26/176 Про стягнення заборгованості за постачання теплової енергії у гарячій воді - 04.10.2011 Прийняття

У травні 2011 року ПАТ "Київенерго"в особі СВП "Енергозбут Київенерго"(далі –позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ПП "Бабірусса"(далі відповідач) про стягнення 8 979,34 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі №26/176 позов задоволено частковою. Присуджено до стягнення з ПП "Бабірусса"на користь ПАТ "Київенерго"в особі СВП "Енергозбут Київенерго" 965,42 грн. основного боргу, 10,97 грн. державного мита та 25,37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ПАТ "Київенерго"в особі СВП "Енергозбут Київенерго"звернулось до апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року в частині відмови у стягненні нарахованої позивачем ціни позову та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги щодо стягнення 8 979,34 грн. повністю.

Відповідач не скористався своїм правом згідно ч. 1 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду відзив на апеляційну скаргу, що, згідно ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України, не перешкоджає перегляду рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 12.09.2011 року у справі №26/176 апеляційну скаргу ПАТ "Київенерго"в особі СВП "Енергозбут Київенерго"на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі №26/176 прийнято до провадження та призначено її розгляд на 04.10.2011 року.

В судовому засіданні 04.10.2011 року представник позивач підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити. Представники відповідача заперечили проти задоволення вимог апеляційної скарги, просили суд спірне судове рішення залишити без змін.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 01.01.2004 року між ПАТ "Київенерго"в особі СВП "Енергозбут Київенерго"(енергопостачальна організація) та ПП "Бабірусса"(абонент) було укладено договір №1640272 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі –договір), згідно п. 1.1 якого енергопостачальна організація зобов’язалася виробити та поставити теплову енергію абоненту для потреб опалення та гарячого водопостачання, а абонент зобов’язався отримати її та оплатити відповідно до умов викладених в цьому договорі.

Згідно п. 1 додатку 3 до договору відповідач зобов’язаний здійснювати розрахунки за спожиту теплову енергію за тарифами, встановленими Київською міською державною адміністрацією.

Пунктом 2 додатку №4 до договору встановлено, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформлює договір про заставу майна, згідно Закону України "Про заставу" (2654-12) , як засіб гарантії сплати споживаємої теплової енергії.

В разі, якщо абонент розраховується за показниками приладів обліку:

- при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду ця кількість перевищення самостійно сплачується абонентом не пізніше 28 числа поточного місяця.

- у випадку, якщо фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, сальдо розрахунків визначається самостійно за фактичними показниками приладів обліку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону та договору. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов’язання не допускається.

Зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певні дії (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певних дій, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Позивач у позовній заяві зазначає, що належним чином виконав взяті на себе зобов’язання з постачання теплової енергії у гарячій воді відповідачеві. Також, як стверджує позивач, відповідач свої зобов’язання за договором виконував не належним чином, в результаті чого у останнього за період з 01.12.2011 року по 01.05.2011 року виникла заборгованість за використану теплову енергію в розмірі 8 363,61 грн. (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, а.с. 69).

Колегія суддів апеляційного господарського суду, дослідивши та здійснивши перевірку виконаного судом першої інстанції розрахунку суми боргу, дійшла до висновку про те, що такий розрахунок є правильним та відповідає обставинам справи. Зокрема, підтверджується договором від 01.01.2004 року №1640272 на постачання теплової енергії у гарячій воді, листом позивача від 16.07.2009 року №048-21-7881/1640272/6 (а.с. 31), відомістю обліку використання теплової енергії (а.с. 53), обліковими картками (а.с. 54-55), банківською випискою на суму 3 226,04 грн.

Також, окрім суми основного боргу, позивач просив суд стягнути з відповідача 279,60 грн. пені, 62,05 грн. 3% річних та 274,08 грн. збитків від інфляції, а всього 8 979,34 грн.

Відповідно до п. 7 додатку №4 до договору за несвоєчасне виконання зобов’язань щодо оплати наданих енергопостачальною організацією послуг, абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочки, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, на переконання суду апеляційної інстанції, господарський суд міста Києва правомірно відмовив в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені, інфляційних та 3% річних, оскільки з поданого позивачем розрахунку неможливо встановити періодів нарахування, розміру заборгованості щодо таких періодів окремо, порядку здійснення розрахунку тощо.

Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі №26/176.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103- 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд –

1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Київенерго"в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго"на рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 року у справі №26/176 залишити без задоволення.