Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Волкова К.В.,

суддів Балюкової К.Г.,

Дмитрієва В.Є.,

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005";

відповідача: ОСОБА_1, довіреність №б/н від 09.09.09, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;

відповідача: Махаринський Дмитро Миколайович, довіреність №01-39/42 від 01.07.10, приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний";

відповідача: Лебедєв Олександр Валерійович, довіреність №01-39/43 від 02.09.10, приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний";

третьої особи: не з'явився, Масандрівська селищна рада;

третьої особи: не з'явився, Ялтинська міська рада;

третьої особи: Купріянов Антон Вікторович, довіреність №548 від 30.03.11, комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації";

третя особа: не з'явився, ОСОБА_3;

розглянувши апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 27 січня 2011 року у справі № 2-19/1424-2010

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005" (вул. Ярославів Вал, 38, Київ, 01034)

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,Харків,61000)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, Харків, 61000)

про витребування майна;

за зустрічним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005"та приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" (вул. Моріса Тореза, 5, смт. Відрадне, Ялта, 98654)

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

Масандрівська селищна рада (вул. Стаханівська, 21,с. Масандра, м. Ялта, 98650)

Ялтинська міська рада (пл.Радянська, 1, Ялта, 98600)

комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського, 4, Ялта, 98600)

про припинення права землекористування

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005", звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_3 про повернення, належного позивачу на праві власності, рухомого майна (т.1, а.с. 3-5).

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем своїх зобов’язань, норм Цивільного кодексу України (435-15) та Господарського кодексу України (436-15) та безпідставність утримання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 майна позивача.

21 січня 2010 року відповідач, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, звернувся до господарського суду Харківської області із зустрічною позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" та приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" про припинення права землекористування товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" земельною ділянкою, на якій розташований будинок літ. "А", відкриті тераси: літ. "а", "а-1", балкон літ. "А-2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та яка необхідна для його обслуговування (т.1, а.с. 25-27).

Позивач за зустрічним позовом, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 посилався, зокрема на юридичний факт набуття ним права власності на об’єкти нерухомого майна, який він вважає підставою виникнення у нього суб’єктивного матеріального права –вимагати припинення права користування земельною ділянкою іншого землекористувача.

В процесі розгляду справи позивачем за зустрічним позовом уточнювалися позовні вимоги в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, він просив припинити право землекористування приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" земельною ділянкою, на якій розташований будинок літ. "А", відкриті тераси: літ. "а", "а-1", балкон літ. "А-2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, та яка необхідна для його обслуговування (т.2, а.с. 15-17).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24 лютого 2010 року справу №40/361-09 було направлено за підсудністю до господарського суду Автономної Республіки Крим, справі був привласнений №2-19/1424-2010.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року у справі №2-19/1424-2010 (суддя Мокрушин В.І.) позов товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишено без розгляду, зустрічний позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005" задоволено.

Припинено землекористування приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" ділянкою, на якій розташований будинок літ. "А", відкриті тераси літ. "а", "а-1", балкон літ. "А-2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати частково, постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви, в інший частині рішення залишити без змін.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення було порушено норми матеріального права, а саме статті 143 Земельного кодексу України.

Також, приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" вважає, що суд першої інстанції повинен був зупинити провадження по справі в порядку статті 79 Господарсько процесуального кодексу України до розгляду господарським судом Автономної Республіки Крим справи №5002-19/5571-2010 щодо визнання незаконними правовстановлюючих документів на нерухоме майно-будинок для відпочинку літ. "А", відкриті тераси –літ. "а", "а-1", балкон –літ. "а-2", який розташований за адресою: АДРЕСА_2.

Розпорядженням виконавчого обов’язки голови Севастопольського апеляційного господарського суду Латиніна О.А. від 12 квітня 2011 року у зв’язку з хворобою судді Видашенко Т.С. у складі колегії її було замінено на суддю Дмитрієва В.Є..

У судове засідання, призначене на 12 квітня 2011 року, представники позивача та третіх осіб –Масандрівської селищної ради, Ялтинської міської ради та третя особа ОСОБА_3 не з’явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином рекомендованою кореспонденцією.

Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи, що відповідно до частини 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі, судова колегія визнала можливим розглянути скаргу за відсутності нез’явившихся представників сторін.

Представники відповідача за первинним позовом та комунального підприємства "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" з доводами зазначеними в апеляційній скарзі не погодились та заперечували проти її задоволення, представник відповідача за зустрічним позовом підтримав вимоги заявлені в апеляційній скарзі та наполягав на її задоволенні.

Переглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

21 вересня 2005 року між Масандрівською селищною радою міста Ялти (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Пансіонат "Прибережний" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (т.1, а.с. 45-48).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору Масандрівська селищна рада надала закритому акціонерному товариству "Пансіонат "Прибережний" в оренду земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3.

Згідно з пунктом 2 договору оренди від 21 вересня 2005 року у оренду була надана земельна ділянка загальною площею 9,8565 га за вищевказаною адресою, кадастровий номер 0111948100:02:001:0093. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, які належать закритому акціонерному товариству "Пансіонат "Прибережний" на праві власності.

Пунктом 3 передбачено, що вказаний договір укладений строком на 50 років.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір був підписаний представниками сторін, скріплений відповідними печатками, а також зареєстрований у встановленому законом порядку.

До договору оренди від 21 вересня 2005 року був наданий акт приймання-передачі земельної ділянки від 21 вересня 2005 року, підписаний представниками сторін та скріплений відповідними печатками (т.1, а.с. 49).

Листом від 19 вересня 2007 року №19/09/07 товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" звернулося до закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" з проханням розглянути питання про можливість виділення земельної ділянки під будівництво та укладення договору між сторонами (т.2, а.с. 96).

Листом від 28 липня 2008 року № 01-23/275 закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" звернулося до Масандрівської селищної ради та повідомило її, що товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" на праві власності належить будівля - літ. "К" домоволодіння АДРЕСА_3. У листі вказана площа будівлі та земельна ділянка, на якій розташована будівля, а також те, що земельна ділянка входить до складу земельної ділянки наданої в оренду закритим акціонерним товариством "Пансіонат "Прибережний" (т.2, а.с. 97).

Відповідно до цього листа закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" не заперечувало проти вилучення із землекористування земельної ділянки площею 0,25 га та передачі її товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт – 2005".

У подальшому листом, направленим на адресу Масандрівської селищної ради, від 24 червня 2009 року №01-23/303 закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" відкликало свій лист №01-23/275 від 28 липня 2008 року (т.2, а.с. 98).

Відповідно до листа Масандрівської селищної ради 02-6/1267 від 10 серпня 2009 року постійна комісія Масандрівської селищної ради просить надати товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" копії свідоцтва про державну реєстрацію, довідки управління статистики, статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005", ситуаційний план. У вказаному листі також повідомляється, що закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" листом №01-23/303 від 24 червня 2009 року відкликало свій лист від 28 липня 2008 року (т.1, а.с. 66).

15 жовтня 2008 року виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради прийнято рішення №542 про присвоєння поштової адреси будинку для відпочинку - літ. "К" по АДРЕСА_3 та видачу свідоцтва про право власності (т.2, а.с. 94).

Відповідно до вказаного рішення привласнено будинку для відпочинку - літ. "К" з відкритими терасами –літ. "к", "к-1" та балконом - літ. "к-2" по АДРЕСА_3, поштову адресу: АДРЕСА_2, при цьому у новій інвентарній справі - літ. "К" вважати - літ. "А".

Пунктом 2 вказаного рішення вирішено видати свідоцтво про право власності товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" на будинок для відпочинку - літ. "А" загальною площею 175,7 м2, з відкритими терасами - літ. "а", "а-1" та балконом - літ. "а-2" по АДРЕСА_2 замість правовстановлюючого документа, який є.

18 грудня 2008 року виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" (т.2, а.с. 95).

Відповідно до вказаного свідоцтва товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" належить на праві власності будинок для відпочинку - літ. "А" площею 175,7 м2 та складається з будинку - літ. "А", відкритих терас: літ. "а", "а-1", балкону - літ. "а-2".

26 серпня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу будинку для відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 9).

Відповідно до пункту 2 вказаного договору був придбаний, фізичною особою ОСОБА_3, будинок - літ. "А" площею 175,7 м2, який складається з: будинку - літ. "А", відкриті тераси: літ. "а", "а-1", балкон - літ. "а-2" та належить товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видане виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради 18 листопада 2008 року, та зареєстрованого у комунальному підприємстві "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" за №20960010 від 18 листопада 2008 року, реєстровий №24137099, номер запису: 1098 в книзі: 16-Н стр.173 (т.1, а.с. 16).

Згідно з пунктом 4 вказаного договору загальна вартість будинку встановлює 270 000,00 грн., а продаж, відповідно до пункту 3 договору, здійснений за 280 000,00 грн.

Пунктом 6 вказаного договору товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" вказало, що земельна ділянка, на якій розташований вищезазначений будинок не є його власністю, до будь-яких установ та організацій за отриманням Державного акту про право власності на земельну ділянку товариство не зверталося.

Вказаний договір був нотаріально посвідчений.

Реєстрація права власності на придбане майно за ОСОБА_3 підтверджується витягом №23726907 від 01 вересня 2009 року (т.1, а.с. 16).

Відповідно до гарантійного листа №13-08/09 від 25 серпня 2009 року направленого на адресу ОСОБА_3, товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" прийняло на себе зобов'язання у разі відчуження будинку - літ. "А" площею 175,7 м2, що складається з будинку - літ. "А", відкриті тераси: літ. "а", "а-1", балкон - літ. "а-2" на користь ОСОБА_3 відмовитися також на її користь від права користування земельною ділянкою, на якій ця будівля розміщена та яка необхідна для їх обслуговування (т.1, а.с. 32).

26 серпня 2009 року ОСОБА_3 надана розписка товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005", відповідно до якої ОСОБА_3 гарантувала збереження речей, які належать товариству протягом терміну, необхідного для вивозу цього майна, але не більше одного року (т.1, а.с.10).

Також, 09 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу будинку для відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.2, а.с. 18-19).

09 вересня 2009 року ОСОБА_2 надана розписка, відповідно до якої ОСОБА_2. гарантував збереження речей протягом терміну, необхідного для вивозу цього майна, але не більше одного року (т.1, а.с. 11).

Відповідно до пункту 2 вказаного договору ОСОБА_3 продала ОСОБА_2. будинок –літ. "А" площею 175,7 м2, який складається з будинку - літ. "А", відкритих терас: літ. "а", "а-1", балкону - літ. "а-2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Згідно з пунктом 4 вказаного договору загальна вартість будинку встановлює 270 000,00 грн., а продаж здійснений за 280 000,00 грн.

Пунктом 6 договору ОСОБА_3 вказала, що земельна ділянка, на якій розташований вищезазначений будинок не є її власністю, та до будь-яких установ та організацій за отриманням Державного акту про право власності на земельну ділянку вона не зверталася.

Вказаний договір також був нотаріально посвідчений.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для її задоволення та частковому скасуванню рішення господарського суду Автономної Республіки Крим.

Так, 26 серпня 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір купівлі - продажу будинку для відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.1, а.с. 9).

26 серпня 2009 року ОСОБА_3 надана розписка товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005", відповідно до якої ОСОБА_3 гарантувала збереження речей, які належать товариству протягом терміну, необхідного для вивозу цього майна, але не більше одного року (т.1, а.с.10).

Судом першої інстанції було встановлено, що у пункті 6 вказаного договору мова йде тільки про право власності на земельну ділянку та відсутня інформація стосовно права користування земельною ділянкою.

Також, 09 вересня 2009 року між ОСОБА_3 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу будинку для відпочинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (т.2, а.с. 18-19).

09 вересня 2009 року ОСОБА_2 надана розписка, відповідно до якої ОСОБА_2. гарантував збереження речей протягом терміну, необхідного для вивозу цього майна, але не більше одного року (т.1, а.с. 11).

Також, судом першої інстанції було встановлено, що у вказаних розписках не має переліку майна, яке належить товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005" та яке було прийнято на зберігання ОСОБА_3 та ОСОБА_2.

У переписці, яка надана у якості доказів існування обов'язку повернення майна з боку ОСОБА_3 та ОСОБА_2. також не має переліку майна, яке прийнято на зберігання, та яке ОСОБА_3 та ОСОБА_2. повинні передати товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005".

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, наряду з іншими, підтверджуються письмовими доказами.

Обов'язок щодо доказування обставин справи покладено на сторони (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, позивачем за первинним позовом, товариством з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005", не було надано господарському суду на підставі вказаних правових норм доказів вартості оцінки майна, яке він витребує від відповідача, а також доказів передачі вказаного майна.

Так, на підставі викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно залишення позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005" без розгляду та залишає рішення господарського суду Автономної Республіки Крим в цій частині без змін.

Стосовно задоволення зустрічних позовних вимог фізичної особи – підприємця ОСОБА_2, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, у зв’язку з наступним.

Відповідно до частин 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Органами місцевого самоврядування, що приймають такі рішення, є сільські, селищні та міські ради, включаючи ради міст Києва та Севастополя. Повноваження цих органів по прийняттю рішень про передачу відповідних земельних ділянок у власність або надання їх в користування, визначені в 2-й та 3-й главах Земельного кодексу України (2768-14) .

15 жовтня 2008 року виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради прийнято рішення №542 про присвоєння поштової адреси будинку для відпочинку - літ. "К" по АДРЕСА_3 та видачу свідоцтва про право власності (т.2, а.с. 94).

Відповідно до вказаного рішення привласнено будинку для відпочинку - літ. "К" з відкритими терасами –літ. "к", "к-1" та балконом - літ. "к-2" по АДРЕСА_3 Відрадне, поштову адресу: АДРЕСА_2, при цьому у новій інвентарній справі - літ. "К" вважати - літ. "А".

Пунктом 2 вказаного рішення вирішено видати свідоцтво про право власності товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" на будинок для відпочинку - літ. "А" загальною площею 175,7 м2, з відкритими терасами - літ. "а", "а-1" та балконом - літ. "а-2" по АДРЕСА_2 замість правовстановлюючого документа, який є.

18 грудня 2008 року виконавчим комітетом Масандрівської селищної ради видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" (т.2, а.с. 95).

Відповідно до вказаного свідоцтва товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" належить на праві власності будинок для відпочинку - літ. "А" площею 175,7 м2 та складається з будинку - літ. "А", відкритих терас: літ. "а", "а-1", балкону - літ. "а-2".

Як вже зазначалось вище, 26 серпня 2009 року товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" продало вказаний будинок літ. "А" ОСОБА_3 та 09 вересня 2009 року ОСОБА_3 в свою чергу продала вказаний будинок фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2.

Так, заявник апеляційної скарги зазначає, що пансіонат ніколи не був власником вищевказаного будинку, ніколи його не продавав та ні яким чином не відчужував. При цьому попередні власники будинку ніколи не були законними землекористувачами земельної ділянки на якій розташований вказаний будинок.

21 вересня 2005 року між Масандрівською селищною радою міста Ялти (орендодавець) та закритим акціонерним товариством "Пансіонат "Прибережний" (орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (т.1, а.с. 45-48).

Відповідно до пункту 1 вказаного договору Масандрівська селищна рада надала закритому акціонерному товариству "Пансіонат "Прибережний" в оренду земельну ділянку за адресою АДРЕСА_3.

Згідно з пунктом 2 договору оренди від 21 вересня 2005 року у оренду була надана земельна ділянка загальною площею 9,8565 га за вищевказаною адресою, кадастровий номер 0111948100:02:001:0093. На земельній ділянці розташовані будівлі та споруди, які належать закритому акціонерному товариству "Пансіонат "Прибережний" на праві власності.

Пунктом 3 передбачено, що вказаний договір укладений строком на 50 років.

Пунктом 5.2 вказаного договору оренди визначене цільове призначення земельної ділянки - для обслуговування пансіонату.

З матеріалів справи вбачається, що вказаний договір був підписаний представниками сторін, скріплений відповідними печатками, а також зареєстрований у встановленому законом порядку.

До договору оренди від 21 вересня 2005 року був наданий акт приймання-передачі земельної ділянки від 21 вересня 2005 року, підписаний представниками сторін та скріплений відповідними печатками (т.1, а.с. 49).

Так, колегія суддів зазначає, що договір оренди земельної ділянки є правовстановлюючим документом, який визначає статут закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" як землекористувача на зазначеній земельній ділянці та на час розгляду справи є дійсним, ніким не оспорювався.

Також, на територію здійсненої забудови, відповідно до пунктів 2.5, 8.2 договору оренди від 21 вересня 2005 року накладені вступні обмеження використання земельної ділянки - дотримання режиму охорони парку-пам'ятника садово-паркового мистецтва місцевого значення закритого акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний".

Згідно з пунктом 8.2 вказаного договору оренди будівництво, реконструкція будівель та споруд на орендованій земельній ділянці проводиться лише за дозволом Масандрівської селищної ради міста Ялта.

Так, колегія суддів зазначає, що будинок літ. "А" було збудовано без отримання згоди Масандрівської селищної ради міста Ялта, що суперечить вимогам статті 375 Цивільного кодексу України, статті 25 Закону України "Про оренду землі" від 06 жовтня 1998 року, пункту 8.2. договору оренди від

21 вересня 2005 року та тягне за собою правові наслідки, передбачені частинами 1-2 статті 376 Цивільного кодексу України.

Також, державні акти на право власності або договір оренди частини земельної ділянки, на якій було здійснене будівництво будинку літ. "А", у позивача за зустрічним позовом відсутні та договору суборенди земельної ділянки між власниками будинку літ. "А" і закритим акціонерним товариством "Пансіонат "Прибережний" не укладалось.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, листом від 28 липня 2008 року №01-23/275 закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" звернулося до Масандрівської селищної ради та повідомило її, що товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт –2005" на праві власності належить будівля - літ. "К" домоволодіння АДРЕСА_3. У листі вказана площа будівлі та земельна ділянка, на якій розташована будівля, а також те, що земельна ділянка входить до складу земельної ділянки наданої в оренду закритим акціонерним товариством "Пансіонат "Прибережний" (т.2, а.с. 97).

Відповідно до цього листа закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" не заперечувало проти вилучення із землекористування земельної ділянки площею 0,25 га та передачі її товариству з обмеженою відповідальністю "Акцепт – 2005".

Але, у подальшому листом, направленим на адресу Масандрівської селищної ради, від 24 червня 2009 року №01-23/303 закрите акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" відкликало свій лист №01-23/275 від 28 липня 2008 року (т.2, а.с. 98).

Як зазначено в рекомендаціях Президії Вищого господарського суду України від 02 лютого 2010 року №04-06/15 (v06_1600-10) "Про практику тасування господарськими судами земельного законодавства", право користування (в т.ч. на правах оренди) земельною ділянкою, на якій знаходиться нерухомість, переходить до набувача об'єктів нерухомості, винятково за умови, якщо в момент їх відчуження у попереднього власника, згідно вимог земельного законодавства України, таке право було і воно належним чином посвідчене.

Так, колегія суддів зазначає, що ні у одного з попередніх чи теперішніх власників будинку літ. "А" права користування земельною ділянкою, належним чином посвідченого, не було.

У вирішенні спорів про право власника об'єкта нерухомості на земельну ділянку, на якій він розташований, судам слід враховувати, що виникнення права власності на об'єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки, що випливає з положень статті 377 Цивільного кодексу України і статті 120 Земельного кодексу України.

При цьому, реєстрація права власності на будівлю і споруду автоматично не тягне за собою перехід права користування земельною ділянкою під нею, оскільки в наведених вище нормах цивільного та земельного законодавства йдеться про перехід права власності на землю при переході права власності на об'єкт нерухомості на підставі договору відчуження.

Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на об'єкт нерухомості, одночасно є підставою для переходу права на землю, проте оформлення такого права здійснюється у встановленому законом порядку.

Таким чином, у вирішенні відповідної категорії спорів судам необхідно досліджувати умови договору купівлі-продажу об'єкта нерухомості та наявність у особи - продавця визначених законом правовстановлюючих документів на землю. Водночас, суди мають встановлювати правовий режим об'єктів, що є предметом спору, зокрема, чи підпадає дане майно під категорію нерухомого, а якщо так, то чи було проведено державну реєстрацію права власності на нього відповідно до чинного законодавства, враховуючи положення статей 331, 376 Цивільного кодексу України та статей 116, 123, 124 Земельного кодексу України, якщо земельна ділянка під спірним об'єктом знаходиться у державній або комунальній власності.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 16 квітня 2004 року "Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" (va007700-04) вирішуючи спори про припинення права власності на земельну ділянку чи права користування нею, суди повинні враховувати, що орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування має право прийняти рішення про це лише в порядку, з підстав і за умов, передбачених статтями 140 - 149 Земельного кодексу України. У випадках, визначених цими нормами, припинення права власності на землю чи права землекористування провадиться за позовом відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в судовому порядку, недодержання якого є підставою для визнання рішення цього органу та виданих державних актів недійсними. У разі пред'явлення до органу виконавчої влади або місцевого самоврядування позову про незаконність припинення права землекористування через відсутність судового рішення про вилучення земельної ділянки відповідач вправі пред'явити зустрічний позов про таке вилучення, а суд має розглянути його разом із первинним позовом.

При вирішенні в судовому порядку питання про недійсність документів, виданих на підставі переглянутого рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про скасування свого рішення, за яким земельна ділянка була неправомірно одержана у власність чи користування, слід враховувати Рішення Конституційного Суду України від 16 квітня 2009 року №7-рп/2009 (v007p710-09) (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), відповідно до пункту 5 мотивувальної частини якого органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування перерозподілити землю інакше після встановлення меж земельних ділянок у натурі (на місцевості), одержання власником або землекористувачем документів, що посвідчують право на них, та державної реєстрації, не може бути підставою для припинення права власності на земельну ділянку або права користування земельною ділянкою як повністю, так і частково, оскільки визначений статтями 140, 141 Земельного кодексу України перелік підстав для цього є вичерпним.

Згідно статті 141 Земельного кодексу України, чинної на момент виникнення спірних правовідносин (а саме на момент укладання договору купівлі-продажу нерухомого майна, 09 вересня 2009 року), підставами припинення права користування земельною ділянкою є: а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим кодексом; в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; д) систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Порядок припинення права користування землею, встановлений статтями 142- 145 Земельного кодексу України, передбачає добровільний порядок та примусовий. Примусовий (судовий) порядок припинення права користування земельною ділянкою передбачений статтею 143 ЗК України є вичерпним.

Відповідно до частини 5 статті 116 Земельного кодексу України, чинного на момент виникнення правовідносин, надання користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Отже, враховуючи те, що приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" ніколи не був власником зазначеної будівлі літ "А", попередні та теперішні власники будівлі літ. "А" ніколи не були землекористувачами спірної земельної ділянки, земельна ділянка під будівництво не надавалася, вилучення земельної ділянки у приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" не відбувалося, дозволів на розробку технічної документації не надавалося, відмову органу самоврядуванню щодо вилучення пансіонату земельної ділянки позивач за зустрічним позовом не отримав, власником земельної ділянки є територіальна громада, землекористувачем - приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний", землекористування засноване на договорі оренди, пансіонат сплачує орендну платню, договір оренди земельної ділянки (правовстановлюючий документ) є чинним, ніким не оспорювався, колегія суддів дійшла висновку, що немає законних підстав для припинення землекористування приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний".

Таким чином, з урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач за зустрічним позовом не мав права на набуття будь якого права на земельну ділянку у порядку правонаступництва. Виводи суду першої інстанції в цій частині не відповідають обставинам справи.

У той же час, згідно зі статтею 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Конституційний суд України в рішенні від 01 грудня 2004 року у справі №1-10/2004 за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) зазначив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.

Статтею 152 Земельного кодексу України способом захисту порушеного права або інтересу є визнання права, який застосовується за наявності спору про право у разі виникнення спору між особою, що вважає наявне у неї, тобто таке, що вже виникло право, порушеним, та іншою, яка претендує на відповідне право.

При цьому господарський суд повинен встановити наявність у особи, яка звернулась з позовом, суб’єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з’ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорення.

За приписами статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до частини 2 статті 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.

Аналіз наведених норм права, а також іншого законодавства України свідчать про відсутність можливості набуття права оренди, та визнавати наявність такого права за рішенням суду.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, обставини, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, наряду з іншими, підтверджуються письмовими доказами.

Обов'язок щодо доказування обставин справи покладено на сторони (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Отже, на підставі вказаних правових норм колегія суддів дійшла висновку, що позивачем за зустрічним позовом не були цілком доведені ті обставини, на які він посилався в суді першої інстанції.

На підставі зазначеного судова колегія дійшла висновку про порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, що дає підстави суду апеляційної інстанції для скасування прийнятого у справі рішення в частині припинення землекористування приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" ділянкою, на якій розташований будинок літ. "А", відкриті тераси літ. "а", "а-1", балкон літ. "А-2", що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" задовольнити.

2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року у справі №2-19/1424-2010 скасувати в частині задоволення зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2.

3. У задоволенні зустрічного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Акцепт-2005" про припинення права землекористування - відмовити.

4. У решті рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 січня 2011 року у справі №2-19/1424-2010 залишити без змін.

5. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (свідоцтво про державну реєстрацію Харківської міської ради від 08 вересня 2009 року НОМЕР_1 ІДН НОМЕР_2) на користь приватного акціонерного товариства "Пансіонат "Прибережний" (98654, АР Крим, м. Ялта, с. Відрадне, вул. М.Тореза, 5, індентифікаційний код 20730769, р/р 26008515608131 в ЯФ КРФ ПАТ "Укрсоцбанк" м. Сімферополі, МФО 324010) судові витрати за подання апеляційної скарги у розмірі 42,50 грн.

6. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати наказ.

Розсилка:

1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Акцепт - 2005" (вул. Ярославів Вал, 38,Київ 1,01001)

2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,61000)

3. ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,61000)

4. Приватне акціонерне товариство "Пансіонат "Прибережний" (вул. М. Тореза, 5,Відрадне, м. Ялта,98654)

5. Масандрівська селищна рада (вул. Стаханівська, 21,Масандра,98650)

6. Ялтинська міська рада (пл. Радянська, 1,Ялта,98600)

7. Комунальне підприємство "Ялтинське бюро технічної інвентаризації" (вул. Дзержинського,4,Ялта,98600)

8. Господарський суд Автономної Республіки Крим (вул. Р. Люксембург/Річна, 29/11, м. Сімферополь, 95000)