Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Чимбар Л.О, Антоніка С.Г.

при секретарі судового засідання: Ненарочкіну І.О.

за участю представників сторін:

від відповідача: Ушакова Н.П, довіреність №5314 від 15.10.12, представник;

представники позивача, третьої особи-1,2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 року у справі №42/5005/7683/2012

за позовом Міністерства юстиції України, м. Київ

до державного підприємства "Криворізька теплоцентраль",

м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Державна казначейська служба України, м. Київ

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 9186,85 грн. збитків, завданих Державному бюджету України,

У вересні 2012 року Міністерство юстиції України звернулося в господарський суд Дніпропетровської області в інтересах держави Україна до державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Державна казначейська служба України з позовом про стягнення збитків у сумі 9 186, 85 грн. Позовні вимоги обгрунтовувались тим, що вказана сума є збитками Державному бюджету України, що підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача на підставі статей 2, 3, 8, 9 Закону України від 23.02.2006 року №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини». (а. с. 3-6)

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність позовних вимог. (а. с. 47 -49)

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.10.2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача було залучено Жовтневий відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції. (а. с. 90-92)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 року (суддя Колісник І.І.) в задоволенні позову відмовлено. Суд керувався тим, що судом не встановлено винних дій відповідача у тривалому невиконанні рішення суду. (а. с. 100 -104)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 03.12.2012 року порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 року за апеляційною скаргою Міністерства юстиції України. Скарга мотивується слідуючими доводами:

- 23.08.2005 року державною виконавчою службою було відкрито виконавче провадження, а 31.08.2005 року винесено постанову про його зупинення в зв'язку з порушенням 07.04.2005 року провадження про банкрутство боржника;

- на протязі дії мараторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів;

- жодним законом не обмежується добровільне погашення заборгованості боржником;

- боржник навмисно ухилявся від виконання рішення і тільки 12 вересня 2010 року сплатив заборгованість.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суди першої та апеляційної інстанцій встановили, що рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22.06.2005 року у справі №2-644-2005 стягнуто з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь Щетиніна В.А. моральну шкоду у сумі 1000 грн. (а. с. 59 - 60)

Жовтневим відділом Державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції 23.08.2005 року було відкрито виконавче провадження з примусового виконання вказаного рішення суду.

Однак, рішення суду було виконано лише 12.04.2010 року.

Європейський суд рішенням від 14.12.2010 року у справі №38747/06 «Оніщук Б.М. проти України» та 7 інших заяв проти України, розглянутим з застосуванням процедури пілотного рішення у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України», встановив факт тривалого невиконання рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 22.06.2005 року та порушення пункту 1 статті 6 (право на справедливий суд) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 1 Протоколу №1 (захист власності) до цієї Конвенції.

Рішенням Європейського суду встановлено, що уряд України визнав факт тривалого невиконання рішення та запропонував суму відшкодування у сумі 870 євро. (а. с. 16 - 22)

Встановивши вказані обставини, Європейський суд поклав на державу Україна обов'язок виплатити Щетиніну В.О. відшкодування, яке вона сама ж запропонувала, тобто 870 євро.

Рішення Європейського суду у справі відносно Щетиніна В.О. було виконано за рахунок Державного бюджету, що підтверджується платіжним дорученням №9803 від 06.05.2011 року.

Згідно з частиною четвертою статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» орган представництва, яким відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року №784 (784-2006-п) є Міністерство юстиції України, зобов'язаний протягом трьох місяців з моменту, визначеного в частині четвертій статті 8 цього Закону, звернутися до суду з позовом про відшкодування збитків, завданих Державному Бюджету України внаслідок виплати відшкодування.

Частиною першою статті 1191 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлено законом.

Таким чином, із змісту частини четвертої статті 9 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та статті 1191 Цивільного кодексу України вбачається, що держава Україна в особі Міністерства юстиції України має право зворотної вимоги до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Враховуючи те, що судом першої інстанції з огляду на висновки Європейського суду з прав людини, наведені у справах «Оніщук проти України»та «Юрій Миколайович Іванов проти України», які не містять посилань про наявність порушень пункту 1 статті 6 Конвенції саме з вини державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" як юридичної особи, та навпаки встановлена відповідальність держави за ситуацію, що склалася, судова колегія вважає закономірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог Міністерства юстиції України про стягнення з державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" 9186, 85 грн, виплачених Щетиніну В.О. на відшкодування моральної шкоди, завданої діями держави, що встановлено рішенням Європейського суду.

Викладені у апеляційній скарзі доводи заявника судова колегія вважає необґрунтованими та такими, що не відповідають встановленим судами першої та апеляційної інстанцій обставинам справи та приписам чинного законодавства.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Апеляційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 06.11.2012 року у справі №42/5005/7683/2012 -без змін.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

постанова складена та підписана 24.12.2012р.