712/5986/16-а Про скасування постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності за порушення вимог Правил дорожнього руху України - 29.03.2019 Прийняття

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 серпня 2016 року (суддя: Мельник І.О.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року (судді: Коротких А.Ю., Ганечко О.М., Літвіна Н.М.) у справі №712/5986/18 за позовом ОСОБА_2 до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкасах рядового поліції Косенка Нікіти Миколайовича про скасування постанови,

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкасах рядового поліції Косенка Н.М., в якому просив скасувати постанову від 29.04.2016 серії ПС2 №966813 про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП (80731-10) ).

Постановою Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач звернувся з касаційною скаргою, у якій просив скасувати такі судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог касаційної скарги посилається на те, що судами неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені в оскаржуваних рішеннях, не відповідають обставинам справи.

Заперечуючи проти касаційної скарги відповідач просив залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Так, в ході розгляду справи судами попередніх інстанцій було встановлено, що 24 березня 2017 року ОСОБА_2, керуючи автомобілем "ТОYОТА INNOVA", д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Добровольського, 115 в м. Черкаси, здійснив зупинку ближче 10 м від нерегульованого пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.п.15.9.Правил дорожнього руху України (далі - ПДР (1306-2001-п) України).

Постановою Інспектора роти № 1 батальйону Управління патрульної поліції в місті Черкасах рядового поліції Косенка Н.М. від 29.04.2016 серії ПС2 №966813 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 255 грн.

Вважаючи вищеозначену постанову протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що інспектор патрульної поліції діяв відповідно до вимог чинного законодавства, а постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, винесена правомірно та у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України (2747-15) ) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги.

Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення вимог касаційної скарги, з огляду на наступне.

Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII (580-19) ) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Пунктами 1.3 та 1.9. ПДР (1306-2001-п) України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Приписами частини першої статті 122 КпАП України визначено, що порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Відповідно до пункту 15.9. ПДР (1306-2001-п) України зупинка забороняється, зокрема, на пішоходних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переги в русі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій з відеозапису, наявного в матеріалах справи, позивач здійснив зупинку ближче 10 метрів від нерегульованого пішохідного переходу, чим порушив вимоги п.п.15.9. ПДР (1306-2001-п) України.

Враховуючи вищевикладене, суди першої та апеляційної інстанцій зробили обґрунтований висновок правомірність дій інспектор патрульної поліції та, відповідно, відсутність правових підстав до скасування постанови від 29.04.2016 серії ПС2 №966813 щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП.

Доводи касаційної скарги висновків судів попередніх інстанцій не спростовують та фактично зводиться до переоцінки доказів та встановлених по справі обставин, що, в силу вимог статті 341 КАС України, не може бути предметом оцінки суду касаційної інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, внаслідок чого касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 3, 341, 345, 349, 352, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Постанову Соснівського районного суду міста Черкаси від 19 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2017 року залишити без змін, а касаційну скаргу ОСОБА_2, - без задоволення.