Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

розглянувши

За участю представників сторін:

позивач – не з’явились,

відповідач -1- не з’явились,

відповідач -2- не з’явились

Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2007 р. (суддя Копилова О.Ю.) позов задоволено. Стягнуто з Щолкінської міської ради на користь Інформаційного видавничо-виробничого центру "Медіа-Крим" суму заборгованості у розмірі 9143,40 грн., суму пені у розмірі 6 408,39 грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 156 грн. та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою від 11.09.2008 р. Севастопольського апеляційного господарського суду (судді – Голик В.С., Гонтарь В.І., Черткова І.В.) рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 27.04.2007 р. залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням та постановою апеляційної інстанції, Щолкінська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Розпорядженням Заступника Голови Вищого господарського суду України від 12.01.2009 р. у зв’язку з відпусткою судді Муравйова О.В. для перегляду в касаційному порядку справи № 2-25/4774-2007 призначеної до розгляду на 13.01.2009 р., утворено колегію суддів в наступному складі: головуючий –Полянський А.Г. судді – Коробенко Г.П., Фролова Г.М.

Сторони не скористалися наданим правом на участь у засіданні касаційної інстанції.

Відзиву від позивача на касаційну скаргу не надходило.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи із наступного.

Згідно положень ч. 2 ст. 111-5 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.

Відповідно до роз’яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Прийняті у справі рішення та постанова вказаним вимогам не відповідають.

Як вбачається з матеріалів справи, між Щолкінською міською територіальною виборчою комісією та Інформаційним видавничо-виробничим центром "Медіа-Крим" 05.05.2006 року були укладені договори на виготовлення виборчих бюлетенів, на інформаційне обслуговування, на виготовлення поліграфічної продукції.

Судами встановлено, що позивачем надані інформаційні послуги, що підтверджено актом прийому-передачі робіт за № 125.

Також позивач зобов'язався виготовити поліграфічну продукцію та виконати інформаційне обслуговування з повторних виборів.

Зобов'язання за вказаними договорами Інформаційним видавничо-виробничим центром "Медіа-Крим" було виконано у повному обсязі, що також підтверджено актами приймання-передачі від 01.06.2006 р. та від 10.06.2006 р.

Відповідачем -1 надані послуги позивача, передбачені укладеними договорами від 05.05.2006 р. та за актом від 14.04.2006 р. за № 125, не були оплачені, у зв'язку із чим за ним виникла заборгованість у сумі 9143,40 грн.

Задовольняючи позовні вимоги Інформаційного видавничо - виробничого центру "Медіа-Крим" та стягуючи суму заборгованості з пеню саме з відповідача-2, суд першої інстанції виходив з того, що Щолкінська міська територіальна виборча комісія створена компетентним органом місцевого самоврядування, входить до сфери його керування та Щолкінською міською радою позовні вимоги визнаються у повному обсязі.

Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України (1798-12) судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Слід зазначити, що дійшовши до висновку про відповідальність відповідача-2 за спірними зобов'язаннями Щолкінської міської територіальної виборчої комісії та вказавши про те, що Щолкінська міська територіальна виборча комісія створена компетентним органом місцевого самоврядування, входить до сфери його керування, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 84 ГПК України не навів правового обґрунтування вказаного висновку, оскільки мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов’язки сторін у спірних правовідносинах.

Відповідно ч. 3 ст. 20 Закону України "Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів", територіальна виборча комісія є юридичною особою. Територіальна виборча комісія є комісією вищого рівня щодо територіальних виборчих комісій, які виконують функцію окружних виборчих комісій з відповідного виду місцевих виборів, а також усіх дільничних виборчих комісій на території відповідного виборчого округу з питань організації підготовки та проведення виборів депутатів та виборів сільського, селищного, міського голови.

Статтею 96 ЦК України, передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

Посилаючись на норми статей 526, 549 ЦК України, місцевий господарський суд не обґрунтував в чому полягає порушення цих норм Щолкінською міською радою, оскільки зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Разом з цим, у спірних договорах на виготовлення виборчих бюлетенів, на інформаційне обслуговування, на виготовлення поліграфічної продукції від 05.05.2006 р. стороною (замовником) виступає саме Щолкінська міська територіальна виборча комісія а не Щолкінська міська рада.

Відповідно до ст. 101 ПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Апеляційний господарський суд зазначаючи про те, що доводи заявника апеляційної скарги про порушення норм процесуального права судом першої інстанції вважаються хибними, взагалі не обгрунтував на підставі чого ним зроблений таких висновок.

Крім того, апеляційним господарським судом не надано оцінку посиланню заявника апеляційної скарги на те, що представником відповідача-2 у суді першої інстанції був Леонов Е.В., який не мав право представляти міську раду, оскільки розпорядженням Щолкінської міської ради № 66/1 від 12.07.2006 р. була відмінена довіреність видана 17.05.2006 р. Леонову Е.В. (а.с. 82).

В порушення вимог процесуального права (ст. ст. 43, 47, 38, 43 ГПК України (1798-12) ), приймаючи рішення та постанову суди не забезпечили всебічний та повний розгляд обставин справи, не дослідили, не встановили та не надали юридичну оцінку всім обставинам справи, що призвело до передчасних і необґрунтованих висновків.

Викладене свідчить про те, що судами при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняті у справі рішення та постанова не відповідають ст. ст. 84, 105 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" (v0011700-76) зі змінами та доповненнями.

Згідно ст. ст. 111-5, 111-7 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення та постанову, суди порушили і неправильно застосували норми матеріального права, в зв’язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 111-7 ГПК України), рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.

При новому розгляді справи, місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 ГПК України, суд

Касаційну скаргу Щолкінської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Автономної Республіки Крим від 27.04.2007 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 11.09.2008 року у справі № 2-25/4774-2007 скасувати, а справу передати на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.