Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

за участю представників:

позивача: Нечепоренко О.Ю. за дов. від 09.01.2009р. № 2,

відповідача 1: Мініх І.М. за дов. від 26.05.08 №557-02,

відповідача 2: Мініх І.М. за дов. від 13.01.2009р. № 44-02, Богачук В.В. за дов. від 13.01.2009р. № 45-02, Бегеба Н.М. за дов. від 13.01.2009р. № 42-02,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: не з’явився

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 07.04.2008р. у справі №7/767-н у позові Старокостянтинівської районної ради до Старокостянтинівської міської ради про визнання недійсними рішень №360 п.5 та №360 п.6 "Про оформлення права власності" від 09.08.2007р., а також у позові до Старокостянтинівської міської ради та її виконавчого комітету про визнання права власності на приміщення Старокостянтинівської центральної районної аптеки №10 у м. Старокостянтинові по вул.К.Острозького,66 та вул. І. Франка, 29 за територіальною громадою Старокостянтинівського району в особі Старокостянтинівської районної ради відмовлено. Позов Старокостянтинівської районної ради до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання недійсними рішень №360 п.5 та №360 п.6 "Про оформлення права власності" від 09.08.2007р. задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. апеляційну скаргу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради залишено без задоволення, апеляційну скаргу Старокостянтинівської районної ради задоволено. Скасовано рішення господарського суду Хмельницької області від 07.04.2008р. у справі №7/767-н в частині відмови у позові Старокостянтинівської районної ради до Старокостянтинівської міської ради та її виконавчого комітету про визнання права власності на приміщення Старокостянтинівської центральної районної аптеки №10 у м. Старокостянтинові по вул. К. Острозького, 66 та вул. І. Франка, 29 у м. Старокостянтинові. Прийнято в цій частині нове рішення, яким визнано право власності на приміщення Старокостянтинівської центральної районної аптеки №10 у м. Старокостянтинові по вул. К.Острозького,66 та вул. І. Франка, 29 за територіальною громадою сіл Старокостянтинівського району. В решті рішення залишено без змін.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням та постановою у даній справі виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати в частині задоволення позову Старокостянтинівської районної ради до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання недійсними рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради №360 п.5 та №360 п.6 від 09 серпня 2007 року, а в іншій частині рішення залишити без змін, та скасувати повністю постанову апеляційного господарського суду і винести нове рішення, яким відмовити позивачу в позові до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про визнання недійсними рішення Старокостянтинівської міської ради №360 п.5 та №360 п.6 від 09 серпня 2007 року, мотивуючи скаргу тим, судові рішення винесені з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Третя особа з даної справи не реалізувала своє процесуальне право на участь у засіданні суду касаційної інстанції.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваними судовими актами, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 09.08.2007р. виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради було прийняте рішення №360 п.5, яким оформлено право власності за територіальною громадою міста в особі Старокостянтинівської міської ради на приміщення аптеки по вул. К.Острозького, 66, бокс 1 з дорученням Старокостянтинівському БТІ оформити необхідні документи згідно даного рішення та чинного законодавства.

Таке ж рішення за №360 п.6 було прийняте 09.08.2007р. виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради відносно аптеки по вул. І.Франка,29 у м. Старокостянтинові.

У відповідності до ст. 49 Закону України "Про власність", який діяв на час розмежування майна між загальнодержавною власністю та власністю адміністративно-територіальних одиниць, володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом, арбітражем, третейським судом.

Згідно з ч. 1 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Згідно ч.2 ст. 60 Закону України від 21.05.1997р. "Про місцеве самоврядування в Україні" підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб’єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом.

Як встановлено судом попередньої інстанції, відповідно до постанов Верховної Ради УРСР від 08.12.1990р. "Про порядок введення в дію Закону Української РСР "Про місцеві Ради народних депутатів Української РСР та місцеве самоврядування", від 26.03.1991р. "Про введення в дію Закону Української РСР "Про власність" (697-12) 05.11.1991р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову №311 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю", якою затвердив перелік державного майна України, що передається у власність адміністративно-територіальних одиниць (комунальної власності).

Згідно цього переліку до власності областей передано, зокрема, житловий та нежитловий фонд Рад народних депутатів, житлово-експлуатаційні, житлово-комунальні, ремонтно-будівельні та інші організації, пов’язані з обслуговуванням та експлуатацією цього житлового фонду, аптечні склади, магазини аптечні, інші місцеві підприємства, організації та установи, крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні.

Пунктом 3 вищевказаної постанови установлено, що розмежування майна між власністю областей, міст Києва та Севастополя і власністю районів, міст обласного підпорядкування, районів міст Києва та Севастополя провадиться облвиконкомами, Київським і Севастопольським міськвиконкомами з участю виконкомів нижчестоящих Рад народних депутатів; розмежування майна між власністю районів, міст обласного підпорядкування та власністю інших адміністративно-територіальних одиниць провадиться виконкомами районних і міських Рад народних депутатів з участю виконкомів районних у містах, міських районного підпорядкування, селищних і сільських Рад народних депутатів.

У відповідності до постанови КМУ №311 (311-91-п) від 08.12.1990р. "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною (республіканською) власністю і власністю адміністративно-територіальних одиниць (комунальною) власністю" виконавчий комітет Хмельницької обласної Ради народних депутатів 19.02.1992р. прийняв рішення за №23 "Про розмежування державного майна області між власністю області і власністю районів, міст обласного підпорядкування, яким затвердив перелік державного майна області та його розмежування між власністю областей і власністю районів, міст обласного підпорядкування (додаток №1) та зобов’язав комітет економіки облвиконкому спільно з обласними управліннями, об’єднаннями і підприємствами здійснити до 20 березня 1992 року передачу державного майна, яке перебуває в його віданні, до комунальної власності міст і районів за формою акту згідно додатку №2.

Як вбачається з додатку №1 цього рішення, об’єкти охорони здоров’я (лікарні, пологові будинки, диспансери, поліклініки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, будинки дитини, аптеки, молочні кухні, ФАПи, райпрофдезвідділи), крім тих, що перебувають у відомчому підпорядкуванні або відносяться до комунальної власності області, віднесені до графи "власність району, міста обласного підпорядкування". Постановою Верховної Ради України від 15.12.1999р. №1293-ХІV (1293-14) місто Старокостянтинів Старокостянтинівського району Хмельницької області було віднесено до категорії міст обласного значення.

Виходячи з наведеного, господарський суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що оскільки на час прийняття рішення від 19.02.1992р. Старокостянтинів не мав статусу міста обласного значення, то згідно рішення Хмельницької обласної Ради народних депутатів від 19.02.1992р. №23 спірні аптеки перейшли у власність Старокостянтинівського району.

Крім того, 31.03.1992р. виконавчим комітетом Старокостянтинівської районної Ради народних депутатів було прийняте рішення за №60 "Про розмежування державного майна району між власністю району і власністю міста Старокостянтинова, сіл району", відповідно до якого (додаток №1) Старокостянтинівська районна аптека та її філіали залишені у власності району.

Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської районної Ради народних депутатів від 13.04.1992р. було перереєстровано Статут центральної районної аптеки №10 та філіалів, згідно п.1.2 якого власником майна цієї аптеки є Старокостянтинівська районна Рада народних депутатів, а згідно п.3.1 Статуту майно підприємства та його філіалів (аптек і аптечних пунктів) є комунальною власністю Старокостянтинівської районної Ради народних депутатів і закріплюється за підприємством і належить йому на праві повного господарського відання.

До переліку аптек Старокостянтинівської центральної районної аптеки №10 включено центральну районну аптеку №10 по вул. К.Острозького, 66 та аптеку №90 по вул. І.Франка, 29 у м. Старокостянинові.

Всупереч вимогам ст. 33 ГПК України ні Старокостянтинівська міська рада, а ні її виконавчий комітет належних доказів перебування спірних приміщень у комунальній власності міста суду не надали.

За таких обставин, висновок господарського суду апеляційної інстанції щодо відсутності у виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради підстав для прийняття рішень від 09.08.2007р. №360 п.5 та №360 п.6 про оформлення права власності на приміщення аптек по вул. К.Острозького, 66 та вул. І.Франка,29 у м. Старокостянтинові за територіальною громадою міста та про визнання права власності на спірні приміщення Старокостянтинівської центральної районної аптеки №10 за територіальною громадою сіл Старокостянтинівського району, колегія суддів визнає правомірним та обґрунтованим.

Отже, апеляційним господарським судом встановлені обставини справи, що підтверджуються певними доказами, яким попередній суд дав належну оцінку, правом переоцінки яких в силу приписів ст. 111-7 ГПК України касаційна інстанція не наділена, з огляду на що, та враховуючи відсутність порушень норм матеріального і процесуального права при винесені оскаржуваної постанови, яка відповідає чинному законодавству України і обставинам справи, колегія підстав для її скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 16.10.2008р. у справі № 7/767-Н залишити без змін.