5011-35/15349-2012 Про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову в межах позовної суми - 25.12.2012 Прийняття

У листопаді 2012 Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк» (далі - позивач) звернулося з позовом до Приватного акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопментс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором кредиту № 18/076-КР від 28.04.2005 в розмірі 2942252,06 дол. США.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 02.11.2012 порушено провадження у справі № 5011-35/15349-2012.

В процесі розгляду справи від Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти Приватного акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопментс», виявлені державним виконавцем при виконанні ухвали, в межах суми 23517420,72 грн., яка станом на 12.09.2012 еквівалентна 2942252,06 доларів США.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2012 задоволено заяву Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про вжиття заходів забезпечення позову в межах суми 23517420,72 грн. та накладено арешт на грошові кошти відповідача в зазначеній сумі.

Не погоджуючись з ухвалою господарського суду м. Києва від 19.11.2012, Приватне акціонерне товариство «Іса Прайм Девелопментс» подало апеляційну скаргу, в якій просило оскаржувану ухвалу суду скасувати.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а також порушено норми процесуального права, наслідком чого є задоволення вказаної заяви.

Так, в апеляційній скарзі скаржник зазначає про відсутність підстав для забезпечення позову у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів про наявність фактичних обставин, які вказують на складність або неможливість у майбутньому виконати рішення суду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2012 порушено апеляційне провадження у справі № 5011-35/15349-2012.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що вказана скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Так, підставою для вжиття заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення про те, що невжиття цих заходів у подальшому утруднить або зробить неможливим виконання рішення господарського суду у разі задоволення заявлених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 67 ГПК України позов забезпечується:

накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

За своєю правовою природою забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Право вибору тих чи інших заходів забезпечення належить господарському суду, який виходить із предмету спору та конкретних обставин справи.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову, забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Вбачається, що вжиття заходів забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, в межах ціни позову в розмірі 23517420,72 грн., що еквівалентно 2942252,06 доларам США пов'язано з предметом позовних вимог у даній справі та вплине на повне виконання рішення суду першої інстанції у випадку задоволення даного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що накладення арешту на грошові кошти відповідача, в межах 23517420,72 грн., спрямовано на запобігання порушенню прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

З матеріалів справи вбачається, що невжиття заходів щодо забезпечення даного позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Так, відповідач продовжує ухилятись від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, зокрема, щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, ухиляється від передачі майна, право власності на яке визнано за позивачем, подає позови про визнання недійсним договорів та додатків до них, іпотечних договорів та додатків до них, що стосуються до його зобов'язань перед позивачем за договором кредиту №18/076-КР від 08.04.2005, отримуючи в той же час доход від здавання в оренду нерухомого майна, право власності на яке визнане за позивачем, і направляючи отримані кошти на інші потреби, відмінні від погашення заборгованості за договором кредиту.

Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може значно утруднити виконання рішення суду, оскільки без вжиття таких заходів у відповідача будуть відсутні будь-які активи, на які відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (606-14) може бути звернуто стягнення.

Колегія вважає, що обставини справи, а саме наявність у відповідача значної заборгованості перед позивачем, ухилення відповідача від виконання взятих на себе зобов'язань за кредитним договором та від передачі нерухомого майна, право власності на яке визнано за позивачем, продовження користування вказаним майном та отримання доходу від його використання без направлення таких коштів на погашення заборгованості перед позивачем, вчинення ним інших дій, направлених на уникнення та затягування виконання ним своїх зобов'язань, дозволяють зробити обґрунтоване припущення про те, що кошти, які належать відповідачу, можуть зникнути або їх кількість може зменшитись на момент виконання рішення, що в свою чергу може утруднити виконання рішення суду у випадку задоволення позову, а також змусить позивача в подальшому звертатись до суду з іншими вимогами для захисту своїх порушених прав.

Крім цього колегія зазначає про те, що вимога про накладення арешту на грошові кошти відповідача пов'язана із позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором, вжиття таких заходів забезпечення позову по своїй суті не є фактичним рішенням у справі і такий захід спроможний забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.

Таким чином, колегія суддів вважає правомірним накладення арешту на грошові кошти відповідача, в межах 23517420,72 грн. Вказане забезпечення не призведе до перешкоджання господарській діяльності відповідача, а тільки забезпечить виконання рішення суду у випадку задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги наведеного не спростовують та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для скасування ухвали господарського суду м. Києва від 19.11.2012.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 99, 101 - 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Іса Прайм Девелопментс» залишити без задоволення, ухвалу господарського суду м. Києва від 19.11.2012 у справі № 5011-35/15349-2012 - без змін.