ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
|
"12" квітня 2011 р. Справа № 63/318-10
|
Колегія суддів у складі
головуючого судді Шепітько І.І., судді Івакіної В.О., судді Черленяка М.І.
при секретарі –Криворученко О.І.
за участю
прокурора – не з’явився
представників:
позивача –Шпунт В.В. за дорученням № 01-38/1703 від 02.09.2010 року
третьої особи –Малихіної А.О. за дорученням № 04 від 31.01.2011 року
відповідача –Крячко О.В. за дорученням б/н від 23.12.2010 року
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційні скарги відповідача (вх. № 1123Х/1-32) та прокурора Дзержинського району м.Харкова (вх. № 1136Х/1-32) на рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2011 у справі
за позовом Прокурора Дзержинського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської обласної ради, м. Харків
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача –Виробничо-експлуатаційне підприємство "Держпром", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології", м. Харків
про стягнення 823331,52 грн. заборгованості, 106696,15 грн. пені, розірвання договору оренди та виселення
встановила:
Рішенням господарського суду Харківської області від 22 лютого 2011 року (судді Погорєлова О.В., Буракова А.М., Присяжнюк О.О.) позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ "Високі енергетичні технології" на користь обласного бюджету Харківської області 493311,91 грн. заборгованості з орендної плати та 30213,46 грн. пені. Стягнуто з ТОВ "Високі енергетичні технології" на користь Державного бюджету України 5235,25 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позову - відмовлено.
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Вказує на те, що Договір оренди комунального майна № 20Н від 01.08.2007 року укладено строком на 2 роки 11 місяців. Відповідно до Правил, встановлених органом місцевого самоврядування, уповноваженим виконувати правомочності власника щодо цього майна та діючих на час його укладення, він мав бути посвідчений нотаріально та зареєстрований. Проте, Договір оренди № 20Н від 01.08.2007 року не був посвідчений нотаріально та зареєстрований, у зв’язку з чим є нікчемним та породжує жодних правових наслідків.
Прокурор Дзержинського району м.Харкова також подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2011 року змінити в частині визначення сум заборгованості та пені, що підлягають стягненню з відповідача, а саме стягнути з відповідача 823331,52 грн. заборгованості з орендної плати та 106696,16 грн. пені. Вказує на те, що перехід права власності на орендоване майно за Договором, внаслідок якого фактично мале місце поєднання орендаря і орендодавця в одній особі відбувся лише 06.07.2010 року, у зв’язку з чим Харківська обласна рада мала право нараховувати орендну плату за період по липень 2009 року включно.
Враховуючи, що апеляційні скарги відповідача та прокурора Дзержинського району м.Харкова на рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2011 року стосуються однієї і тієї ж справи, між тими ж сторонами, колегія суддів ухвалою від 23 березня 2011 року об'єднала зазначені апеляційні скарги в одне апеляційне провадження.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні його представник зазначив, що повністю підтримує апеляційну скаргу прокурора та заперечує проти апеляційної скарги відповідача.
Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу просить задовольнити апеляційну скаргу прокурора та відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача. Вказує на те, що позивач правомірно нараховував орендну плату за період з 23.01.2009, оскільки згідно пункту 4.1. Договору № 30-К право власності на об'єкт продажу переходить до покупця з моменту сплати його повної вартості на рахунок продавця.
Прокурор у судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, про що в матеріалах справи є зворотнє повідомлення про вручення ухвали суду.
Приймаючи до уваги належне повідомлення позивача про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати апеляційну скаргу у справі відповідно до ст. 75 ГПК України без участі прокурора за наявними в матеріалах справи документами.
Розглянувши наявні матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин та докази на їх підтвердження, юридичну оцінку, правильність застосування господарським судом Харківської області норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 ГПК України, заслухавши доводи представників сторін, колегія суддів встановила наступне.
Прокурор Дзержинського району м. Харкова звернувся до господарського суду Харківської області в якому після неодноразових уточнень просить стягнути з ТОВ "Високі енергетичні технології" 823331,52 грн. заборгованості з орендної плати, 106696,15 грн. пені та розірвати договір оренди комунального майна № 20-Н від 01.08.2007 року та виселити відповідача з орендованих приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54.
14 лютого 2011 року позивач надав суду уточнення позовних вимог по справі в яких просить прийняти відмову від частини позовних вимог щодо розірвання Договору № 20-Н від 01.08.2007 року та виселення відповідача з займаних приміщень (т.4 а.с.62).
Відповідно до п. 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, госполдарський суд припиняє провадження у справі якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано припинив привадження у справі в частині позовних вимог про розірвання договору № 20-Н від 01.08.2007 року та виселення відповідача з займаних приміщень.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду щодо визначення суми 493311,91 грн. заборгованості з орендної плати та 30213,46 грн. пені з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що рішенням ХІІ сесії V скликання Харківської обласної ради від 03 квітня 2007 року № 218-У Виробничо-експлуатаційному підприємству "Держпром" передано в оренду нежитлові одноповерхові будівлі загальною площею 2038,60 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54 з метою розміщення виробничої бази "В-1", "Д- 1", "Ж-1", "3-1", "К-1", "Н-1" (т.1 а.с.9).
На підставі вказаного рішення 01 серпня 2007 року між Харківською обласною радою (орендодавець) та ТОВ "Високі енергетичні технології" (орендар) укладено Договір оренди № 20Н комунального майна (т.1 а.с.11-15).
Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець та балансоутримувач передають, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові окремо розташовані одноповерхові будівлі загальною площею 2038,6 кв.м. за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54 "В-1", "Д- 1", "Ж-1", "3-1", "К-1", "Н-1", що знаходиться на балансі ВЕП "Держпром". Майно передається в оренду з метою розміщення виробничої бази.
Згідно з п.3.3. Договору орендна плата перераховується щомісяця не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним: 70% до обласного бюджету, 30% - балансоутримувачу.
У п.5.2. Договору зазначено, що орендар зобов’язується своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до обласного бюджету (70%) та Балансоутримувачу (30%).
04 липня 2008 року до вказаного Договору оренди сторони уклали додаткову угоду № 1 (т.1 а.с.17-20).
Договірні обов'язки зі своєчасної та повної сплати за оренду нерухомості відповідач виконував неналежним чином.
З матеріалів справи вбачається, що 13.03.2008 року Товариству з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" вручено під розпис претензію 18.02.2008 року за вих. № 01-34/509 про сплату заборгованості з орендної плати в сумі 155604,72 грн. та пені в сумі 2599,32 грн., в якій повідомлено про те, що у разі невиконання претензійних вимог Харківська обласна рада (Орендодавець) буде змушена звернутися до суду (т.1 а.с.22,23).
26.05.2008 року за вих. № 01-34/1463 відповідачу повторно направлена претензія про сплату заборгованості з орендної плати у сумі 112718,41 грн. та пені у сумі 1134,26 грн. (т.1 а.с.24).
Заборгованість з орендної плати відповідачем сплачена не була, відповідь на претензію не направлена.
З матеріалів справи також вбачається, що 23.01.2009 року між Харківською обласною радою (продавець) та ТОВ "Високі енергетичні Технології (покупець) укладено договір купівлі-продажу групи інвентарних об'єктів № 30-К (т.1 а.с.93-95).
Відповідно до п.1.1. "ПРОДАВЕЦЬ" за підсумками конкурсу з продажу групи інвентарних об'єктів, що перебуває на балансі ВЕП "Держпром", розташованих за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54 (п'ятдесят чотири), згідно протоколу № 4 про визначення переможця конкурсу від 03.11.2008 року, затвердженого головою Харківської обласної ради 06.10. 2008 року, зобов'язується передати у власність, а "ПОКУПЕЦЬ" зобов'язується сплатити "ПРОДАВЦЮ"ціну, відповідно до умов, що визначені в цьому договорі та прийняти по акту приймання ~ передачі інвентарні об'єкти, згідно з переліком, зазначеним в Додатку до цього договору, який є його невід'ємною частиною, в тому числі нежитлові будівлі: літ. "А-1" площею 131,1 кв. м, "Б-1" площею 133,3 кв. їй, "В-1" площею 242,5 кв. м, "Г-1" площею 159,1 кв. м, "Д-1" площею 92,7 кв. м, "Е-1" площею 137,9 кв. м, "Ж-1" площею 494,8 кв. м, "3-1-2" площею 613,9 кв. м, "И-1" площею 6,7 кв. м, "К-1" площею 531,4 кв. м, "Л-1" площею 15,3 кв. м, "Н-1" площею 60,0 кв. м, надалі -Нерухомість, яка розташована за адресою: м. Харків, вул. Котлова, 54 (п'ятдесят чотири), а також виконати умови, передбачені цим Договором.
Згідно з п. 4.1 Договору право власності на об'єкт продажу переходить до "ПОКУПЦЯ" з моменту сплати його повної вартості на рахунок "ПРОДАВЦЯ".
У п.4.2 Договору зазначено, що передача об'єкта здійснюється "ПРОДАВЦЕМ" "ПОКУПЦЮ" у триденний строк після сплати повної вартості придбаного об'єкта приватизації.
Відповідно до п. 4.3. Договору передача об'єкта "ПРОДАВЦЕМ" і прийняття об'єкта приватизації "ПОКУПЦЕМ" засвідчується актом приймання-передачі, який підписується сторонами та скріпляється їх печатками.
З платіжного доручення № 522 від 24.03.2009 року вбачається, що ТОВ "Високі енергетичні технології"в оплату за купівлю-продаж групи інвентарних об’єктів згідно Договору № 30-К від 23.01.2009 року направило Харківській обласній раді через Філію "Харківської дирекції "АТ "Індекс-Банк"240507,80 грн., які проведено банком 26.03.2009 року, тобто з порушенням строку, передбаченого Договором (т.2 а.с.34).
У судовому засіданні відповідач підтвердив, що для проведення останнього платежу за Договором у сумі 240 507,80 грн. в банк по системі "Клієнт-Банк" платіжне доручення № 522 від 24.03.2009 року було надіслано в останній день строку оплати, а банком виконано 26.03.2009 року. Строк оплати коштів за Договором купівлі-продажу було порушено.
Позивачем надано розрахунок заборгованості з орендної плати за Договором оренди № 20Н, з якого вбачається, що заборгованість відповідача з серпня 2007 року по 26 березня 2009 року, тобто на дату останньої оплати відповідача за Договором купівлі-продажу №30-К від 23.01.2009 року складає 612 938,72 грн. (т.4 а.с.138).
Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, господарським визнається зобов’язання, що виникає між суб’єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб’єкт (зобов’язана сторона, у тому числі боржник) зобов’язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб’єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб’єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов’язаної сторони виконати її обов’язку.
Згідно зі ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (435-15)
з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 1 статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України.
Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно та в повному обсязі.
Відповідно до ст. 606 ЦК України, зобов'язання припиняється поєднанням боржника і кредитора в одній особі.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін, судова колегія дійшла висновку про перехід до відповідача права власності на орендоване майно 26.03.2009 року за Договором купівлі-продажу від 23.01.2009 року, внаслідок якого фактично мало місце поєднання орендаря і орендодавця в одній особі.
Враховуючи вищевикладене, відповідач прострочив виконання зобов’язання з оплати орендної плати за Договором оренди № 20Н від 01.08.2001 року за період з серпня 2007 року по 26.03.2009 року у розмірі 612938,72 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Отже, штраф та пеня є різновидами неустойки, які відрізняються тим, що розмір пені залежить від тривалості прострочення боржника, а штраф не залежить.
Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Таким чином, поняття штрафних санкцій є більш широким, ніж поняття неустойки, і включає в себе також адміністративно-господарські санкції, які застосовуються за порушення правил здійснення господарської діяльності.
Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" (543/96-ВР)
. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.
За статтями 1 та 3 вказаного Закону, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Вказані норми є імперативними, стягнення неустойки (пені) у разі прострочення грошового зобов’язання може проводитись судом в межах розміру, визначеному законом.
Частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Як вбачається з наданого розрахунку, пеня позивачем нарахована з врахуванням вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (543/96-ВР)
.
З наданого позивачем розрахунку вбачається, що розмір нарахованої відповідачу пені за несвоєчасну сплату орендної плати за Договором купівлі-продажу №30-К від 23.01.2009 року за період з 06.08.2008 року по 05.08.2009 року складає 73009,21 грн. (т.4 а.с.139).
Враховуючі вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 73009,21 грн. за період з 06.08.2008 року по 05.08.2009 року з урахуванням укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу від 23.01.2009 року.
Що стосується твердження відповідача про неукладеність Договору оренди колегія суддів вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідач посилається на чинне рішення господарського суду Харківської області від 02.12.2009р. по справі № 37/56-09. В мотивувальній частині цього рішення вказано, що "суд вважає, що відсутність нотаріального, посвідчення та державної реєстрації договору є підставою для визнання договору оренди комунального майна № 20Н від 01.08.2007 року неукладеним".
Як випливає з приписів ст. 35 ГПК України, мотивувальна частина судового рішення не є судовим висновком щодо наявності відповідного юридичного факту, який породжує, змінює чи припиняє відповідні права та обов'язки сторін.
Відповідно до ст. 209 ЦК України "Нотаріальне посвідчення правочину": Правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін. На вимогу фізичної або юридичної особи будь-який правочин з її участю може бути нотаріально посвідчений.
Згідно з ч.2 ст. 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному освідченню.
Це положення встановлено на підставі Закону України "Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору найму будівлі" (501-16)
та набуло чинності 10.01.2007 року.
Договір №20Н укладено 01.08.2007 року, тобто на момент його укладення законом чітко було встановлено, що лише Договір оренди на строк від трьох років має бути посвідчений нотаріально.
Сторони визнавали Договір дійсним, про що свідчить виконання його сторонами, передача приміщень та відповідно проведення часткової оплати за користування орендованими приміщеннями.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги частково, скасування рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2011 року частково в частині стягнення на користь Харківської обласної ради 493311,91 грн. заборгованості з орендної плати та 30213,46 грн. пені з прийняттям в цій частині нового рішення про стягнення з відповідача на користь позивача 612938,72 грн. заборгованості з орендної плати та 73009,21 грн. пені. В іншій частині рішення залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, п. 2 ст. 103, п.3 ч.1 ст. 104, ст. 105 ГПК України,
постановила:
Апеляційні скарги відповідача та прокурора Дзержинського району м.Харкова задовольнити частково.
Рішення господарського суду Харківської області від 22 лютого 2011 року у справі № 63/318-10 скасувати частково.
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 3, рах. 26009805323950 в ХОФ АК "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 30426617) на користь Харківської обласної ради (61002, м.Харків, вул..Сумська,64, р/р 35411001001412 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 851011, код ЄДРПОУ 24283333) –заборгованості з орендної плати у розмірі 612938,72 грн. та пені у розмірі 73009,21 грн.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 3, рах. 26009805323950 в ХОФ АК "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 30426617) на користь Державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) – 6859,47 грн. державного мита.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високі енергетичні технології" (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 3, рах. 26009805323950 в ХОФ АК "Укрсоцбанк", МФО 351016, код ЄДРПОУ 30426617) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - УДК у м. Харкові, № рахунку 31213259700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 259, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) –236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині в позові відмовити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Доручити господарському суду видати відповідні накази.
постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.
|
Головуючий суддя
суддя
суддя
|
Шепітько І.І.
Івакіна В.О.
Черленяк М.І.
|
Постанову підписано 18.04.2011 року