Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів: Желік М.Б. /головуючий/, Юрченко Я.О., Юркевич М.В., розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"(м. Ужгород)

на рішення Господарського суду Закарпатської області

від 18.04.2011р. у справі № 5008/248/2011

за позовом Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж"(м. Ужгород)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"(м. Ужгород)

про стягнення 3924 грн.

за участю представників: не з’явились

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 13.05.2011 року розгляд даної справи призначався на 25.05.2011 року колегією суддів у складі: Желік М.Б., Юркевич М.В., Кузь В.Л.

Відповідно до розпорядження Голови Львівського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року дану справу було передано на розгляд колегії суддів у складі: Желік М.Б., Юркевич М.В., Юрченко Я.О.

24.05.2011 року на адресу Львівського апеляційного господарського суду від Відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з тим, що його представник перебуватиме у відрядженні в м. Київ.

Розглянувши вказане клопотання, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що в його задоволенні слід відмовити як в документально необґрунтованому, а також зважаючи на те, що Скаржник не був позбавлений можливості надати повноваження на представництво своїх інтересів в господарському суді апеляційної інстанції іншій особі.

Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2011року у справі №5008/248/2011 (суддя Кривка В.П..) позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"(м. Ужгород) на користь Спільного малого будівельно-монтажного підприємства "Енергомонтаж"(м. Ужгород) суму 3 924 грн., 102 грн.держмита та 236 грн. Витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

Рішення суду першої інстанції мотивоване положеннями норм ст.ст. 11, 509, 526, 530, 837 Цивільного кодексу України (далі ЦК України (435-15) ), ст. 193 Господарського кодексу України (далі ГК України (436-15) ), а також зокрема тим, що відповідач не оплатив суми основного боргу за виконані роботи відповідно до актів приймання виконаних робіт та акту звірки взаєморозрахунків. А відтак, заборгованість відповідача на час розгляду справи становить 3924,00 грн. основного боргу, які підлягають стягненню; доказів оплати або доказів на спростування цієї заборгованості відповідачем не подано.

Не погоджуючись з даним рішенням суду, ВАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття" (м. Ужгород) звернулось до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 18.04.2011року у справі №5008/248/2011 скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Скаржник зазначає, що судом першої інстанції було винесене рішення без з’ясування судом усіх обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також без надання належної оцінки доводам відповідача.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що підстави для скасування рішення Господарського суду Закарпатської області - відсутні, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивачем на замовлення Відповідача було виконано роботу на суму 2742 грн., про що сторонами було складено узгодженні акти приймання виконаних підрядних робіт від 02.06.2010 року та від 03.06.2010 року, які підписані та скріплені печаткою відповідача без жодних зауважень чи застережень (а.с.7-8, 12-13). Разом з тим, вказані правовідносини також підтверджуються Актом звірки взаєморозрахунків на 01.01.2011 року, згідно якого Відповідач підтвердив наявність боргу за виконані роботи на загальну суму 3 924,00 грн. (а.с.10).

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2011 р. позивачем на адресу ВАТ "Готельно-туристичний комплекс "Інтурист-Закарпаття"(м.Ужгород) була надіслана вимога-нагадування №1 від 11.02.2011 р. про сплату 3 924,00 грн. заборгованості за виконані роботи у семиденний строк (а.с. 14). Проте, Відповідач належним чином не відреагував на вимогу та не погасив борг у вищезазначений термін.

Таким чином, Відповідач не виконав свого зобов’язання, яке полягає в оплаті вартості виконаних робіт, що змусило Позивача звернутись з позовом до господарського суду про примусове стягнення заборгованості в розмірі 3 924,00 грн.

Згідно із ч.1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ст.837 ЦКУ за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно з ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу (435-15) , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом (436-15) , в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

У відповідності до ч. 1 ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, ст. 202 Господарського кодексу України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Як вбачається з матеріалів справи, факт підписання узгоджених актів приймання виконаних підрядних робіт від 02.06.2010 року та від 03.06.2010 року на сумум 3924,00 грн. є документально підтвердженим, а відтак, сума основного боргу становить 3 924,00 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

За таких обставин місцевий господарський суд правомірно задоволив позов про стягнення суми боргу в розмірі 3 924,00 грн. як обґрунтовано заявлений.

У відповідності до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору ( ч. 1 ст. 32 ГПК України).

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не звільняють його від обов’язку оплатити в повному обсязі вартість виконаних робіт від 02.06.2010 року та від 03.06.2010 року.

Акти приймання виконаних підрядних робіт від 02.06.2010 року та від 03.06.2010 року містять назви підприємств, назву документа, дату складання, зміст господарської операції та її вимірники, підписи осіб та відтиски печаток підприємств, тобто підтверджує факт виконаних робіт на загальну суму 3 924 грн., є належним та допустимим доказом в розумінні ст. 34 ГПК України.

Враховуючи все вищенаведене, оцінивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що рішення Господарського суду Львівської області відповідає законодавству, матеріалам та дійсним обставинам справи, а тому не вбачає підстав для його зміни чи скасування..

На підставі наведеного та відповідно до вимог ст. ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

Рішення від 18.04.2011р. у справі №5008/248/2011 Господарського суду Закарпатської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали даної справи повернути в місцевий господарський суд.