48/212 Про стягнення заборгованості за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд для власників (орендарів) нежитлових приміщень, вбудованих до житлових будинків - 04.10.2011 Прийняття

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" на рішення Господарського суду міста Києва від 20.07.2011 року (суддя Бойко Р.В.)

за позовом Комунального підприємства "ЖЕК-2" Чернігівської міської ради

до Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек"

про стягнення 11 885, 58 грн.,

Комунальне підприємство "ЖЕК-2" Чернігівської міської ради (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" (далі – відповідач) про стягнення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 20.07.2011 року позов задоволено повністю.

Присуджено до стягнення з Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" на користь Комунального підприємства "ЖЕК-2" Чернігівської міської ради суму боргу у розмірі 11 885,58 грн., державне мито у розмірі 118,86 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Закрите акціонерне товариство "Ритейлінгова компанія "Євротек" звернулося з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2011 року і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті рішення неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи та порушено норми матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.08.2011 року апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 04.10.2011 року.

У судове засідання 04.10.2011 року з’явився представник позивача та надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив суд залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2011 року без змін.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи те, що представники відповідача були повідомлені про час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представників відповідача.

Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника позивача встановив наступне.

В силу приписів ст. ст. 19, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах; споживач зобов’язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, правовідносини між Комунальним підприємством "ЖЕК-2" (виконавець) та Закритим акціонерним товариством "Ритейлінгова компанія "Євротек" (споживач) виникли на підставі укладеного 02.04.2009 року договору про надання послуг з утримання будинків і споруд для власників (орендарів) нежитлових приміщень, вбудованих до житлових будинків (далі – договір, а.с. 8 – 9 т. 1).

Предметом даного договору є забезпечення виконавцем надання послуг з утримання будинків і споруд (послуги), а споживачем, який згідно договору оренди від 06.03.2009 року займає нежитлове приміщення для магазину в житловому будинку №35 по пр-ту Миру, загальною площею 681,9 кв.м., своєчасної оплати цих послуг за встановленим тарифом у строки та на умовах, передбачених договором (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2. договору сторони погодили, що виконавець надає послуги відповідно до затвердженого органом місцевого самоврядування додатку до рішення про структуру тарифів, періодичність та строки виконання робіт, копія якого додається до договору.

Відповідно до п. 3.4 договору виконавець зобов'язаний забезпечувати вчасно та відповідної якості надання послуг згідно з законодавством (п. 3.4.1), надавати споживачу в установленому законом порядку необхідну інформацію про перелік складових послуг, структуру тарифу, норми споживання, режим надання послуг, їх споживчі властивості та щомісячно надсилати рахунки за надані послуги та акти виконаних робіт через пошту, рекомендованим листом (п. 3.4.2), утримувати внутрішньобудинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, встановлені законодавством (п. 3.4.3) та ін.

Згідно з ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" та Правил утримання будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 року №76 (z0927-05) , утримання будинків і прибудинкових територій – господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої території до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Як вбачається з матеріалів справ, на виконання умов договору за період з 01.04.2009 року по 01.01.2011 року позивачем надавалися послуги з утримання будинку, а саме надання позивачем послуг відповідно до Договору полягало в утриманні внутрішньобудинкових мереж в належному технічному стані (відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил), здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, вжиття своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, у разі настання таких аварійних ситуацій та/або несправностей. Тобто, одержані кошти спрямовуються в т.ч. на ліквідацію аварійних ситуацій у випадку їх настання.

Надання вказаних вище послуг підтверджується актами про технічне обслуговування, графіками технічного обслуговування, актами виконаних робіт та рахунками за спірний період.

Відповідно до п. 2.1 договору розрахунковим періодом є календарний місяць. У разі застосування щомісячної системи оплати послуг платежі вносяться не пізніше 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Пункт 2.3 договору та додаток до договору визначають, що загальний тариф за адресою: пр. Миру, 35 складає 0,830 грн. за кв.м., а сума витрат на утримання житлових будинків 565,98 грн. на місяць.

Додатком 6 до рішення виконавчого комітету міської ради від 15.09.2008 року № 251 встановлений тариф на послуги з утримання будинків для власників/орендарів (юридичних чи фізичних осіб) нежитлових приміщень, вбудованих або прибудованих до зазначених будинків, у відповідності з яким встановлюється, що тариф включає у тому числі (у розрізі послуг): 1) технічне обслуговування внутрішньобудинкових мереж електропостачання; 2) технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем холодного водопостачання; 3) обслуговування внутрішньобудинкових систем теплопостачання; 4) дератизація і дезінсекція; 5) обслуговування димовентиляційних каналів; 6) поточний ремонт покрівель, несучих та захисних конструкцій; 7) прибирання снігу/зняття бурульок з дахів (а.с. 14 т. 1).

Згідно з п. 3.2 договору до обов'язків споживача входить, зокрема, оплачувати послуги в установлені договором строки (п. 3.2.1), своєчасно інформувати виконавця про виявлення несправності в інженерних мережах, конструктивних елементах нежитлового приміщення (п. 3.2.2) та ін.

Як свідчать матеріли справи, жодних скарг на неякісне утримання внутрішньо будинкових мережах в належному технічному стані відповідачем протягом спірного періоду не заявлялося.

Частиною 1 ст. 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України та п. 2.1 договору грошове зобов’язання відповідача по сплаті заборгованості за надані позивачем послуги повинно було бути виконане до 10 числа місяця, що настає за розрахунковим.

До того ж, представником відповідача не оспорюється одержання актів та рахунків протягом 2010 року, проте вказується на їх повернення у зв’язку із відсутністю факту надання послуг. Протягом вказаного періоду відповідач користувався приміщенням в житловому будинку №35 по пр-ту Миру в місті Чернігів, а доказів надання послуг з утримання вказаного будинку іншою особою – не надано.

Таким чином, узгодивши щомісячну систему оплати послуг та погодивши щомісячний розмір такої плати, обов'язок внесення оплати відповідачем наданих згідно договору послуг не пов'язаний з підписанням сторонами будь-яких актів виконаних робіт або одержання рахунків.

За наведених обставин, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, погоджується з висновком суду першої інстанції, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 11 885,58 грн. за квітень 2009 року – грудень 2010 року за договором про надання послуг з утримання будинків і споруд для власників (орендарів) нежитлових приміщень, вбудованих до житлових будинків.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції 04.01.2011 року сторонами був укладений договір про надання послуг з утримання будинків і споруд для власників (орендарів) нежитлових приміщень, вбудованих або прибудованих до житлових будинків №283, положення якого є аналогічними положенням спірного договору, окрім розміру вартості послуг (в договорі 2011 року вартість таких послуг є меншою).

Тобто, відповідач оспорюючи невиконання позивачем послуг з утримання будинку протягом 2009-2010 року, в 2011 року уклав з ним аналогічний договір.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

При таких обставинах справи доводи апелянта про те, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, відхиляються судом апеляційної інстанції, як такі, що не ґрунтується на перевірених та оцінених Київським апеляційним господарським судом доказах.

Враховуючи вищевикладені обставини, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об’єктивно з’ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційна скарга Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" не підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2011 року у справі № 48/212 не підлягає скасуванню.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв’язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 102, п. 1 ч. 1 ст. 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Ритейлінгова компанія "Євротек" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 20.07.2011 року - без змін.