, 83050, що всупереч вимогами Цивільного кодексу України (435-15) , Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" (755-15) щодо статусу зареєстрованого місцезнаходження юридичної особи є неналежним способом звернення до юридичної особи з вимогою про сплату заборгованості.

Наразі, до апеляційної скарги позивачем надані платіжні доручення №2385 від 26.12.2007р., №2430 від 28.12.2007р., №2607 від 30.12.2008р., №22 від 06.01.2009р., №983 від 23.07.2008р. про часткову сплату відповідачем заборгованості з посиланням на відповідні рахунки, проте згідно ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Під час надання спірних платіжних доручень позивач жодним чином не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції, а відтак платіжні доручення №2385 від 26.12.2007р., №2430 від 28.12.2007р., №2607 від 30.12.2008р., №22 від 06.01.2009р., №983 від 23.07.2008р. колегією суддів до уваги не приймаються.

Таким чином, господарський суд правомірно відмовив позивачу у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача інфляційних витрат в розмірі 75 077,50грн. та 3% річних в розмірі 19 793,74грн.

Крім того, оскільки вимоги щодо стягнення пені місцевим судом не розглядались, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2011р. у справі №34/145 підлягає частковій зміні в цій частині.

Виходячи з наведених вище підстав, у позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м. Миколаїв про стягнення з відповідача пені в сумі 43 042,70грн. слід відмовити.

В решті рішення господарського суду Донецької області з мотивів, зазначених апеляційним судом, відповідає фактичним обставинам справи, чинному законодавству.

Що стосується заперечень відповідача, викладених в апеляційній скарзі, то вони судовою колегією до уваги не приймаються як безпідставно заявлені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на заявника скарги по справі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м. Миколаїв задовольнити частково.

Рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2011р. у справі №34/145 змінити в частині стягнення пені.

Абзац перший резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 12.08.2011р. у справі №34/145 викласти у наступній редакції: "У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Ранг", м.Миколаїв до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Альтком", м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 137 913,94грн., яка складається з суми інфляційних витрат в розмірі 75 077,50грн., 3% річних в розмірі 19 793,74грн. та пені в сумі 43 042,70грн. відмовити.".